ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО, ВИСНОВКИ - Створення вихідного матеріалу тритикале ярого для селекції на продуктивність і стійкість до хвороб

Висока зернова продуктивність нового сорту тритикале ярого Соловей харківський сприяє стабільному забезпеченню підприємств зерновою продукцією з низькою собівартістю.

Визначення економічної ефективності вирощування нового сорту тритикале ярого Соловей харківський показало, що за рахунок більшого виходу продукції з одиниці площі, меншої її собівартості та більшого чистого прибутку, рентабельність вирощування цього сорту переважає рентабельність вирощування стандарту Аіст харківський на 18,5 %, та пшеницю сорту Харківська 26 на 39,0 %. Це доводить значну ефективність вирощування нового сорту Соловей харківський для покращення результатів виробництва зерна при рівних умовах, порівняно з іншими сортами. Таким чином, досить ефективно вирощувати високоурожайний сорт тритикале ярого Соловей харківський, який забезпечує високий рівень рентабельності.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та вирішення нового наукового завдання з розробки особливостей створення вихідного матеріалу тритикале ярого з підвищеною урожайністю, стійкістю до хвороб та добрими хлібопекарськими властивостями шляхом встановлення закономірностей зв'язків між цінними ознаками, особливостей їх успадкування, на основі чого створений селекційний матеріал та сорт, що має суттєве значення для селекції тритикале ярого і сільського господарства України. В результаті цього сформовані наступні висновки:

    1. Виявлено генетичне різноманіття форм тритикале ярого різного походження за комплексом цінних господарських ознак та стійкістю до хвороб. Шляхом оцінки ступеня мінливості окремих господарських ознак у досліджуваних ліній, взаємозв'язків між ознаками та систематизації ліній тритикале ярого за способом створення та родоводом, виділено цінний вихідний матеріал для селекції: сорт Аіст харківський та лінії Х10ГАС8, С52ХГХЗ, ЖнГБ1, С56ГАС8, ТНДА30, ЖЗРА11, Х81М24-13, МЛ21. 2. Встановлена позитивна залежність між елементами продуктивності колоса: довжини колоса з кількістю колосків у колосі, кількості зерен в колосі з масою зерна з колоса, масою 1000 зерен; кількості колосків у колосі з кількістю зерен у колосі, масою 1000 зерен; кількості зерен у колосі з масою зерна з колоса, масою 1000 зерен; маси зерна з колоса з масою 1000 зерен. Найвищий рівень кореляції спостерігався між урожайністю та масою 1000 зерен (r=0,37 - 0,57); між урожайністю та висотою рослин (r= 0,42 - 0,59). Це сприяє добору вихідного матеріалу за комплексом вказаних ознак. 3. Методом кластерного аналізу визначена ступінь спорідненості ліній, що дозволяє добирати вихідний матеріал для схрещування за його генетичною віддаленістю. Високу ефективність в схрещуваннях показали лінії, створені біологічним методом за участю сортів пшениці м'якої ярої селекції Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва та Науково-дослідного інституту сільського господарства південного Сходу (Саратов, Росія) в поєднанні з житом ярим (Данія, Канада), які мають високий рівень цінних господарських ознак: відносно коротку тривалість періоду сходи-колосіння (44 - 49 діб), оптимальну висоту рослин (74 - 93 см), високу урожайність зерна (288 - 480 г/м2) та масу 1000 зерен (37,1 - 45,0 г). 4. Визначено загальну та специфічну комбінаційну здатність 8 ліній тритикале ярого. За кількістю колосків у колосі високу загальну комбінаційну здатність показали лінії С52ХГХ3 та Х8ІМ24-13; за кількістю зерен у колосі - Х10ГАС8 та ЖЗРА11; за масою 1000 зерен - Х10ГАС8, С52ХГХ3, Х8ІМ24-13 та МЛ21. Високу специфічну комбінаційну здатність за кількістю колосків у колосі мали пари батьківських ліній Х10ГАС8/ЖЗРА11 та С52ХГХ3/ЖнГБ1; за кількістю зерен з колоса - Х10ГАС8/ЖнГБ1 та С52ХГХ3/ЖнГБ1; за масою 1000 зерен - С52ХГХ3/ЖнГБ1 та ТНДА30/МЛ21. За комплексом ознак продуктивності колоса (довжина колоса, кількість колосків та зерен у колосі, маса зерна з колоса та маса 1000 зерен) високу СКЗ мала пара батьківських ліній С52ХГХ3/ЖнГБ1, стабільно високу СКЗ за кількістю колосків та зерен у колосі а також масою 1000 зерен - Х10ГАС8/ЖЗРА11. 5. Встановлено, що особливості успадкування складових ознак продуктивності колоса значно різниться залежно від умов року в різних комбінаціях схрещувань. Ступінь успадкування в F1 кількості колосків у колосі та маси 1000 зерен показав, що вони найбільше залежать від впливу погодних умов року. Наддомінування у гібридів Аіст/С56ГАС8, Х10ГАС8/ЖЗРА11, Х10ГАС8/ЖнГБ1, Х10ГАС8/Х8ІМ24-13, С52ХГХ3/ЖнГБ1, С52ХГХ3/Х8ІМ24-13, С56ГАС8/Х8ІМ24-13, ЖнГБ1/С56ГАС8, ЖнГБ1/ТНДА30, ЖнГБ1/ЖЗРА11, ЖнГБ1/Х8ІМ24-13, ЖнГБ1/МЛ21, С56ГАС8/ТНДА30, С56ГАС8/МЛ21, ТНДА30/Х8ІМ24-13, ТНДА30/МЛ21, ЖзРА11/Х8ІМ24-13, ЖЗРА11/МЛ21 передбачає позитивне трансгресивне розщеплення і добір біотипів з підвищеною продуктивністю. 6. Виявлено гібридні комбінації зі стабільно високим коефіцієнтом успадковуваності за довжиною колоса - Х10ГАС8/ЖЗРА11, Х10ГАС8/Х8ІМ24-13, С52ХГХ3/ТНДА30 (88 - 91 %, 82 - 93 %, 81 - 92 % відповідно); значним коливанням за роками - Аіст/ЖЗРА11 (22 - 83 %), ЖнГБ1/С56ГАС8 (27 - 92 %) та Х10ГАС8/ЖнГБ1 (24 - 83 %); за масою 1000 зерен - Аіст/Х8ІМ24-13, Х10ГАС8/МЛ21, С52ХГХ3/Х8ІМ24-13, ЖЗРА11/Х8ІМ24-13 та Х8ІМ24-13/МЛ21. 7. За елементами продуктивності колоса в ранніх поколіннях гібридів тритикале ярого F2 виявлено трансгресивні форми ЖЗРА11/ЖнГБ1, Аіст/С52ХГХЗ, ЖЗРА11/МЛ21 та ТНДА30/ЖнГБ1, які за загальною продуктивністю колоса перевищили кращу батьківську форму на 17,9 - 19,9 %. Серед батьківських форм кращими є сорт Аіст харківський та лінії Х10ГАС8, Х8ІМ24-13, ЖнГБ1, С52ХГХ3, ЖЗРА11, які проявили в потомстві вищий ступінь та частоту трансгресій. 8. Створено новий селекційний матеріал з більш високими показниками цінних господарських ознак. За частотою та ступенем прояву комплексу господарських ознак родинами виділені комбінації Х10ГАС8/ЖнГБ1, Аіст/ЖЗРА11, Х10ГАС8/ЖЗРА11, С52ХГХЗ/МЛ21. Так лінія Аіст/ЖЗРА11р21 поєднує високу урожайність, оптимальну висоту рослин, стійкість до септоріозу листя та бурої листкової іржі і є цінним джерелом для створення сорту тритикале ярого інтенсивного типу.

Виділено також лінії з високими хлібопекарськими властивостями: ЖнГБ1/Х8ІМ24-13 (4,0 бали), Аіст/С56ГАС8р19-67 (4,5 балів).

Від схрещування лінії С52ХГХ3 одержані лінії з високою пластичністю за рівнем і високою урожайністю: С52ХГХ3/МЛ21р8-12 (5,83 т/га), С52ХГХ3/Х8ІМ24-13р30 (5,95 т/га), С52ХГХ3/ЖЗРА11р3-56 (6,02 т/га).

9. Створено новий сорт тритикале ярого Соловей харківський, який з 2006 року занесено до Державного реєстру сортів рослин України. Сорт має крупне та добре виповнене зерно, високий вміст білка в зерні - 13,4 %, клейковини І групи - 25,7 %. Індекс деформації клейковини дорівнює 66 одиниць ВДК. Об'ємний вихід хліба 420 мл із 100 г борошна, загальна хлібопекарська оцінка 4,5 бала. Білково-вуглеводний комплекс зерна збалансований і забезпечує високу поживну цінність та добрі хлібопекарські властивості.

Похожие статьи




ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО, ВИСНОВКИ - Створення вихідного матеріалу тритикале ярого для селекції на продуктивність і стійкість до хвороб

Предыдущая | Следующая