Склад і структура персоналу підприємства - Аналіз трудових ресурсів Хмельницької атомної електричної станції

Персонал підприємства - е його працівники, які зайняті на підприємстві і пройшли певну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності.

Персонал - найбільш рухлива частина продуктивних сил. Склад і структура кадрів постійно змінюється відповідно до зміни техніки, технології, організації виробництва і управління.

В основу класифікації персоналу підприємства покладено принцип участі окремих груп, працюючих у виробничій діяльності, тобто характер робіт, що виконується на виробництві окремими категоріями працівників.

На промислових підприємствах насамперед виділяється група промислово-виробничого персоналу і група працівників, які зайняті працею непромислового характеру, що є в складі промислового підприємства. У першу групу входять усі працівники, зайняті безпосередньо на виробництві, у другу - зайняті в непромислових господарствах і організаціях.

Існує кілька точок зору щодо поділу промислово-виробничого персоналу на категорії в залежності від виконуваних ними функцій. В літературі зустрічається щонайменше два підходи:

1. Промислово-виробничий персонал підрозділяється на категорії працюючих у залежності від виконуваних ними функцій: робітники, інженерно-технічні працівники, службовці, молодший обслуговуючий персонал, охорона, учні.

До робітників відносяться працюючі, безпосередньо пов'язані із створенням продукції чи забезпеченням нормального ходу виробництва. Робітники, у залежності від їхньої участі у виробництві, поділяються на основних і допоміжних. Основні робітники безпосередньо беруть участь у роботі основних виробничих процесів, наприклад, в обслуговування технологічних установок. Інші відносяться до допоміжних робітників - це ремонтники, що обслуговують устаткування, лабораторії, КІП і автоматику, робітники, пов'язані з вимірами, перекачуванням, збереженням і відвантаженням продукції та ін.

До інженерно-технічних працівників (ІТП) відносяться працівники, що здійснюють організацію і управління виробничим процесом - керівники підприємств, цехів, установок, працівники функціональних відділів, груп, диспетчерських служб та ін.

До службовців відносяться працівники, що виконують звітну, канцелярську, і господарську роботу (бухгалтери, фінансові працівники та ін.).

Молодший обслуговуючий персонал (МОП) - працівники, зайняті доглядом за службовими приміщеннями.

До складу охорони включаються працівники воєнізованої, вахтерської, сторожової і пожежної охорони.

2. Залежно від виконуваних функцій персонал підприємства поділяється на такі категорії:

Робітники - особи, що безпосередньо зайнятті на створенні матеріальних цінностей, приводять в дію основні засоби виробництва підприємства;

Керівники - здійснюють загальне керівництво і організацію виробництва (начальники відділів);

Спеціалісти - забезпечують дотримання технологічних процесів у виробництві тієї чи іншої продукції (інженери, економісти);

Службовці - персонал, що зайнятий обліковими та іншими операціями на підприємстві.

У практичних розрахунках, при структурно-динамічному аналізі персоналу підприємства була застосована остання з наведених класифікацій, оскільки вихідні дані були наведені по таким категоріям як, робітники, керівники, спеціалісти, службовці.

В зв'язку з розподілом праці і наявністю у виробничому процесі різних видів робіт на підприємстві працівники поділяються за професіями, спеціальностями та класифікацією.

Професія - визначений комплекс знань і практичних навичок, якими повинен володіти робітник для виконання роботи. У середині професії виділяються вузькі спеціальності, як вимагають додаткових знань і Навичок для виконання роботи в певній галузі виробництва. В зв'язку з розподілом праці, появою нових видів виробництва, НТП, виникають нові професії, а всередині них - нові спеціальності, багато професій ліквідується.

Під кваліфікацією розуміється сукупність знань та уміння виконувати роботи різної складності на окремих ділянках виробництва. Чим вищий технічний рівень виробництва, складніша система машин і технологічних процесів, тим вищі вимоги до кваліфікації робітника. Він повинен не тільки володіти певними прийомами виконання виробничої операції, але і знати конструкцію машини, властивості використовуваної сировини і матеріалів, розуміти теоретичні основи виробництва - технологію, економіку і організацію виробництва на підприємстві, де він працює.

Професійно-кваліфікаційний склад основних робітників є специфічним для підприємств різних галузей, а в середині галузі - в кожному виробництві. В процесі виробництва відбуваються корінні зміни у професійній та кваліфікаційній структурі персоналу підприємства. Зростає питома вага кваліфікованої праці, знижується доля малокваліфікованих і некваліфікованих робітників.

В сучасних умовах підвищується роль людського фактора, що пов'язано з ускладненням технологічних процесів та підвищення відповідальності працівника за виконувані операції. Тому в першу чергу необхідно розглядати підготовленість працівників до ведення виробництва. Ця підготовленість на рівні окремого працівника визначається: відповідністю освіти, рівнем професійних знань і навичок, здатністю до потреб виробництва тощо. Крім того, професійно-кваліфікаційна структура працівників підприємства повинна володіти мобільністю, тобто здатністю швидко реагувати на зміни в техніці і технології, забезпечуючи активізацію людського фактора. Вона передбачає створення необхідних умов, які дозволять максимально використати здатності працівників і забезпечити у сфері виробництва можливостей для подальшого розвитку кожної людини.

В умовах ринкових відносин велике значення має систематичне підвищення кваліфікації працівників підприємства. Адже підвищуються вимоги до більш раціонального використання виробничого потенціалу, до підвищення ефективності виробництва. Як відомо, щоб більш ефективніше вести господарство недостатнім є лише розвивати його матеріально-технічну базу. Для цього потрібно також відповідно розвивати здібності працівників, що приводять у дію матеріально-технічні засоби. Тому головним завданням підвищення кваліфікації персоналу підприємств є оволодіння ним новітніми досягненнями науки, техніки, технології та удосконаленням господарського механізму підприємства.

Похожие статьи




Склад і структура персоналу підприємства - Аналіз трудових ресурсів Хмельницької атомної електричної станції

Предыдущая | Следующая