Побудова і розрахунок сітьової моделі управління процесом будівництва - Управління будівельним виробництвом

Побудуємо сітьову модель управління процесом будівництва. Для цього сформулюємо постановку задачі моделювання.

Підприємець збирається вкласти засоби в створення виробничої фірми, яка проводитиме вироби по замовленнях споживачів. Кількість замовлень, звичайно, наперед невідома. Можна тільки імовірно вказати середнє число замовлень в одиницю часу (наприклад, в день).

У такому разі слід прийняти допущення про те, що потік замовлень є простим, а це означає, що час між сусідніми замовленнями є випадковою величиною з показовим розподілом.

Він припускає, що в технологічному процесі виробництва братиме участь декілька цехів. Кожний з них виконуватиме певну частину операцій по виготовленню виробу, а з останнього цеху випускатиметься готовий виріб. Скільки буде цехів і яку частину часу виробу знаходитимуться в кожному з них - поки невідомо. Бажано, щоб структура підприємства була оптимальною в сенсі забезпечення найбільшого прибутку. Поки можна лише вказати середній час на виготовлення одного виробу. Воно складається з середнього часу роботи з виробом в різних цехах. Можна також орієнтування вказати величину максимального розкиду часу виготовлення виробу у відсотках від його середнього значення.

У цих умовах доцільно прийняти допущення про те, що час виготовлення виробу в кожному цеху є випадковим величиною з нормальним розподілом. Середній час роботи з виробом для кожного цеху повинен бути заданий. Розкид часу виготовлення виробів можна характеризувати відносним значенням середнього квадратичного відхилення часу роботи з виробом, постійним для всіх цехів.

Як показник ефективності передбачається використовувати величину середнього прибутку. Її можна визначити як твір середнього числа виготовлених виробів на ціну одного виробу за вирахуванням загальних витрат на організацію виробництва.

Можна орієнтуватися на середній прибуток, але переважно вибрати мінімальний гарантований прибуток із заданим рівнем гарантії, яка враховує розкид можливих величин прибули щодо її середнього значення.

Все ж таки найбільш невизначеною представляється структура майбутнього підприємства. Існує безліч варіантів розподілу ресурсів по цехах. Чи можна сформувати такий числовий параметр, який відображав би зміни в структурі підприємства?

Потрібно вибрати таку змінну, яка була б чутлива до зміни структури виробництва і була б безперервною величиною, змінною в деякому діапазоні (наприклад, в інтервалі (0,1)). Для цього доведеться зробити додаткові допущення.

Перш за все, рахуватимемо сумарний середній час роботи всіх цехів по виготовленню одного виробу величиною постійною і заданою. Для кожного варіанту структури підприємства вважатимемо, що середні часи роботи в цехах утворюють убуваючий ряд чисел. Тоді середній час роботи в першому цеху буде максимальним, а в останньому цеху - мінімальним. Якщо розділити різницю між максимальним і мінімальним часом на загальний середній час роботи з виробом, то отримаємо безрозмірний параметр, що приймає значення в інтервалі (0,1). Цей параметр можна назвати числовим чинником.

Рівність числового чинника нулю фізично означає, що час роботи з виробом у всіх цехах однаково. Це реалізація конвейєрного способу виробництва.

Рівність числового чинника одиниці означає, що середній час роботи в першому цеху (максимальний середній час роботи) чисельно рівний загальному середньому часу роботи підприємства по виготовленню одного виробу. Це випадок, коли виробничий процес зосереджений в одному цеху.

Решта всіх можливих варіантів є проміжними, їм відповідають значення числового чинника Fact, що задовольняють нерівності: 0 < Fact < 1. Так скільки ж вхідних змінних матиме модель виробничої фірми? Це залежатиме від числа цехів. Якщо обмежити число цехів чотирма, то можна налічити 7 вхідних змінних:

    1) інтенсивність потоку замовлень; 2) середній час роботи з виробом в кожному цеху (для чотирьох цехів) 3) відносна величина середнього квадратичного відхилення часу роботи з виробом в будь-якому цеху; 4) ціна одного виробу; 5) загальна вартість витрат на організацію виробництва; 6) тривалість періоду функціонування виробничої фірми; 7) число випадкових реалізацій модельованого процесу [18].

Числовий чинник не є незалежній вхідній змінній, Числовий чинник визначається після вибору значень середнього часу роботи з виробом в кожному цеху. Він є в моделі вихідний змінної разом з середнім числом виготовлених виробів, середнім прибутком і середнім квадратичним відхиленням прибули.

Створювана модель є моделлю одноканальної, багатофазної системи масового обслуговування з однорідними заявками і необмеженим очікуванням.

Похожие статьи




Побудова і розрахунок сітьової моделі управління процесом будівництва - Управління будівельним виробництвом

Предыдущая | Следующая