Марксизм як ідеологія пролетаріату - Основні ідеологічні доктрини в сучасному світі

В 40-і роки ХІХ століття виникає марксизм як теоретичне вираження пролетарського руху. К. Маркс (1818-1883рр.) і Ф. Енгельс (1820-1895рр.) створили філософську, економічну та соціально-політичну теорію, котра здійснила величезний вплив на історію людства другої половини ХІХ і ХХ століть. Марксизм і комуністична ідеологія стали синонімами.

Комуністичне суспільство в розумінні марксизму - це не відкрита ідеальна модель щасливого устрою, в закономірний результат прогресу цивілізації. Капіталізм сам створює передумови для соціальної революції, ліквідації приватної власності та переходу до соціалізму. Головне протиріччя, котре підриває капіталізм із середини - це протиріччя між суспільним характером праці, сформованим промисловістю та ринком, та приватною власністю на засоби виробництва. Капіталізм, як вважали марксисти, створює і свого соціального грабаря - пролетаріат. Звільнення пролетаріату - лейтмотив соціальної революції. Але, звільняючи себе, пролетаріат звільняє і всіх робітників від любих форм експлуатації.

Досягнення соціалізму можливе лише в результаті історичної творчості пролетаріату, здійснення пролетарської революції та встановлення диктатури пролетаріату. Гасло " Пролетарі всіх країн, об'єднуйтесь!" став мобілізуючим закликом до боротьби з експлуататорами. Марксизм як ідеологія перетворив соціалізм у боротьбу мільйонів, на десятиріччя ця ідеологія стала духовною зброєю експлуатованих та пригнічених.

Розвиток комуністичної формації проходить, вважав Маркс та Енгельс, ряд етапів: перехідний період, соціалізм і власне комунізм. Це довготривалий процес перетворення життя суспільства на справді гуманістичних початках, коли людина стає вищим створінням для людини. Комунізм в своєму вищому розвитку - це суспільство вільних свідомих робітників, де встановиться суспільне самоврядування, а держава вмре, де не буде класів, і соціальна рівність досягне втілення у принципі "Від кожного по здібностях, кожному - по необхідному". В трактуванні марксизму комунізм є рухом до безмежного розквіту особи в умовах свободи від експлуатації, це початок справжньої історії людства.

Революційний пафос марксизму знайшов своє втілення в теорії та практиці ленінізму, котрий став теоретичною основою пролетарської революції в Росії та соціалістичного будування в СРСР.

Не дивлячись на суттєву поразку, викликану розпадом СРСР, ліквідацією Східного боку соціалістичних держав, ортодоксальний марксизм зберігає значний вплив на окремі соціальні групи в пострадянському суспільстві. Це обумовлене ідеями соціальної рівності, справедливості і соціальних гарантій з боку держави на працю, безкоштовну освіту, медичне обслуговування, житло.

Одночасно з революційним напрямом в соціалістичній думці формувався і інший напрям, який теж спирався на марксизм, але намагався пристосуватися до нових історичних реалій не шляхом форсованої революційності, а шляхом соціальних реформ. У XX столітті цей напрям став називатися соціал-демократичним на противагу комуністичному.

Похожие статьи




Марксизм як ідеологія пролетаріату - Основні ідеологічні доктрини в сучасному світі

Предыдущая | Следующая