Оптимізація сітьової моделі - Управління будівельним виробництвом

Як мова програмування для розробки комп'ютерної моделі даного процесу вибраний Visual Basic 5.0.

Загальний вид (макет) стартової форми показаний на мал. 1. Вона включає наступні об'єкти управління: текстові поля для зміни початкових даних, виведення значення числового чинника і показника ефективності, командні кнопки "Розрахунок", "Очищення" і "Вихід".

Укрупнена схема алгоритму моделі показана на мал. 4.2.

Після натиснення на панелі інструментів кнопки "Start" активізується стартова форма. З цієї миті програма находится в режимі очікування дій користувача.

Цифрою 1 позначена дія, що полягає в коректуванні початкових даних. Необхідні зміни вносяться до відповідних текстових полів.

Цифрою 2 позначена дія, що полягає в натисненні (за допомогою миші) кнопки "Розрахунок". У процедурі, пов'язаній з цією кнопкою, оператор 3 здійснює переклад початкових даних з символьної форми в числову.

Потім оператор 4 звертається до модуля загального призначення "Model4". Після закінчення роботи модуля і видачі на екран результатів моделювання робота процедури, пов'язаної з кнопкою "Розрахунок", закінчується. Програма знов переходить в режим очікування дії користувача.

Цифрою 5 на схемі позначена дія користувача, що полягає в натисненні кнопки "Очищення". У процедурі, пов'язаній з нею, проводиться очищення текстових полів для виведення показника ефективності і значення числового чинника. Зятем може бути проведена зміна початкових даних і проведені нові розрахунки з використанням кнопки "Розрахунок".

макет стартової форми

Рис.4.1. Макет стартової форми

    1 2 5 73Click6Click

Click 4

схема алгоритма моделі

Рис.4.2. Схема алгоритма моделі

Цифрою 7 на схемі позначена дія користувача, що полягає в натисненні кнопки "Вихід". В результаті робота програми припиняється

До складу базового комплекту початкових даних входять:

LZ - середнє число замовлень в день;

J (j=l, 2, 3, 4) - середній час роботи з виробом в j-м цеху для вибраного варіанту структури підприємства (днів);

Р - прибуток від виготовлення одного виробу (у грн.);

З - витрати виробництва за період функціонування фірми (у грн.);

TD - період функціонування фірми (днів);

У - відносна величина розкиду часу роботи в кожному цеху;

Np - число випадкових реалізацій модельованого процесу.

Оператор 1 на рис.4.3 служить для обнулення глобальних змінних, до яких відносяться:

Мprof - сумарна величина прибули для всіх випадкових реалізацій;

Sum2- сума квадратів прибули для всіх випадкових реалізацій.

Оператор 2 є початком циклу випадкових реалізацій. Оператор 3 служить для обнулення локальних змінних, до яких належать:

Nz - число замовлень для поточної реалізації;

Nобс - число виконаних замовлень для поточної реалізації;

Тjk (j=1, 2, 3, 4) - час закінчення роботи з черговим виробом в j-м цеху;

Тz0 - час надходження попереднього замовлення.

Оператор 4 є початком циклічного перебору поступаючих замовлень. Оператор 5 звертається до датчика випадкових чисел з рівномірним розподілом в інтервалі (0,1). Оператор 6 служить для визначення можливого значення випадкової величини часу надходження замовлення за умови, що час між сусідніми замовленнями має показовий розподіл. Оператор 7 фіксує нове значення змінної Тz0.

Умовний оператор 8 перевіряє умову припинення функционирования виробничої фірми. Якщо ця умова не виконується, оператор 9 збільшує на одиницю лічильник числа замовлень, що поступили. Інакше розрахунок даної випадкової реалізації закінчується і управління передається операторові 13.

Оператори 10 і 11 описують циклічний процес роботи цехів підприємства по обслуговуванню чергової заявки.

Після того, як виріб покине останній цех, оператор 12 підраховує число виготовлених виробів. Після закінчення періоду функціонування підприємства оператор 13 проводить розрахунки по формулах:

PProf= NОбс* P - C; (4.4)

MProf = MProf + Prof; (4.5)

Sum2 = Sum2 + Prof * Prof (4.6)

65

Рис.4.3. Схема алгоритма модуля "Model 4"

Після закінчення циклу випадкових реалізацій оператор 14 проводить розрахунки показника ефективності.

Процес, що відбувається в кожному з цехів (блок 11 на мал. 4.3), детально розглядається на схемі блоку обслуговування заявки (мал. 4.4).

Оператор 11.1 перевіряє, чи вільне устаткування j-гo цеху для початку роботи над черговим замовленням. Якщо час отримання замовлення цехом перевищує час закінчення робіт над попереднім замовленням, то в операторові 11.2 час почала роботи Тнj прирівнюється часу надходження замовлення Тz. Інакше в операторові 11.3 воно прирівнюється часу звільнення устаткування цеху від роботи над попереднім замовленням Tkj.

Оператор 11.4 звертається до процедури "Norm"- датчику випадкових чисел з нормальним розподілом, а оператор 11,5 визначає можливе значення випадкової величини часу роботи з виробом в j-м цеху.

Оператор 11.6 перевіряє умову закінчення процесу функціонування підприємства. Оператор 11.7 привласнює часу надходження замовлення в наступний цех значення часу закінчення робіт в попередньому цеху. З цієї миті починається імітація процесу роботи з виробом в наступному цеху.

Відзначимо, що на відміну від алгоритму моделі бензоколонки в алгоритмі, моделі виробничої фірми формується не потік заявок, а чергова одиночна заявка (замовлення), після чого відразу розглядається процес її обслуговування способом послідовної проводки.

65

Рис. 4.4. Схема алгоритма блоку обслуговування заявки

Похожие статьи




Оптимізація сітьової моделі - Управління будівельним виробництвом

Предыдущая | Следующая