Завдання 3. Побудова структури та класифікація повітряного простору - Принципи організації повітряного простору

У повітряному просторі ОПР організовуються райони польотної інформації.

На маршрутах ОПР у неконтрольованому повітряному просторі класу G у районі польотної інформації для забезпечення польотно-інформаційного обслуговування та аварійного обслуговування організовуються зони польотної інформації (FIZ).

Межі FIZ визначаються структурою маршрутів ОПР у неконтрольованому повітряному просторі класу G, зонами обмеження польотів, забороненими зонами.

Бічні межі FIZ визначаються, як правило, у межах відповідного РПІ.

Частини повітряного простору, у яких забезпечується диспетчерське обслуговування для польотів за ППП та ПВП, визначаються як диспетчерські райони (CTA, TMA) та/або диспетчерські зони (CTR).

Частини контрольованого повітряного простору, у яких забезпечується диспетчерське обслуговування для польотів за ППП та ПВП, класифікуються як повітряний простір класів B, C і D.

Для польотів повітряних суден за ПВП у FIZ можуть організовуватися маршрути ОПР у неконтрольованому повітряному просторі класу G.

Диспетчерські райони та диспетчерські зони, як правило, визначаються у межах FIR/UIR та є їх складовою частиною. Нижня межа диспетчерського району встановлюється на висоті не менше 200 м над земною чи водною поверхнею.

Верхня межа диспетчерського району встановлюється у разі, якщо:

    - диспетчерське обслуговування не забезпечується вище цієї межі; - диспетчерський район розташований нижче верхнього диспетчерського району (в цьому разі його верхня межа збігається з нижньою межею верхнього диспетчерського району).

Диспетчерські зони установлюються для забезпечення диспетчерського обслуговування повітряних суден, що прибувають на контрольовані аеродроми або вилітають з контрольованих аеродромів. Бічні межі CTR установлюються на відстані не менше 10 км від центру відповідного аеродрому в напрямках, звідки виконуються заходження на посадку за приладами. Диспетчерські зони установлюються від рівня земної поверхні вгору до нижньої межі диспетчерського району або вище нижньої межі диспетчерського району. Якщо CTR розташована поза межами бічних меж диспетчерського району, установлюється верхня межа диспетчерської зони.

Для виконання третього завдання курсової роботи мені було необхідно побудувати умовний (довільний) район польотної інформації, що містить елементи повітряного простору відповідно з індивідуальним варіантом курсової роботи.

Розглянемо етапи побудови умовного (довільного) району польотної інформації:

1. Відповідно до варіанту характеристика РПІ така:

Секторів CTA - 2, великих міжнародних а/п - 1, а/п для внутрішніх перевезень - 3, ATZ - 3, зон обмежень польотів - 3, вузлових ТМА - 0, річний обсяг транзитних польотів - великий, річний обсяг внутрішніх польотів - середній, річний обсяг неконтрольованих польотів за ПВП - низький.

    2. Присвоїмо РПІ назву - FIR VREGION (VRGN). 3. Розмістимо елементи у повітряному просторі, враховуючи умови індивідуального варіанту та зробимо графічне зображення РПІ у плані (рис 3.1).
характеристика fir відповідно до завдання

Рис.3.1 Характеристика FIR відповідно до завдання

У кресленні представлені: СТА1, CTA 2 сектора; Міжнародні аеропорти - ТМА 1, с відповідної зони управління CTA 2, CTR 1; Аеропорти для внутрішньої експлуатації - TMA 1, 2 ТМА, з відповідними контрольними зони CTA 2, CTA 1, CTR 1, CTR 2; Диспетчерські зони - АТZ 1, 2 АТZ2. Restrict zones - UK-R1, UK-R2, UK-R3, UK-R4;

4. Зробимо графічне зображення РПІ у поперечному перерізі - CTA 1, CTA 2 (Рис 3.2, 3.3).

cta 1

Рис.3.2 CTA 1

cta 2

Рис 3.3 CTA 2

Висновок

Повітряний простір диспетчерський польотний

У цьому завданні я побудував структуру випадкової РПІ та її компонентів. Крім того, я потренував свої теоретичні знання про класи. Згідно до варіанту у мене низькі річні неконтрольовані польоти за ПВП, так що я поставив у FIR від поверхні до 5000 футів клас G. Крім того, я маю високий річний обсяг транзитних польотів і річний обсяг внутрішніх польотів, тому і у відповідній CTA від 5000 футів до 600 FL я поставив клас C і B. вище FL 600 я поставив клас G.

Завдання 4. Дослідження загальної структури та елементів повітряного простору України

Згідно мого варіану, я маю дослідити:

CTR

TMA

CTA

CTR Cherkassy

TMA Kharkiv TC1

CTA Kyiv NTH

4.1 CTR Cherkassy

Для дослідження CTR Cherkassy я повина створити таблицю його характеристик (таблиця 4.1), показати на карті (рис. 4.1) і створити схему повітряного простору на ньому (рис 4.2).

Таблиця 4.1

Designation

Vertical limits and airspace class

Call signs, frequencies (MHz) and languages

CTR Cherkassy

GND/500 m

Class D

Cherkassy Tower

119.500 , ENG, RUS
ctr cherkassy на карті

Рис. 4.1 CTR Cherkassy на карті.

класифікація повітряного простору черкас

Рис.4.2 Класифікація повітряного простору Черкас

4.2 TMA Kharkiv TC1

Таблиця 4.2

tma kharkiv

Рис. 4.3 TMA Kharkiv

tma kharkiv (по секціям)

Рис. 4.4TMA Kharkiv (по секціям)

4.3 CTA Kyiv NTH

Для характеристики CTA Kyiv ми використовуємо маршрутну карту FL305:

Таблиця 4.3

Використовуючи маршрутну карту нижче FL305, зробимо схеми CTA Kyiv, в площині і розділі (Рис. 4.5, 4.6)

cta kyiv

Рис. 4.5 CTA Kyiv

cta kyiv

Рис.4.6 CTA Kyiv

Висновок

Повітряний простір України має спеціальний підрозділ. Горизонтально він розділений на 5 районів польотної інформації (РПІ). Кожен регіон включає в себе зони управління (CTR), зони управління терміналом (TMA), і зони контролю (CTA). Крім того, в загальній структурі повітряного простору України там деякі зони з особливими умовами для польотів UK-D (небезпечні зони), UK (P-заборонена зона), UK-R (обмежена зона).

Похожие статьи




Завдання 3. Побудова структури та класифікація повітряного простору - Принципи організації повітряного простору

Предыдущая | Следующая