Наукові принципи організації виробничого процесу - Виробничий процес і організаційні типи виробництва

Організація виробничого процесу на будь-якому машинобудівному підприємстві, у будь-якому його цеху, на ділянці базується на раціональному сполученні в часі й у просторі всіх основних, допоміжних і обслуговувальних процесів. Це дає змогу випускати продукцію за мінімальних затрат живої й упредметненої праці.

Особливості і методи такого сполучення різні в різних виробничих умовах. Однак за всього їх різноманіття організація виробничих процесів підпорядкована деяким загальним принципам: диференціації, концентрації, інтеграції, спеціалізації, пропорційності, прямоточності, безперервності, паралельності, ритмічності, автоматичності, профілактиці, гнучкості, оптимальності, електронізації, стандартизації та ін.

Принцип диференціації передбачає поділ виробничого процесу на окремі технологічні процеси, що, у свою чергу, поділяються на операції, переходи, прийоми і рухи. Аналіз особливостей кожного елемента дає змогу вибрати найкращі умови для його здійснення, що забезпечують мінімізацію сумарних витрат усіх видів ресурсів.

Принцип інтеграції полягає у поєднанні основних допоміжних і обслуговувальних процесів.

Принцип спеціалізації становить форму розподілу суспільної праці, що, розвиваючись планомірно, зумовлює виділення на підприємстві цехів, ділянок, ліній і окремих робочих місць.

Вони виготовляють продукцію обмеженої номенклатури і відрізняються особливим виробничим процесом.

Рівень спеціалізації робочого місця визначається коефіцієнтом закріплення деталеоперацій (Ксп), що виконуються на одному робочому місці за визначений проміжок часу:

Де:

С - кількість робочих місць (одиниць устаткування) виробничої системи;

M - кількість деталеоперацій, які виконуються на і-му робочому місці протягом одиниці часу.

За коефіцієнта Ксп =1 забезпечується вузька спеціалізація робочого місця, створюються передумови для ефективної організації виробництва. Принцип пропорційності передбачає рівну пропускну здатність усіх виробничих підрозділів, що виконують основні, допоміжні й обслуговувальні процеси. Порушення цього принципу призводить до виникнення "вузьких" місць у виробництві або, навпаки, до неповного завантаження окремих робочих місць, ділянок, цехів, до зниження ефективності функціонування всього підприємства. Тому для забезпечення пропорційності здійснюють розрахунки виробничої потужності як за стадіями виробництва, так і за групами устаткування і виробничих площ.

Принцип прямоточності означає таку організацію виробничого процесу, за якої забезпечуються найкоротші шляхи проходження деталей і складальних одиниць за всіма стадіями і операціями від запуску у виробництво вихідних матеріалів до виходу готової продукції.

Принцип безперервності означає, що робітник працює без простоїв, устаткування функціонує без перерв, предмети праці не пролежують на робочих місцях. Найбільш повно цей принцип виявляється в масовому або великому серійному типі виробництва за організації потокових методів виробництва, зокрема під час організації одно - і багатопредметних безперервно-потокових ліній. Цей принцип забезпечує скорочення циклу виготовлення виробу і тим самим сприяє підвищенню інтенсифікації виробництва. Принцип паралельності передбачає одночасне виконання часткових виробничих процесів і окремих операцій над аналогічними деталями та частинами виробу на різних робочих місцях, тобто створення широкого фронту робіт з виготовлення певного виробу. Принцип паралельності забезпечує скорочення тривалості виробничого циклу й економії робочого часу.

Принцип ритмічності забезпечує випуск однакових або зростаючих обсягів продукції за рівні періоди часу і відповідно повторення через ці періоди виробничого процесу на всіх його стадіях і операціях. За вузької спеціалізації виробництва і стійкій номенклатурі виробів ритмічність може бути забезпечена безпосередньо стосовно окремих виробів і визначається кількістю оброблюваних виробів, що випускаються, за одиницю часу. В умовах випуску широкої номенклатури виробів, що постійно змінюється, ритмічність роботи і випуску продукції може визначатися тільки за допомогою трудових або вартісних показників.

Принцип автоматичності передбачає максимальне виконання операцій виробничого процесу автоматично, тобто без особистої участі в ньому працівника або під його наглядом і контролем.

Автоматизація процесів приводить до збільшення обсягів випуску деталей, виробів, до підвищення якості робіт, скорочення витрат живої праці, заміни ручної праці більш інтелектуальною працею висококваліфікованих працівників (наладчиків, операторів), до виключення ручної праці на роботах зі шкідливими умовами, заміни працівників роботами. Особливо важлива автоматизація обслуговувальних процесів.

Принцип профілактики передбачає організацію обслуговування устаткування, спрямовану на запобігання аваріям і простоям технічних систем. Це досягається за допомогою системи планово-попереджувальних ремонтів. Принцип гнучкості забезпечує ефективну організацію робіт, дає змогу мобільно перейти на випуск іншої продукції, що входить у виробничу програму підприємства, або на випуск нової продукції під час освоєння її виробництва. Він сприяє скороченню часу та витрат на переналагодження устаткування під час випуску деталей і виробів широкої номенклатури. Найбільшого розвитку цей принцип набув в умовах високоорганізованого виробництва, де використовуються верстати з ЧПУ, оброблювальні центри, переналагоджувані автоматичні засоби контролю, складування і переміщення об'єктів виробництва. сировина виробничий технологічний

Принцип оптимальності полягає в тому, що виконання всіх процесів з випуску продукції в заданій кількості й у визначений строк здійснюється з найбільшою економічною ефективністю або з найменшими витратами трудових і матеріальних ресурсів. Оптимальність зумовлена законом економії часу. Принцип електронізації передбачає широке використання можливостей ЧПУ, що грунтуються на застосуванні мікропроцесорної техніки, що дає змогу створювати принципово нові системи машин, що поєднують високу продуктивність з вимогами гнучкості виробничих процесів. ЕОМ і промислові роботи, що володіють штучним інтелектом, дозволяють виконувати найскладніші функції у виробництві замість людини. Принцип стандартизації забезпечує широке використання під час створення й освоєння нової техніки і нової технології стандартизації, уніфікації, типізації і нормалізації, що дає змогу уникнути необгрунтованого різноманіття в матеріалах, устаткуванні, технологічних процесах і різко скоротити тривалість циклу створення й освоєння нової техніки.

Похожие статьи




Наукові принципи організації виробничого процесу - Виробничий процес і організаційні типи виробництва

Предыдущая | Следующая