Сутність, методи та аспекти оцінки - Застосування знижок та надбавок при оцінці бізнесу

У процесі функціонування економічної системи об'єктом купівлі-продажу часто виступає не саме підприємство (100% його статутного капіталу), а лише певні часткові інтереси у бізнесі (пакети акцій, паї). При цьому, і продавець, і покупець однаково зацікавлені у встановленні точного та обгрунтованого значення ринкової вартості частки, яка є об'єктом продажу. Світова практика свідчить, що найточніші результати дає оцінка часток у статутному капіталі підприємств із застосуванням методів порівняльного підходу (за даними про фактичні угоди). І справді, за умови розвинутої системи обігу цінних паперів, ринкові котирування акцій є найкращим індикатором їх вартості. Проте, за сучасного стану розвитку українського фондового ринку застосування методу прямого порівняння для визначення вартості часткових інтересів у бізнесі є практично неможливим. Саме тому, у вітчизняній оціночній практиці домінують методи, які використовують наступну розрахункову схему:

ВЧі = ВП х Ч, де

ВЧі - вартість часткового інтересу у бізнесі підприємства;
ВП - вартість 100%-го інтересу у бізнесі підприємства (вартість підприємства);

Ч - розмір оцінюваної частки у бізнесі. На перший погляд усе виглядає логічно: вартість, скажімо, 20%-го пакету акцій підприємства дорівнює 1/5 вартості підприємства, визначеної з застосуванням загальноприйнятих підходів. Проте, насправді, така пропорційна залежність зберігається далеко не завжди. Як свідчить практика, вартість однієї звичайної акції у складі контрольного пакету може значно перевищувати вартість такої ж акції, що входить до міноритарного пакету. Чому ж так відбувається? Справа в тім, що власник контрольної частки у статутному капіталі підприємства здобуває можливість легальними та напівлегальними шляхами отримувати вигоди, недоступні для інших учасників. Зокрема, власник контрольного пакету (паю), через здобуття ним більшості в управляючих органах господарського товариства здатен:

    - Визначати основні напрямки діяльності підприємства; - Управляти розміром статутного капіталу підприємства, вирішувати питання емісії; - Керувати кадровою політикою компанії; - Перерозподіляти прибуток підприємства на свою користь шляхом управління дивідендною політикою; - Виводити прибутки підприємства через систему трансфертних угод з афілійованими особами; - Завищувати власну заробітну плату у випадку, якщо власник одночасно виступає і менеджером підприємства; - Забезпечувати швидке виведення власних активів з неуспішного підприємства; - Керувати співвідношенням операційних та неопераційних активів підприємства, вирішувати питання продажу чи здачі в оренду неопераційних активів на вигідних для себе умовах.

При чому, це далеко не повний список привілеїв власника контрольного інтересу. Таким чином, можна говорити про певну додаткову вартість, що її має одна відсоткова частка контрольного пакета (паю) порівняно з такою ж часткою міноритарного. Обсяг цієї додаткової вартості може коливатися у залежності від фінансового стану підприємства, режиму голосування при прийнятті рішень керуючими органами (кумулятивне чи не кумулятивне), існуючого розподілу акцій (паїв) між учасниками товариства, різноманітних статутних та законодавчих обмежень тощо.

Похожие статьи




Сутність, методи та аспекти оцінки - Застосування знижок та надбавок при оцінці бізнесу

Предыдущая | Следующая