Приклад виконання курсового проекту - Опалення та вентиляція житлової будівлі

Цей розділ уключено до складу методичних вказівок для того, щоб показати студентові, як необхідно правильно оформляти курсовий проект.

У курсовій роботі для житлової будівлі запроектована система центрального опалення з нижньою розводкою з теплопостачанням від ТЕЦ та природною витяжною вентиляцією.

Теплотехнічний розрахунок виконано згідно з будівельними вимогами, які викладені у [5].

У курсовому проекті за допомогою гідравлічного розрахунку системи опалення визначено діаметри трубопроводів при відомих теплових навантаженнях (витратах теплоносія) та наявному перепаді тиску на вводі. Виконана ув'язка тисків, якi витрачаються у стояках та магістральних трубопроводах.

За розрахунками опалювальних приладів визначено типорозміри та марка опалювальних приладів, необхідних для компенсації втрат теплоти приміщень.

У курсовому проекті визначено необхідний повітрообмін (тобто об'єм витяжного повітря) та кількість витяжних каналів для квартир одного типу, які розташовані на одній вертикалі будівлі.

Вихідні дані для проектування

    - Пункт будівництва - м. Одеса; - температурна зона - третя; - вологісний режим приміщення - нормальний; - розрахункова температура внутрішнього повітря - tв = +20єС; - температура зовнішнього повітря: - абсолютна мінімальна температура tа= -29єС; - середня найбільш холодних діб t х. д.= -21єС; - середня найбільш холодних п'яти діб t х. п.= -18єС; - кількість градусо - діб опалювального періоду - 2805; - умови експлуатації огороджувальних конструкцій - Б.

Опалення

Теплотехнiчний розрахунок огороджувальних конструкцiй

Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій виконується для холодного періоду року.

Мета теплотехнічного розрахунку - визначення опору теплопередачі та коефіцієнта теплопередачі зовнішних огороджувальних конструкцій будівлі.

Теплотехнічний Розрахунок зовнішньої стіни будівлі

Конструкція стіни: 1 - зовнішня штукатурка з цементно-піщаного розчину л1=0,81 Вт/(м-К), S1=9,76 Вт/(м2-К), д1=0,02м; 2 - цегляна кладка з цегли глиняної звичайної на цементно-піщаному розчині г= 1800 кг/м3, л2=0,81Вт/(м-К), S2=10,12Вт/( м2-К), д2=0,12м.; 3 - шар утеплювача з пінополіуретану г = 80 кг/м3, л3=0,05Вт/(м-К), S3=0,70Вт/( м2-К), д3 = ?; 4 - цегляна кладка з цегли глиняної звичайної на цементно-піщаному розчині г=1800 кг/м3, л4=0,81Вт/(м-К), S4=10,12Вт/( м2-К), д4=0,38м.; 5 - внутрішня штукатурка з вапняно-піщаного розчину л5=0,93 Вт/(м-К), S5=11,09 Вт/(м2-К), д5=0,01м.

Виписується мінімально допустиме значення опору теплопередачі для зовнішньої стіни для третьої температурної зони для м. Одеса RQ min = 2,2 (м2 К)/Вт. Розрахунок проводиться за умовою: RУпр ? RQ min.

Величина опору теплопередачі термічно однорідної багатошарової огороджувальної конструкції зовнішньої стіни R?, (м2-К)/Вт визначається:

R? = 1/В + R1+ R2+R3+R4+R5+ 1/З.

При умові RQMin = R? = 1/В + R1 + R2+R3+R4+R5 + 1/З , з цього рівняння визначається товщина невідомого шару утеплювача в зовнішній стіні Х = 3 :

За уніфікованими розмірами приймається товщина утеплювача 0,07м. Тоді підраховується дійсний термічний опір шару утеплювача:

R3 = 3 : 3 = 0,07: 0,05= 1,4 (М2 -К)/Вт.

Тепер підраховується опір теплопередачі зовнішньої стіни:

.

Умова RУпр ? RQ min витримана RУ =2,211> RQ Min =2,2. Підраховується коефіцієнт теплопередачі зовнішньої стіни: К=1: RУ =1:2,211=0,452Вт/(м2К).

Теплотехнічний Розрахунок безгорищного покриття будівлі

Конструкція безгорищного покриття: 1 - водоізоляційний килим (три шари руберойду на бітумній мастиці) л1=0,17 Вт/(м К), S1=3,53 Вт/(м2К), д1= = 0,015м; 2 - вирівнюючий шар з цементно-піщаного розчину д2=0,02м, л2=0,81Вт/(м-К), S2=9,76Вт/(м2-К); 3 - шар утеплювача з плит пінополістірольних екструзійних л3= 0,037 Вт/(м-К), S3= 0,40 Вт/( м2 -К), д3 = ?; 4 - пароізоляція з руберойду л4 = =0,17Вт/(м-К), S4 = 3,53Вт/( м2 -К), д4= 0,01м; 5 - збірна залізобетонна плита л5=2,04 Вт/(м-К), S5=18,95 Вт/(м2 -К), д5=0,16м; 6 - внутрішня штукатурка з вапняно-піщаного розчину д6=0,01м, л6 = 0,93 Вт/(м-К), S6 =11,09 Вт/(м2 -К).

Виписується мінімально допустиме значення опору теплопередачі для зовнішньої стіни для третьої температурної зони для міста Одеса: RQ min = 2,6 (м2 -К)/Вт. Розрахунок проводиться за умовою: RУпр ? RQ min.

Величина опору теплопередачі безгорищного покриття, R?, (м2-К)/Вт, визначається:

R? = 1/В + R1+ R2+R3+R4+R5+R6+ 1/З.

При умові RQMin = R? = 1/В + R1 + R2+R3+R4+R5 + R6+1/З , з цього рівняння визначається товщина невідомого шару утеплювача в конструкції безгорищного покриття Х = 3, м:

За уніфікованими розмірами приймається товщина утеплювача 0,1м. Тоді підраховується дійсний термічний опір шару утеплювача:

R3 = 3 : 3 = 0,1: 0,037= 2,702 М2К/Вт.

Тепер підраховується опір теплопередачі безгорищного покриття:

.

Умова RУпр ? RQ min витримана RУ =3,121> RQ Min =2,6. Підраховується коефіцієнт теплопередачі безгорищного покриття:

К=1: RУ =1:3,121=0,320Вт/(м2К).

Теплотехнічний розрахунок перекриття над неопалювальним підвалом

Мінімально допустиме значення опору теплопередачі визначаємо для третьої температурної зони міста Одеса для п'ятиповерхової житлової будівлі RQMin =2,0(м2 -К)/Вт.

Вибираємо тип перекриття з умови RУпр ? RQ min. Конструкція перекриття буде наступна: дубовий паркет - 0,020м; бетонна стяжка - 0,040м;

Утеплювач - плита STROPROCK товщиною 0,080м; залізобетонна плита - 0,12м; штукатурка вапняно-піщана - 0,015м.

Опір теплопередачі конструкції перекриття над неопалювальним підвалом - RУ =2,17 > RQ Min =2,0.

Коефіцієнт теплопередачі також випусуємо для підібраної конструкції: К=0,46Вт/(м2К).

Теплотехнічний Розрахунок вікон будівлі

Мінімально допустиме значення опору теплопередачі вікон визначаємо для третьої температурної зони м. Одеса: RQMin =0,5(м2 -К)/Вт.

Вибираємо тип заповнення світлових перерізів, орієнтуючись за умовою RУпр ? RQ min. Приймаються для проекту вікна з склопакетів двокамерних з СПО з алюмінієвою рамкою ( "Інтерпром" м. Київ) з опіром теплопередачі RУ = 0,51(м2 -К)/Вт > RQ Min = 0,5.

Коефіцієнт теплопередачі випусуємо також для підібраного типу вікна К=1,961Вт/(м2К).

Теплотехнічний Розрахунок вхідних дверей до будинку

Мінімально допустиме значення опору теплопередачі вхідних дверей до будинку визначаємо для третьої температурної зони м. Одеси: RQMin = 0,39(м2 -К)/Вт.

Вибираємо двері, орієнтуючись за умовою RУпр ? RQ min. Приймаються зовнішні дерев'яні подвійні двері з опіром теплопередачі RУ = =0,58(м2 -К)/Вт > RQ Min = 0,5. Коефіцієнт теплопередачі також виписуємо для підібраного типу дверей К=1,724Вт/(м2К).

Визначення втрат теплоти приміщеннями

Втрати теплоти опалюваними приміщеннями складаються з основних та додаткових. Втрати теплоти приміщеннями визначаються крізь окремі огороджувальні конструкції.

Тепловий потік крізь огородження QА, Вт, визначаємо за формулою:

Де A - площа огороджувальної конструкції, яка розглядається, м2;

К - коефіцієнт теплопередачі огороджувальної конструкції (визначений в розділі 4.3.1), (м2-К)/Вт;

TВ - температура внутрішнього повітря приміщення, °С;

TЗ - розрахункова температура зовнішнього повітря для розрахунку систем опалення (середня п'яти найхолодніших діб) для курсового проекту приймається TЗ = TХ. п. = - 18 ОС;

N - коефіцієнт врахування положення зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції по відношенню до зовнішнього повітря;

B - додаткові втрати теплоти в частках від основних втрат.

Додаткові втрати на нагрівання повітря, що надходить через зовнішні двері сходових клітин при їхньому відчиненні, розраховуються за формулою (при висоті будівлі H, м):

,

Де В - коефіцієнт, який враховує кількість тамбурів: в прикладі один тамбур (дві двері) В=1,0;

Р - кількість людей, що знаходяться в будівлі ( для житлових будинків Р = 0).

Додаткові втрати теплоти, QВ ,Вт, на нагрівання вентиляційного повітря розраховуються Для кожного опалювального приміщення, яке має одне або більшу кількість вікон або балконних дверей в зовнішних стінах, враховуючи потребу забезпечення підігрівання опалювальним приладом зовнішнього повітря в об'ємі однократного повітрообміну за годину за формулою:

,

Де АП - площа підлоги, м2;

H - висота приміщення від підлоги до стелі, м, але не більше 3,5м.

Порядок виконання розрахунку втрат теплоти наступний:

    1. Пронумеруємо усі приміщення тризначними цифрами (на першому поверсі - 101, 102, 103 і т. і.; на другому поверсі - 201, 202, 203 і т. і.). 2. Визначаємо орієнтацію зовнішніх огороджень за сторонами світу. 3. Визначаємо лінійні розміри та площу огороджувальних конструкцій з точністю до 0,1 м, площу - до 0,1 м2. 4. Приймаємо розрахункові температури внутрішнього та зовнішнього повітря, TВ та TЗ. 5. Знаходимо значення коефіцієнта N для кожного огородження. 6. Виписуємо значення К, знайдені при виконанні теплотехнічного розрахунку.

Розраховуючи втрати теплоти через стіни, площу вікон не віднімаємо від площі стіни, але при розрахунку втрат теплоти через вікна в графі 10 таблиці розрахунків записується різниця (КПз - КЗс).

Результати розрахунку втрат теплоти зводимо до таблиці.

Розрахунок тепловтрат приміщеннями будівлі

Номер приміщення

Назва приміщення

Внутрішня температура, t В , ОС

Огороджувальна конструкція

Приміщення

Різниця температур,, tВ - tЗ , ОС

Коефіцієнт n

Коефіцієнт теплопередачі,

К, Вт/(м К)

Додаткові тепловтрати на орієнтацію в частках від основних втрат

( 1+?b )

Тепловий потік через

Конструкцію, Q а, Вт

Втрати теплоти через вхідні двері сходових клітин, Q в, Вт

Загальні втрати тепла, Q, Вт

Втрати теплоти на нагрівання вентиляційного повітря приміщення

Позначення

Орієнтація

Розміри, м

Площа, А, м2

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

І поверх

101

Кухня

18

ЗС

З

3,8х3,2

12,2

36

1

0,452

1,05

208

208

436

ПЗ

З

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,05

131

131

ПЛ

3,6х3,7

13,3

0,4

0,46

1

87

87

862

102

Житлова

Кімната

20

ЗС

З

3,0х3,2

9,6

38

1

0,452

1,05

173

173

297

ПЗ

З

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,05

138

138

ЗС

Пн

4,0х3,2

12,8

1

0,452

1,1

242

242

ПЗ

Пн

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,1

145

145

ПЛ

3,6х2,4

8,6

0,4

0,46

1

59

59

1054

103 113

Житлова

Кімната

20

ЗС

Пн

2,8х3,2

9,0

38

1

0,452

1,1

170

170

339

ПЗ

Пн

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,1

145

145

ПЛ

2,8х3,5

9,8

0,4

0,46

1

68

68

722
    104 112

Кухня

18

ЗС

Пн

3,1х3,2

9,9

36

1

0,452

1,1

177

177

527

ПЗ

Пн

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,1

137

137

ПЛ

3,1х5,2

16,1

0,4

0,46

1

105

105

946
    105 120

Житлова

Кімната

20

ЗС

Пд

3,1х3,2

9,9

38

1

0,452

1

170

170

536

ПЗ

Пд

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1

132

132

ПЛ

3,1х5,0

15,5

0,4

0,46

1

107

107

945
    106 119

Житлова

Кімната

20

ЗС

Пд

2,8х3,2

9,0

38

1

0,452

1

155

155

484

ПЗ

Пд

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1

132

132

ПЛ

2,8х5,0

14,0

0,4

0,46

1

97

97

868

107

Кухня

18

ЗС

Пд

3,0х3,2

9,6

36

1

0,452

1

156

156

570

ПЗ

Пд

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1

125

125

ЗС

С

1,2х3,2

3,8

1

0,452

1,1

68

68

ПЛ

2,8х6,2

17,4

0,4

0,46

1

174

174

1093

108

Житлова

Кімната

20

ЗС

Пд

2,6х3,2

8,3

38

1

0,452

1

193

193

263

ПЗ

Пд

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1

132

132

ЗС

З

1,2х3,2

3,8

1

0,452

1,05

69

69

ПЛ

2,0х3,8

7,6

0,4

0,46

1

53

53

710
    110 121

Коридор

20

ПЛ

2,8х1,7

4,8

38

1

0,46

1

83

83

83
    111 122

Коридор

20

ПЛ

2,2х2,4

5,3

38

1

0,46

1

92

92

92

109

Житлова

Кімната

20

ЗС

Пд

2,0х3,2

6,4

38

1

0,452

1

110

110

346

ПЗ

З

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,05

138

138

ЗС

З

5,3х3,2

17,0

1

0,452

1,05

307

307

ПЛ

2,0х5,0

10,0

0,4

0,46

1

69

69

860

114

Житлова

Кімната

20

ЗС

С

3х3,2

9,6

38

1

0,452

1,1

181

181

297

ПЗ

С

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,1

145

145

ЗС

Пн

4х3,2

12,8

1

0,452

1,1

242

242

ПЗ

Пн

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,1

145

145

ПЛ

3,6х2,4

8,6

0,4

0,46

1

59

59

1069

115

Кухня

18

ЗС

С

3,8х3,2

12,2

36

1

0,452

1,1

218

218

436

ПЗ

С

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,1

137

137

ПЛ

3,6х3,7

13,3

0,4

0,46

1

87

87

878

116

Житлова

Кімната

20

ЗС

Пд

2,0х3,2

6,4

38

1

0,452

1

110

110

346

ПЗ

С

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,1

145

145

ЗС

С

5,3х3,2

17,0

1

0,452

1,1

321

321

ПЛ

2,0х5,0

10,0

0,4

0,46

1

69

69

991

117

Житлова

Кімната

20

ЗС

Пд

2,6х3,2

8,3

38

1

0,452

1

143

143

263

ПЗ

Пд

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1

132

132

ЗС

С

1,2х3,2

3,8

1

0,452

1,1

72

72

ПЛ

2,0х3,8

7,6

0,4

0,46

1

53

53

663

118

Кухня

18

ЗС

Пд

3,0х3,2

9,6

36

1

0,452

1

156

156

570

ПЗ

Пд

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1

125

125

ЗС

З

1,2х3,2

3,8

1

0,452

1,05

65

65

ПЛ

2,8х6,2

17,4

0,4

0,46

1

114

114

1030

Всього І поверху : 16522

ІІ поверх

201

Кухня

18

ЗС

З

3,8х3,0

11,4

36

1

0,452

1,05

195

195

452

ПЗ

З

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,05

131

131

778

202

Житлова

Кімната

20

ЗС

З

3,0х3,0

9,0

38

1

0,452

1,05

162

162

308

ПЗ

З

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,05

138

138

ЗС

Пн

4,0х3,0

12,0

1

0,452

1,1

227

227

ПЗ

Пн

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,1

145

145

676
    203 213

Житлова

Кімната

20

ЗС

Пн

2,8х3,0

8,4

38

1

0,452

1,1

159

159

351

ПЗ

Пн

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,1

145

145

655
    204 212

Кухня

18

ЗС

Пн

3,1х3,0

9,3

36

1

0,452

1,1

166

166

547

ПЗ

Пн

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,1

137

137

850
    205 220

Житлова

Кімната

20

ЗС

Пд

3,1х3,0

9,3

38

1

0,452

1

160

160

556

ПЗ

Пд

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1

132

132

848
    206 219

Житлова

Кімната

20

ЗС

Пд

2,8х3,0

8,4

38

1

0,452

1

144

144

502

ПЗ

Пд

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1

132

132

778

207

Кухня

18

ЗС

Пд

3,0х3,0

9,0

36

1

0,452

1

146

146

591

ПЗ

Пд

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1

125

125

ЗС

С

1,2х3,0

3,6

1

0,452

1,1

64

64

926

208

Житлова

Кімната

20

ЗС

Пд

2,6х3,0

7,8

38

1

0,452

1

134

134

273

ПЗ

Пд

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1

132

132

ЗС

З

1,2х3,0

3,6

1

0,452

1,05

65

65

604

209

Житлова

Кімната

20

ЗС

Пд

2,0х3,0

6,0

38

1

0,452

1

103

103

359

ПЗ

З

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,05

138

138

ЗС

З

5,3х3,0

15,9

1

0,452

1,05

287

287

887

214

Житлова

Кімната

20

ЗС

С

3,0х3,0

9,0

38

1

0,452

1,1

170

170

308

ПЗ

С

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,1

145

145

ЗС

Пн

4,0х3,0

12,0

1

0,452

1,1

227

227

ПЗ

Пн

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,1

145

145

995

215

Кухня

18

ЗС

С

3,8х3,0

11,4

36

1

0,452

1,1

204

204

452

ПЗ

С

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,1

137

137

793

216

Житлова

Кімната

20

ЗС

Пд

2,0х3,0

6,0

38

1

0,452

1

103

103

359

ПЗ

С

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,1

145

145

ЗС

С

5,3х3,0

15,9

1

0,452

1,1

300

300

907

217

Житлова

Кімната

20

ЗС

Пд

2,6х3,0

7,8

38

1

0,452

1

134

134

273

ПЗ

Пд

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1

132

132

ЗС

С

1,2х3,0

3,6

1

0,452

1,1

68

68

607

218

Кухня

18

ЗС

Пд

3,0х3,0

9,0

36

1

0,452

1

146

146

591

ПЗ

Пд

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1

125

125

ЗС

З

1,2х3,0

3,6

1

0,452

1,05

62

62

924

Всього ІІ поверху : 14359

III поверх аналогічно ІІ поверху Всього ІІIповерху : 14359

IV поверх аналогічно ІІ поверху Всього ІV поверху : 14359

V поверх

501

Кухня

18

ЗС

З

3,8х3,3

12,5

36

1

0,452

1,05

214

214

553

ПЗ

З

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,05

131

131

СК

4,0х3,8

15,2

0,4

0,320

1

70

70

968

502

Житлова

Кімната

20

ЗС

З

3,0х3,3

9,9

38

1

0,452

1,05

179

179

461

ПЗ

З

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,05

138

138

ЗС

Пн

4,0х3,3

13,2

1

0,452

1,1

249

249

ПЗ

Пн

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,1

145

145

СК

4,0х3,0

12,0

0,4

0,320

1

58

58

1230
    503 513

Житлова

Кімната

20

ЗС

Пн

2,8х3,3

9,2

38

1

0,452

1,1

174

174

430

ПЗ

Пн

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,1

145

145

СК

2,8х4,0

11,2

0,4

0,320

1

54

54

803
    504 512

Кухня

18

ЗС

Пн

3,1

10,2

36

1

0,452

1,1

183

183

644

ПЗ

Пн

1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,1

137

137

СК

3,1

17,7

0,4

0,320

1

82

82

1046
    505 520

Житлова

Кімната

20

ЗС

Пд

3,1х3,3

10,2

38

1

0,452

1

175

175

657

ПЗ

Пд

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1

132

132

СК

3,1х5,5

17,1

0,4

0,320

1

83

83

1047
    506 519

Житлова

Кімната

20

ЗС

Пд

2,8

9,2

38

1

0,452

1

158

158

592

ПЗ

Пд

1,5

2,3

1

1,961-0,452

1

132

132

СК

2,8

15,4

0,4

0,320

1

75

75

957

507

Кухня

18

ЗС

Пд

3,0х3,3

9,9

36

1

0,452

1

161

161

684

ПЗ

Пд

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1

125

125

ЗС

С

1,2х3,3

4,0

1

0,452

1,1

72

72

СК

2,8х6,7

18,8

0,4

0,320

1

87

87

1129

508

Житлова

Кімната

20

ЗС

Пд

2,6х3,3

8,6

38

1

0,452

1

148

148

430

ПЗ

Пд

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1

132

132

ЗС

З

1,2х3,3

4,0

1

0,452

1,05

72

72

СК

2,6х4,3

11,2

0,4

0,320

1

54

54

836

509

Житлова

Кімната

20

ЗС

Пд

2,0х3,3

6,6

38

1

0,452

1

113

113

511

ПЗ

З

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,05

138

138

ЗС

З

5,3х3,3

17,5

1

0,452

1,05

316

316

СК

2,5х5,3

13,3

0,4

0,320

1

65

65

1143
    510 521

Коридор

20

СК

2,8х1,7

4,8

38

1

0,320

1

23

23

23
    511 522

Коридор

20

СК

2,2х2,4

5,3

38

1

0,320

1

26

26

26

514

Житлова

Кімната

20

ЗС

С

3,0х3,3

9,9

38

1

0,452

1,1

187

187

461

ПЗ

С

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,1

145

145

ЗС

Пн

4,0х3,3

13,2

1

0,452

1,1

249

249

ПЗ

Пн

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,1

145

145

СК

4,0х3,0

12,0

0,4

0,320

1

58

58

1245

515

Кухня

18

ЗС

С

3,8х3,3

12,5

36

1

0,452

1,1

224

224

553

ПЗ

С

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,1

137

137

СК

4,0х3,8

15,2

0,4

0,320

1

70

70

984

516

Житлова

Кімната

20

ЗС

Пд

2,0х3,3

6,6

38

1

0,452

1

113

113

511

ПЗ

С

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1,1

145

145

ЗС

С

5,3х3,3

17,5

1

0,452

1,1

331

331

СК

2,5х5,3

13,3

0,4

0,320

1

65

65

1165

517

Житлова

Кімната

20

ЗС

Пд

2,6х3,3

8,6

38

1

0,452

1

148

148

430

ПЗ

Пд

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1

132

132

ЗС

С

1,2х3,3

4,0

1

0,452

1,1

76

76

СК

2,6х4,3

11,2

0,4

0,320

1

54

54

840

518

Кухня

18

ЗС

Пд

3,0х3,3

9,9

36

1

0,452

1

161

161

684

ПЗ

Пд

1,5х1,5

2,3

1

1,961-0,452

1

125

125

ЗС

З

1,2х3,3

4,0

1

0,452

1,05

68

68

СК

2,8х6,7

18,8

0,4

0,320

1

87

87

1125

Всього V поверху : 18469

СК А

Сходова

Клітина

16

ЗС

Пн

3,3х15,5

51,2

34

1

0,452

1,1

866

866

345

ЗС

С

0,8х15,5

12,4

1

0,452

1,1

210

210

ПД

Пн

1,1х2,2

2,4

1

1,724

1,1

155

364

155

ПЗ

Пн

5,0х0,7

3,5

1

1,961-0,452

1,1

198

198

СК

3,3х6,5

21,5

1

0,320

1

94

94

ПЛ

3,6х2,4

8,6

0,4

0,455

1

53

53

2285

СК Б

Сходова

Клітина

16

ЗС

Пн

3,3х15,5

51,2

34

1

0,452

1,1

866

866

345

ЗС

З

0,8х15,5

12,4

1

0,452

1,05

210

200

ПД

Пн

1,1х2,2

2,4

1

1,724

1,1

155

364

155

ПЗ

Пн

5,0х0,7

3,5

1

1,961-0,452

1,1

198

198

СК

3,3х6,5

21,5

1

0,320

1

94

94

ПЛ

3,6х2,4

8,6

0,4

0,455

1

53

53

2275

Всього будівлі: 82628 Вт

Опис прийнятої системи опалення

Система опалення будівлі Повинна задовольняти санітарно-гігієнічним, економічним та естетичним вимогам. Вид системи опалення, тип опалювальних приладів приймаємо відповідно до завдання на проектування.

При проектуванні системи водяного опалення з місцевими опалювальними приладами передбачається однотрубна система опалення з нижньою розводкою магістралей.

Для приєднання системи опалення до зовнішніх теплових мереж передбачено улаштування теплового вводу. Тепловий ввід розміщується у підвалі будинку.

Опалювальні прилади розміщуємо переважно під вікнами та біля зовнішніх стін. У сходових клітинах опалювальні прилади розміщуємо біля вхідних дверей до сходової клітини.

Прокладку трубопроводів системи опалення передбачаємо відкритою. В кутових кімнатах стояки розміщуємо у кутах, які утворюються зовнішніми огороджувальними конструкціями.

При нижній розводці для виведення повітря з системи опалення встановлюємо крани у верхніх пробках радіаторів верхніх поверхів.

В опалювальних приладах передбачається встановлення арматури, яка забезпечує монтажне та експлуатаційне регулювання.

Для регулювання подавання теплоносія та відключення окремих кілець, гілок та стояків системи опалення передбачаємо запірно-регулюючу арматуру (засувки, вентилі, шарові крани).

Гідравлічний розрахунок системи опалення

Гідравлічний розрахунок системи опалення виконується для визначення діаметрів трубопроводів при відомих теплових навантаженнях (витратах итеплоносія) та наявному перепаді тисків теплоносія на вводі, РР, який витрачається у стояках та магістральних трубопроводах.

У курсовій роботі гідравлічний розрахунок системи опалення виконуємо за методом питомих втрат тиску на 1пм розрахункового кільця при постійному перепаді температур води у стояках.

Для розрахунку необхідно накреслити аксонометричну схему системи опалення. На схемі визначаємо розрахункове циркуляційне кільце (найбільш протяжне і навантажене) та мале ( через найближчий стояк цього напрямку). Всі розрахункові напрямки розбиваються на ділянки.

Розрахунок виконуємо у розрахунковій таблиці. У таблиці проставляємо номери ділянок, теплові навантаження та довжини ділянок.

Витрати теплоносія (води) на ділянці, GД, кг/год, за формулою:

,

Де QД - теплове навантаження розрахункової ділянки, Вт;

1 і 2 - поправочні коефіцієнти на крок номенклатурного ряду опалю-вальних приладів прийнятого типу, на спосіб їх установки, для радіаторів М-140-108, що встановлюються біля вікон ( 1 = 1,04, 2 =1,02);

CВ - теплоємкість води, CВ=4,19 кДж/(кг°С);

TГ, TО - температура води на вході і виході системи опалення, ( tГ = 95°С, TО = =70°С ).

Знаходимо середню величину питомої втрати тиску на тертя для розрахункового циркуляційного кільця, RСр, Па/м, за формулою:

Де PР - наявний перепад тиску в системі опалення, Па;

L - сума довжин ділянок розрахункового циркуляційного кільця, м;

В - коефіцієнт, що враховує частку втрат тиску на подолання опору тертя від загального наявного перепаду тисків РР , в курсовому проекті прийнята насосна система (В = 0, 65).

Залежно від відомих величин RСР і GД знаходимо дійсні питомі втрати тиску R, Па; діаметри трубопроводів DУ, мм, і швидкість води, м/с, намагаючись, щоб значення R було як можна ближче до RСр (більше або менше).

Діаметри труб вибираються так, щоб швидкість зростала без різких стрибків при збільшенні теплових навантажень та не перевищувала гранично допустимих величин за умовою безшумної роботи системи (не більше 1,5 м/с).

Розраховуються втрати тиску на тертя по довжині ділянки Rl, Па. Потім підраховуються втрати тиску в місцевих опорах за формулою:

, Па.

Потім знаходяться повні втрати тиску на кожній ділянці (Rl +Z), Па.

Складаючи їх по всьому розрахунковому циркуляційному кільцю, визначаємо повну втрату тиску в кільці (Rl + Z) і порівнюємо її з наявним перепадом тиску на вводі, при цьому повинна дотримуватися умова (Rl + Z) 0,9 РР .

Визначаємо величину запасу або нев?язки тиску, що використовується в відсотках:

.

Ув'язка витрат тиску в вузлових точках виробляється без урахування витрат на спільних ділянках. Втрати тиску в циркуляційних кільцях однотрубних систем опалення, розрахованих з постійним перепадом температур теплоносія в стояках, не повинні розрізнюватись більш ніж на 15?.

З метою забезпечення гідравлічної стійкості системи необхідно прагнути, щоб втрати тиску в розрахунковому стояку становили якомога більшу частку від втрат тиску в розрахунковому циркуляційному кільці.

Гідравлічний розрахунок системи опалення

Вихідні дані

Прийняте

Номер ділянки

Q,

Вт

G, кг/год

L,

М

Dу, мм

Х,

М/с

R, Па

М

Rl, Па

Z,

Па

Rl+Z, Па

Велике кільце

1-2

78068

2810

1,5

32

0,78

278

417

0,8

238

655

2-3

43877

1580

3,8

32

0,44

91

346

1,5

142

488

3-4

21877

788

4,1

25

0,39

105

431

10,5

780

1211

4-5

13144

473

7

20

0,38

135

945

3

212

1157

5-6

4727

170

47,2

20

0,14

20

944

102

977

1921

6-7

13144

473

7

20

0,38

135

945

3

212

1157

7-8

21877

788

4,1

25

0,39

105

431

10,5

780

1211

8-9

43877

1580

3,8

32

0,44

91

346

1,5

142

488

9-10

78068

2810

1,5

32

0,78

278

417

0,8

238

655

У=80

У=8943

Мале кільце

1-2

78068

2810

1,5

32

0,78

278

417

0,8

238

655

2-3

43877

1580

3,8

32

0,44

91

346

1,5

142

488

3-4

21877

788

4,1

25

0,39

105

431

10,5

780

1211

4-7

8733

314

34,5

20

0,25

63

2174

67

2044

4218

7-8

21877

788

4,1

25

0,39

105

431

10,5

780

1211

8-9

43877

1580

3,8

32

0,44

91

346

1,5

142

488

9-10

78068

2810

1,5

32

0,78

278

417

0,8

238

655

У=8926

Величина запасу тиску для великого кільця складає:

.

Ув'язка втрат тиску виконується без врахування спільних ділянок в сумах втрат тиску для малого та великого кілець та складає:

.

Розрахунок опалювальних приладів

Мета розрахунку - визначення типорозмірів опалювальних приладів необхідних для відшкодування втрат теплоти приміщення. У курсовій роботі розрахунку підлягають опалювальні прилади, що приєднані до розрахункового стояка (великого циркуляційного кільця).

Наводиться методика розрахунку, яка описана у розділі 2.5.

Розрахунок опалювальних приладів стояка № 12 починаємо з першого за рухом теплоносія опалювального приладу.

Розраховуються витрати води через стояк:

GСт=(3,6-4727-1,04-1,02) : [4,19-(95-70)]=172,3 кг/год.

Приймається для розрахунку: УQN =4727Вт, СВ = 4,19 кДж/(кг-°С), TГ =95°С, TО=70°С, чавунні радіатори МС-140-108 (QНу =185Вт), які встановлені відкрито, 1 =1,04, 2 =1,02, Б=1(одностороннє приєднання зі триходовими кранами).

1) tВх=95єС;

TВих=95-(3,6-453-1,04-1,02) : (4,19-1-172,3) =92,6 єС;

GПр= GСт = 172,3 кг/год;

ДtСр=[(95+ 92,6):2]-20 =73,8єС;

Ш=1- 0,006-(95- 92,6) = 0,986;

N= 0,25; P = 0,04; C = 0,97;

ЦК=(73,8:70)1,25-(172,3:360)0,04-1-0,986-0,97=0,99.

Температурний напір для трубопроводів до опалювального приладу:

TГ-tВ= TВх - TВ = 95-20 =75єС.

Тепловіддача та довжина трубопроводів до опалювального приладу: QВ=81 Вт/м; QГ=102 Вт/м; LВ= 0,604м; lГ=0,6м.

Температурний напір трубопроводів після опалювального приладу:

TГ-tВ=92,6 -20=72,6єС.

Тепловіддача та довжина трубопроводів після опалювального приладу: QВ=78 Вт/м; QГ=97 Вт/м; LВ=2,094м; LГ=0,6м.

QТр=81-0,604+102-0,6+78-2,094+97-0,6=332 Вт;

QПр= 453- 0,9-332=154,2 Вт;

QН. т.= 154,2: 0,99=155,8 Вт;

NMin=(155,8-1) : (185-1) ? 1 шт.;

2) tВх=92,6єС;

TВих=92,6-(3,6-444-1,04-1,02):(4,19-1-172,3) = 90,3 єС;

GПр= GСт= 172,3 кг/год ;

ДtСр=(92,6 + 90,3):2 - 20 = 71,45єС;

Ш=1- 0,006-(92,6 - 90,3) = 0,986;

N= 0,25; P = 0,04; C = 0,97;

ЦК=(71,45: 70)1,25-(172,3:360)0,04-1-0,986-0,97= 0,95.

Температурний напір трубопроводів до опалювального приладу:

TГ-tВ= 92,6-20 =72,6єС.

Тепловіддача трубопроводами до опалювального приладу: QВ=78 Вт/м; QГ= 97 Вт/м; LВ= 0,604м; LГ= 0,6м.

Температурний напір трубопроводів після опалювального приладу:

TГ- tВ= 90,3- 20 =70,3єС.

Тепловіддача трубопроводами після опалювального приладу: QВ=74 Вт/м; QГ= 93 Вт/м; LВ=2,094м; LГ= 0,6м.

QТр=78-0,604+97-0,6+74-2,094+93-0,6=316 Вт;

QПр=444 - 0,9-316=159,5 Вт;

QН. т.= 159,5: 0,95= 168 Вт;

NMin= (168-1):(185-1) ? 1 шт.;

3) tВх=90,3єС;

TВих=90,3 - (3,6-444-1,04-1,02): (4,19-1-172,3) = 87,95 єС;

GПр= GСт = 172,3 кг/год;

ДtСр=(90,3+87,95): 2 - 20 = 69,1єС;

Ш=1- 0,006-(90,3-87,95) = 0,986;

N= 0,25; P= 0,04; C = 0,97;

ЦК=(69,1:70)1,25-(172,3 :360)0,04-1-0,986-0,97= 0,91.

Температурний напір трубопроводів до опалювального приладу:

TГ- tВ= 90,3- 20 =70,1єС.

Тепловіддача трубопроводами до опалювального приладу: QВ=74 Вт/м; QГ= 93 Вт/м; lВ= 0,604м; LГ= 0,6м.

Температурний напір трубопроводів після опалювального приладу:

TГ-tВ=87,95-20 = 67,95єС.

Тепловіддача трубопроводами після опалювального приладу:QВ=70 Вт/м; QГ=89 Вт/м; lВ=2,094м; LГ=0,6м.

QТр=74-0,604+93-0,6+70-2,094+89-0,6=300 Вт;

QПр= 444- 0,9-300 =174 Вт;

QН. т.= 174: 0,91= 191,2 Вт;

NMin= (191,2-1):(185-1)=1,03 шт ? 1 шт.;

4) tВх=87,95єС;

TВих=87,95-(3,6-444-1,04-1,02): (4,19-1-172,3) =85,6 єС;

GПр= GСт = 172,3 кг/год;

ДtСр=(87,95+85,6): 2- 20 = 66,8єС;

Ш =1- 0,006-(87,95- 85,6)= 0,986;

N= 0,25; p = 0,04; C = 0,97;

ЦК=(66,8:70)1,25-(172,3:360)0,04-1-0,986-0,97= 0,88.

Температурний напір трубопроводів до опалювального приладу:

TГ-tВ= 87,95-20=67,95єС.

Тепловіддача трубопроводами до опалювального приладу: QВ=70 Вт/м; QГ= 89 Вт/м; lВ= 0,604м; LГ= 0,6м.

Температурний напір трубопроводів після опалювального приладу:

TГ-tВ= 85,6- 20 = 65,6єС.

Тепловіддача трубопроводами після опалювального приладу:QВ=66 Вт/м; QГ= 85 Вт/м; LВ= 2,094м; LГ= 0,6м.

QТр= 70-0,604 + 89-0,6 + 66-2,094 + 85-0,6 =285 Вт;

QПр= 444- 0,9-285= 188 Вт;

QН. т.= 188: 0,88 = 213 Вт;

NMin= (213-1):(185-1)= 1,15 шт ? 2 шт.;

5) tВх=85,6єС;

TВих=85,6-(3,6-579-1,04-1,02): (4,19-1-172,3) = 82,5єС;

GПр= GСт= 172,3 кг/год ;

ДtСр=(85,6+82,5):2-20 = 64,1єС;

Ш=1-0,006-(85,6-82,5) = 0,98;

N= 0,25; p= 0,04; C= 0,97;

ЦК=(64,1:70)1,25-(172,3:360)0,04-1-0,986-0,97= 0,83.

Температурний напір трубопроводів до опалювального приладу:

TГ-tВ=85,6-20=65,6єС.

Тепловіддача трубопроводами до опалювального приладу: QВ=66 Вт/м; QГ=85 Вт/м; lВ=0,604м; LГ=0,6м.

Температурний напір трубопроводів після опалювального приладу:

TГ-tВ=82,5-20=62,5єС.

Тепловіддача трубопроводами після опалювального приладу:QГ=81 Вт/м; LВ=0м; LГ=1,7м.

QТр=66-0,604+85-0,6+81-1,7=228,6 Вт;

QПр= 579- 0,9-228,6 = 373,3 Вт;

QН. т.= 373,3: 0,85 = 450 Вт;

NMin= (450-1):(185-1) = 2,43 шт ? 3 шт.;

6) tВх= 82,5єС;

TВих=82,5-(3,6-578-1,04-1,02): (4,19-1-172,3) =79,4 єС;

GПр= GСт = 172,3 кг/год;

ДtСр=(82,5+79,4):2- 20 = 60,95єС;

Ш =1; N = 0,25; P = 0,04; c = 0,97;

ЦК=(60,95:70)1,25-(172,3:360)0,04-1-1-0,97= 0,79.

Температурний напір трубопроводів до опалювального приладу:

TГ-tВ= 82,5-20 = 62,5єС.

Тепловіддача трубопроводами до опалювального приладу: QВ=64 Вт/м; LВ=0,5м.

Температурний напір трубопроводів після опалювального приладу:

TГ-tВ=79,4-20 = 59,4єС.

Тепловіддача трубопроводами після опалювального приладу:QВ=58 Вт/м; QГ=74 Вт/м; LВ=0,104м; lГ=0,7м.

QТр= 64-0,5 + 58-0,104 + 74-0,7 = 89,8 Вт;

QПр= 578 - 0,9-89,8 = 497,2 Вт;

QН. т.= 497,2: 0,79 = 629,3 Вт;

NMin= (629,3-1):(185-1) =3,4 шт ? 4 шт.;

7) tВх= 79,4єС;

TВих= 79,4 - (3,6-444-1,04-1,02): (4,19-1-172,3) =77,1єС;

GПр= GСт = 172,3 кг/год;

ДtСр=(79,4 + 77,1):2 - 20 = 58,3єС;

Ш =1; N = 0,3; P= 0; C =1;

ЦК=(58,3: 70)1,3-( 172,3:360)0-1-1-1= 0,79.

Температурний напір трубопроводів до опалювального приладу:

TГ-tВ=79,4-20=59,4єС.

Тепловіддача трубопроводами до опалювального приладу:QВ=58 Вт/м; QГ=74 Вт/м; LВ=2,594м; LГ=0,7м.

Температурний напір трубопроводів після опалювального приладу:

TГ-tВ=77,1-20 = 57,1єС.

Тепловіддача трубопроводами після опалювального приладу:QВ=56 Вт/м; QГ=71 Вт/м; LВ=0,104м; lГ=0,7м.

QТр=58-2,594+74-0,7+56-0,104+71-0,7=257,8 Вт;

QПр= 444- 0,9-257,8 = 212 Вт;

QН. т.= 212: 0,79=268,3 Вт;

NMin= (268,3-1):(185-1)= 1,45шт ? 2шт.;

8) tВх=77,1єС;

TВих=77,1-(3,6-444-1,04-1,02): (4,19-1-172,3) =74,8 єС;

GПр= GСт = 172,3 кг/год ;

ДtСр=(77,1+74,8):2 - 20 =56,0єС;

Ш=1; N=0,3; P=0; C=1;

ЦК=(56,0: 70)1,3-(172,3: 360)0-1-1-1= 0,75.

Температурний напір трубопроводів до опалювального приладу:

TГ-tВ=77,1-20=57,1єС.

Тепловіддача трубопроводами до опалювального приладу: QВ=56 Вт/м; QГ=71 Вт/м; LВ=2,594м; LГ=0,7м.

Температурний напір трубопроводів після опалювального приладу:

TГ-tВ=74,8- 20 =54,8єС.

Тепловіддача трубопроводами після опалювального приладу:QВ=53 Вт/м; QГ= 68 Вт/м; LВ= 0,104м; LГ= 0,7м.

QТр=56-2,594 + 71-0,7 + 53-0,104 + 68-0,7= 248,1 Вт;

QПр=444-0,9-248,1= 220,7 Вт;

QН. т.= 220,7: 0,75= 294,3 Вт;

NMin= ( 294,3-1):(185-1)= 1,59 шт ? 2шт.;

9) tВх=74,8єС;

TВих=74,8 - (3,6-444-1,04-1,02): (4,19-1-172,3) = 72,5 єС;

GПр= GСт= 172,3 кг/год ;

ДtСр=(74,8+72,5):2 - 20 = 53,7єС;

Ш=1; N= 0,3; P= 0; C=1;

ЦК=(53,7: 70)1,3-( 172,3: 360)0-1-1-1= 0,71.

Температурний напір трубопроводів до опалювального приладу:

TГ-tВ=74,8 - 20 =54,8єС.

Тепловіддача трубопроводами до опалювального прилад: QВ=53 Вт/м; QГ=68 Вт/м; lВ=2,594м; lГ=0,7м.

Температурний напір трубопроводів після опалювального приладу:

TГ-tВ=72,5- 20 =52,5єС.

Тепловіддача трубопроводами після опалювального приладу:QВ=53 Вт/м; QГ=51 Вт/м; LВ= 0,104м; LГ= 0,7м.

QТр=53-2,594+68-0,7+53-0,104+51-0,7=226,3 Вт;

QПр= 444 - 0,9-226,3 = 240,3 Вт;

QН. т.= 240,3: 0,71= 338,5 Вт;

NMin= (338,5-1): (185-1)=1,8 шт ? 2шт.;

10) TВх=72,5єС;

TВих=72,5-(3,6- 453-1,04-1,02): (4,19-1-172,3) =70 єС;

GПр= GСт = 172,3 кг/год;

ДtСр=(72,5+70):2- 20 =51,3єС;

Ш=1; N= 0,3; P= 0; C=1;

ЦК=(51,3: 70)1,3-(172,3: 360)0-1-1-1=0,67.

Температурний напір трубопроводів до опалювального приладу:

TГ-tВ=72,5- 20 = 52,5єС.

Тепловіддача трубопроводами до опалювального приладу: qВ=51 Вт/м; QГ= 65 Вт/м; LВ= 2,594м; LГ=0,7м.

Температурний напір трубопроводів після опалювального приладу:

TГ-tВ=70-20=50єС.

Тепловіддача трубопроводами після опалювального приладу:QВ=47 Вт/м; QГ= 60 Вт/м; LВ= 0,104м; lГ= 0,7м.

QТр=51-2,594 + 65-0,7 + 47-0,104 + 60-0,7=224,7 Вт;

QПр= 453 - 0,9-224,7= 250,8 Вт;

QН. т.= 250,8: 0,67= 374,3 Вт;

NMin= (374,3-1): (185-1)=2,02 шт ? 2шт.

Проектування вентиляції

Житлові будівлі обладнуються витяжною природною канальною системою вентиляції з улаштуванням каналів у внутрішніх стінах. Витяжна вентиляція улаштовується в кожній квартирі з кухонь, ванних кімнат, убиралень або суміщених санвузлів. Припливне повітря надходить неорганізовано через кватирки, фрамуги, двері, крізь пори і нещільності огороджувальних конструкцій.

У курсовій роботі визначається потрібний повітрообмін (об'єм витяжного повітря) і кількість витяжних каналів для квартир одного типу (розташованих по одній вертикалі будівлі). В графічній частині потрібно накреслити саме ці розраховані витяжні канали та проставити порядковий номер поверху, для якого розраховується відповідний канал.

Визначення повітрообміну у будівлі

Визначення повітрообміну в квартирі будівлі ведуть на підставі [11]. Кількість повітря, що усувається з трикімнатної квартири (житлові кімнати 103, 105 та 106) LКв, знаходять виходячи з норми вилучення повітря 3 м3/год на 1 м2 площі підлоги житлових кімнат:

LКв = 3FП =3-33,3=100 М3/год,

Де FП - сумарна площа житлових кімнат квартири, яка становить 33,3м2.

Отриманий повітрообмін повинен бути не меншим за потрібний для вентиляції суміщеного санвузла квартири LС. с. і кухні LК:

LКв = LС. с. + LК =50+90=140 м3/год .

Так як обмін повітря, який ми отримали в результаті розрахунку за площею квартири менший, ніж той, що вимагається для вентиляції суміщеного санвузла квартири і кухні приймаємо розрахункове значення повітрообміну квартири 140 м3/год.

Повітря LС. с. усувають крізь витяжний канал у санвузлі. Залишок витяжного повітря LВ видаляють через канал кухні: LВ=LКв-LС. с.=140-50=90 м3/год.

Визначення числа вентиляційних каналів у будівлі

Після розрахунку повітрообміну визначаємо переріз витяжних каналів, їхню кількість і розміщення на планах.

Вентиляційні канали розміщуємо у внутрішніх стінах. На виході витяжного каналу встановлюються жалюзійні решітки.

Виходячи з отриманого повітрообміну та рекомендованих швидкостей руху повітря у витяжних каналах квартир ( 0,6 м/с - для 5-го поверху, 0,7 м/с - для 4-го поверху, 0,8 м/с - для 3-го поверху, 0,9 м/с - для 2-го поверху, 1,0 м/с - для 1-го поверху) розраховуються площі витяжних каналів для кухонь та суміщених санвузлів на кожному поверсі :

Кухня на 5-му поверсі - ;

Кухня на 4-му поверсі - ;

Кухня на 3-му поверсі - ;

Кухня на 2-му поверсі - ;

Кухня на 1-му поверсі - ;

Суміщений санвузол на 5-му поверсі - ;

Суміщений санвузол на 4-му поверсі - ;

Суміщений санвузол на 3-му поверсі - ;

Суміщений санвузол на 2-му поверсі - ;

Суміщений санвузол на 1-му поверсі - .

Приймаємо розміри каналів для кухні 140х270 ( f = 0,038 м2 ).

Число каналів на кожному поверсі N, шт., обчислюється за формулою:

N = FВ : F .

Підраховується кількість каналів для кухонь:

N = 0,042: 0,038 = 1 для 5-го поверху;

N = 0,036: 0,038 = 0,95 ? 1 для 4-го поверху;

N = 0,031: 0,038 = 0,82 ? 1 для 3-го поверху;

N = 0,028: 0,038 = 0,74 ? 1 для 2-го поверху;

N = 0,025: 0,03 8= 0,66 ? 1 для 1-го поверху.

Для суміщених санвузлів приймаємо витяжний канал для п'ятого поверху розмірами 140х270 ( f = 0,038м2 ), а для всіх наступних поверхів розмірами 140х140 (F = 0,02м2).

Підраховується кількість каналів для суміщених санвузлів:

N = 0,023: 0,038 = 0,61?1 для 5-го поверху;

N = 0,020: 0,02 = 1 для 4-го поверху;

N = 0,017: 0,02 = 0,85 ? 1 для 3-го поверху;

N = 0,015: 0,02 = 0,75 ? 1 для 2-го поверху;

N = 0,014: 0,02 = 0,70 ? 1 для 1-го поверху.

Наприкінці пояснювальної записки курсового проекту наводиться перелік використаної літератури.

Похожие статьи




Приклад виконання курсового проекту - Опалення та вентиляція житлової будівлі

Предыдущая | Следующая