Нормативно-правове регулювання операцій з товарами в ломбардах - Бухгалтерський облік товарів

Розширення спектра фінансових послуг і зростання ролі небанківських фінансових установ в інвестиційних процесах - важлива складова економічного зростання. Сучасний фінансовий сектор України, унаслідок інституційних і функціональних характеристик, не повною мірою відповідає тенденціям світових фінансових ринків. Досвід економічно розвинених країн свідчить, що розвиток та якісне функціонування небанківських кредитних установ (до яких належать і ломбарди) - сприяє стабільності фінансових систем і вирішенню соціальних проблем.

Взагалі законодавство, яке регулює ломбардну діяльність потребує створення ефективної державної системи регулювання правовідносин ломбардної діяльності.

Слід зазначити праці, яки останнім часом досліджували питання діяльність ломбардів: Абакуменко О. В., Данилович С. В. "Позиціонування ломбардів на ринку фінансових послуг", Обушна О. М. "Зарубіжний досвід розвитку ломбардних послуг", Науменкова С. В. "Сутність ломбардної діяльності на ринку фінансових послуг", Бутенко К. "Філософія про ломбардство", Шрадер Хайко "Роль ломбардов в жизненных стратегиях слоев населения с нихким уровнем дохода", Skully М. "The Development of the Pawnshop Industry in East Asia",Біловус Н. "Держфінпослуг намагається врегулювати діяльність небанківських фінансових установ як суб'єктів переказу коштів" та інші.

На сьогодні в Україні створення та діяльність ломбардів здійснюються відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг",[3] Проекту Закону України "Про ломбарди і ломбардну діяльність", [5] Положення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України "Про порядок надання фінансових послуг ломбардами",[4] Закону України "Про заставу"[6] та інших законів України і виданих відповідно до них нормативно-правових актів. Але у всіх цих документах не має єдності, середь них не має одного спеціального закону, який би повністю регулював створення та діяльність ломбардів.

Згідно з Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг",[3] який встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг, фінансова установа це-юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, інші послуги (операції), пов'язані наданням фінансових послуг [3].

У разі виникнення у громадян термінових потреб у невеликих сумах грошей на короткі періоди така форма кредитування населення є однією з найпростіших і найзручніших, а тому виявилася стійкою в конкурентній боротьбі з банками та кредитними спілками [4].

В Проекті Закону України "Про ломбарди і ломбардну діяльність" [5], який використовується, визначаються правові засади створення і діяльності ломбардів з надання ломбардних послуг, здійснення регулятивних і наглядових функцій за діяльністю з надання таких послуг.

Метою цього нормативного документує забезпечення стабільного розвитку діяльності ломбардів в України та захист інтересів споживачів ломбардних послуг.

Ломбард - фінансова установа, яка здійснює виключно ломбардну діяльність відповідно до цього Закону. Ломбардна діяльність - діяльність ломбарду з надання фізичним особам фінансових кредитів та супутніх послуг ломбарду[7, cт. 1].

В Положенні Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України "Про порядок надання фінансових послуг ломбардами"[6] визначається перелік видів діяльності ломбарду, вимоги до ломбарду для надання фінансових послуг, вимоги до облікової та реєструючої системи ломбарду.

Ломбард - фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент та надання супутніх послуг ломбарду[7];

Також розглядаються вимоги до ломбарду для надання фінансових послуг, фінансові послуги ломбарду, супутні послуги ломбарду, вимоги до облікової та реєструючої системи ломбарду [6].

Тобто не має единого визначення ломбарду та ломбардної діяльності, так як і единого регулювання створення та діяльності.

Україні Ломбард є найстарішим фінансовим інститутом людства, що має багату історію. Але все ж таки треба приділити увагу нетак віддаленим подіям, а саме - кризі, яка розгорталася у світі у 2008-2009 роках, яка продемонструвала значний дисбаланс розвитку світової економіки та структурну відсталість української економіки, її неготовність до різких коливань попиту та загострення конкуренції на сировинних ринках.

У 2009 році продовжився відплив коштів фізичних та юридичних осіб з банківської системи, який досяг 30 млрд гривень, або 8,8 відсотка від суми коштів, яка була на рахунках фізичних та юридичних осіб на початку кризи.

Мабуть саме в цей період вумовах загострення кризи неплатежів, відсутності довгострокових джерел фінансування для юридичних осіб та ускладнення отримання кредиту для фізичних осіб особливої привабливості набували ломбарди.

Превалювання ломбардів над банківськими установами та кредитними спілками в останні роки пов'язано із відсутністю ризику неповернення коштів позичальником, оскільки предмет застави є ліквідним та відносно швидко реалізується за ринковою ціною, яка перевищує (іноді в декілька разів) розмір наданого кредиту. В середньомуломбарди дають за товар на 30-50% менше від його ринкової ціни[10, с. 11-15].

Як свідчить Бутенко К. Б. голова першої професійної асоціації фінансових установ, засновник ломбарду "Бутенко и Компания":"На даному етапі ломбарди динамічно розвиваються. Почала з'являтися конкуренція на цьому ринку, що в даний момент сприятливо позначається на споживачах. Ломбарди не створюють соціальну напругу та практично повсюдно органічно вливаються в інфраструктуру міст і селищ, створюють робочі місця. Об'єми видачі ломбардних позик постійно зростають, що призводить до зростання відрахувань до бюджету і відповідно - до зростання обсягів фінансових ін'єкцій в каси домогосподарств. Держава і Держрегулятор не відчувають занепокоєння від наявності та розвитку ломбардів. Значить, є пряма необхідність допомогти розвиватися далі. На даному етапі ломбарди дуже потребують прийняття профільного ЗУ і стараннями Держфінпослуг та інших зацікавлених інстанцій - розширення видів діяльності. Це дозволить ломбардам розширити проникнення якісних фінансових послуг і внести свою позитивну складову в розвиток фінансових інститутів для населення, роблячи їх більш близькими, повсякденними і доступними"[11, с. 25-26].

Для малозабезпечених шарів населення звичайні банки, в відміності від ломбардів недосяжні. Крім того ломбарди частіше є більш стабільними у фінансовому відношенні. Ломбарди мають привілеї у порівнянні з іншими інститутами "макрофінансового сектору". Клієнти ломбардів не мають права мати довгочасну заборгованість, за допомогою того, що вносять заставу не менш ціності а ніж позика[13].

З теоретичної точки зору, кредит ломбарду не є кредитом в повному обсязі, скоріш це продаж речі нижчє за її вартість з правом викупу клієнта. Зі слов Австрійського соціолша Скаллі, "можно стверджувати, що чоловік, який отримав позику у ломбарді, продає реч лихварю в обмін на заїм визначенної суми готівкою з правом викупу речі за встановлену ціну в визначенний строк " [12, с. 360].

Робота з удосконалення законодавства що до ломбардів не припиняється.

Нещодавно була ліквідована Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України [14] та була створена Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України [15].

Але все ж таки, хоча останнім часом и було багато змін законодавчої бази що до ломбардів України, і досі не існує спеціального закону, який би повністю регулював створення та діяльність ломбардів в Україні. Якщо розглядати Проект Закону України "Про ломбарди і ломбардну діяльність" [5]: то можно сказати, що хоча це перша спроба вдосконалити законодавство що до ломбардів в України, роботи ще багато.

Як свідчить Бутенко К. Б. голова першої професійної асоціації фінансових установ, засновник ломбарду "Бутенко и Компания": "Сам проект Закону дуже непоганий, але якимось чином він повністю виключає навіть сам варіант перепрофілювання вже існуючих асоціацій і іншого - що вже має право на життя. Практично непрописані механізми впливу на тіньову складові сегмента ринку. Третейське судочинство всередині саморегулюючих організацій - чудово, але так як Українське законодавство сильно відрізняється від міжнародного (в питаннях виконання рішень третейського суду) слід все таки інніцііровать цим законом запровадження обов'язковості виконань рішень профільних, тобто створених при саморегулюючі організації - для учасників цих організацій і їх визнання органами реєстрації та іншими гілками влади (я сам як третейський суддя це чітко знаю і розумію)"[ 11, с. 27-28].

Діяльність ломбардів регулюється на сьогодні значною кількістю нормативно-правових актів, які через недостатню правову визначеність окремих норм негативно впливають на розвиток ломбардної діяльності в Україні.

Зазначений Проект Закону України "Про ломбарди і ломбардну діяльність"[5] є однією з ланок удосконалення і розвитку фінансової системи держави.

Досі не існує спеціального закону, який би повністю регулював створення та діяльність ломбардів в Україні.

Прийняття Закону про ломбарди дозволить створити ефективну державну систему регулювання правовідносин у сфері ломбардної діяльності, необхідні правові механізми реалізації ломбардами визначених для них функцій та забезпечить захист споживачів ломбардних послуг [5].

З метою розв'язання складних економічних, фінансових, організаційних задач, що стоять перед ломбардними установами, необхідно врахувати досвід зарубіжних країн та проводити подальші наукові дослідження[1, c. 84-87].

Похожие статьи




Нормативно-правове регулювання операцій з товарами в ломбардах - Бухгалтерський облік товарів

Предыдущая | Следующая