Вплив агротехнічних заходів на чисельність фітонематод в грунті та розвиток коренеїда - Нематодні та грибні хвороби сходів цукрових буряків та заходи обмеження їх шкідливості в умовах лісостепу України

В ході наших досліджень встановлено, що в умовах достатнього зволоження Лісостепу України (Уладово-Люлинецька ДСС) із збільшенням концентрації у сівозміні цукрових буряків від 16,7% до 66,7% зростала чисельність специфічного шкідника цукрових буряків - Heterodera sсhachtii від 7 до 459 особин /100 см3 грунту, тоді як чисельність інших видів фітогельмінтів істотно не змінювалась.

Ураження сходів коренеїдом також зростає в міру збільшення насиченості сівозміни цукровими буряками. Найменший розвиток коренеїда спостерігається в шестипільній сівозміні з одним полем цукрових буряків або рівнем буряконасичення 16,7%. При цьому поширеність хвороби складала 30,5%. За 50% та 66,7% насичення сівозміни буряками коренеїдом уражувалося більше половини проростків - відповідно 52,1 і 55,4%.

Пропорційно збільшенню насиченості сівозміни цукровими буряками зростав і ступінь розвитку коренеїда: з 13,2% при насиченні 16,7% до 27,5% при насиченні 66,7% (тобто в 2,1 рази) (табл. 2).

Таблиця 2 - Вплив насичення сівозміни цукровими буряками на ураження сходів коренеїдом (УЛДСС, 1996-1998 рр.)

Насичення сівозміни цукровими буряками, %

Розвиток коренеїда, %

Маса 100 рослин, г

Поширеність

Ступінь розвитку

16,7

30,5

13,2

93,5

25,0

34,2

15,5

102,9

50,0

52,1

22,6

81,7

66,7

55,4

27,5

76,6

НІР05

9,4

3,6

-

За допомогою кореляційного аналізу встановлено, що ступінь розвитку коренеїда співпадає із збільшенням чисельності в грунті паразитичних нематод. Так, тісний позитивний зв'язок існує між сумарною чисельністю фітогельмінтів та розвитком коренеїда (r=0,82), а також між чисельністю бурякової нематоди і пратиленхів та розвитком хвороби (відповідно r=0,80; r=0,67). Встановлена тісна зворотна залежність між загальною чисельністю паразитичних нематод і масою рослин (r=-0,69) та врожайністю (r=-0,64) (табл. 3).

Таблиця 3 - Залежність розвитку коренеїда, маси рослин та врожайності цукрових буряків від інтенсивності заселення ризосфери фітопаразитичними нематодами (УЛДСС, 1996-1998 рр.)

Вид фітогельмінтів

Коефіцієнт кореляції (r)

Розвиток хвороби

Маса рослин

Врожайність

Pratylenchus pratensis

0,67

-0,55

-0,71

Heterodera schachtii

0,80

-0,69

-0,63

Комплекс фітогельмінтів

0,82

-0,69

-0,64

Розвиток коренеїда також негативно впливав на початковий ріст та врожайність цукрових буряків. Коефіцієнт кореляції між розвитком цієї хвороби і масою рослин становив r=-0,90, а урожайністю r=-0,92. Отже, обидва чинника (фітопаразитичні нематоди і коренеїд) є досить впливовими лімітуючими факторами росту і врожайності цукрових буряків.

Результати досліджень свідчать, що різні норми добрив впливали як на чисельність паразитичних нематод, так і на розвиток коренеїда. Характерно, що коливання чисельності фітогельмінтів та ступеня розвитку хвороби відбувалося синхронно.

В умовах достатнього зволоження (УЛДСС) одинарні (N90P110К130) та подвійних (N180P220К260) доз мінеральних добрив зменшували інтенсивність заселення ризосфери рослин фітогельмінтами в 3,7-4,8 рази порівняно з варіантом без добрив. Поєднання цих же норм мінеральних добрив з внесенням під цукрові буряки 40 т/га гною суттєвого впливу на чисельність паразитичних нематод не справляло. Подібні результати отримано в дослідах, проведених на Білоцерківській ДСС, де внесення під цукрові буряки гною 30 т/га та підвищених доз мінеральних добрив (N160P200К200) знижувало щільність фітогельмінтів в грунті в 1,5 рази, або на 32,5% порівняно з контролем.

Ефективність дії добрив на розвиток коренеїда також залежала від норми їх внесення. Так, в умовах БЦДСС внесення одинарної дози мінеральних добрив (N80P100K100) та 30 т/га гною сприяло зменшенню поширеності хвороби на 8% порівняно з контролем (без добрив). При збільшенні дози мінеральних добрив до N180P220K260+30 т/га гною кількість уражених проростків знизилась на 13,8% порівняно з не удобреним контролем, де кількість уражених рослин сягало 29,1%. Тобто ступінь розвитку коренеїда знизився в 1,2 рази при використанні одинарних доз добрив і в 1,7 рази при внесенні підвищених доз.

Аналогічні результати отримані в умовах достатнього зволоження (УЛДСС). Внесення під цукрові буряки мінеральних добрив в одинарній (N90P110K130) або в подвійній (N180P220K260) дозах сприяло зниженню поширеності хвороби в середньому в 1,6 рази, а ступені розвитку коренеїдa - в 1,5 рази порівняно з контролем.

Результати кореляційного аналізу свідчать, що в дослідах з різними нормами добрив між сумарною чисельністю паразитичних нематод та окремими видами і розвитком коренеїда спостерігається пряма кореляційна залежність, яка коливалась в межах від 0,42 до 1,0.

Дослідженнями встановлено, що основний обробіток грунту також впливає на інтенсивність заселення сходів цукрових буряків нематодами та ураженість рослин коренеїдом. Так, в умовах достатнього зволоження (УЛДСС) найбільша чисельність фітогельмінтів у грунті (216 особин/100 см3 грунту) та найвища ступінь розвитку коренеїда (28,2%) виявлені у варіанті з плоскорізним обробітком грунту. Найнижчі показники цих параметрів спостерігались при зяблевій оранці на глибину 30-32см та 38-40см.

В умовах нестійкого зволоження (БЦДСС) найбільш висока чисельність фітогельмінтів та ступінь розвитку коренеїда виявлені у варіанті з застосуванням плоскорізу (відповідно 178 особин/100 см3 грунту та 12,9%). Значне зниження чисельності фітогельмінтів та розвитку хвороби відмічено в варіантах з глибокою (58-60 см) та звичайною (28-30 см) оранкою (табл. 4).

Таблиця 4 - Вплив різних способів основного (зяблевого) обробітку грунту на ураженість сходів цукрових буряків коренеїдом (БЦДСС, 1996, 1998 рр.)

Варіант досліду

Розвиток коренеїда, %

Маса 100 рослин, г

Поширеність

Ступінь розвитку

Зяблева оранка на глибину 28-30 см

15,8

8,8

74,0

Зяблевий обробіток грунту плоскорізом на глибину 28- 30 см

27,7

12,9

76,4

Зяблева оранка на глибину 58-60 см

12,3

5,2

84,4

НІР05

5,7

3,2

2,1

Виявлено тісний кореляційний зв'язок між загальною чисельністю фітогельмінтів, чисельністю окремих паразитичних видів і ступенем розвитку коренеїда (r=0,39...0,99).

Таким чином, плоскорізний обробіток грунту збільшує чисельність фітогельмінтів у грунті в 2,1-2,2 рази, посилює розвиток коренеїда на 4,1-6,4%, знижує врожайність цукрових буряків на 1,7 т/га, збір цукру - на 0,22 т/га порівняно з оранкою на глибину 28-30 см.

Похожие статьи




Вплив агротехнічних заходів на чисельність фітонематод в грунті та розвиток коренеїда - Нематодні та грибні хвороби сходів цукрових буряків та заходи обмеження їх шкідливості в умовах лісостепу України

Предыдущая | Следующая