Аналіз рівня технічного оснащення підприємства - Аналіз і оцінка ефективності використання основних засобів

Удосконалювання техніко-організаційного рівня господарської діяльності - це комплексний безупинний процес її раціоналізації, що охоплює науково-технічний прогрес і науково-технічний рівень виробництва і виробленої продукції, структуру господарської системи і рівень організації виробництва і праці, господарський механізм і рівень управління і використання методів господарювання. До сфери управлінської діяльності входять управління зовнішньоекономічними зв'язками, соціальним розвитком трудових колективів і використанням людського фактора у виробництві, а також природоохоронною діяльністю і раціональним використанням природних ресурсів. Методологічно такі фактори підвищення економічної ефективності виробництва, як зовнішньоекономічні, соціальні й природні умови, можна розглядати як самостійні теми економічного аналізу техніко-організаційного рівня виробництва.

Аналіз рівня технічного оснащення підприємства показує, що у великих інтегрованих виробничих об'єднаннях краще використовуються виробничі потужності й можливості росту продуктивності праці. Завжди варто шукати можливості технічного переозброєння діючих бізнесів-одиниць, припинення випуску невластивої їх профілю продукції, створення спеціалізованих виробництв.

Методологічно необхідно розрізняти показники економічної ефективності підвищення техніко-економічного рівня і показники самого рівня, тобто стану техніки, технології, організації виробництва і управління.

Технічний рівень виробництва визначається насиченням підприємства основними виробничими фондами, їх складом і станом.

Напрямку аналізу технічного рівня виробництва:

1. Визначення складу і структури основних фондів підприємства. До основних фондів відносяться матеріальні цінності, які використовуються у виробничій діяльності за період, що перевищує 365 календарних днів з дати введення їх в експлуатацію, і не належать до малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП).

Економічна ефективність використання (споживання) засобів праці характеризується часткою амортизації у вартості продукції. Але, аналізуючи цей показник, треба мати на увазі особливості його формування.

Залежно від порядку нарахування амортизації основні фонди поділяються на:

    1) дома, споруди, будинки, передаючі пристрої; 2) транспортні засоби, меблі, конторське устаткування, побутові електромеханічні прилади, інформаційні системи; 3) інші основні засоби, що не входять у 1 і 2 групи, а також робіт-ник, продуктивна худоба і багаторічні насадження.

За своїм складом основні фонди також поділяються на:

    1) промислово-виробничі фонди підприємства. 2) виробничі фонди інших підприємств і областей. 3) невиробничі основні фонди.

Крім цього, виділяють:

Активну частину основних фондів: машини, устаткування, транспорт й інші основні фонди, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі;

Пасивну частину: будинки, споруди, передавальні пристрої, що сприяють виробничому процесу.

Структура основних фондів характеризується питомою вагою або часткою тієї чи іншої групи основних фондів у загальній їхній кількості та вартості.

2. Визначення порядку обліку й аналізу основних фондів. Основні фонди враховуються в натуральному і вартісному вираженні.

Облік основних фондів здійснюється:

    1) в інвентарних картках - за кожною одиницею (об'єктом) основних фондів; 2) на окремих бухгалтерських регістрах (рахунки, книги, журнали, баланс).

В облікових документах основні фонди враховуються:

    1) за балансовою вартістю, що визначається для різних груп основних фондів; 2) за сумою зносу, що основні фонди переносять на собівартість випущеної продукції.

Основні фонди підлягають розподілу за такими групами:

Група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування, вартість капітального поліпшення землі);

Група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

Група 3 - будь-які інші основні фонди, що не входять до груп 1, 2 і 4;

Група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 1 - 2 відсотки, група 2 - 10, група 3 - 6, група 4 - 15 відсотків.

Підприємства мають право на прискорену амортизацію протягом перших семи років експлуатації основних фондів за нормами від 5 до 30 %;

    3) за залишковою вартістю (балансова вартість за винятком суми зносу). 3. Аналіз наявності та руху основних фондів. Структура аналізу: 1) визначити наявність основних фондів на початок і кінець аналізованого періоду; 2) установити їх приріст за цей період двома способами:
      А) як різницю між вартістю основних фондів на кінець і початок періоду; Б) як різницю між введеними в експлуатацію і такими, що вибули з експлуатації, основними фондами;
    3) визначити темпи росту основних фондів; 4) визначити показники за характером руху основних фондів (коефіцієнти вибуття, відновлення і приросту основних фондів); 5) визначити взаємодію наявності основних фондів з іншими виробничо-економічними характеристиками (наприклад, з чисельністю ПВП, продуктивністю праці) за показниками фондоозброєності роботи і порівняння темпів зростання фондоозброєності з продуктивністю роботи. 4. Визначення приватних показників технічного оснащення підприємства:
      А) коефіцієнт технічної озброєності; Б) коефіцієнти потенційної і фактичний енергооснащення; В) коефіцієнт механізації роботи дорівнює відношенню кількості працюючих на механізованих роботах до загальної кількості працівників та інші показники.

При аналізі рівня технічного оснащення підприємства варто враховувати ефект скорочення норми амортизації. Одним із прикладів успіхів "рейганоміки" - економічної політики уряду США в період президентства Р. Рейгана (початок 80-х років ХХ століття) - стало скорочення мінімально припустимих корисних термінів служби об'єктів основного капіталу.

Це поставило американські фірми перед вибором: робити заміну цілком самортизованого устаткування, а на накопичені за рахунок амортизації суми купувати нове, чи продовжувати його використовувати. Однак в останньому разі помітно зросте оподатковувана база, тому що амортизаційні відрахування вже не збільшують собівартість продукції.

Більшість американських фірм віддали перевагу першому варіан-ту: вони почали позбавлятися від старого і купувати нове, більш удос-коналене устаткування. У результаті в 80-х роках ХХ ст. економіка США зробила ривок уперед й забезпечила зростання виробництва на наступні роки.

Похожие статьи




Аналіз рівня технічного оснащення підприємства - Аналіз і оцінка ефективності використання основних засобів

Предыдущая | Следующая