Економічна та енергетична ефективність заходів з комплексної хімічної меліорації. - Структура вбирного комплексу сірого лісового грунту, його агрохімічні властивості та продуктивність ланки сівозміни залежно від комплексної хімічної меліорації

Встановлено, що найвищий умовно чистий прибуток 1114 і 1087 грн/га забезпечила післядія повної дози крейдяного борошна та одного сапоніту (табл. 5). На цих варіантах спостерігався найвищий рівень рентабельності (відповідно 78 і 72 %). Відмічено порівняно високий економічний ефект від застосування крейдяного борошна (0,75 і 0,5 за Нг) у поєднанні із сапоніто - вим (1,0 і 1,5 т/га) на фоні мінеральних добрив, що забезпечило чистий прибуток відповідно 986-896 грн/га.

Таблиця 5. Економічна та енергетична оцінка проведення заходів з комплексної хімічної меліорації на сірому лісовому грунті, 2004-2006 рр.

Варіант досліду

Дохід, грн/ га

Сукупні витрати,1 грн/га

Чистий прибуток, грн/га

Рівень рентабельності, %

Кее

1. Без добрив (контроль)

1926

1264

662

52

-

2. СаСО 3 (1,0 Нг) - крейдяне бор.

2538

1424

1114

78

1,59

3. Сапоніт, 3 т/га

2601

1514

1087

72

3,33

4. N60P45K45 - фон

2538

2226

310

14

1,64

5. Фон + СaСО 3 (1,0 Нг) - вапняк. бор.

2934

2400

534

22

1,38

6. Фон + СaСО 3 (1,0 Нг) - крейд. бор.

3195

2386

809

34

1,81

7. Фон + сапоніт, 3 т/га

3033

2476

557

22

2,10

8. Фон + СaСО 3 (0,75 Нг) - крейда + сапоніт, 1,0 т/га

3411

2425

986

41

2,24

9. Фон + СaСО 3 (0,5 Нг) - крейда + сапоніт, 1,5 т/га

3285

2389

896

38

2,19

11. P45K45 + торф, 20 т/га

2826

2303

523

23

1,34

12. P45K45 + торф, 10 т/га +

Сапоніт, 1 т/га

2664

2152

512

24

1,68

Примітка: 1Виробничі витрати згідно з технологічними картами вирощування культур у досліді та загальні витрати на застосування меліорантів і мінеральних добрив.

Рівень рентабельності на цих варіантах становив 41-38 %. При цьому ефективність крейдяно-сапонітових сумішей в останній рік досліджень була стійкою, що свідчить про більш тривалий їх вплив на родючість грунту. Отже, фактична рентабельність проведення хімічної меліорації кислих грунтів буде ще вищою завдяки тривалій післядії меліорантів на властивості грунту і врожайність сільськогосподарських культур. Низька економічна ефективність застосування лише мінеральних добрив пов'язана, в першу чергу, з їх високою вартістю (ціною) та недостатньою ефективністю на кислих грунтах.

Розрахунки енергетичної ефективності свідчать про високу економічну вигоду застосування сапонітового борошна (у поєднанні з оптимальними дозами крейдяного борошна та торфу) як енергозберігаючого заходу для підвищення родючості кислих грунтів (Кее становив 1,68-3,33). Варіанти, де поєднували різні дози крейдяного борошна із сапонітовим, мали вищу енерговіддачу (Кее - 2,19-2,24), ніж застосування повних доз крейдяного і вапнякового борошна на фоні мінеральних добрив (Кее - 1,81-1,38), що дозволяє зазначити доповнення сапонітом крейдяного борошна та посилення їх меліоративного впливу на грунтове середовище.

Розрахунки зміни енергоємності грунту залежно від хімічної меліорації показали, що у варіанті без добрив формування врожаю відбувалося за рахунок використання рослинами енергії гумусу (енергоємність грунту знизилась на 3,0Ч106 Ккал енергії). В той же час у всіх варіантах з меліорантами і мінеральними добривами, крім повної дози крейдяного борошна, відбулося збільшення енергоємності грунту (на 3,0-21,0 Ккал х 106).

Похожие статьи




Економічна та енергетична ефективність заходів з комплексної хімічної меліорації. - Структура вбирного комплексу сірого лісового грунту, його агрохімічні властивості та продуктивність ланки сівозміни залежно від комплексної хімічної меліорації

Предыдущая | Следующая