Висновки - Проект лінії для виробництва консервів "Асорті №6"

Доцільність проекту по виробництву "Асорті №6" підтверджується економічними розрахунками, тобто проект окупиться за 2,3 роки.

    7. Охорона праці. 1. Безпека гігієни праці та виробничого середовища.

В умовах виробництва в повітря приміщення поступають різні шкідливі речовини (пил, пари і газ) можливе виділення значної кількості теплоти і внаслідок цього недопустиме підвищення температури. Шкідливі речовини і надлишок теплоти відводяться з робочої зони з допомогою вентиляції. В хлібопекарному виробництві мають місце такі шкідливості, як борошняна пилюка, волога та надлишок тепла.

ГОСТ 12.1.005-76 ССБТ. "Повітря робочої зони, загальні санітарно-гігієнічні вимоги" передбачає оптимальні норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень, а також гранично допустимі концентрації шкідливих речовин (ГДК) в повітрі робочої зони. Для відведення надлишків вологи і тепла передбачається механічна вентиляція.

Проектування вентиляційних систем проводиться у відповідності з вимогами СН і П 11-33-75 "Опалення, вентиляція і концентрація повітря", а також ГОСТ 12.4.021-75 ССБТ "Системи вентиляційні. Загальні вимоги" в якому вказується вимоги при монтажі і пусконалагоджувальних роботах і експлуатації.

Для зменшення шкідливої дії променевого тепла на здоров'я робітників і для зниження температури навколишнього повітря на робочих місцях у печей та теплових апаратів облаштовують повітряні душі. Вони представляють собою штучні потоки повітря певної швидкості і температури: на робочих місцях в межах 1...5 м/с і 8...280С, з метою локалізації і відведення тепла, парів і газів, які йдуть з сторони посадкової і розвантажувальної частини обладнання, облаштовуються спеціальні козирки і місцеві відсмоктувачі.

В цеху передбачено облаштування санітарно-побутових приміщень (гардеробні, притиральні, умивальні, душові та ін.)

В гардеробній кількість відділень в шафах та гачків-вішаків для домашнього та спецодягу приймається рівною обліковій чисельності працюючих; для вуличного одягу чисельності у двох суміжних змінах.

Кількість душових, умивальних та спеціальних улаштувань приймають за чисельністю працюючих в зміні.

Душові облаштовують відкритими душовими кабінками. Відстань від робочих місць у виробничих будівлях до вбиралень прийнята не більше 75 м.

Освітленість виробничих, адміністративних і побутових приміщень виконується у відповідності з розрядом здорових робіт і коефіцієнтом природної освітленості (КПО).

Система опалення, опалювальні прилади і його граничні показники температури приймаються згідно з вимогами СН и П 2.04.05-91. Для систем опалення і внутрішнього теплопостачання застосовується в якості теплоносія, вода з параметрами Tr = 950C L6xa = 700С.

В приміщеннях категорій А, Б і В опалювальні прилади систем водяного і парового опалення застосовують з гладкою поверхнею, яка допускає легке обчищення: радіатори секційні або панельні одинарні, опалювальні прилади з гладких сталевих труб для приміщень категорій В, в яких відсутнє виділення гарячого пилу, можливе застосування конвекторів.

Водопостачання та каналізація підприємств повинні бути виконані у відповідності з вимогами СН и П 2.04.01-85, СН и П 2.04.02-84, СН и П 2.04.03-85, ГОСТ 12.3.006-75.

Якість холодної та гарячої води, що використовується для господарсько-питних потреб, повинні відповідати вимогам ГОСР 2874-82. Об'єднання виробничих стічних вод кількох підприємств допускається після контрольного колодязя кожного з підприємств. Для відведення стічних вод передбачено окремі мережі виробничої та побутової каналізації.

Підприємство повинно забезпечувати очищення стічних вод від сторонніх домішок та здійснювати лабораторні аналізи стічних вод з певними ГДК шкідливостями.

Гранично допустимий рівень шуму на постійних робочих місцях на території підприємства не повинен перевищувати 80у БА ГДР на робочих місцях необхідно знижувати в залежності від важкості та напруженості роботи.

Приміщення в яких розміщене устаткування з підвищеним рівнем шуму та вібрації, повинні бути ізольовані та обладнані засобами шумо - та віброізоляції.

Вібрації на робочих місцях виробничих приміщень не повинно перевищувати гранично допустимі рівні, що їх наведено у ГОСТ 12.1.012-90. На підприємстві повинен бути забезпечений контроль рівнів шуму та вібрації на робочих місцях не менше одного разу на рік.

2. Технічна безпека.

До роботи по експлуатації виробничого устаткування допускаються особи, які пройшли відповідну підготовку і отримали посвідчення встановленого на даному підприємстві взірця, а також одержали та засвоїли ввідний інструктаж та інструктаж на робочому місці з охорони праці, який існує на діючому підприємстві.

Будова, монтаж, обслуговування та експлуатація виробничого устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.02.032-78, ГОСТ 12.2.033-76, ГОСТ 12.2.062-81, ГОСТ 12.2.124-90. Перед ремонтом обладнання механізми повинні бути надійно відключені. Обладнання слід привести в такий стан при якому жодна з його частин не могла самовільно прийти в дію від випадкового зсунення пускових пристроїв і рубильників, які підводять струм або інший вид енергії.

Роботи поблизу електропроводів і струмоведучих механізмів проводити тільки після їх обезструмлення або шляхом встановлення огороджень від притулення до них.

Забороняється самовільно здійснювати підключення при роботі з електроінструментом. Для підключення зварювальної апаратури та інших електроприладів викликайте чергового електрослюсаря, який має відповідну кваліфікацію та групу допуску роботи в електроустановках до 1000 В.

Перед початком роботи з електроінструментом перевірити його справність і безпечність при роботі з ним. Не працювати з електроінструментом на відкритих місцях при падінні атмосферних осадів. Користуватись при роботі на висоті електроінструментом з подвійною ізоляцією.

Привикананні роботи поблизу електричних приводів і електроустановок вимагати від майстра або бригадира зняття напруги на час виконання ремонтних робіт: якщо по умовам виробництва це зробити неможливо, то огородження небезпечних місць і роботи виконувати у присутності майстра або бригадира.

При заточуванні інструмента на абразивному крузі необхідно:

    - користуватись захисним екраном, а при відсутності екрана захисними окулярами; - слідкувати, щоб зазор між абразивним кругом і підручником не перевищував 3мм. - Слід пам'ятати, що заточувати деталь боковою поверхнею круга забороняється.

При рубанні, клепанні та виконанні необхідних слюсарних операцій необхідно надягати окуляри. При свердлінні деталі необхідно слідкувати, щоб деталь була міцно закріплена в лещатах.

При різальних роботах належно користуватися ручною ножівкою без ручок. При різанні важких деталей відрізану частину необхідно підтримувати рукою, або застосовувати для кріплення підставки.

При опилюванні терпухи повинні бути міцно посаджені на ручки. Не допускається користуватися терпухом без ручки або з тріщиною, або з розколотою ручкою.

Для запобігання нещасних випадків при роботі з ручними електроріжучими інструментами забороняється:

    - використовувати інструменти при роботах і в умовах не передбачених паспортом і інструкцією завода-виробника; - залишати без нагляду інструмент з працюючим електродвигуном, а також приєднаний до електромережі; - натягувати або перегинати провід (кабель), а також допускати його переплітання з сталевим предметом, або деталями; - працювати з приставних лазів, а також на відкритих майданчиках які не захищені навісом від атмосферних опадів; - триматись за провід, доторкатись частин, що обертаються або робочого органу машини; - відводити руками стружку, або опилки до повної зупинки машини.

Машини та устаткування повинні мати форму, конфігурацію, обробку та лакофарбне покриття, які забезпечують:

    - вільне обслуговування (піск, зупинка, мащення, огляд, регулювання тощо.); - прибирання, миття, протирання машини до повного виведення з неї бруду, пилу тощо; - обробка та лакофарбне покриття повинні бути механічно міцними, стійким, щодо дії кліматичних факторів, миючих рідин та виробничих середовищ; - розпізнавального забарвлення відповідно з ГОСТ 14.2.02-63; - сигнальні та безпечні відповідно ГОСТ 12.4ю026-76. 3. Пожежна безпека.

Причиною пожежі на виробництві може бути порушення технологічного процесу, правил експлуатації устаткування, розведення вогню в заборонених місцях, недотримання правил пожежної безпеки.

Всі виробничі об'єкти повинні бути забезпечені відповідними засобами пожежегасіння, які передбачаються вимогами Держспоживнагляду України. Найбільш часто застосовуються при незначних пожежах первинні засоби пожежегасіння до яких відносяться: кислотні та пінні вогнегасники, азбестову ковдру, внутрішню систему пожежного водопроводу обладнану пожежними кранами та рукавами, відра, пісок, войлок, а також інструмент для розбирання будівельних конструкцій в ході пожежегасіння (ломи, сокири, лопати і т. д.).

Технологічне обладнання за нормальних режимів роботи повинно бути попежобезпечним.

Не дозволяється виконувати виробничі операції на устаткуванні, установках та верстатах з несправностями, які можуть викликати згорання та пожежу, а також при відключенні контрольно-вимірювальних приладів, за допомогою яких визначаються встановлені режими температури, тиску, концентрації горючих газів, парів та інші технологічні параметри.

В пожежонебезпечних цехах і на устаткуванні, що створює небезпеку вибуху або займання у відповідності з вимогами ГОСТ 12.4.026-76 повинні бути вивішені знаки, що не дозволяють користування відкритим вогнем, а також попереджають про дотримання обережності при наявності займистих та вибухових речовин.

Евакуаційні шляхи повинні забезпечувати безпечну евакуацію всіх людей, які знаходяться в приміщенні будівель, через евакуаційні виходи.

Кількість евакуаційних виходів з будівель з кожного поверху із приміщень слід приймати згідно з вимогами відповідних нормативних актів, але не менше двох.

Відстань по коридору від дверей найвіддаленішого приміщення площею не більше 1000 кв. м. до найближчого виходу назовні або сходової клітки не повинна перевищувати значень передбачених СН и П 2.09.02-85.

Ширину евакуаційного виходу (дверей) необхідно приймати в залежності від загальної кількості людей, що евакуються через цей вихід, та кількості людей на 1м ширини виходу (дверей).

4. Надання першої допомоги при опіках

Опіки бувають трьох ступенів, починаючи від легкого почервоніння і кінчаючи важким омертвінням ділянок шкіри, а інколи також глибше розташованих тканин. При опіках першого ступеня на уражену поверхню накладають примочку зі слабкого розчину марганцевокислого калію (рожевого кольору) після чого її слід забинтувати.

Надаючи допомогу потерпілому, для уникнення зараження не можна торкатися руками обпечених ділянок шкіри чи змазувати їх мазями, жирами, вазеліном, присипати питною содою тощо. Не можна ротинати пухирі, віддирати від тіла шматки обгорілого одягу. Одяг та взуття з обпеченого місця краще не знімати, розрізати, виконати перев'язку та відправити потерпілого до медичної установи. Якщо обгорілий одяг прилипнув до обпеченої поверхні тіла, то зверху слід нанести стерильну перев'язку і відправити потерпілого до медичного закладу.

У разі розповсюдження опіків потерпілого необхідно загорнути у чисте простирадло або тканину не роздягаючи, вкрити якомога тепліше, напоїти теплим чаєм на надати йому спокій до прибуття лікаря.

Похожие статьи




Висновки - Проект лінії для виробництва консервів "Асорті №6"

Предыдущая | Следующая