ВИСНОВКИ - Розробка біотехнологічних методів і використання їх для створення вихідного селекційного матеріалу цикорію коренеплідного (Cichorium intybus L.) та буряків цукрових (Beta vulgaris L.)

    1. Наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми удосконалення селекційних технологій створення вихідних матеріалів цикорію коренеплідного та буряків цукрових із використанням нових біотехнологічних методів. 2. На основі проведених біотехнологічних досліджень різних напрямів розвитку рослинного матеріалу цикорію та буряків в ізольованій культурі розроблено нові технології селекційного процесу для отримання вихідного матеріалу з використанням біотехнологічної ланки, що дає можливість інтенсифікувати роботу зі створення сортів цикорію коренеплідного та гетерозисних гібридів буряків цукрових. 3. Для отримання вихідного матеріалу цикорію коренеплідного розроблено селекційні схеми з використанням біотехнологічної ланки, що дає змогу розмножувати генетично ідентичний матеріал і отримувати сомаклональні варіанти. 4. При використанні розроблених нами живильних середовищ і рекомендованої системи адаптації рослин в ізольованій культурі розроблено технологію мікроклонального розмноження цикорію коренеплідного, яка забезпечує високу частоту диференціювання пагонів та диплоїдний рівень плоїдності отриманих рослин і відповідно одержання запрограмованої кількості вихідного матеріалу визначеного генотипу. 5. Доведено, що модифіковане живильне середовище Мурасіге-Скуга, яке додатково містить 150,0 мг/л натрію фосфорнокислого однозаміщеного; 1,0 мг/л в-аланіну; 1,0 мг/л L-глютаміну і 1,0 мг/л 6-бензиламінопурину, є оптимальним для культивування експлантів цикорію коренеплідного, що дає змогу клонувати рослинний матеріал цикорію в культурі in vitro. 6. Виявлено, що підвищення концентрації цитокініну (зокрема, 6-БАП) у модифікованому середовищі Мурасіге-Скуга до 1,0 мг/л оптимізує розвиток адвентивних бруньок, а додавання до живильного середовища 1,0 мг/л ІОК індукує ризогенез клонованих рослин цикорію коренеплідного, що дає змогу програмувати процес розвитку рослинного матеріалу цикорію коренеплідного в ізольованій культурі. 7. Встановлено, що введення до складу модифікованого живильного середовища 1,0 мг/л гіберелової кислоти та 0,5 мг/л індолілмасляної кислоти стимулює закладання генеративних бруньок (пагонів) у перший рік вегетації рослин цикорію коренеплідного, а це дає можливість скоротити вдвічі селекційний процес отримання вихідного матеріалу за рахунок уникнення холодової обробки для проходження морфологічних процесів закладання генеративних пагонів. 8. Показано залежність інтенсивності калюсоутворення від концентрації в середовищі 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти, ефективний діапазон якої лежить у межах (0,1-1,0 мг/л), на основі чого розроблено оптимальне живильне середовище для калюсогенезу тканин різних типів експлантів, що забезпечує швидке отримання необхідної кількості морфогенної калюсної маси цикорію коренеплідного. 9. Доведено, що калюс цикорію коренеплідного, який має розпушену або напівщільну консистенцією з яскраво-зеленими меристематичними зонами та цитогенетичною стабільністю клітин, є морфогенним, а це дає можливість візуально відбирати регенераційноздатні калюсні лінії для клітинної селекції. 10. Визначено, що оптимальним середовищем для отримання рослин-регенерантів з калюсних тканин цикорію коренеплідного шляхом органогенезу є живильне середовище Гамборга з додаванням 1,0 мг/л 6-БАП, 0,1 мг/л ІМК та 5,0 мг/л аденіну, а шляхом соматичного ембріоїдогенезу -- модифіковане живильне середовище Мурасіге-Скуга з додаванням 1,0 мг/л 6-БАП і 1,0 мг/л ІОК, а це дозволяє програмувати напрям розвитку біоматеріалу. 11. З'ясовано, що введення до модифікованого живильного середовища 0,5 мг/л екзогенної абзцизової кислоти сприяє індукції та дозріванню соматичних ембріоїдів, а це забезпечує збільшення кількості регенерантів цикорію коренеплідного. 12. На основі проведених біотехнологічних досліджень зі стимуляції гаплоїдії буряків цукрових в ізольованій культурі розроблено нові технології селекційного процесу для отримання вихідного гомозиготного матеріалу, що дає змогу інтенсифікувати роботу зі створення гетерозисних гібридів. 13. Встановлено, що запилення рослини-донора насіннєвих зачатків пилком виду Beta webbiana L. підвищує вихід гаплоїдних рослин до 7,4%, вихід гомодиплоїдів -- до 2,2%, а це дає можливість збільшити кількість гомозиготного матеріалу для гетерозисної селекції. 14. Досліджено, що найефективнішим методом поліплоїдизації клонованих рослин буряків цукрових, який забезпечує диплоїдизацію 81,1% гаплоїдних та поліплоїдизацію 79,5% дигаплоїдних форм, є введення до живильного середовища колхіцину в концентрації 0,01%, а це дає змогу отримати гомозиготний чистолінійний селекційний матеріал. 15. Визначено залежність явища спонтанної диплоїдизації клітин та тканин рослин буряків цукрових від способу стимуляції гаплоїдії та тривалості культивування гаплоїдного матеріалу в культурі in vitro, що дає можливість без використання поліплоїдизуючих речовин отримувати гомодиплоїдні форми. 16. Підібрано оптимальний режим низьких позитивних температур (+ 7-100С) для депонування клонованих рослин цикорію коренеплідного та буряків цукрових, що дає можливість формувати і зберігати активну колекцію селекційного матеріалу шляхом переведення біоматеріалу в стан анабіозу та формувати банк цінних генотипів. 17. Апробація розробленої нової технології селекційного процесу з використанням біотехнологічної ланки при отриманні вихідного матеріалу буряків цукрових дала можливість створити гомозиготні лінії, які стали компонентами гетерозисного гібриду Авторитетний, внесеного до Державного реєстру сортів України в 2006 році, триплоїдного гібриду Русь 3, який в 2009 році передано до Державного сортовипробування в Російській Федерації, та гібриду на ЧС-основі Аграрний, який готується до передачі на Державну науково-технічну експертизу після розмноження вихідних форм у 2009 році.

Похожие статьи




ВИСНОВКИ - Розробка біотехнологічних методів і використання їх для створення вихідного селекційного матеріалу цикорію коренеплідного (Cichorium intybus L.) та буряків цукрових (Beta vulgaris L.)

Предыдущая | Следующая