Основні організаційні форми та особливості управління підприємствами споживчої кооперації (на прикладі маркету "Рікос") - Організаційна структура управління організацією

За організаційною ознакою система управління, яку представляє Укркоопспілка, ділиться на системи управління обласних, районних союзів, системи управління споживчих суспільств, об'єднань і підприємств.

Функціонально-галузевий поділ знаходить відображення в галузевій діяльності: торгівля, громадське харчування, заготовки, виробництво і деякі інші галузі і підгалузі.

Таким чином, класифікація систем управління залежить від ряду ознак. Ці ознаки багато в чому визначають і форми управління, основними з яких є територіальна і галузева (табл. 3.1.).

У народному господарстві країни і в споживчій кооперації велика увага приділяється пошуку нових форм управління. Створюються міжгосподарські підприємства. Отримують розвиток крупні міжгалузеві і територіально-галузеві об'єднання. У споживчій кооперації інтеграція галузей діяльності також здійснюється шляхом розвитку міжгалузевих підприємств: створюються виробничо-заготівельні комплекси, що здійснюють закупівлю, переробку і зберігання плодоовочевої та іншої продукції. У ряді споживспілок торгівля сільськогосподарськими продуктами об'єднана із заготівельними організаціями. У складі кооперативних організацій виникли кооперативи у сфері виробництва і послуг, створювані населенням.

Таблиця 3.1. Форми управління в споживчій кооперації [15, 57]

Територіальна

Галузева

Застосовується, як правило, в межах адміністративного поділу і носить комбінований характер - забезпечує управління всіма галузями діяльності і суспільно-масовою роботою, створює умови для комплексного управління кооперативним господарством, дозволяє повніше використовувати демократичні принципи керівництва. В умовах розвитку регіонального госпрозрахунку легше стикується з територіальним управлінням, здійснюваним місцевими Радами.

Є управлінням, спеціалізованим по галузях господарської діяльності. Сприяє підвищенню рівня керівництва, оскільки її органи вирішують менше коло взаємозв'язаних завдань по управлінню однією галуззю. Проте при галузевому управлінні можуть виявлятися відомчі інтереси, тенденції до екстенсивного розвитку, ускладнюватися господарські зв'язки. Підгалузеве управління у ряді випадків викликає розпилювання ресурсів, веде до зростання чисельності апарату управління.

Організаційні форми управління необхідно вдосконалювати з урахуванням об'єктивних закономірностей їх розвитку, таких, як відповідність рівня організації управління рівню розвитку організаційно-економічної системи, забезпечення оптимального співвідношення концентрації і спеціалізації управління та ін. Урахування закономірності відповідності управління рівню розвитку підприємства, організації дозволяє оцінити форму управління, зробити висновок про необхідний напрям її зміни. Важливе значення має і дотримання вимог закономірності розвитку концентрації і спеціалізації в управлінні. І та, й інша її сторони не повинні перебільшуватися.

Територіальна і галузева форми управління взаємопов'язані одна з одною. В їх основі лежить єдність цілей і завдань. Тому вирішення проблем вдосконалення організаційних форм управління кооперативним господарством вимагає комплексного підходу.

Вищим органом управління маркету "Рікос" є загальні збори його членів, які правомочні розглядати і вирішувати будь-які питання діяльності споживчого товариства [2].

Загальні Збори:

    А) приймають Статут споживчого товариства; Б) вносить зміни і доповнення в Статут споживчого товариства; В) визначають розміри вступного, обов'язкового та додаткових пайових внесків, встановлюють гарантований відсоток за користування додатковими пайовими внесками; Г) приймають громадян, підприємства, організації у члени споживчого товариства та виключають з нього Д) обирають голову правління споживчого товариства, членів правління та ревізійної комісії;

Є) обирають делегатів на з'їзди (конференції) спілок споживчих товариств;

    З) розглядають і затверджують програми (плани) економічного і соціального розвитку споживчого товариства; Й) заслуховують звіти про діяльність правління і ревізійної комісії, інших органів, що ними обираються, дають оцінку їх роботі;

І) затверджують річні звіти правління і баланси споживчого товариства та висновки з них ревізійної комісії, кошториси на утримання апарату управління та ревізійної комісії, розподіляють прибутки, визначають їх використання;

    К) розглядають скарги на дії правління та ревізійної комісії споживчого товариства, розв'язують спори, що виникають між ними, відміняють за необхідності їх рішення; М) приймають рішення про передачу правлінню споживчого товариства права володіння, користування та розпорядження власністю споживчого товариства, за виключенням продажу основних засобів, їх безоплатної передачі юридичним і фізичним особам, надання в оренду, заставу або позику, обміну і безкоштовного користування; Н) вирішують питання реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) споживчого товариства, входження його в спілку споживчих товариств або інші об'єднання і організації, виходу з них та ліквідації споживчого товариства...

Основною формою здійснення повноважень пайовиків маркету "Рікос" є дільничні збори. Кооперативні дільниці створюються за територіальною або виробничою ознакою. Кооперативні дільниці та їх кількість визначаються правлінням споживчого товариства.

Дільничні збори:

    А) обирають строком на п'ять років та за необхідності звільняють до закінчення строку повноважень уповноважених споживчого товариства, органи самоврядування і контролю на кооперативній дільниці (дільничний кооперативний комітет, комісії кооперативного контролю та ін.), заслуховують їх звіти; Г) розглядають результати діяльності підприємств, що знаходяться на території дільниці, визначають шляхи підвищення їх ефективності; заслуховують звіти директорів (завідувачів) магазинів, їдалень, заготівельних пунктів та інших кооперативних підприємств, що безпосередньо обслуговують пайовиків дільниці, та можуть вносити пропозиції правлінню споживчого товариства про притягнення зазначених осіб до відповідальності; Е) приймають рішення щодо входження в споживче товариство колективних членів, які знаходяться або здійснюють свою діяльність на території дільниці [2].

У споживчому товаристві, де налічується 200 і більше пайовиків, для вирішення питань, що відносяться до компетенції загальних зборів, можуть скликатися збори уповноважених. При цьому для вирішення питань..., які безпосередньо стосуються інтересів усіх членів споживчого товариства, проводяться збори пайовиків на всіх кооперативних дільницях, з єдиним порядком денним. Збори вважаються правомочними, якщо на них присутні не менше двох третин пайовиків. Рішення з цих питань вважаються прийнятими, якщо за них згідно з протоколами проголосувало 3/4 пайовиків, що були присутні на дільничних зборах (за підсумком голосів).

Результати голосування (за підсумком голосів) на зборах пайовиків на усіх дільницях оформляються постановою правління споживчого товариства, оголошуються на зборах уповноважених споживчого товариства як рішення загальних зборів та доводяться до відома пайовиків [2].

Ревізійна комісія підзвітна загальним зборам (зборам уповноважених) пайовиків споживчого товариства. Вона контролює додержання статуту споживчого товариства, роботу його правління та господарсько-фінансову діяльність споживчого товариства.

Ревізійна комісія керується у своїй роботі Статутом споживчого товариства та Положенням про ревізійну комісію. Вона обирає з свого складу відкритим голосуванням голову та заступника голови комісії. Не допускається обрання однієї особи одночасно до складу правління і ревізійної комісії.

Засідання ревізійної комісії проводяться в міру необхідності, але не рідше одного разу на квартал. Постанови та пропозиції ревізійної комісії розглядаються правлінням у 30-денний термін. Постанови ревізійної комісії, не розглянуті правлінням у встановлений термін, вважаються обов'язковими до виконання.

У разі незгоди ревізійної комісії з рішенням правління споживчого товариства з внесеного питання ревізійна комісія передає його на розгляд загальних зборів (зборів уповноважених) пайовиків [2].

Правління споживчого товариства є його виконавчо-розпорядчим органом, відповідальним перед загальними зборами (зборами уповноважених) пайовиків.

Воно здійснює керівництво і контроль за поточною організаційною, господарською та соціальною діяльністю споживчого товариства.

Правління споживчого товариства:

    В) розробляє програми (плани) економічного і соціального розвитку та організовує їх виконання; Г) укладає договори та угоди; Д) вирішує питання про прийом індивідуальних та колективних членів з наступним затвердженням рішень загальними зборами (зборами уповноважених); Е) самостійно визначає структуру управління і штати; Й) проводить ревізії господарсько-фінансової діяльності підприємств та організацій, що входять до складу споживчого товариства; К) встановлює ціни і тарифи на товари народного споживання, машини, устаткування, обладнання, сільськогосподарську продукцію і сировину, що закуповуються і виробляються споживчим товариством, надані послуги... Л) вирішує інші питання, віднесені до його компетенції та делеговані загальними зборами (зборами уповноважених) пайовиків [2].

Похожие статьи




Основні організаційні форми та особливості управління підприємствами споживчої кооперації (на прикладі маркету "Рікос") - Організаційна структура управління організацією

Предыдущая | Следующая