Емоційна аргументація на шпальтах сучасної періодики - Аналіз місцевої преси

Існування і функціонування сучасних засобів масової комунікації України неможливе без оцінювання політичного, економічного і культурного життя суспільства. Важливого значення набуває і якість аргументації таких оцінок. На наш погляд, є актуальною проблема аналізу саме емоційної аргументації, її засобів і форм вираження, стильових особливостей і впливу на свідомість, підсвідомість та дії репицієнта. Адже емоції, які журналісти вкладають у процес доведення певної точки зору, відкривають шляхи до сердець. "Емоції в журналістиці - річ небезпечна!" [4, 121].

Питання емоційної аргументаці розглядали як вітчизняні журналістикознавців (В. Здоровега, І. Михайлин, В. Карпенко, К. Серажим та ін.) так і закордонні (О. Тертичний, Г. Брутян, Ф. Ван Еємерн, В. Гак, В. Голубєв та ін.).

Мета нашої роботи полягає у вивченні ролі емоцій, їх засобів та результатів впливу у процесі аргументації.

Ми поставили перед собою такі завдання:

Ознайомитись із базовими теоретичними дослідженнями з питань аргументації та емоцій;

Виявити стилістичні та словотвірні особливості засобів емоційної аргументації;

Вивчити особливості використання емоцій в аргументах матеріалів українських друкованих засобах масової комунікації (проілюструвати їх прикладами).

Об'єкт дослідження - журналістські матеріали, в яких для доведення і переконання використовується емоційна лексика.

Предмет дослідження - українські друковані видання: "Україна молода" ("УМ"), "Дзеркало тижня" ("ДТ"), "Урядовий кур'єр" ("УК"), "Деловая столица", "Панорама", "Київські відомості" ("КВ") та інші періодичні всеукраїнські та регіональні видання Сумщини, Харківщини, Полтавщини та Одещини.

Спираючись на базові дослідження з питань аргументації та емоцій, ми спробувати розглянути цю проблему в контексті газетного дискурсу.

Емоції - це особливий клас суб'єктивних психологічних станів людини, які відображають у формі безпосередніх переживань, відчуття приємного і огидного, ставлення людини до світу і людей, процес і результати його практичної діяльності [8].

Емоційна аргументація широко застосовується у газетному стилі. Це пов'язано з однією із основних функцій цього стилю: вплинути на читача і впевнити, переконати його [7, 2]. Зазначимо, що найчастіше аргументація використовується у публіцистичних та аналітичних жанрах, рідше - в інформаційних.

У процесі публічної аргументації понятійні, раціональні аргументи поєднуються з емоційно0образними засобами впливу на свідомість аудиторії. Читаючи статтю, ми не можемо не пройнятися тими почуттями, емоціями, якими супроводжується процес аргументації. Це насамперед безпосередні емоційні оцінки. "Глядя в калейдоскоп переговорных узоров, никак не могу понять, от чего подташнивает - не то вестибулярка слабая, не то такая реакция на "Печерский бунт" - бессмысленный и бесконечный" ("Зеркало недели". - №19(648). - 2007).

Ключовим моментом у процесі аргументації є вибір оцінки, яка, власне і регулює акт прийняття реципієнтом остаточного рішення, враховуючи базові цінності, які є спільним для обох сторін. Вона може бути як основною, так і допоміжною метою висловлювань.

У ролі оцінки при аргументуванні у газетно-публіцістичному тексті зазвичай виступають речення з предикативною ознакою, вираженою предикативними прислівниками типу: не варто, неприпустимо, очевидно, потрібно, доцільно. "Очевидно, що крім суто "піарної" мети - реклами Януковича для народу, ідейні натхненники появи Віктора Федоровича на телеканалі ІСТV мали ще й іншу, можливо, первісну мету: послання до Президента та його команди. Так, скажімо, директор Центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребінський вважає, що Янукович у цьому інтерв'ю продемонстрував вельми жорстоку позицію, яка просто віддзеркалює реальний стан справ - небажання Президента йти на компроміси та його участь у дестабілізації". ("УМ". - №38 (3069). - 2007). А також речення, які апелюють до різних видів ціннісних категорій, таких як "людське життя", "порядок", "справедливість". "Вибори президента в 1994 році проходили на хвилі бажання дисципліни й організованості. - Порядок і порядність!" ("День". - №46. - 2001).

Вираження оцінки відбувається за участю різноманітних мовних засобів [7, 1]. Одним із засобів вираження емоцій у процесі аргументації є емоційна лексика, тобто слова, що мають у своєму значенні компонент оцінки, виражають почуття, позитивне чи негативне сприймання дійсності [3, 157].

Як виразник емотивної функції мови емоційна лексика характеризує ситуацію спілкування, соціальні відносини, психічний стан мовців.

Безпосереднім виразником людських емоцій виступають вигукові слова (Цур! Леле! Тю! О! Е! Ах! Ох! Гай! Буде!) - вони багатозначні, семантика їх розкривається у контексті.

З почуттєвою сферою пов'язані слова, що називають:

    Ш психічні, внутрішні стани, характер, світовідчування, переживання (радість, любов, щастя, журба, сум, ненависть, гнів, ніжний, любий, щирий, тяжко, сумно, гніватись, радіти). "Термометри просто оскаженіли. На Україну напала рекордна за 70 років спека. Потерпають і люди, і майбутні врожаї зернових, овочів та навіть фруктів". ("УМ"). - №90 (3121). - 2007). Ш будь-яке поняття з оцінним компонентом - позитивним або негативним. Оцінне значення виявляється у назвах - характерах людей (красень, сонечко, пройдисвіт, баламут, амеба), навколишнього середовища, предметів (палац, хороми, конура), емоційна кваліфікація дій людини (базікати, бовкати, верзти, варнякати). "Якість "козли" знову заважають жити Януковичу. Він так на них образився, що пообіцяв усім цього разу "повідбивати руки". ("Без цензури". - №9 (205). - 2007).

Емоційне забарвлення реалізується за допомогою типових словотворчих засобів української мови - суфіксів із значення пестливості, здрібнілості, згрубілості: - к, - ик, - ок, - очок, - иц, - оньк, - еньк, - есеньк, - це, - ищ, - ач, езн.

Емоційне забарвлення слова залежить від контексту. Форми зі здрібніло-пестливими суфіксами можуть передавати зневагу, іронію, сарказм. "Радянський літачок "у прольоті" - Тернопіль оголосив війну меморіалам тоталітарного минулого". ("УМ"). - №91 (3122). - 2007).

Різні стилістичні колорити - ласкавість, ніжність, інтимність, доброзичливість, обурення, гнів - також створюються емоційно забарвленою лексикою [3, 157-158].

Природна сфера побутування емоційної лексики - розмовний стиль, в якому виявляється безпосереднє сприйняття дійсності людиною, її суб'єктивні оцінки, виражені у доборі слів. "Чешка на лижах "взула" всіх у вирішальній гонці. Шестиразова призерка Олімпійських ігор легко довела свою зверхність над усіма суперницями". ("УМ"). - 38 (3069). - 2007).

Без емоційної лексики не виконуватиме свого призначення публіцистичний текст. "Національну кіностудію ім. О. Довженка зараз ріжуть по живому, забираючи частину її теорії за міфічні борги шестирічної давності, які перетворилися за цей час на десять мільйонів гривень". ("Київські відомості". - №9 (638). - 2007).

"О, сильні світу цього! О, "власть імущиє" - пп. Янукович, Тимошенко, Мороз і Симоненко... Ага, ще Ющенко, але там залишився вже тільки мізер влади". ("УМ"). - № 34 (3065). - 2007.

Ми дійшли до висновку, що емоції відіграють вважливу роль в процесі аргументації. Адже вони дають можливість впливу на читацьку підсвідомість, тим самим "відкриваючи інформацію дорогу до серця читача". Для ефективності журналістського матеріалу необхідно враховувати психологію автора в репіцієнта. Якими б не були органічними й необхідними засоби емоційного впливу в процесі аргументації, вдаватись до них треба дуже обережно. Вони можуть сприяти ліпшому, виразнішому формуванню певної істини, а можуть і навпаки робити її невиразною, незрозумілою, спотвореною. Емоційні аргументи часто виступають як засоби маніпулювання свідомістю і підсвідомістю читача, відвернення аудиторії від істинного шляху мислення. Тому журналіст повинен знати межі такого впливу і не використовувати його для пропагування асоціальних ідей. Необхідно керуватися Етичним кодексом журналістів. Адже все залежить від совісті і позиції самого журналіста.

Похожие статьи




Емоційна аргументація на шпальтах сучасної періодики - Аналіз місцевої преси

Предыдущая | Следующая