ЗМІНА АГРОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РОДЮЧОСТІ ГРУНТУ ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ В ПРЯМІЙ ДІЇ І ПІСЛЯДІЇ ДОБРИВ - Вплив тривалого використання добрив на родючість сірого лісового грунту і продуктивність зерно-просапної сівозміни
Полігонний моніторинг у тривалому досліді забезпечив одержання наукової інформації про вплив систематичного використання добрив і припинення їх внесення протягом 4-х років не тільки на зміну основних агрохімічних показників родючості грунту, але й на хід грунтотворного процесу в цілому. Нашими дослідженнями встановлено, що використання засобів хімізації помітно впливає як на форми біогенних елементів, так і на характер відтворення родючості грунту або його деградацію (декальцинацію, дегуміфікацію) за екстенсивних технологій вирощування сільсько-господарських культур у сівозміні.
Визначальним показником для збереження або втрат органічних речовин грунту є зміна фізико-хімічних показників. Дослідження показали, що формування останніх тісно пов'язано із системою використання добрив. Систематичне застосування добрив у сівозміні на фоні періодичного вапнування (один раз у 5 років) мало суттєвий уплив на фізико-хімічний стан сірого лісового грунту (табл. 2).
Використання гною за органічної системи удобрення сприяло зниженню гідролітичної кислотності грунту, збільшенню суми ввібраних основ і ступеня насиченості ними грунту. За сумісного використання органічних і мінеральних добрив гній нівелював підкислюючу дію останніх. Так, використання на фоні 12 т/га гною 194-261 кг/га NPK не погіршувало фізико-хімічних властивостей грунту, однак позитивна дія гною не проявилась за внесення NPK у дозі 358 кг/га, гідролітична кислотність тут збільшилась у 2 рази порівняно з внесенням лише органічних добрив.
Таблиця 2 - Вплив добрив на зміну фізико-хімічних показників сірого лісового грунту в шарі 0-20 см, 2000-2002 рр.
№ варіанту |
Внесено добрив На 1 га сівозмінної площі |
Обмінна кислотність, рН (ксl) |
Гідролітична кислотність |
Сума ввібраних основ |
Ємність поглинання |
Ступінь насиченості основами, % | |
Гній, Т |
NPK, кг |
Мг-екв на 100 г грунту | |||||
1 |
Без добрив (контроль) |
5,8 |
1,10 |
10,0 |
11,1 |
90,1 | |
Мінеральна система удобрення | |||||||
4 |
N33P30K34 |
5,6 |
1,01 |
9,9 |
10,9 |
90,7 | |
11 |
N66P60K68 |
5,3 |
1,26 |
9,8 |
11,1 |
88,6 | |
3 |
N99P60K102 |
5,2 |
1,85 |
9,2 |
11,0 |
83,2 | |
Органо-мінеральна система удобрення | |||||||
2 |
6 |
N33P30K34+ побічна продукція (N40Р15К45) |
6,0 |
0,98 |
10,2 |
11,2 |
91,3 |
5 |
6 |
N49P30K51 + побічна продукція (N40Р15К45) |
5,7 |
1,01 |
10,3 |
11,3 |
91,1 |
7 |
12 |
N33P30K34 |
5,8 |
1,01 |
10,0 |
11,0 |
90,8 |
12 |
12 |
N66P60K68 |
5,7 |
1,18 |
10,7 |
11,9 |
90,1 |
19 |
12 |
N99P60K102 |
5,6 |
1,24 |
10,5 |
11,8 |
89,5 |
16 |
12 |
N132P90K136 |
5,3 |
1,80 |
9,0 |
10,8 |
83,3 |
Органічна система удобрення | |||||||
6 |
12 |
N0P0K0 |
5,9 |
0,91 |
10,7 |
11,6 |
92,1 |
18 |
24 |
N0P0K0 |
6,0 |
0,95 |
11,4 |
12,3 |
92,3 |
НІР 05 |
0,2 |
0,09 |
0,1 | ||||
Вихідний вміст |
5,2 |
2,30 |
8,3 |
10,6 |
78,0 |
Застосування побічної продукції рослинництва, мало стабілізуючий уплив на кислотність грунтового середовища і навіть частково нівелювало підкислюючий ефект, спричинений мінеральними добривами.
Важливим показником родючості грунту є уміст гумусу. Встановлено, що інтенсивне використання грунту в землеробстві без внесення добрив на контролі зумовило зниження умісту гумусу порівняно з вихідними даними на 0,36 % (табл. 3). Застосування мінеральних добрив у дозах N33-132Р30-90К34-136 по фону 12 т/га гною забезпечило стабільність гумусного режиму сірого лісового грунту з тенденцією до розширеного відтворення його запасів, а заорювання побічної продукції рослинництва послужило додатковим чинником поліпшення гумусного стану грунту і дозволило підтримувати його вміст на вихідному рівні. За зміною насиченості гумусу азотом системи удобрення помітно не відрізнялись між собою. У цілому в грунті під впливом чинників досліду створено фульватно-гуматний тип гумусоутворення, за винятком коли вносили 24 т/га гною (органічна система удобрення).
Таблиця 3 - Вплив добрив на груповий склад гумусу сірого лісового грунту в шарі 0-20 см, 2000-2002рр.
№ варіанту |
Внесено добрив На 1 га сівозмінної площі |
Загальний гумус |
Лабільна органічна речовина |
С/N |
Співвідношення Сгк : Сфк |
Ступінь гуміфікації | |||
Гній, т |
NPK, кг |
Вміст, % |
Запас, Т/га |
Вміст, % |
Запас, Т/га | ||||
1 |
Без добрив (контроль) |
1,09 |
27,0 |
0,099 |
2,7 |
10,5 |
1,0 |
18 | |
Мінеральна система удобрення | |||||||||
4 |
- |
N33P30K34 |
1,26 |
34,0 |
0,146 |
3,9 |
10,1 |
1,4 |
19 |
11 |
- |
N66P60K68 |
1,44 |
38,9 |
0,228 |
4,9 |
11,2 |
1,3 |
20 |
3 |
- |
N99P60K102 |
1,32 |
35,6 |
0,176 |
4,8 |
10,3 |
1,2 |
19 |
Органо-мінеральна система удобрення | |||||||||
2 |
6 |
N33P30K34+ побічна продукція (N40Р15К45) |
1,45 |
39,2 |
0,181 |
4,9 |
11,7 |
1,3 |
22 |
5 |
6 |
N49P30K51 + побічна продукція (N40Р15К45) |
1,46 |
39,4 |
0,179 |
4,8 |
11,5 |
1,3 |
22 |
7 |
12 |
N33P30K34 |
1,49 |
40,2 |
0,157 |
4,2 |
11,8 |
1,3 |
20 |
12 |
12 |
N66P60K68 |
1,53 |
41,3 |
0,215 |
5,8 |
11,1 |
1,2 |
24 |
19 |
12 |
N99P60K102 |
1,59 |
42,9 |
0,226 |
6,1 |
11,2 |
1,5 |
22 |
16 |
12 |
N132P90K136 |
1,50 |
40,5 |
0,268 |
7,2 |
10,2 |
1,3 |
22 |
Органічна система удобрення | |||||||||
6 |
12 |
N0P0K0 |
1,42 |
38,3 |
0,132 |
3,6 |
11,5 |
1,4 |
21 |
18 |
24 |
N0P0K0 |
1,65 |
44,6 |
0,141 |
3,8 |
12,3 |
2,7 |
33 |
НІР 05 |
0,03 |
0,003 |
Примітка. Вихідний уміст гумусу становив 1,45 %, або 39,2 т/га
У цьому випадку тип гумусоутворення набував ознак гуматного, розширювалось співвідношення С:N, збільшувався ступінь гуміфікації. Підвищення насиченості сівозміни мінеральними добривами на одиницю сівозмінної площі збільшувало кількість рухомих органічних речовин та їх частки в загальному запасі гумусу в грунті. Найвищого вмісту гумусу досягнуто в орному шарі грунту (0-20 см) і з глибиною його кількість знижується. За припинення внесення добрив 4 роки тому зниження вмісту гумусу відбулось у межах абсолютних 0,05-0,06% і 4-5% відносних порівняно з його вмістом за систематичного внесення добрив. Отже, відсутність добрив відразу обумовлює дегуміфікацію грунту навіть за такий короткий термін припинення їх використання.
За 40-річний період систематичного використання добрив істотних змін зазнав азотний фонд грунту. За вмістом загального азоту на варіанті без добрив (0,055%) його кількість порівняно з вихідним рівнем (0,071%) знизилася в 1,3 рази. Розширене відтворення запасу азоту в орному шарі забезпечує внесення 194-358 кг/га NPK по фону 12 т/га гною (доза азотних добрив становить N66-99-132) за органо-мінеральної і органічної (вар. 18-24 т/га) систем удобрення. Грунт цих варіантів був більш забезпечений також мінеральними лужногідролізованими формами азоту. Заорювання побічної продукції рослинництва сприяло підвищенню умісту всіх форм азоту до рівня подвійних доз мінеральних добрив. За результатами досліджень відмічаємо значне підвищення нітрифікаційної здатності орного шару грунту, яка знаходиться в прямій залежності від кількості внесених добрив
Підвищення дози азотних добрив до N132 У складі повного мінерального добрива P90K136 Посилювало міграцію невикористаного рослинами нітратного азоту у нижчі шари грунту. Припинення внесення добрив у сівозміні зумовило середньорічні втрати лужногідролізованого азоту, загалом по досліду на 2-14%, зниження нітрифікаційної здатності на 20-37%. Відмічено її різке зниження там, де інтенсивно використовуються мінеральні добрива.
Систематичне окультурення грунту впродовж усіх 40 років досліджень найпомітніший уплив мало на динаміку показників фосфатного режиму. Валові форми фосфору за різних систем удобрення змінювались у міру підвищення доз добрив, у першу чергу, мінеральних. Найвищих значень досягнуто за органо-мінеральної системи удобрення, коли вносились мінеральні добрива в дозі (N66-132P60-90K68-136 + гній, 12 т/га). Уміст фосфору досягав 106-113 мг/100 г грунту, без добрив (контроль) - 54 мг/100 г грунту, на решті варіантів він коливався у межах 70-99 мг/100 г грунту (табл. 4). Вміст рухомих форм фосфору в процесі окультурення грунту у варіантах з використанням добрив його значення змінювався з градації низької до середньої й підвищеної забезпеченості і досягали за інтенсивного мінерального удобрення - 18,4-22,0 мг, а за органічної системи удобрення - 16,5 мг/100 г грунту. На фонах з мінеральним удобренням зростала ступінь рухомості Р2О5 до значень 0,61-0,99 мг/л Р2О5, тоді як на органічних фонах - не більше 0,28 мг/л. Кількість органічних фосфатів за інтенсивного удобрення досягала 41,1-46,5 мг/100 г грунту, за мінімального - 28,5 мг/100 г грунту. Припинення внесення добрив упродовж 4 років вплинуло на середньорічне зменшення рухомих форм фосфору за мінеральної і органічної - від 0,9 до 1,1, органо-мінеральної - 0,3-1,4 мг Р2О5 на 100 г грунту, що свідчить про ощадність у витратах фосфору за помірної органо-мінеральної системи удобрення.
Таблиця 4 - Вплив добрив на груповий склад фосфатів на сірому лісовому грунті шар 0-20 см, мг Р2О5 на 100 г грунту, 2000-2002 рр.
№ варіанту |
Внесено добрив На 1 га сівозмінної площі |
Валовий фосфор |
Групи фосфатів за Чиріковим |
Органічний |
Не Розчинний залишок | ||||
Гній, т |
NPK, кг |
І |
ІІ |
ІІІ |
І+ІІ | ||||
1 |
Без добрив (контроль) |
54,0 |
0,9 |
6,1 |
14,5 |
7,0 |
18,6 |
13,9 | |
Мінеральна система удобрення | |||||||||
4 |
0 |
N33P30K34 |
70,0 |
1,5 |
7,5 |
23,2 |
9,0 |
28,5 |
14,5 |
11 |
0 |
N66P60K68 |
97,0 |
4,7 |
11,3 |
33,5 |
16,0 |
36,5 |
11,0 |
3 |
0 |
N99P60K102 |
99,0 |
2,1 |
11,0 |
31,8 |
13,1 |
37,7 |
16,4 |
Органо-мінеральна система удобрення | |||||||||
2 |
6 |
N33P30K34+ Побічна продукція (N40Р15К45) |
75,0 |
2,9 |
7,3 |
20,5 |
10,2 |
31,5 |
12,8 |
5 |
6 |
N49P30K51 + Побічна продукція (N40Р15К45) |
78,0 |
1,7 |
8,9 |
26,8 |
10,6 |
34,5 |
6,1 |
7 |
12 |
N33P30K34 |
88,0 |
2,4 |
10,3 |
27,7 |
12,7 |
34,8 |
12,8 |
12 |
12 |
N66P60K68 |
106,0 |
6,0 |
11,5 |
35,0 |
17,5 |
40,5 |
13,0 |
19 |
12 |
N99P60K102 |
109,0 |
4,8 |
13,6 |
34,0 |
18,4 |
41,1 |
15,5 |
16 |
12 |
N132P90K136 |
113,0 |
6,4 |
15,6 |
30,0 |
22,0 |
40,7 |
20,3 |
Органічна система удобрення | |||||||||
6 |
12 |
N0P0K0 |
77,0 |
1,7 |
6,5 |
21,0 |
8,2 |
31,0 |
16,8 |
18 |
24 |
N0P0K0 |
93,0 |
2,6 |
13,9 |
24,7 |
16,5 |
46,5 |
5,3 |
НІР 05 |
2,0 |
0,6 |
2,8 |
5,7 |
0,9 |
6,5 |
- |
Під дією тривалого використання добрив у зерно-просапній сівозміні на сірому лісовому грунті відбувається трансформація сполук калію. Незалежно від систем і рівня удобрення вміст необмінних форм калію залишався на рівні вихідних зразків і становив 51,6-56,4 мг/100 г грунту, за винятком варіантів з високими фонами NPK, внесених по фону 12 т/га гною (57,5-61,2 мг/100 г грунту). Вміст обмінного калію як основного джерела калійного живлення рослин досягав тут значень середнього рівня забезпеченості, тоді як на помірних фонах добрив - низького. Водорозчинний калій не перевищує 1,5% від необмінного калію і помітного значення у калійному живленні рослин не має. Слід відмітити, що ефективним виявилось використання побічної продукції рослинництва, де вміст обмінного калію був таким, як і за внесення підвищеної дози NPK (табл. 5).
У результаті тривалого внесення добрив відбулось збагаченням необмінним і обмінним калієм не лише орного, а і нижчих шарів грунту в межах кореневмісного шару на глибину 0-90 см порівняно з контролем без добрив. Припинення внесення добрив зумовило зниження вмісту обмінного калію у середньому за рік на 1 мг/100 г грунту з орного шару, а на фонах за високого навантаження добривами на 1,6-2,1 мг/100 г грунту.
Таблиця 5 - Вплив добрив на калійний режим сірого лісового грунту (шар 0-20 см), мг К2О на 100 г грунту, 2000-2002рр.
№ варіанту |
Внесено добрив На 1 га сівозмінної площі |
Водорозчинний калій |
Обмінний калій |
Необмінний калій | |
Гній, т |
NPK, кг | ||||
1 |
Без добрив (контроль) |
0,4 |
4,6 |
47,5 | |
Мінеральна система удобрення | |||||
4 |
0 |
N33P30K34 |
0,7 |
7,3 |
51,6 |
11 |
0 |
N66P60K68 |
0,8 |
9,3 |
56,3 |
3 |
0 |
N99P60K102 |
0,8 |
9,3 |
52,3 |
Органо-мінеральна система удобрення | |||||
2 |
6 |
N33P30K34+ Побічна продукція (N40Р15К45) |
0,7 |
8,0 |
53,2 |
5 |
6 |
N49P30K51 + Побічна продукція (N40Р15К45) |
0,8 |
9,0 |
55,3 |
7 |
12 |
N33P30K34 |
0,8 |
8,2 |
54,0 |
12 |
12 |
N66P60K68 |
0,9 |
10,0 |
56,4 |
19 |
12 |
N99P60K102 |
0,9 |
12,0 |
57,5 |
16 |
12 |
N132P90K136 |
1,1 |
14,3 |
61,2 |
Органічна система удобрення | |||||
6 |
12 |
N0P0K0 |
0,7 |
7,8 |
52,1 |
18 |
24 |
N0P0K0 |
0,8 |
9,5 |
56,3 |
НІР 05 |
0,2 |
0,3 |
0,3 |
Похожие статьи
-
В огляді літератури наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних учених з питань вивчення упливу різних систем удобрення на вміст і...
-
Добриво сівозміна грунт родючість Актуальність теми. Відтворення родючості грунту є одним з найважливіших завдань сучасної науки і важливою передумовою...
-
Водні властивості грунту. Нашими дослідженнями встановлено, що в зоні достатнього зволоження способи основного обробітку не мали значного впливу на...
-
Проведено аналіз літературних джерел з питань впливу способів основного обробітку грунту та добрив на агрохімічні, агрофізичні, мікробіологічні...
-
Грунтовий добриво сівозміна бур'ян У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у підвищенні...
-
1. Іванюк В. Я. Вплив заходів обробітку грунту й удобрення на будову орного шару та актуальну і потенційну забур'яненість конюшини лучної // Передгірне...
-
Величина та якість врожаю є основою для оцінки агрозаходів, що впроваджувалися в певних грунтово-кліматичних умовах. Найвищу урожайність конюшини лучної...
-
Утримання грунту в молодих садах Основною задачею утримання грунту в молодих садах є створення оптимальних умов для приживлювання саджанців, забезпечення...
-
Розрахунки норм добрив проводять за такою формулою: Д - норма елемента живлення, кг/га; У - запланована урожайність, ц/га; В-питомий винос елемента...
-
Болотний (гідроморфний) процес грунтотворення розвивається під впливом болотної, головним чином, мохово-осокової рослинності в умовах постійного...
-
Аналіз економічної та енергетичної оцінки дає можливість виявити найефективніші агрозаходи при вирощуванні сільськогосподарських культур. Згідно з нашими...
-
Збільшення виробництва високоякісної сільськогосподарської продукції на принципах стійкого, екологічно безпечного та економічно ефективного...
-
Характеристика місця проведення досліджень Дослідження проводили у науковій лабораторі гербології у трипільній сівозміні кафедри землеробства та...
-
Вся різноманітність грунтів у природі - результат тривалого природного розвитку основних грунтоутворюючих процесів - типів грунтотворення, зокрема...
-
Характер передсадивного обробітку грунту під посадку саду залежить від рельєфу місцевості, грунтових відмінностей і передсадивного об'єму...
-
Роль рослин у формуванні структури грунту - Фітомеліорація
Зобов'язана своїм формуванням клімату, рельєфу, геологічної породі грунт несе на собі сліди впливу всіх цих екологічних факторів, які об'єднані в...
-
В ході наших досліджень встановлено, що в умовах достатнього зволоження Лісостепу України (Уладово-Люлинецька ДСС) із збільшенням концентрації у...
-
Прив'язна система утримання корів дає можливість здійснювати індивідуальний підхід до нормованої годівлі, утримання та роздоювання корів, що сприяє...
-
Соя є основною зернобобовою культурою в світі, її зерно збалансоване за протеїном і перетравними амінокислотами. У насінні сої міститься 30-55% білка,...
-
Список грунтів господарства Список грунтів взятий з легенди грунтової карти господарства ТОВ "Олбіс", зазначено в Таблиці 2.1 Таблиця 2.1 Список грунтів...
-
Важливим показником родючості для конкретної зони (господарства, сівозміни) є оцінка його вмісту за певний проміжок часу на певній території, що ми...
-
Методи управління землегосподарськими системами на базі природно-ресурсних комплексів
Методи управління землегосподарськими системами на базі природно-ресурсних комплексів Управління господарськими системами на базі природно-ресурсних...
-
Фітомеліоративні ефекти рослин, Фітомеліоративні прийоми відновлення грунтів - Фітомеліорація
Фітомеліоративні прийоми відновлення грунтів Використання фітомеліоративного ефекту є перспективним напрямком покращення фізичного стану грунтів як...
-
Вступ - Агрогенетична характеристика та окультурювання грунтів господарства
Використання земельних ресурсів є основною складовою для ведення сільського господарства. Тому проблема їх використання відіграє важливу роль для країни,...
-
1. Традиційне ведення сільського господарства і, зокрема землеробства, не лише не узгоджувалося з еколого-економічними вимогами, а й повною мірою...
-
У Першому розділі дисертації "Теоретичні основи формування економічного механізму раціонального використання та охорони земель сільськогосподарського...
-
Удобрення виноградників - Вирощування винограду в Дніпропетровській області
Перед закладанням винограднику з мінеральних добрив вносять суперфосфат та калійну сіль. Норма внесення добрив відповідно 400 та 600кг/га діючої...
-
Завданням наших досліджень було визначити також котонізаційну здатність різних сортів льону-довгунця за допомогою механічного котонування і виділити...
-
Експериментальна частина досліджень виконувалась у дослідному господарстві "Чабани" Києво-Святошинського району Київської області протягом 2003-2005 рр....
-
Дослідження проводили в трьохпільній сівозміні на фоні двох технологій (традиційна та No-Till) з наступним чергуванням культур: соя - ячмінь - соняшник....
-
Проведені дослідження свідчать, що: За No-till забур'яненість посівів сої істотно вища, ніж за традиційної технології (на 100-110% до внесення...
-
Видовий склад бур'янів на період внесення після сходових гербіцидів за умов традиційного обробітку грунту наведено у таблиці 3.2.1. Видовий склад містить...
-
Програма досліджень передбачала: Визначення динаміки висоти рослин сої : 4 рази. Висоту рослин вимірювали рулеткою від поверхні грунту до верхівки...
-
Метеорологічні умови відіграють важливу роль в отриманні високих та якісних врожаїв сільськогосподарських культур. Великий вплив на ріст, розвиток рослин...
-
Ботанічна характеристика: Соя належить до роду, який, за даними F. J.Herman (1962), поділяється на три підроди (submenus) Leptocyamus, Glycine і Soja. За...
-
Одна з головних проблем у технології No-till це бур'яни. Соя має досить довгий гербокритичний період - 45-50 днів. Триває він від появи першого...
-
За традиційної системи землеробства Агротехнічні заходи: У сівозмінах різних грунтово-кліматичних зон під сою застосовують диференційований обробіток...
-
Поширення сої в Україні та світі В Україні спостерігається стійка тенденція і високі темпи збільшення посівних площ та валових зборів сої. Якщо у 1990...
-
Установлено, що запліднення насіннєвих зачатків, нормальний розвиток насінин та абортивність насіння на рослинах сої визначається впливом погодних умов...
-
Чечевица, как и другие зернобобовые культуры, хорошо использует последействие органических и минеральных удобрений, отличается повышенным усвоением...
ЗМІНА АГРОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РОДЮЧОСТІ ГРУНТУ ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ В ПРЯМІЙ ДІЇ І ПІСЛЯДІЇ ДОБРИВ - Вплив тривалого використання добрив на родючість сірого лісового грунту і продуктивність зерно-просапної сівозміни