Аналіз руху товарів - Бухгалтерський облік товарів

Організація ефектнішої системи товароруху товариств передбачає врахування факторів, що об'єднуються у групи:

    1) товар (специфіка товару, його фізико-хімічні властивості -- швидко/нешвидко псується, габарити, товарний асортимент тощо); 2) споживачі (частота попиту па товар, рівень концентрації споживачів на товарному ринку тощо); 3) виробники (обсяг реалізації товарів, ступінь їх територіальної віддаленості тощо); 4) посередники (розвиток матеріально-технічної бази площі магазинів, складів, їх спеціалізація, стан організації процесу складування і транспортування товарів, рівень управління процесом товаропостачання, форма і рівень торгового обслуговування тощо).

Аналіз системи товароруху передбачає насамперед аналіз основних показників роботи посередників: виконання норми продажу; -- підтримання середнього рівня товарних запасів; оперативність доставки товару замовникам; ставлення до фактів крадіжки або пошкодження товарів;

Співробітництво у здійсненні програм стимулювання збуту;

    - виконання плану перепідготовки торговельного персоналу; - рівень послуг, що надаються споживачам.

Таке оцінювання дає можливість проаналізувати роботу учасників каналу та посередників, як змінилась інтенсивність діяльності посередників протягом визначеного часу. Відповідні висновки робить для себе й підприємство-виробник, від якого також залежить ефективність функціонування посередників.

У процесі діяльності ломбард ПТ "Ломбард ТОВ "IФГ Золотий Стандарт" i К" в Україні обирають для застави найбільш ліквідне майно, яким, за даними табл. 3.2, є саме вироби із дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння. Однак, окрім ювелірних виробів, все більшого значення в умовах необхідної диверсифікації фінансових послуг у якості застави набуває побутова, аудіо-, відео - і комп'ютерна техніка, антикваріат, цінні монети, ордени та медалі, столове срібло, автомобілі і нерухомість. З огляду на існуючі в національній економіці кризові явища (зокрема у банківському секторі), а також проаналізовані вище статистичні дані, можна стверджувати про подальше підвищення рівня капіталізації ринку ломбардів в Україні.

Табл.3.2 Аналіз товарів у заставі за 2009-201рр. та 9 міс.2015р.

Показники

Роки

Вироби із дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння

Побутова техніка

Автомобілі

Нерухомість

Інше майно

Всього

Обсяг, млн грн

2009

1730,2

291,4

6

14,8

83,8

2126,2

2010

3167,8

234

7,1

8,9

87,2

3505

2011

5092,4

364,9

19,6

9,9

16,4

5503,2

2012

6689,2

565,2

28

9,5

12,9

7304,8

2013

8067

815,2

35,6

13,9

11,9

8943,6

2014

7274,6

1046,8

19,6

13,3

13,8

8368,1

9 міс. 2015

5333,2

953,8

13,3

9,1

8,8

6318,2

Структура наданих фінансових кредитів, %

2009

81,4

13,7

0,3

0,7

3,9

100

2010

90,4

6,7

0,2

0,3

2,4

100

2011

92,5

6,6

0,4

0,2

0,3

100

2012

91,6

7,7

0,4

0,1

0,2

100

2013

90,2

9,1

0,4

0,2

0,1

100

2014

86,9

12,5

0,2

0,2

0,2

100

9 міс. 2015

84,5

15,1

0,2

0,1

0,1

100

Темпи приросту, %

2010/2009

83,1

-19,7

19,5

39,5

4,1

64,8

2011/2010

60,8

56

175

10,8

-81,2

57

2012/2011

31,4

54,9

42,9

-4

-21,3

32,7

2013/2012

20,6

44,2

27,1

44,8

-4,3

22,1

2014/2013

-9,8

28,4

-44,9

-7,8

16

-6,5

Основні моменти оформлення та відображення операцій з реалізації предмету застави заставодавцем у результаті невиконання своїх зобов'язань.

Передачі у заставу і реалізації рухомого майна внаслідок невиконання забезпечених зобов'язань. Зазвичай таким майном можуть бути товари, МБП, основні засоби груп 2 - 4 або нематеріальні активи, які належать заставодавцю на праві власності.

Випадки, коли предмет застави (товари в обороті) було відчужено заставодавцем за згодою або без згоди заставодержателя до настання моменту невиконання зобов'язань, забезпечених заставою, ми вже розглянули на сторінках "ДК". Стаття В. Боровця та Т. Колянковського "Якщо заставодавець продав товар".

Розгляньмо можливі шляхи і порядок реалізації предмета застави (викладені у ст. 591, 592 ЦК та у ст. 21 - 25 Закону про заставу) (див. Рис.3.1).

Рис.3.1 Шляхи і порядок реалізації предмета застави

Якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя у повному обсязі, він має право отримати забраклу суму з іншого майна боржника у порядку черговості відповідно до статті 112 ЦК, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різницю повертають заставодавцю.

У разі реалізації предмета застави для погашення заборгованості або набуття заставодержателем власності на предмет застави право застави на таке майно припиняється (ст. 593 ЦК).

Обкладення податком на прибуток операцій реалізації предмета застави регулюють пп. 7.9.5 та 12.3.4 Закону про прибуток. Операції продажу на публічних торгах та передачі майна заставодержателю мають свої особливості.

У разі коли за умовами договору або закону об'єкт застави відчужується у власність заставодержателю у рахунок погашення боргових зобов'язань, то, згідно з пп. 7.9.5 Закону про прибуток, таке відчуження для заставодавця прирівнюється до продажу такого об'єкта у податковий період такого відчуження, а основна сума кредиту та нарахованих на неї процентів, що залишилися неповернутими кредитору (гаранту), є ціною продажу такої застави. Крім того, таке відчуження прирівнюється до купівлі заставодержателем такого об'єкта застави у податковий період такого відчуження, а ціною придбання такої застави є основна сума кредиту та нарахованих на неї процентів, що залишилися неповернутими кредитору (гаранту). Якщо кредитор надалі продає об'єкт застави іншим особам, його доходи або збитки визнаються у загальному порядку, передбаченому Законом про прибуток.

Відображення у Декларації про прибуток підприємства. Заставодавець, як уже було сказано, зобов'язаний відобразити валовий дохід (звісно, якщо він виникає внаслідок продажу об'єкта застави). І хоча Порядок №143 не містить прямої вказівки на відображення валових доходів, що виникають внаслідок виконання умов пп. 7.9.5, ми вважаємо, що валові доходи відображатимуться у рядку 01.1 у складі інших валових доходів від продажу товарів. І це цілком логічно, бо у цьому рядку відображають валові доходи від будь-якого продажу товарів (яким з погляду Закону про прибуток для заставодавця є передача майна у власність заставодержателя). А ось валові витрати покупець-заставодержатель відображає у рядку 04.12, тому що Порядок №143 чітко регламентує відображення валових витрат, що виникають внаслідок виконання умов ст. 7 Закону про прибуток, саме у цьому рядку Декларації про прибуток підприємства.

"Ціна продажу"- це ціна, яка дорівнюватиме сумі заборгованості та нарахованих на неї процентів, не повернених боржником-заставодавцем. Але чи валові витрати та доходи у сторін дорівнюватимуть ціні продажу? На нашу думку, валові доходи заставодавця (або результат від продажу ОФ відповідної групи, якщо заставлене майно є ОФ) формуватимуться на підставі пп. 7.9.5. Тобто будуть дорівнювати неповернутій сумі кредиту та процентів незалежно від того, за якою фактичною ціною (договірною) було здійснено продаж.

У разі коли заставодавцем виступає особа, яка використовує спрощену систему оподаткування, на нашу думку, відчуження заставленого майна також прирівнюють до продажу з відповідним оподаткуванням. Хоча фактично гроші при такій реалізації не надійдуть на розрахунковий рахунок або до каси підприємства.

Але тут є кілька нюансів:

    1) якщо заставлене майно належить до основних засобів заставодавця, то операції відчуження застави оподатковують на умовах, встановлених Указом №727: об'єктом оподаткування вважатиметься різниця між сумою продажу (відчуження) та їх залишковою вартістю на момент відчуження; 2) у разі коли заставою були забезпечені зобов'язання зі сплати коштів у розрахунок за поставлені товари, операція відчуження буде прирівняна до бартерної (внаслідок фактичного розрахунку за товари не коштами, а заставленим майном). Тобто підприємство втратить право на застосування спрощеної системи оподаткування з кварталу, наступного за таким, у якому реалізовано предмет застави.

Предметом дiяльностi ПТ "Ломбард ТОВ "IФГ Золотий Стандарт" i К" є надання фiнансових кредитiв за рахунок власних та залучених коштiв. Метою використання 100% фiнансових ресурсiв залучених вiд продажу облiгацiй в сумi 1 500 000 грн. є розширення дiяльностi (збiльшення лiквiдних активiв - портфелю фiнансових кредитiв), як за рахунок розвитку мережi вiддiлень, так i збiльшення клiєнтської бази. Джерелами погашення та виплати доходу за облiгацiями є власнi кошти, та кошти, отриманi в результатi господарскої ПТ "Ломбард ТОВ "IФГ Золотий Стандарт" i К" пiсля сплати обовязкових платежiв та розрахункiв з бюджетом. Розмiщення облiгацiй здiйснювалося Емiтентом самостiйно через органiзатора торгiвлi цiнних паперiв - ВАТ "Українська бiржа". Лiстинг облiгацiй ПТ "Ломбард ТОВ "IФГ Золотий Стандарт" i К" на фондових бiржах не проводився.

Похожие статьи




Аналіз руху товарів - Бухгалтерський облік товарів

Предыдущая | Следующая