Основні види політичного консультування - Сутність надання політичними консультантами послуг політичним діячам

Прийнято виділяти два види політичного консультування. Перший - "внутрішнє" консультування, коли допомога високопоставленому політику-практику надають працівники його апарату - помічники, радники, консультанти, а також спеціально створені для цього структури, наприклад прес-служби та РА-служби.

Другий - "зовнішнє" консультування, коли послуги надають незалежні агентства, спеціалізовані політичні консалтингові фірми. Кожен з цих видів має свою специфіку.

Головною особливістю "внутрішнього" консультування є те, що консультанти включені в структуру, якою керує політик-практик, вони знаходяться на службі, і їх функції визначаються в першу чергу штатним розкладом. І хоча, як зазначається в роботі "Політичне консультування", підготовленої колективом авторів під керівництвом Є. Єгорової-Гантман та І. Мінтусова, такі консультанти можуть надавати поряд з офіційно визначеним переліком послуг і неформальну допомогу, все-таки головний коло їхніх обов'язків визначається внутрішнім формальним розпорядком.

Так, у функції помічника зазвичай входить вирішення наступних завдань: розгляд підготовлених документів (проектів рішень) на предмет їх відповідності формальним вимогам (чи правильно оформлені папери) і раніше прийнятим рішенням, організація у разі необхідності доопрацювання проектів рішень, проведення додаткової експертизи, доповіді політику, здійснення контролю за виконанням рішень і т. У функції радників входить консультування політика в окремих областях (в галузі економіки, фінансів і т. д.) і вироблення пропозицій щодо вирішення стратегічних питань. У функції спеціальних служб - консультування політика з ведення окремих політичних кампаній з приводу, наприклад, формування іміджу самого політика та організації, яку він очолює. "Зовнішнє" консультування здійснюється шляхом укладення договору з незалежними консультантами або консалтинговими фірмами, в якому вказується перелік надаваних послуг і обумовлюються умови їх оплати. До послуг "зовнішніх" консультантів політики-практики вдаються у тих випадках, коли компетенція помічників і радників виявляється недостатньою. Зазвичай таке відбувається при необхідності швидкого вирішення несподівано виниклої проблеми або у випадку, коли проблема не може бути вирішена тільки силами працівників апарату. Найбільш частим випадком звернення до послуг "зовнішніх" консультантів є прийняття політиком рішення брати участь у виборах.

Кожен вид політичного консультування має свої переваги та обмеження. Так, "внутрішнє" консультування здійснюється на постійній основі, політик може в будь-який момент звернутися до свого штатному працівнику. "Зовнішній" консультант зазвичай буває доступний тільки на термін дії договору. Оскільки своїх помічників і радників політик приймає на роботу сам, а в процесі спільної роботи у нього складаються з деякими з них особисті, неформальні відносини, то і довіри до них він, як правило, відчуває більше, ніж до сторонніх консультантів. З іншого боку, штатні помічники і радники залежні від свого політика-керівника. Ця залежність може привести до появи бажання "підлаштуватися" під нього, тобто давати тільки ті поради, які зручні політику, які він хотів би почути. При такій ситуації ефективність "внутрішнього" консультування різко знижується.

Не можна сказати, що "зовнішнє" консультування повністю позбавлене цього недоліку. Бажаючи укласти вигідний договір, консультанти нерідко йдуть на поводу у політика, але все-таки їх самостійність створює більш сприятливі умови для об'єктивного консультування.

Основними видами політичного консультування є: - Інформаційно-аналітичне. До цього виду консультування політик вдається в тих випадках, коли йому потрібна всебічна аналітична інформація про проблемної ситуації. Наприклад, політик роздумує, чи варто йому вступати в передвиборну боротьбу. Для остаточного рішення йому потрібна інформація, за якою він звертається до фахівців. Зміст цього виду політичного консультування зводиться до збору інформації за розробленими методиками, до діагностики проблеми і прогнозу розвитку проблемної ситуації. У тих випадках, коли політик просить надати варіанти вирішення проблемної ситуації, крім її експертизи йому можуть бути запропоновані різні варіанти сценаріїв вирішення виниклої проблеми, розроблені відповідні рекомендації. До такого виду консультування політичні та державні діячі вдаються щоразу перед прийняттям відповідальних політичних рішень.

Похожие статьи




Основні види політичного консультування - Сутність надання політичними консультантами послуг політичним діячам

Предыдущая | Следующая