ЗМІ і влада: діалог чи протистояння - Аналіз місцевої преси

Актуальність теми: Тема влади на сторінках ЗМІ розвинена дуже широко. Вона є провідною у виданнях, як приватних, так і державних. Ставлення політиків до журналістів неоднозначне. Саме тому ці питання в центрі уваги таких вчених як М. Литвинова, І. Гузиря, В. Шкляр та ін.

Мета нашої статті: на прикладі газет "Панорама" та "Суми і сумчани" з 1999 по 2004 року (вибіркові матеріали) описати відносини ЗМІ і влади.

Об'єктом дослідження є регіональна періодична сучасна преса.

Предмет: вибрані матеріали, в яких, на нашу думку, найповніше розвиваються діалог або протистояння засобів масової інформації і влади.

"Однозначного визначення дефініції влада немає, що пояснюється складністю та неоднозначністю її тлумачень" [5, 158].

Політологічний енциклопедичний словник-довідник визначає владу як "здатність і можливість здійснювати свою волю, чинити вирішальний вплив на діяльність, поведінку людей за допомогою певних засобів, зокрема авторитету, права, насильства" [6, 87, 88]. Інші вчені дотримуються такої точки зору: "влада - багатогранне суспільно-політичне і правове поняття. Існують різноманітні його визначення: 1) відносини між людьми, коли одні командують, а інші підкоряються; 2) здатність досягати поставленої мети; 3) спроможність соціально-політичної системи забезпечувати виконання прийнятих нею рішень; 4) спосіб самоорганізації людської спільноти, заснованої на розподілі функцій управління і виконання; 5) можливість і здатність проводити свою волю" [9, 489-490].

У своїй статті ми використовуватимемо поняття державна влада - "спеціально організована система державних органів, організацій та установ створена для управління всіма сферами суспільного життя" [5, 159]. Вона поділяється на законодавчу, виконавчу й судову.

"Журналісти виступають як посередники між політикою і суспільством" [3, 26]. Тому в більшості ЗМІ політична тема є якщо не домінуючою, то дуже важливою. Одні журналісти критикують владу, інші є "служанками політичної системи" [2, 16], треті просто подають факти, не коментуючи. Яка ж із позицій є правильною? Кодекс етики українського журналіста проголошує: "Служіння інтересам влади, а не суспільства, є порушенням етики журналіста" [7, 59].

Розглянемо відносини ЗМІ та влади на шпальтах сумських видань приватної газети "Панорама" та органу міської ради "Суми і сумчани". Нами було відібрано по 36 матеріалів за період з 1999 по 2004 рік.

Спочатку спробуємо показати діалог у відносинах ЗМІ - влада. Він виражається у спілкуванні політиків з пресою, у присутності журналістів на апаратних нарадах, проведені політиками брифінгів, прес-конференцій тощо.

"Депутаты горсовета, заседавшие 24 февраля, приняли 38 решений. Жаркие дебаты развернулись по проблемам подростковой преступности и повышения тарифов на горячую воду" (Алла Гулая "Народ в состоянии погубить себя сам" // Панорама. - 1999. - №10. - 5-11 марта, - С.2).

"24 лютого відбулася ІV сесія Сумської міської ради ХХІІІ скликання, на розгляд якої внесено понад 40 питань. ...Тривалим і напруженим було обговорення інформації В. Б. Лаврика про підсумки діяльності тимчасової комісії, що займалася докладним вивченням обгрунтованості прийняття виконавчим комітетом міської ради рішення від 15.09.98р. за №421 "Про тарифи на теплову енергію, водопостачання" (Тетяна Титаренко "Сесія міської ради" // Суми і сумчани. - 1999. - №9(18). - 4 березня. - С.1).

Інтерв'ю з політиками на сторінках газет теж зустрічається досить часто: у "Панорамі" під рубриками: "Точка зрения", "Лидер", а на шпальтах "Суми і сумчани" - "Депутатська орбіта", "Імідж влади", "Особливість", "Актуальне інтерв'ю", "Самоврядування".

Але подача матеріалів про владу різна в цих виданнях. У "Панорамі" вони є іронічними ("Іронія" - іносказання, яке виражає насмішку або лукавство" [4, 74], а нерідко й саркастичними ("Сарказм" - зла й уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії" [4, 84]. Мабуть, у цьому й проявляється протистояння у моделі "ЗМІ і влада". "В общем сессия прошла тихо. Депутаты не подрались и не поругались, вероятно, проявляя тем самым уважение к председателю. Из фотографии, сделанной нами в зале заседания видно как народные избиратили болеют душой за людей" ( на фото: депутати сплять на сесії і підписано "Сессия облсовета в самом разгаре") (Анна Гулая "Бюджет, выстраданый и напряженный" // Панорама. - 1999. - №10. - 5-11 марта. - С.2)

Такі ж думки нерідко зустрічаються і в "Подвальчике редактора", автор якого головний редактор "Панорами" Євгеній Положій. Влада ставиться до цієї газети неоднозначно. То хвалить, то на апаратні наради не пускають. "На день журналиста...первыми поздравляли сумские власти. Хвалили "Панораму" и другие независимые издания..." (Евгений Положий "Игра в классики" // Панорама. - 2002. - №24. - 12-19 июня. - С. А5) "Журналистов газет "Ваш шанс", "Данкор" и "Панорама" не пустили на аппаратное совещание в мерии" (Инна Стасова "Код допуска" // Панорама. - 2002. - №24. - 16-23 июля. - С. А2).

Зовсім інший характер публікації газети "Суми і сумчани". Це видання міської ради, то ж чимало місця відведено висвітленню її роботи. Наприклад, під рубрикою "Офіціоз" друкується повністю рішення з сесії.

Якщо "Панорама" критикує владу то вищезазначене видання робить компліменти депутатам у рубриці "Депутатська орбіта". "У депутатському корпусі міської ради Валерій Олексійович Журба вигідно вирізняється професіоналізмом, державним мисленням, глибоким баченням проблем, об'єктивністю у їх вирішенні" (Ігор Бондаренко 2Валерій Журба: "Мій головний критерій - працювати на професійному рівні" // Суми і сумчани. - 1999. - №16(25). - 22 квітня. - С.3).

То як можна визначити на яких засадах співпрацюють "Суми і сумчани" та міська влада. Це діалог чи служіння ЗМІ політичним структурам. Про це на сторінках видання висловлювалися самі представники влади - депутати. Думки розділялися: "Якщо ми не будемо мати власної газети, ТРК, на кого ж ми зможемо покластися? Хіба ми зможемо покластися на комерційні ЗМІ? Рекламувати себе в них, наймати когось... Хто нас назве у такому випадку владою?" - такою є думка Олександра Ткаченка.

"Не сможет газета освещать объективно до тех пор, пока она будет выявлять чью-то волю", - має протилежний погляд Борис Рондель (Зінаїда Ралійська "Сесія міської ради у два етапи" // Суми і сумчани. - 2002. - 344 (209). - 31 жовтня. - С 1, 3).

В ідеалі "Журналістика дбає про суспільний інтерес до політичних питань і тому є важливим елементом демократії" [3, 26]. А ключ до демократії - вільні вибори. "Влада народу" залежить від поінформованого вибору, саме тому роль ЗМІ у висвітленні виборів є такою важливою" [3, 27].

Редактор "Панорами" в інтерв'ю на сторінках видання наголосив: "Когда меня спрашивали: "Вы за кого?" - я отвечал: "Мы не "за кого", мы "за сколько". Вот наши расценки на рекламу". (Евгений Кузьменко "Особенности размещения политической рекламы" // Панорама. - 2002. - №24. - 10-17 апреля. - С. А6).

У газеті є "оди" політиками, але всюди стоїть значок R або PR.

Натомість у виданні "Суми і сумчани" трапляється відверта агітація, без вказівки, що це реклама. Наприклад, "Звернення асамблеї" блоку політичних партій "Наш вибір - Леонід Кучма до виборців України".

Висновки: Не завжди стосунки ЗМІ і влади існують на умовах діалогу. Розглянувши матеріали приватного й державного (комунального видань), можна зробити висновок, що ні "Панорама", ні "Суми й сумчани" не є в цьому плані досконалими виданнями. Перша з газет інколи шукає скандали, своєю іронією приваблює читача. Оскільки журналістика для цієї редакції - бізнес. Інша газета служить, але частіше, мабуть, владі, ніж суспільству. Ідеальний варіант, на нашу думку, золота середина. "Журналісти повинні усвідомити свою роль - роль посередника між владою і суспільством. Роль душоприкажчика, котрий не має права бути лакеєм" [2, 54].

Похожие статьи




ЗМІ і влада: діалог чи протистояння - Аналіз місцевої преси

Предыдущая | Следующая