Бухгалтерський облік товарів, Облікова політика щодо запасів - Бухгалтерський облік товарів

Облікова політика щодо запасів

Відповідно до Закону України про "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", термін "облікова політика" означає сукупність принципів, методів і процедур, що використовується підприємством для складання та подання фінансової звітності [1]. Поряд з цим облікова політика визначає також способи організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, з урахуванням конкретних умов його діяльності. Тому облікову політику можна розглядати, з одного боку, як сукупність прийомів і методів, за допомогою яких здійснюється регулювання бухгалтерського обліку в Україні в особі уповноважених на те законодавчих та виконавчих органів влади, з іншого -- як сукупність конкретних методів і способів організації та форм бухгалтерського обліку, прийнятих підприємством на підставі загальних правил і особливостей господарської діяльності.

Облікова політика на рівні держави має враховувати такі складові зовнішнього та внутрішнього середовища: рівень розвитку ринкової економіки та ступінь демократизації суспільства, поширення процесу інтеграції економіки країни у світовий економічний простір та вимоги міжнародних інституцій щодо стандартизації та гармонізації обліку. З цією метою держава розробляє й приймає законодавчі акти та інші нормативні документи, що регулюють питання бухгалтерського та статистичного обліку і звітності. Облікова політика підприємства повинна враховувати такі важливі фактори: форму власності та організаційно-правову структуру підприємства; вид економічної діяльності, що зумовлює особливості та умови облікової роботи; параметри підприємства за обсягами діяльності, номенклатури продукції, чисельності працюючих тощо; відносини з податкового системою, наявність пільг та умови їх отримання; умови забезпечення підприємства ресурсами та умови реалізації готової продукції; матеріально-технічне забезпечення обліково-аналітичної роботи підприємства та рівень забезпеченості кваліфікованими обліковими працівниками; умови організації та стимулювання праці, відповідальності тощо. Облікову політику підприємство визначає самостійно в особі його керівника та головного бухгалтера відповідним наказом чи розпорядженням з обов'язковим розкриттям в окремих розділах методичних принципів побудови бухгалтерського обліку, техніки його ведення та складання фінансової і статистичної звітності, організації роботи бухгалтерської служби. Чинне законодавство надає широкі права стосовно формування облікової політики.

Формуючи облікову політику, необхідно керуватися основними принципами бухгалтерського обліку та фінансової звітності: обачності, повного висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної (фактичної) собівартості, єдиного грошового вимірника та періодичності. Принцип послідовності безпосередньо стосується облікової політики підприємства.

На недосконалості законодавчого регулювання в частині визначення складових облікової політики зазначає Ю. Б. Слободяник та Ю. О. Хоменко "Міністерством фінансів України було видано лист "Про облікову політику" [3] Фатюха Н. Г. та І. В. Бобіна[5, с. 16], виділяють такі основні завдання облікової політики торговельного підприємства:

    1. Визначення відповідальної особи за ведення бухгалтерського обліку в торгових точках; 2. Затвердження переліку посад, які відповідають за одержання і видання товарно - матеріальних цінностей; 3. Визначення складу постійно діючої інвентаризаційної комісії та встановлення строків інвентаризації; 4. Встановлення відповідальних осіб за первинний облік у торгових точках; 5. Затвердження робочого плану рахунків; 6. Організація аналітичного обліку руху товарно-матеріальних цінностей; 7. Розроблення методики бухгалтерського обліку на підприємстві за елементами основних складових облікової політики; 8. Розроблення графіка документообігу [7].

У складі облікової політики в частині товарів варто розглядати обов'язкові елементи, що розкривають її зміст. До тепер, серед дослідників не опрацьовано єдиного підходу до систематизації складових облікової політики. Щирба М. Т. елементи облікової політики розглядає, як "конкретно вибраний або самостійно розроблений підприємством відповідно до умов і характерних особливостей його функціонування спосіб (прийом) або процедура організації та ведення обліку щодо конкретного об'єкта облікової політики" [9, с. 145]. Інші елементи облікової політики виділяє Л. П. Хабарова[5, с. 16], серед яких автор наводить наступні:

    - обрані підприємством способи обліку, варіантність яких передбачена документами нормативної системи регулювання обліку; - способи обліку, які розробляє підприємство; - елементи облікової політики, які враховують специфіку підприємства; - елементи облікової політики, що виникають у процесі діяльності у звітному періоді; - обов'язкові елементи облікової політики [8, с. 7].

Вважаємо за доцільне серед складових облікової політики операцій з товарами виокремлювати наступні: визначення і первинна оцінка товарів, облікова одиниця обліку товарів, методи оцінки товарів під час вибуття, нарахування торгівельної націнки, порядок проведення інвентаризації товарів, інші рішення, які необхідні для організації бухгалтерського обліку товарів. Одним з найважливіших елементів облікової політики торговельного підприємства є визначення оцінки товарів під час вибуття. Згідно з П(С)БО 9 [4] і Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку запасів [2] для оцінки товарів під час їх вибуття застосовують методи: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів, середньозваженої собівартості, собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО), нормативних затрат, ціни продажу. На підприємствах торгівлі застосовуються лише три методи оцінки вибуття запасів: середньозваженої собівартості, собівартості перших за часом надходження (ФІФО) та ціни продажу.

Найважливішим розділом облікової політики підприємств, які займаються роздрібною торгівлею є вартісна оцінка товарів. Вищенаведені складові виступають методичною складовою облікової політики. Крім методичної складової облікової політики слід також виокремлювати організаційну (включає організацію бухгалтерського обліку в частині відображення операцій з товарами) та технічну складову (передбачає визначення технічних засобів, які забезпечують ведення бухгалтерського обліку). Серед елементів організаційної складової облікової політики операцій з товарами необхідно виокремити наступні:

    - встановлення відповідальних осіб за ведення бухгалтерського обліку операцій з товарами та визначення їх посадових прав і обов'язків; - затвердження переліку посад, які відповідають за одержання, зберігання і списання товарів; - затвердження робочого плану рахунків в частині операцій з товарами; - визначення складу постійно діючої інвентаризаційної комісії та встановлення строків інвентаризації; - затвердження графіку документообігу в частині операцій з товарами.

До елементи технічної складової облікової політики покликані забезпечити реалізацію методичної та організаційної складових за допомогою того комплексу процедур, що входять до нього.

Характеристика елементів облікової політики щодо операцій з товарами представлена на рис.2.1.

До основних складових облікової політики щодо операцій з товарами входять: технічна складова, організаційна складова, методична складова.

Призначенням технічної складової є визначення технічних засобів, які забезпечують ведення бухгалтерського обліку.

Формування організаційної складової включає об'єкти, які повинні забезпечити організаційну побудову облікового підрозділу, визначення його місця в управлінській і виробничій

Методична складова передбачає визначення способів ведення бухгалтерського обліку його об'єктів, які мають альтернативні способи відображення.

Рис.2.1 Основні елементи облікової політики щодо операцій з товарами

Використання наведених елементів облікової політики при формуванні Положення про облікову політику підприємства надасть можливість головному бухгалтеру формувати різнобічну та всеохоплюючу інформацію про операції з товарами в розрізі інформаційних запитів системи управління.

Основними елементами облікової політики щодо запасів підприємства є (рис 2.2.)

Рис. 2.2 Елементи облікової політики щодо запасів[16]

Від складових елементів облікової політики підприємства залежить як достовірне відображення господарських операцій так і інформація у фінансовій звітності.

Ломбарди сплачують податки і збори, як і всі інші підприємства, що перебувають на загальній системі оподаткування, згідно із Податковим кодексом України. Вони не мають права переходити на спрощену систему оподаткування і звітності відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 28.06.99 № 746/99. Згідно із Податковим кодексом України ломбарди сплачують податок на прибуток підприємств у розмірі загальної ставки (до 1 квітня 2011 р. -- 25 %, з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно ? 23 %; з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно -- 21 %; з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно -- 19 %; з 1 січня 2014 року ? 16 %).

Похожие статьи




Бухгалтерський облік товарів, Облікова політика щодо запасів - Бухгалтерський облік товарів

Предыдущая | Следующая