ВИСНОВКИ - Структура вбирного комплексу сірого лісового грунту, його агрохімічні властивості та продуктивність ланки сівозміни залежно від комплексної хімічної меліорації

У дисертації викладено результати досліджень щодо впливу доз, форм і композицій хімічних меліорантів на основні показники родючості сірого лісового легкосуглинкового грунту, а саме фізико-хімічні, агрохімічні властивості, урожайність сільськогосподарських культур та продуктивність ланки сівозміни. На основі отриманих експериментальних даних можна зробити такі висновки:

    1. Сільськогосподарське використання сірого лісового легкосуглинкового грунту без добрив і при застосуванні мінеральної системи удобрення сприяє їх підкисленню: вже через три роки показники pHKCl поступово зменшувалися на 0,23-0,12 одиниці, підвищувалася обмінна (на 0,14-0,15 мекв./100 г) і гідролітична кислотність (на 0,30-0,47 мекв./100 г), збільшувався вміст рухомого алюмінію (на 0,46-0,52 мг/100 г грунту). 2. Внесення в грунт сапоніту як меліоранта комплексної дії - магнієвмісного добрива знижує кислотність грунту вже в перший рік дії, що відбувається завдяки підвищенню активності і швидкості обмінних реакцій сапоніту з грунтом. Застосування відносно невисоких доз сапоніту (до 3 т/га) дало змогу ідентифікувати початково середньокислий грунт (pHKCl 4,6-5,0) як близький до нейтрального (pHKCl 5,6-6,0). 3. Повна нейтралізація підвищеної кислотності грунту досягається вже в перший рік дії (pHKCl 7,25) повної дози крейдяного борошна (1,0 за Нг - 5,5 т/га). Під впливом повної дози вапнякового борошна оптимальна реакція грунту досягалася на третій рік після його внесення (pHKCl - 6,55). Високий нейтралізуючий ефект забезпечило сумісне застосування оптимальних доз крейдяного (0,5-0,75 за Нг - 2,75-4,1 т/га) і сапонітового борошна (1,5-1,0 т/га) - ця композиція зумовила зниження кислотності від pHKCl 4,45-4,62 до pHKCl 6,15-6,28. 4. Вміст водорозчинних форм кальцію і магнію залежав від кліматичних умов (динаміка по роках), особливо від кількості опадів, а також застосування добрив. Унесення лише мінеральних добрив сприяло зростанню кількості водорозчинних форм кальцію і магнію в орному шарі (відповідно на 24 і 17 %) та прискоренню їх втрат з грунту. 5. Внесення сапоніту сприяє збагаченню грунту обмінним магнієм. У всіх варіантах із сапонітом вміст обмінного магнію в орному шарі грунту був 9,2-10,1 мг/100 г, що на 27-58 % вище вихідних його кількостей. Запаси обмінного магнію в орному шарі грунту збільшилися на 95-185 кг/га MgO. Внесення порівняно малих доз сапоніту (1,5 і 1 т/га) у поєднанні з крейдяним борошном (0,5 і 0,75 Нг) на фоні мінеральних добрив забезпечувало підвищення вмісту обмінного Mg2+ до 1,9 і 3,3 мг/100 г грунту. 6. Природний сапоніт за внесення в орний шар (у дозі 3 т/га) підвищує ємність катіонного обміну, за рахунок чого збільшується загальна ємність вбирання сірого лісового грунту на 0,8-1,2 мекв. на 100 г грунту (на 11-17 %) вище контрольного варіанту. Застосування повних доз (за Нг CaCO3) крейдяного і вапнякового борошна підвищувало ємність вбирання грунту на 0,4-0,9 мекв./100 г грунту або на 6-13 %. 7. Комплексна хімічна меліорація обумовлює значні зміни в структурі обмінних катіонів вбирного комплексу грунту. Під впливом повних доз вапнякових меліорантів спостерігалося значне зростання співвідношення між кальцієм та магнієм (до 11,5-13,6 вже у 1-й рік дії) у вбирному комплексі на користь першого. Застосування крейдяно-сапонітових сумішей сприяло одночасному підвищенню кількості обмінного кальцію (на 1,47-2,26 мекв./100 г грунту) та магнію (на 0,16-0,27 мекв./100 г) у грунті, що поліпшило співвідношен-ня Ca2+/Mg2+ (до 7,3) у сірому лісовому грунті. Сума Ca2+ І Mg2+ на відповідних варіантах становила 72,5 %. 8. Застосування хімічних меліорантів (сапоніт, крейда, вапно) у поєднанні з мінеральними добривами протягом трьох років сприяло стабілізації і тенденції до підвищення вмісту загального гумусу на 0,06-0,12 %. Найбільше підвищення вмісту гумусу в грунті (на 0,23 %), забезпечило застосування 20 т/га низинного торфу. 9. Внесення низинного торфу (20 т/га) сприяло підвищенню вмісту лужногідролізованого азоту в грунті на 16 і 10 % відносно вихідних його кількостей. За внесення сапоніту на фоні NPK та поєднання його з крейдяним борошном відмічено тенденцію до збільшення вмісту рухомих фосфатів (на 4,7 мг/100 г грунту). Підвищення ємності вбирання під впливом сапоніту (3 т/га) і надходження з ним та добривами K2O сприяло закріпленню і додатковому збагаченню орного шару грунту обмінним калієм на 5,3 мг/100 г грунту. Поєднання крейдяного борошна з сапонітовим на фоні мінеральних добрив сприяло підвищенню вмісту обмінного калію на 6 мг/100 г грунту вище вихідного вмісту. 10. Для чутливих до Mg2+ культур (в умовах кислих грунтів) внесення відносно невеликих кількостей сапоніту може дати приріст урожайності того ж порядку, що і вапно, яке вноситься з розрахунку грунтової кислотності в набагато більших кількостях. Протягом трьох років досліджень зберігається меліоративна ефективність як одного сапоніту, так і його поєднання з іншими меліорантами на фоні NPK, про що свідчить підвищення продуктивності ланки сівозміни (гречка-пшениця озима-ячмінь ярий) на 35-77 %. Найвищу продуктивність (зерн. од.) забезпечило застосування крейдяного борошна (0,75 за Нг) у поєднанні із сапоніном (1 т/га) на фоні мінеральних добрив. 11. Внесення крейдяного борошна у повній дозі за Нг та одного сапоніту (3 т/га) забезпечило високий економічний ефект, чистий прибуток становив 1114 і 1087 грн/га відповідно. На цих варіантах спостерігався найвищий рівень рентабельності 78 і 72 %. Застосування крейдяного борошна (0,75 і 0,5 Нг) у поєднанні з сапонітовим (1,0 і 1,5 т/га) на фоні мінеральних добрив забезпечило чистий прибуток відповідно 986-896 грн/га, рівень рентабельності становив 41-38 %. За впливу хімічної меліорації відбулося збільшення енергоємності грунту (на 3,0-21,0 Ккал х 106). Коефіцієнт енергетичної ефективності у всіх варіантах з використанням сапоніту становив 1,68-3,33. Найвищий коефіцієнт забезпечило застосування чистого сапоніту (3 т/га).

Рекомендації виробництву:

    1. В умовах Правобережного Лісостепу України для збереження родючості сірих лісових грунтів легкого гранулометричного складу і збагачення їх обмінним магнієм рекомендується вносити до 3 т/га сапонітового борошна один раз на короткоротаційну сівозміну, що забезпечує підвищення вмісту обмінного магнію до 0,58 мекв./100 г грунту. Це дає змогу одержати приріст урожайності сільськогосподарських культур щорічно 0,54-0,84 т/га. 2. Для досягнення максимальної продуктивності сільськогосподарських культур і одночасного підвищення вмісту обмінних кальцію і магнію в грунті та поліпшення їх співвідношення у вбирному комплексі сірих лісових легко-суглинкових грунтів рекомендується на фоні мінеральних добрив (N60P45K45) доповнювати дозу CaCO3 0,75 і 0,5 за Нг сапонітовим борошном у дозах 1,0 і 1,5 т/га відповідно, що забезпечує приріст урожайності культур сівозміни від 1,19 до 2,11 т/га.

Похожие статьи




ВИСНОВКИ - Структура вбирного комплексу сірого лісового грунту, його агрохімічні властивості та продуктивність ланки сівозміни залежно від комплексної хімічної меліорації

Предыдущая | Следующая