Результати досліджень - Синергічне посилення фітотоксичної дії гербіцидів - інгібіторів ацетил-КоА-карбоксилази
Фітотоксичність грамініцидів до злакових рослин. Досліджували дію гербіцидів феноксапропу, флуазифопу та тепралоксидиму у концентраціях 10-7 - 10-3 М (рис. 1). Показано, що похідні класів АОФПК та ЦГД різняться за рівнем фітотоксичності до злакових рослин. До сублетальних, при яких можна коректно визначити напрям змін активності компонентів суміші, належать концентрації 10-5 і 10-6 М, які були обрані для подальших досліджень.
Особливості взаємодії грамініцидів у вегетаційних дослідах. Додавання 10-5 М флуазифопу до розчинів феноксапропу підвищувало активність останнього (табл. 1).
Таблиця 1
Вплив флуазифопу на фітотоксичність феноксапропу до вівса
Гербіциди |
Маса сухої речовини, мг/рослину |
Фітотоксичність, І, % |
Розрахована фітотоксичність, І*, % | |
Феноксапроп, М |
Флуазифоп, М | |||
Контроль |
53,1 ± 1,6 |
0 |
- | |
10-3 |
0 |
19,0 ± 1,2 |
64,2 |
- |
10-4 |
0 |
25,7 ± 1,2 |
51,6 |
- |
10-5 |
0 |
35,7 ± 1,0 |
32,8 |
- |
10-6 |
0 |
48,7 ± 1,6 |
8,2 |
- |
10-7 |
0 |
53,0 ± 1,3 |
0,2 |
- |
10-3 |
10-5 |
18,5 ± 8,0 |
65,2 |
76,3 (+11,1)** |
10-4 |
10-5 |
27,3 ± 3,0 |
48,6 |
68,0 (+19,4) |
10-5 |
10-5 |
28,0 ± 1,0 |
47,3 |
55,6 (+8,3) |
10-6 |
10-5 |
27,6 ± 1,2 |
48,0 |
39,4 (-8,7) |
10-7 |
10-5 |
29,6 ± 1,0 |
44,3 |
34,0 (-10,2) |
0 |
10-5 |
35,1 ± 1,0 |
33,9 |
- |
НІР0,05 |
3,5 |
6,7 |
- |
Примітки: (тут і далі) 1) І - отриманий показник взаємодії (інгібуюча дія);
- 2) I* - очікувана фітотоксичність за Colby (1967); 3) (...)** - у дужках різниця між очікуваною інгібуючою дією та фактичною; 4) ефективність гербіцидів визначали через 14 днів після обробки рослин
Встановлено синергізм між флуазифопом та феноксапропом у концентраціях 10-6 і 10-7 М; адитивність у суміші феноксапроп 10-5 M + флуазифоп 10-5 M.
Близькими до наведених даних були результати вивчення взаємодії тепралоксидиму з феноксапропом та флуазифопом. Загалом, додавання флуазифопу і феноксапропу до розчинів тепралоксидиму підвищувало ефективність останнього.
При порівнянні дії сумішей грамініцидів на чутливому (овес) та середньостійкому (ячмінь) до інгібіторів АКК злаках (табл. 2) спостерігали синергізм між феноксапропом та флуазифопом на ячмені (у концентрації 10-5 М) і на рослинах вівса (10-6 М), між феноксапропом і тепралоксидимом (10-6 М) на обох видах рослин.
Таблиця 2
Взаємодія грамініцидів при посходовому застосуванні на вівсі та ячмені
Варіант |
Овес |
Ячмінь | ||||
Маса сухої речовини, мг/рослину |
І, % |
I*, % |
Маса сухої речовини, мг/рослину |
І, % |
I*, % | |
Контроль |
27,2 ± 0,6 |
0 |
- |
35,0 ± 0,4 |
0 |
- |
Феноксапроп 10-5 М |
25,9 ± 0,5 |
5 |
- |
29,1 ± 0,6 |
17 |
- |
Феноксапроп 10-6 М |
26,5 ± 0,4 |
3 |
- |
33,2 ± 0,5 |
5 |
- |
Тепралоксидим 10-5 М |
26,8 ± 0,5 |
2 |
- |
29,4 ± 0,8 |
16 |
- |
Тепралоксидим 10-6 М |
26,7 ± 0,5 |
2 |
- |
34,4 ± 1,3 |
2 |
- |
Флуазифоп 10-5 М |
25,1 ± 0,3 |
8 |
- |
28,6 ± 0,5 |
18 |
- |
Флуазифоп 10-6 М |
27,2 ± 0,3 |
0 |
- |
28,2 ± 0,3 |
19 |
- |
Феноксапроп 10-5 М + тепралоксидим 10-5 М |
23,6 ± 0,4 |
13 |
7 (-6) |
25,1 ± 0,4 |
28 |
30 (+2) |
Феноксапроп 10-6 М + тепралоксидим 10-6 М |
23,6 ± 0,4 |
13 |
5 (-8) |
30,2 ± 0,4 |
14 |
7 (-7) |
Феноксапроп 10-5 М + флуазифоп 10-5 М |
24,5 ± 0,4 |
10 |
13 (+3) |
21,5 ± 0,4 |
38 |
31 (-7) |
Феноксапроп 10-6 М + флуазифоп 10-6 М |
22,4 ± 0,5 |
18 |
3 (-15) |
26,7 ± 0,6 |
24 |
23 (-1) |
Флуазифоп 10-5 М + тепралоксидим 10-5 М |
22,6 ± 0,3 |
17 |
10 (-7) |
25,5 ± 0,6 |
27 |
31 (+4) |
Флуазифоп 10-6 М + тепралоксидим 10-6 М |
26,3 ± 0,4 |
3 |
2 (-1) |
27,8 ± 0,7 |
20 |
21 (+1) |
НІР0,05 |
1,5 |
6 |
- |
2,3 |
6 |
- |
Примітка: ефективність гербіцидів визначали через 7 днів після обробки рослин
Синергічна взаємодія виявлена також для суміші флуазифоп+тепралоксидим на вівсі (10-5 М). При сумісному застосуванні флуазифопу та тепралоксидиму в концентрації 10-6 М, феноксапропу та флуазифопу (10-5 М), а також феноксапропу і тепралоксидиму (10-5 М) показано адитивність дії препаратів до вівса. На рослинах ячменю в усіх випадках взаємодії, окрім варіантів феноксапроп+флуазифоп (10-5 М) та феноксапроп+тепралоксидим (10-6 М), встановлено адитивність.
Таким чином, застосування синергічних сумішей на чутливих та середньостійких до грамініцидів злакових рослинах є засобом підвищення ефективності хімічного прополювання.
Грунтова фітотоксичність інгібіторів АКК. АОФПК можуть бути фітотоксичними при надходженні в рослини з грунту (Мережинський Ю. Г. та співавт., 2005). На прикладі галоксифопу дослідили можливість пошкодження озимої пшениці залишковими кількостями гербіцидів похідних АОФПК у грунті. Насіння пшениці озимої сорту Київська 7 висівали в різні терміни після внесення гербіциду в грунт (1, 2 і 4 тижні) у концентраціях близьких до виробничих: 0,05, 0,1, 1,0 мг/посудину.
Відмічено концентраційну залежність прояву фітотоксичності гербіциду, яка зберігається протягом всього вегетаційного періоду (дані не наведені). Рослини, висіяні одразу після внесення препарату у найбільшій концентрації, загинули невдовзі після проростання. Рослини, висіяні через тиждень після внесення препарату у концентрації 0,05 мг/посудину були ушкоджені більше, ніж на 50 %. Галоксифоп у цій же кількості незначно інгібував ріст рослин після 14 і 30 діб перебування в грунті - 9 і 11 %, відповідно. Гербіцид у концентрації 0,1 мг/посудину зберігав високий рівень активності (більше 70 %) протягом тижня; надалі фітотоксичність знизилась, і рослини, висіяні через 2 і 4 тижні після внесення препарату, були ушкоджені на 37 і 21 % відповідно. За найвищої концентрації галоксифоп зберігав фітотоксичність на рівні 50 % навіть через місяць перебування в грунті. Це може бути причиною ушкодження озимих і, можливо, ярих зернових при вирощуванні їх наступними у сівозміні за дводольними культурами, на яких застосовувались грамініциди. Перед посівом зернових культур доцільно проводити тестування (за допомогою біотестів або хроматографічно) грунту на наявність залишкових кількостей похідних АОФПК та визначати рівень їх фітотоксичності.
Вплив рівня живлення рослин на фітотоксичність та особливості взаємодії грамініцидів. Встановлено, що при вирощуванні рослин на варіанті без внесення NPK ефективність феноксапропу та флуазифопу була незначною, а їх взаємодія у суміші адитивною (табл. 3). При підвищенні рівня мінерального живлення рослин фітотоксичність грамініцидів зростала, а взаємодія набувала синергічного характеру. Активність феноксапропу та флуазифопу при нестачі основних елементів живлення знижується, тому доцільною є оптимізація вмісту макроелементів у грунті для підвищення ефективності застосування грамініцидів та їх сумішей.
Вперше встановлену залежність прояву синергізму у взаємодії феноксапропу та флуазифопу від умов живлення рослин можна пояснити посиленням росту і розвитку злакових бур'янів, що є умовою ефективної дії грамініцидів.
Таблиця 3
Фітотоксичність грамініцидів за різних умов мінерального живлення
Варіант |
І, % |
І*, % |
НІР0,05, % | |
Рівень NPK |
Гербіцид, 10-6 М | |||
Контроль, Без внесення NPK |
Контроль |
0 |
- |
- |
Феноксапроп |
5 |
- |
- | |
Флуазифоп |
12 |
- |
- | |
Феноксапроп + флуазифоп |
16 |
17 (+1) |
11 | |
N50P50K50 |
Контроль |
0 |
- |
- |
Феноксапроп |
8 |
- |
- | |
Флуазифоп |
20 |
- |
- | |
Феноксапроп + флуазифоп |
38 |
27 (+11) |
8 | |
N100P100K100 |
Контроль |
0 |
- |
- |
Феноксапроп |
22 |
- |
- | |
Флуазифоп |
34 |
- |
- | |
Феноксапроп + флуазифоп |
63 |
48 (+15) |
10 |
Ефективність грамініцидів та їх сумішей залежно від водозабезпечення. Дія грамініцидів може знижуватись за умов посухи, тому важливим є визначення характеру взаємодії між грамініцидами як можливого засобу посилення фітотоксичності препаратів за умов посухи. Встановлено, що за посушливих умов фітотоксичність феноксапропу значно знижується (з 20 % до 0). За нормального водопостачання характер взаємодії між грамініцидами був синергічним - фактично отримана фітотоксичність суміші перевищувала розраховану майже на 13 %, а в посушливих умовах рівень взаємодії між гербіцидами значно знижувався. Отже застосування сумішей грамініцидів за умов посухи недоцільне у зв'язку із відсутністю посилення дії.
Вплив грамініцидів на вміст пігментів у листках злакових рослин. Інгібування ферменту селективними інгібіторами класу АОФПК блокує синтез жирних кислот на стадії утворення малоніл-КоА та потік вуглецю до мембран, візуально це проявляється у пожовтінні листків рослин із подальшим некрозом. Тому досліджували вплив грамініцидів та їх сумішей на вміст пігментів у листках злакових рослин.
Флуазифоп і феноксапроп у концентрації 10-6 М знижували вміст хлорофілу А майже на 50 %, дія тепралоксидиму була на рівні 35 % до контролю (табл. 4). Грамініциди менше впливали на вміст хлорофілу B: тепралоксидим і флуазифоп - 40 % інгібування, феноксапроп - 49 %. Кількість каротиноїдів при цьому підвищувалась. Обробка рослин флуазифопом разом з тепралоксидимом призводила до зниження вмісту хлорофілу а і несуттєво впливала на вміст хлорофілу b, слід відмітити зменшення відношення А/b втричі. Обробка сумішшю феноксапроп + тепралоксидим викликає зменшення вмісту зелених пігментів і показника А/b, а також каротиноїдів. Найбільше впливало на пігментний склад використання флуазифопу разом з феноксапропом: кількість хлорофілів зменшувалась на 90 % до контролю, а каротиноїдів - на 25 %.
Таким чином, для оцінки фітотоксичності грамініцидів та рівня їх взаємодії можна проводити детектування вмісту пігментів у листках рослин.
Таблиця 4
Вплив грамініцидів та їх сумішей на вміст пігментів у листках рослин вівса
Гербіциди, 10-6 M |
Вміст пігментів, мкг/г сирої речовини | |||
Хлорофіл а |
Хлорофіл b |
А/b |
Каротиноїди | |
Контроль (без обробки) |
1157 ± 75 |
394 ± 25 |
2,94 |
162 ± 10 |
Флуазифоп |
668 ± 48 |
249 ± 13 |
2,68 |
224 ± 9 |
Феноксапроп |
632 ± 10 |
201 ± 3 |
3,14 |
215 ± 4 |
Тепралоксидим |
770 ± 24 |
244 ± 11 |
3,15 |
275 ± 2 |
Феноксапроп + флуазифоп |
88 ± 1 |
49 ± 6 |
1,78 |
122 ± 4 |
Феноксапроп + тепралоксидим |
296 ± 20 |
125 ± 8 |
2,37 |
148 ± 8 |
Флуазифоп + тепралоксидим |
359 ± 5 |
389 ± 56 |
0,92 |
227 ± 18 |
Примітка. Визначення проводили через 14 днів після обприскування.
Вплив гербіцидів - інгібіторів фотосинтезу на активність грамініцидів. Показано (табл. 5), що нові похідні триазинів фітотоксичні, але поступаються за гербіцидною активністю метрибузину. Обприскування феноксапропом за фоном метрибузину та сполук 2а, 2д, 2е, зумовило посилення фітотоксичності препаратів.
Наведені дані є основою для подальшого спрямованого пошуку гербіцидів та синергістів гербіцидів у класі похідних 4-аміно-6-R-2,3,4,5-тетрагідро-3-тіо-1,2,4-триазин-5-ону.
Відомо, що форма АКК, чутлива до грамініцидів, локалізована у пластидах. Тому дослідження гербіцидної активності сумішей R-4,5-дигідро-3-фенацилтіо-1,2,4-триазин-5-онів та грамініцидів мають значення при вивченні взаємозв'язку синтезу ліпідів із фізіологічною активністю хлоропластів.
Вплив нових похідних динітроанілінів на фітотоксичність грамініцидів. Гербіциди класу динітроанілінів широко використовуються для боротьби з численними однорічними однодольними та деякими дводольними видами бур'янів. Раніше було встановлено перспективність використання похідних динітроанілінів для спрямованого пошуку фітотоксикантів та модифікаторів активності відомих гербіцидів (Швартау В. В., 2004).
Таблиця 5
Вплив нових похідних метрибузину на фітотоксичність феноксапропу
Сполука, 1,0 мг/кг грунту |
Маса сухої речовини надземної частини рослин, г/рослину | |||
Без феноксапропу |
Феноксапроп, 0,2 мг/кг грунту | |||
Ячмінь |
Редька олійна |
Ячмінь |
Редька олійна | |
Контроль |
0,41 |
0,52 |
0,15 |
0,53 |
Метрибузин (Зенкор) |
0,16 |
0,11 |
0,12 |
0,08 |
код 2a |
0,30 |
0,20 |
0,10 |
0,20 |
код 2б |
0,30 |
0,20 |
0,19 |
0,24 |
код 2д |
0,29 |
0,24 |
0,12 |
0,23 |
код 2е |
0,26 |
0,23 |
0,14 |
0,29 |
код 3 |
0,24 |
0,52 |
0,12 |
0,65 |
НІР0,05 |
0,02 |
0,02 |
0,01 |
0,01 |
При використанні похідних динітроаніліну разом з грамініцидами - інгібіторами АКК показано, що сполуки синергічно посилюють фітотоксичність флуазифопу та тепралоксидиму. Слід відзначити прискорення прояву гербіцидної дії грамініцидів (симптоми фітотоксичності з'являлися на 2-3 добу) при застосуванні разом із синергістами. Зважаючи на відносно подовжені терміни прояву фітотоксичної дії комерційних грамініцидів та залежність їх активності від умов навколишнього середовища, ефективні синергісти можуть знайти застосування при створенні препаративних форм та бакових сумішей.
При дослідженні активності похідного динітроанілінів № 221б у сумішах з грамініцидами в польових умовах встановлено, що сполука не впливає на посилення фітотоксичності феноксапропу до пирію повзучого. Водночас додавання сполуки до розчину для обприскування у дозі 20 г/га помітно посилює гербіцидну активність флуазифопу.
Таким чином, синергісти класу динітроанілінів індукують підвищення активності похідних АОФПК до злакових видів бур'янів, прискорюють реалізацію фітотоксичної дії гербіцидів і можуть зменшувати залежність прояву фітотоксичної дії комерційних грамініцидів від умов навколишнього середовища.
Вплив грамініцидів на загальний вміст Цит-Р450. Першочергову роль у детоксикації грамініцидів відіграють Цит-Р450, які каталізують гідроксилування ксенобіотиків. Кількість та субстратна специфічність цих ферментів варіює у різних рослин і є однією з причин селективності гербіцидів. Тому вивчали вплив гербіцидів - інгібіторів АКК та НА на загальний вміст ферментів групи Цит-Р450 у колеоптилях пшениці.
Встановлено, що НА підвищує вміст Цит-Р450 у колеоптилях пшениці (табл. 6) у 2 рази при вмісті Цит-Р450 в контрольних рослинах 22,3 мМ/г білка.
Таблиця 6
Вплив нафталевого ангідриду (НА) та грамініцидів на загальний вміст Цит-Р450 у колеоптилях пшениці
Варіант |
Вміст цитохром-Р450-залежних монооксигеназ, мМ/г білка | |
НА, Обробка насіння 0,5% розчином |
Гербіцид, 10-6 М | |
контроль |
22,3 ± 1,3 | |
НА |
- |
44,3 ± 2,1 |
НА |
Феноксапроп |
19,4 ± 1,3 |
НА |
Флуазифоп |
26,8 ± 1,2 |
НА |
Тепралоксидим |
61,0 ± 1,3 |
НА |
Феноксапроп + флуазифоп |
22,8 ± 1,4 |
НА |
Флуазифоп + Тепралоксидим |
23,0 ± 0,9 |
Обробка рослин феноксапропом та флуазифопом за фоном НА знижувала вміст Цит-Р450 до 19,4 і 26,8 мМ/г білка, відповідно. У варіантах з тепралоксидимом відмічали збільшення кількості Цит-Р450. Враховуючи, що тепралоксидим належить до іншого класу хімічних сполук (ЦГД), ніж феноксапроп і флуазифоп (АОФПК), наші дані свідчать про можливі відмінності в механізмах детоксикації цих гербіцидів у рослинах.
Обробка проростків сумішшю феноксапроп + флуазифоп знижувала вміст ферментів до 22,8 мМ/г білка. На фоні сумісного застосування флуазифопу і тепралоксидиму вміст Цит-Р450 зменшувався до 23,0 мМ/г білка, тоді як тепралоксидим, застосований окремо, індукував вміст монооксигеназ - 61,0 мМ/г білка. Це свідчить про можливість досягнення синергічного ефекту між флуазифопом і тепралоксидимом на рівні Цит-Р450.
Отримані результати показують, що грамініциди відрізняються за характером впливу на вміст Цит-Р450, що можливо пов'язано із розбіжностями в хімічній структурі і особливостями метаболізації похідних ЦГД і АОФПК та з множинністю шляхів їх детоксикації в рослинах. Цей аспект дії грамініцидів вивчений недостатньо і представляє значний інтерес з точки зору підвищення фітотоксичності грамініцидів та їх сумішей і попередження виникнення резистентності бур'янів.
Дослідження взаємодії грамініцидів у польових умовах. Протягом 2004-2006 років проводили вивчення взаємодії грамініцидів у польових умовах.
Дослідження у посівах цукрових буряків показали (табл. 7), що грамініциди відрізняються за токсичністю до злакових бур'янів. Феноксапроп у дозі 1 л/га був неефективним проти пирію і посередньо пригнічував однорічні злаки (20 %). Застосування 1,5 л/га феноксапропу значно пригнічувало однорічники. Тепралоксидим і флуазифоп ефективніші проти всього спектра бур'янів. Дія флуазифопу у дозі 0,5 л/га на пирій була помірною. Знищення бур'янів за масою було більшим, ніж за кількістю, що свідчить про інгібування росту злаків.
Суміші гербіцидних препаратів виявилися ефективними як проти однорічних злаків, так і проти пирію. Ефективність суміші Фюзіладу (0,5 л/га) з Фуроре (1,0 л/га) значно перевищувала дію Фуроре у дозі 1,5 л/га, її застосування призводило до повного знищення однорічників і сильного пригнічення пирію. Виявлений синергізм у взаємодії Фюзіладу та Фуроре: фітотоксичність щодо пирію за масою (2004-05 рр.), а також знищення пирію за кількістю (2005 р.). В інших випадках відмічено тенденцію до адитивності. Отримані дані щодо синергічної взаємодії Фюзіладу і Фуроре підтверджують результати вегетаційних експериментів.
В серпні - вересні спостерігалося значне відростання пирію повзучого на ділянках, де застосовували грамініциди окремо. Найбільшу величину відростання спостерігали у варіантах з Фуроре Супер, посередню - у варіанті з Фюзіладом Форте у дозі 0,5 л/га, меншу - у варіантах із внесенням Арамо (1,0 і 1,5) та Фюзіладу (1,5 л/га). Застосування сумішей Фюзілад Форте + Арамо і Фюзілад Форте + Фуроре Супер пригнічувало подальший розвиток оброблених злакових рослин і запобігало відростанню пирію повзучого.
Таким чином суміші грамініцидів Фюзілад Форте + Арамо і Фюзілад Форте + Фуроре Супер високоефективні проти одно - та багаторічних злаків у посівах цукрових буряків. Важливою особливістю їх взаємодії є запобігання подальшому відростанню пирію повзучого.
Грамініциди нетоксичні до культурних рослин, і їх змішування не змінює селективність дії. Завдяки пригніченню грамініцидами пирію спостерігалося збільшення врожаю цукрових буряків порівняно до контролю. Найвищі показники отримані у варіантах із сумішами та Фюзіладом, Арамо в дозах 1,5 л/га. Застосування гербіцидів та їх сумішей не впливало вміст цукру у коренеплодах, який у контролі становив 17,2 %.
При вивченні фітотоксичності грамініцидів та їх сумішей до злакових бур'янів у посівах гороху встановлено, що найвищу активність до пирію має Фюзілад у всіх дозах. Найменш ефективним був Фуроре: у дозах 0,5 і 1,0 л/га його дія була незначною - лише 12-15 % зниження вмісту маси сухої речовини. І тільки при внесенні 2,0 л/га Фуроре його фітотоксичність досягала 40 %, тоді як Арамо і Фюзілад у цій же концентрації діяли в 2 рази ефективніше.
Таблиця 7
Ефективність знищення злакових бур'янів сумішами грамініцидів у посівах цукрового буряку через місяць після обробки
Варіант |
2004 |
2005 | ||||||||||||||
Кількість бур'янів, шт./м2 |
Маса сирої речовини бур'янів, г/м2 |
Знищено бур'янів, % |
Кількість бур'янів, шт./м2 |
Маса сирої речовини бур'янів, г/м2 |
Знищено бур'янів, % | |||||||||||
За кількістю |
За масою |
За кількістю |
За масою | |||||||||||||
Пирій |
Однорічні злаки |
Пирій |
Однорічні злаки |
Пирій |
Однорічні злаки |
Пирій |
Однорічні злаки |
Пирій |
Однорічні злаки |
Пирій |
Однорічні злаки |
Пирій |
Однорічні злаки |
Пирій |
Однорічні злаки | |
Контроль (без обробки) |
132 |
77 |
758 |
458 |
0 |
0 |
0 |
0 |
114 |
96 |
1098 |
574 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Фюзілад Форте 0,5 л/га |
116 |
17 |
179 |
35 |
18 |
78 |
76 |
92 |
74 |
25 |
252 |
69 |
35 |
74 |
77 |
88 |
Арамо 1 л/га |
75 |
15 |
52 |
29 |
43 |
81 |
93 |
94 |
63 |
17 |
199 |
60 |
45 |
82 |
82 |
90 |
Фуроре Супер 1 л/га |
130 |
59 |
706 |
170 |
2 |
23 |
7 |
63 |
113 |
50 |
814 |
174 |
1 |
23 |
10 |
70 |
Фюзілад Форте 0,5 + Арамо 1,0 |
83 |
10 |
38 |
0 |
37 |
87 |
95 |
100 |
35 |
0 |
17 |
0 |
69 |
100 |
98 |
100 |
Фюзілад Форте 0,5 + Фуроре Супер 1,0 |
91 |
0 |
35 |
0 |
31 |
100 |
95S |
100 |
41 |
0 |
0 |
0 |
64S |
100 |
100S |
100 |
Фюзілад Форте 1,5 л/га |
28 |
2 |
37 |
0 |
79 |
97 |
95 |
100 |
44 |
1 |
11 |
0 |
61 |
99 |
99 |
100 |
Арамо 1,5 л/га |
29 |
3 |
25 |
0 |
78 |
96 |
97 |
100 |
49 |
2 |
1 |
0 |
57 |
98 |
100 |
100 |
Фуроре Супер 1,5 л/га |
126 |
47 |
698 |
74 |
5 |
39 |
8 |
84 |
101 |
74 |
986 |
25 |
11 |
47 |
26 |
96 |
НІР0,05 |
39 |
17 |
127 |
72 |
- |
29 |
19 |
173 |
52 |
- |
Примітка. S - синергізм за Colby.
Застосування гербіцидів у сумішах призводило до сильнішого пригнічення пирію порівняно з їх внесенням окремо. В більшості випадків виявлена тенденція до адитивності. Встановлено синергізм у взаємодії Фуроре і Арамо та Фюзіладу і Арамо.
Грамініциди та їх суміші не проявляли токсичності до рослин гороху, їх застосування підвищувало врожайність культури.
Похожие статьи
-
Актуальність теми. Встановлення фізіологічних механізмів синергічного посилення фітотоксичної дії гербіцидів є одним із основних компонентів підвищення...
-
Об'єкти та методи досліджень У дослідах використовували гербіциди Зеллек Супер, к. е. (галоксифоп, 30 г/л діючої речовини); Арамо 50 (тепралоксидим, 50...
-
В кінці ХХ сторіччя екосистема Чорного моря, а особливо її Північно-Західна частина, набула значної трансформації під впливом антропогенної загрузки та...
-
Соматотипування - Антропометрія і методи антропометричних досліджень
Соматотип - (Соматична конституція) це, по суті, конституційний тип статури людини, але це не тільки власне статура, але і програма його майбутнього...
-
При обгрунтуванні методології досліджень морегосподарської діяльності, вирішення якої вимагає застосування системних підходів і виявлених факторів...
-
Особливості статури людини - Антропометрія і методи антропометричних досліджень
Статура - розміри, форми, пропорції та особливості частин тіла, а також особливості розвитку кісткової, жирової і м'язової тканин. Розміри і форми тіла...
-
Одним із провідних механізмів тяжкої травми є розвиток синдрому ендогенної інтоксикації. У гострий період травматичної хвороби в його основі лежать...
-
Вступ - Фізіологічне значення калію і фосфору
Елементарний склад вищих рослин такий: вуглецю -- 45%, кисню -- 42, водню -- 6,5, азоту--1,5 та золи -- 5%. Живлення рослин цими елементами здійснюється...
-
Соматозріз Хіт-Картера - Антропометрія і методи антропометричних досліджень
У 1968 році американські фізіологи Б. Хіт і Л. Картер допрацювали систему Шелдона, виключивши верхня межа для оціночних балів, представивши формули для...
-
Визначення антропометрії і її історія - Антропометрія і методи антропометричних досліджень
1. Антропометрія - це рекомендований в середині XIX ст. бельгійцем Адольфом Кетле спосіб вимірювання частин тіла з метою ідентифікації злочинців та інших...
-
Два способа синтеза АТФ, Окисление пирувата до ацетил-КоА - Основы биоэнергетики
1. Основным способом получения АТФ в клетке является Окислительное фосфорилирование , протекающее в структурах внутренней мембраны митохондрий. При этом...
-
Влияние засухи и бактерий Bacillus subtilis на морфометрические показатели растений В проведенных исследований были получены следующие результаты. Длина...
-
Инъекционные лекарственные средства - это стерильные растворы, эмульсии или суспензии. Растворы для инъекций должны быть прозрачными и практически...
-
Противотуберкулезные препараты подразделяют на основные и резервные: - Лечение больных туберкулезом
Основные препараты : изониазид, рифампицин, пиразинамид, этамбутол, стрептомицин. Их назначают в виде отдельных или комбинированных лекарственных форм....
-
Область применения Настоящие Рекомендации предназначены для применения на территории Российской Федерации: - службами, юридическими лицами,...
-
Отруйними називаються рослини, що містять такі хімічні речовини, які, потрапивши в організм людини або тварини, викликають отруєння. Отруєння може...
-
Виды, объемы и периодичность работ по техническому обслуживанию медицинской техники, особенности организации этих работ в зависимости от этапов, условий...
-
В аспекте спортивной педагогики функциональное состояние - комплекс свойств, определяющий уровень жизнедеятельности организма, системный ответ организма...
-
Актуальність теми : у більшості розвинутих країн світу, в тому числі і в Україні, невпинно збільшується кількість дітей, що не отримують грудного молока....
-
Розвиток різних типів зародкового мішка Зародковим мішком чи жіночим гаметофітом, називають статеве покоління покритонасінних рослин. Зародковий мішок...
-
Антидіабетичні властивості лікарських рослин, поширених на території України
Вступ На сьогоднішній день у світі нараховується понад 170 млн хворих на цукровий діабет (ЦД); більше того, передбачається, що у 2025 р. показник...
-
Розвиток пилку у нормі і за патології - Визначення життєздатності пилку та зародкового мішка
Розвиток чоловічого гаметофіту у покритонасінних відбувається за єдиним планом і складається з ряду процесів, кожен з яких є результатом попереднього та...
-
В проведенных исследований были получены следующие результаты. Корни контрольных растений гороха, выросших при влажности почвы 70% из семян, не...
-
Ознаки дефіциту калію - Фізіологічне значення калію і фосфору
Ознаки нестачі зазвичай помітні бувають в середині вегетації, в період сильного росту рослин. При недоліку калію забарвлення листя блакитнувато-зелена,...
-
Фізіологічне значення фосфору - Фізіологічне значення калію і фосфору
Фосфор - другий за важливість елемент мінерального живлення рослин. Поряд із азотом і калієм він часто виступає лімітуючим фактором функціонування...
-
Фізіологічна роль калію - Фізіологічне значення калію і фосфору
Калій належать до головних елементів живлення рослин. Функція калію в рослинах, як і інших необхідних для них елементів, строго специфічна. У рослинах...
-
Заходи по очищенню водойм рідного краю - Водойми рідного краю. Їх стан та охорона
Заходи із збереження і відновлення чистоти водойм Сучасний розвиток промисловості, сільського господарства, транспорту, а також ріст міст супроводжується...
-
Систематические и случайные ошибки - Оценка методологического качества клинических исследований
Систематическая ошибка -- это систематическое (неслучайное, однонаправленное) отклонение результатов исследований от истинных значений. Выделяют...
-
Отношение растений к свету - Строение животных и растений
Как экологический фактор внешней среды свет прежде всего необходим для процесса фотосинтеза, в результате которого формируется 90-95 % органической массы...
-
Уход и профилактика осложнений со стороны сердечно-сосудистой системы у оперированных больных
Чтобы хорошо справляться с обязанностями по уходу за хирургическими больными, нужно быть не только внимательным и чутким человеком, но и образованным...
-
Общая характеристика - Сера в природе и организме человека
СЕРА, S (Sulfur)-- химический элемент VI группы периодической системы Менделеева, атомный номер 16, атомная масса 32,066. Природная сера состоит из 4...
-
Висновок - Система життєвих форм Г. Висоцького
Як бачимо, класифікація фітоценотипів відображає різноманітність популяційної структури і біологічних та ценотичних властивостей видів рослин. Отже,...
-
Салициловая кислота Письменный контроль Дата изготовления: Номер рецепта: № 1 Rp: Ung. Ас. salicylici 2% - 10, 0 D. S Подпись изготовившего: Подпись...
-
Інгредієнти, Дворічники, ярі і озимі однорічники - Система життєвих форм Г. Висоцького
Інгредієнти - це рослини, підлеглі превалідам. Інгредієнти можуть розселятися тільки між багаторічниками, вони ефемерні, мало стійкі, хоча і більш...
-
Робоче місце фармацевта та його обов'язки Робоче місце фармацевта з виготовлення з лікарських форм обладнане в асистентській кімнаті. Для початку...
-
Кореневищні багаторічні рослини поділяють на стрижнекореневі і китицекореневі. Стрижнекореневі багаторічники - ці рослини протягом всього життя...
-
Вступ - Система життєвих форм Г. Висоцького
Життєва форма рослин - це так звана біоморфа (біологічна форма), яка являє собою їх зовнішній вигляд. Фахівці називають її "габітус". Вона відображає...
-
Різноманітність хвойних, які поширені в Лісостепу та Степу України, потребує збагачення. За даними деяких дослідників (М. А. Кохно, О. М. Курдюк, 1994)...
-
Для очищення вод були використані два коагулянта - відходу титанового виробництва за результатами раніше проведених досліджень: - залізо-алюмовмісний...
-
Підсумовуючи наведені дані, відмічаю наступне: ? Досліджувана лікарська рослинна сировина пасифлори інкарнатної містить істинні алкалоїди індольного...
Результати досліджень - Синергічне посилення фітотоксичної дії гербіцидів - інгібіторів ацетил-КоА-карбоксилази