Методика обліку товарів в ломбардах - Бухгалтерський облік товарів

Для ломбарду фінансова послуга -- це надання фінансових кредитів під заставу майна та майнових прав. Серед супутніх ломбардних послуг виділяють: приймання майна на відповідальне зберігання; оцінка майна і майнових прав; продаж на комісійних умовах невикупленого заставного майна; скупка виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

Для одержання позики під заставу фізична особа звертається до ломбарду і пропонує у заставу щось із власного майна. Перелік майна, що може прийматися у заставу, встановлює керівник ломбарду. Це можуть бути транспортні засоби, аудіо - та відео - техніка, побутова техніка, ювелірні вироби, вироби зі шкіри і хутра, антикваріат, цінні папери, майнові права тощо. Сторони домовляються про умови видачі позики: термін, розміри відсотків та пені за прострочення повернення основної суми і відсотків, умови зберігання застави, порядок проведення розрахунків і т. ін.

Для оцінки запропонованого у заставу майна у кожному ломбарді повинні бути спеціалісти-оцінювачі, спеціальне обладнання, реактиви, затверджені ціни. Оціночну вартість майна (без ПДВ) обов'язково зазначають у договорі застави або іншому документі, що підтверджує надання позики. Сума позики, що видається на руки позичальнику, завжди менша оціночної вартості заставного майна на 30--35%.

Експерт-оцінювач складає експертний лист і передає його приймальнику-товарознавцю, який оглянувши майно оформлює заставну квитанцію (або заставний білет) у трьох примірниках. Цей документ виконує одночасно роль договору та первинного документа про прийняте у заставу майно. Перший примірник віддають заставнику, другий разом з предметом застави передають у склад на зберігання, а тетій використовують для відображення у "Журналі реєстрації договорів застави" і передають до бухгалтерії. Він є підставою для розрахунку суми позики та відображення заставного майна в обліку (рис. 2.1).

Прийняте у заставу майно підлягає обов'язковому страхуванню або страхуванню за згодою сторін на погоджену суму. На підставі агентського договору [дод. ] зі страховою компанією ломбард отримує від позичальника страховий внесок і перераховує його на користь страхової компанії. У даному випадку ломбард діє від імені та за дорученням страхувальника (позичальника), а сума страховки чітко відокремлена від плати за користування позикою, тому її не включають до валового доходу та валових витрат.

Необхідні документи, для того щоб віддати товар під заставу:

Для фізичних осіб: паспорт (іноземці надають документ, що засвідчує особу та законність перебування на території України); довідка про присвоєння ідентифікаційного номера (у тому числі для іноземців); контактний номер телефону.

Для юридичних осіб: свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи; свідоцтво платника ПДВ та/або свідоцтво про право сплати єдиного податку; платіжні реквізити (відомості про банківський рахунок); довіреність на фізичну особу, уповноважену на укладення договору комісії (на право здійснювати переоцінку, уцінку товару, приймати рішення про зняття товару з продажу тощо), або інший документ, що підтверджує повноваження представника на вчинення відповідних дій; контактний номер телефону.

У бухгалтерському обліку страхові суми не відносять до доходів, до витрат ломбарду, а відображають як розрахунки з дебіторами (страхувальником) та кредиторами (страховою компанією).

Аналітичний облік матеріальних цінностей дозволяє визначати запаси матеріальних ресурсів в цілому і для кожного матеріалу окремо. Аналітичний облік розрахунків з постачальниками та покупцями.

Тільки за даними аналітичного обліку, які містять натуральні показники по кожному виду виробничих запасів, готової продукції, основних засобів можна порівняти залишки засобів в натурі. Таким чином, показники аналітичного обліку дають можливість проводити інвентаризацію, як забезпечує точність та реальність облікових показників.

Аналітичний облік має велике значення й для контролю розрахунків з боржниками та кредиторами. Без такого обліку неможливо здійснювати контроль за збереженням майна товариства, коли за нього відповідають різні матеріально відповідальні особи. На синтетичних рахунках ведеться облік лише у грошовому виразі, а для контролю більшості активів потрібні і натуральні показники.

Облік товарів ведуть за місцями зберігання та матеріально відповідальними особами. Одержують товари, як правило, матеріально відповідальні особи.

Ваговий товар, що надійшов, приймають за чистою масою (маса нетто), тобто без обліку маси тари. Тому в товарних документах окремо фіксують масу тари. Облік товарів проводять за місцями їх зберігання та матеріально відповідальними особами лише у вартісному вираженні без розподілу за окремими товарами. Кількісний облік товарів зазвичай здійснюють за товарами, стосовно яких потрібен особливий контроль (коштовне каміння, вироби із золота тощо).

На кожну матеріально відповідальну особу відкривають особовий рахунок, в якому роблять записи з оприбуткування й витрачання товарів і виводять залишки на звітну дату. Кожна матеріально відповідальна особа складає у встановлений термін товарний звіт, який із доданими до нього прибутково-видатковими документами є підставою для запису за рахунками синтетичного й аналітичного обліку в Журналі 5 або 5-а (розділ ІV).

Повне Товариство "Ломбард ТОВ "IФГ Золотий Стандарт" i К" , як правило, реалізують товари за готівку. Розмір реалізації дорівнює сумі готівки, яка надійшла до каси за продані товари. Суму виручки встановлюють на підставі показників касового лічильника й одночасного підрахунку чеків у продавців. Підставою для відображення в обліку операцій із реалізації товарів є звіт касира і товарний звіт матеріально відповідальної особи (із доданими документами).

Відпуск товарів у дрібно-роздрібну мережу оформлюють видатково-прибутковими накладними, які виписують у двох примірниках. Один примірник передають особі, яка одержала товар, другий залишається в матеріально відповідальної особи, яка відпустила товар. У накладній зазначають найменування, гатунок, продажну ціну й вартість відпущених товарів. У бухгалтерії відпуск товарів у дрібнороздрібну мережу реєструють у Книзі обліку дрібнооптового відпуску товарів і розрахунків із продавцями.

Після реєстрації товарів продавці здають виручку до каси фірми (магазину) про що роблять відмітку у видатково-прибутковій накладній [дод ] із зазначенням номера і дати прибуткового касового ордера, завіреного підписом бухгалтера. У встановлений термін матеріально відповідальні особи, за якими закріплена дрібнороздрібна мережа, передають використані видатково-прибуткові накладні до бухгалтерії. У графі "Прибуток" товарного звіту в хронологічному порядку перелічують усі видатково-прибуткові накладні, на підставі яких були оприбутковані товари і тара. У графі "Видаток" на підставі виписаних квитанцій показують суму виручки від реалізації товарів. В окремій графі відображають вартість повернених товарів. Перевірені товарні звіти записує бухгалтер у "Відомість прийнятих від підзвітних матеріально відповідальних осіб товарних звітів", на підставі яких роблять записи:

На суму виручки за товари за продажними цінами (разом із торгівельними знижками, націнкою на товари), переданої підзвітними особами до каси фірми (магазину) або до установи банку:

Дт 301 Кт 702 Регістр:Журнал 6, Відомість 1.1

На суму ПДВ:

Дт 702 Кт 641 Регістр: Розділ II Журналу 3 ,Відомість 3.6

Вартість реалізованих товарів за продажними цінами на підставі товарних звітів матеріально відповідальних осіб списують з їхнього підзвіту записом:

Дт 902 Кт 283 Регістр: Журналу 5 ,5А, Відомість 5.1

Щоб визначити купівельну вартість цих товарів і валовий дохід від їх реалізації, наприкінці місяця розраховують і списують суму торговельної націнки (знижки), яка зменшує вартість реалізованих товарів:

Дт 285 Кт 283 Регістр: Журналу 5 ,5А, Відомість 5.1

Отримані доходи й витрати відносять до результатів діяльності:

Дт 791 Кт 902 Регістр: Журналу 5 ,5А, Відомість 5.1

Дт 702 Кт 791 Регістр: Журналу 6

Перерахування до бюджету сум ПДВ й акцизного збору:

Дт 641 Кт 311 Регістр: Журналу 1

У разі реалізації товарів у кредит їхню вартість цілком включають до валового доходу торговельного підприємства за датою фактичного відпуску товарів покупцеві. Тому на всю вартість реалізованих у кредит товарів роблять запис:

На суму початкових платежів готівкою до каси:

Дт 30 Кт 702 Регістр: Журналу 6

На суму наданого кредиту

Дт 36 Кт 702 Регістр: Журналу 6

При цьому за кредитом рахунка 702 відображають всю вартість реалізованих у кредит товарів.

Водночас із матеріально відповідальних осіб списують роздрібну ціну проданих товарів:

Дт 902 Кт 283 Регістр: Журналу 5 ,5А, Відомість 5.1

Торговельну націнку (знижку) за товарами, проданими в кредит, наприкінці місяця списують у загальноприйнятому порядку (методом "червоне сторно")

Дт 902 Кт 285 Регістр: Журналу 5 ,5А, Відомість 5.1

Із надходженням грошей від покупця на погашення кредиту робиться запис:

Дт 31 Кт 36 Регістр: Журналу 3 ,Відомість 1.2

Оплата окремих товарів високої продажної вартості, можна проводити через Ощадбанк розрахунковими чеками. У бухгалтерському обліку торгівельного підприємства це відображають записом:

Дт 331 Кт 702 Регістр: Журналу 6 ,Відомість 1.3

Оплата розрахункових чеків:

Дт 311 Кт 331 Регістр: Журналу 1 ,Відомість 1.2

Наявну виручку від реалізації товарів підприємствами роздрібної торгівлі вносять до банку для зарахування на розрахунковий рахунок. При цьому на підставі квитанції, виданої банком чи копії супровідної відомості на здачу виручки інкасаторам робиться запис:

Дт 311 Кт 331 Регістр: Журналу 1 ,Відомість 1.2

Такий порядок зумовлено тим, що банк, як правило, передані йому гроші зараховує на рахунок торговельного підприємства і на підставі виписки банку робиться запис:

Дт 791 Кт 902 Регістр: Журналу 5 ,5А, Відомість 5.1

Сальдо рахунка 33 "Інші кошти", субрахунок 3 "Грошові кошти в дорозі" може бути лише дебетовим. Якщо окремі суми на 1 число наступного місяця не будуть переказані на рахунок торговельного підприємства, бухгалтерія має вжити заходів, аби розшукати суми, які не надійшли.

Отримані предмети застави відображають у бухгалтерському обліку за оціночною вартістю на забалансовому рахунку 06 "Гарантії та забезпечення отримані". Цінності, прийняті у заставу, можуть зберігатися як у ломбарді, так і у заставника вдома (під замком ломбарду) або можуть бути передані на зберігання третій особі (спеціальним складам). Тому забалансовий облік заставно - го майна необхідно деталізувати, відкривши субрахунок 061 "Забезпечення за договорами застави" і розбивши його на субрахунки третього порядку:

    0611 "Предмети застави на зберіганні у ломбарді"; 0612 "Предмети застави на зберіганні у третіх осіб"; 0613 "Предмети застави на зберіганні у заставника".

Послуги зі зберігання оплачують позичальники, і вони збільшують валовий доход та податкові зобов'язання з ПДВ.

За одержаний кредит позичальник сплачує ломбарду відсотки згідно з умовами договору. Відсотки нараховують у тому звітному періоді, до якого вони належать. Краще за все робити це наприкінці кожного місяця і включати їх до валового доходу відповідного податкового періоду навіть у тих випадках, коли ломбард справляє відсотки за позикою за весь строк при її погашенні. Відсотки, одержані ломбардом за надані позики, доцільно відображати не на субрахунку 732 "Відсотки одержані", а на субрахунку 703 "Доход від реалізації робіт і послуг", що більше відповідає їх економічному змісту. Розрахунки з позичальниками за нарахованими відсотками відображають на субрахунку 373 "Розрахунки за нарахованими доходами".

Після закінчення терміну, на який видано позику, можливі три варіанти розвитку подій:

    1) клієнт своєчасно повертає суму позики, сплачує відсотки та плату за зберігання заставного майна і одержує своє майно назад; 2) клієнт повертає суму позики та сплачує відсотки з простроченням; 3) клієнт не повертає позику і ломбард звертає стягнення на заставлене майно.

У бухгалтерському обліку ломбардів операції з видачі позики та її обслуговування відображають такими записами (табл. 2.1).

У договорі застави може бути передбачено, що після граничної дати повернення позики ломбард не звертає стягнення на предмет застави ще деякий час. Це так званий "пільговий строк", за який ломбард справляє підвищений відсоток Нарахована пеня за прострочку погашення позики є доходом ломбарду і в обліку відображається записом:

Д-т субрах. 373 "Розрахунки за нарахованими доходами",

К-т субрах. 715 "Одержані штрафи, пені, неустойки". Регістр Журнал 6

Сума нарахованої пені за порушення строку повернення позики не оподатковується ПДВ.

Якщо позичальник не повернув суму позики після закінчення "пільгового строку", ломбард звертає стягнення на заставне майно. У цьому випадку порядок дії ломбарду залежить від того, чи переходить згідно з договором застави право власності на заставне майно до ломбарда, чи воно залишається у власності позичальника (частіше так і буває).

Заставне майно, що залишається у власності фізичної осо-би, яка не повернула позику, може бути реалізоване або через торгові організації (комісійний магазин), або через власний пункт реалізації. В останньому випадку ломбарду треба мати патент на торговельну діяльність. Якщо предметом застави є вироби з до - рогоцінних металів або дорогоцінного каміння, ломбард направ - ляє їх до Держскарбниці НБУ. У цьому випадку він виступає як посередник (комісіонер).

Табл. 2.1 Відображення у бухгалтерському обліку операцій з надання ломбардами позики під заставу

№з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума, грн

Регістр обліку

Дебет

Кредит

1

Отримано майно в заставу від фізичних осіб

0611

-

2000

-

2

Нараховано страховий внесок за страхування предметів застави

377

685

50

Журнал 3 Відомість 3.3

3

Отримано від фізичних осіб суму страхового внеску

301

377

50

Журнал 3 Відомість 1.1

4

Перераховано страховій компанії суму страхових внесків

685

311

50

Журнал 1 Відомість 1.2

5

Оплачено позичальниками послуги за зберігання заставного майна у ломбарді

301

703

9

Журнал 6 Відомість 1.1

6

Відображено суму податкового зобов'язання з ПДВ у вартості плати за зберігання майна

703

641

1,50

Журнал 3

7

Видано позики фізичним особам

377

301

1400

Журнал 3 Відомість 1.1

8

Нараховані відсотки за надані позики

373

703

504

Журнал 6

9

Повернено суму позики

301

377

1400

Журнал 3 Відомість 1.1

10

Погашено відсотки за користування позиками

301

373

504

Журнал 3 Відомість 1.1

11

Повернено заставне майно позичальникам

-

0611

2000

-

12

Списано на фінансові результати доход від надання позики під заставу (504 + 9 - 1,50)

703

791

511

Журнал 6

Операції з продажу заставного майна податком на прибуток не оподатковуються, тому ні валового доходу, ні валових витрат при цьому не виникає, а податкові зобов'язання з ПДВ при реалізації предметів застави нараховуються і відображаються в обліку у загальноприйнятому порядку. Крім того, при реалізації ювелірних виробів (крім обручок) ломбард зобов'язаний нарахувати і сплатити внесок до Пенсійного фонду України за ставкою 5%. З доходу від реалізації заставного майна (за вирахуванням ПДВ і внеску до пенсійного фонду) ломбард повинен вирахувати і перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб.

Якщо сума, отримана від реалізації заставного майна ( після всіх вирахувань і вилучень), буде більшою загальної суми боргу позичальника (суми позики, відсотків за позику, плати за зберігання майна, пені), різницю повертають боржнику (фізичній особі). Але якщо той протягом строку позовної давності не одержав на - лежну йому суму, ломбард зараховує її до власних доходів (кредит субрахунка 717 "Доходи від списання кредиторської заборгованості"). Якщо ж чистий доход від реалізації заставного майна буде меншим загальної суми боргу позичальника, то фізична особа повинна відшкодувати різницю. Але якщо вже минув строк позовної давності, а позичальник не повернув боргу, ломбард списує його на витрати операційної діяльності (дебет субрахунка 944 "Сумнівні та безнадійні борги") і відносить (за певних умов) до валових витрат -- у податковому обліку (табл. 2.2).

Якщо за умовою договору предмет застави після закінчення терміну повернення позики переходить у власність ломбарду, останній оприбутковує його як звичайну купівлю товару або основних засобів і оцінює за загальною сумою боргу позичальника. Якщо ломбард реалізує таке майно, то різницю між доходом і обліковою вартістю майна (якщо така буде) відносять на фінансові результати.

Табл. 2.2 Відображення в обліку господарських операцій з реалізації заставного майна

№зп

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума, грн

Регістр обліку

Дебет

Кредит

1

Передано на реалізацію заставне майно, що не є власністю ломбарду

025

-

2000

-

2

Списано отримані забезпечення

-

0611

2000

-

3

Відображено доход від реалізації заставного майна

377

702

3000

Журнал 6

4

Нараховано:

    - податкові зобов'язання з ПДВ - збір до Пенсійного фонду
    702 702
    641 651
    500 125

Журнал 3

Журналу 5,5 А

5

Списано реалізоване заставне майно

-

025

2000

-

6

Відображено заборгованість ломбарду перед фізичною особою (позичальником)

704

685

2375

Журнал 3

7

Утримано податок з доходу фізичної особи (15%)

685

641

356,25

Журнал 3

8

Нараховано пеню за прострочення платежів фізичною особою

374

715

200

Журнал 6

9

Погашено за рахунок виручки від реалізації заставного майна:

    - суму позики - відсотки за користування позикою - суму нарахованої пені (в межах залишку доходу)
    685 685 685
    377 373 374
    1400 504 114,75

Журнал 3

10

Після закінчення строку позовної давності суму боргу за несплачену пеню списано на витрати ломбарду

944

374

85,25

Журнал 3

11

Віднесено на фінансові результати:

    - дохід від реалізації майна - вирахування з доходу - нараховану суму пені - списану непогашену дебіторську заборгованість
    702 791 715 791
    791 704 791 944

2375

    2375 200 85,25

Журнал 6

Журнал 6

Журнал 6

Журналу 5,5 А

Операції скупки та наступної реалізації виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння відображають в обліку ломбарду як звичайні торгові операції купівлі-продажу товарів, тому тут вони не розглядаються.

Похожие статьи




Методика обліку товарів в ломбардах - Бухгалтерський облік товарів

Предыдущая | Следующая