Інгредієнти, Дворічники, ярі і озимі однорічники - Система життєвих форм Г. Висоцького

Інгредієнти - це рослини, підлеглі превалідам. Інгредієнти можуть розселятися тільки між багаторічниками, вони ефемерні, мало стійкі, хоча і більш пластичні у пристосування до мінливих природних умов. В умовах вирубок із відновленням, наприклад до превалідам.

Цю групу Висоцький розділив на такі підгрупи:

I. Дворічники, ярі та озимі однорічники.

ІІ. Мохи, лишайники, гриби.

ІІI. Рідкісні в степах дерева, чагарники.

Дворічники, ярі і озимі однорічники

Дворімчні рослимни (дворічники) -- рослини, зазвичай трав'янисті, повний життєвий цикл яких становить від 12 до 24 місяців. У перший рік у рослини формуються листя, стебла і коріння, після чого рослина впадає в стан спокою на зимові місяці. Зазвичай в цей час стебло залишається дуже коротким, а листя опускається до землі, утворюючи розетку. Для багатьох дворічних рослин потрібна дія низьких температур (холодова реактивація діапаузи) для того, щоб вони змогли зацвісти. У наступний сезон стебло дворічної рослини сильно подовжується та рослина формує квітки, плоди і насіння, після чого гине. В порівнянні з однорічнимиі багаторічними рослинами, видів дворічних рослин значно менше. Як однорічні рослини, дворічні рослини зазвичай єодноплідними.

За несприятливих кліматичних умов дворічна рослина може завершити свій повний життєвий цикл за дуже короткий проміжок часу -- 3--4 місяці замість двох років. Таке часто відбувається з овочами або квітковою розсадою, які піддалися дії холодних температур. Така поведінка приводить до того, що багато дворічних рослин в деяких регіонах вважаються однорічними. До них відносяться буряк столовий (Beta vulgaris), селера пахуча (Apium graveolens), фіалка триколірна (Viola tricolor ), тощо.

Однорічні - це ті рослини, які розвиваються протягом одного вегетаційного періоду. Відповідно до температури проростання насіння, їх можна розділити на ранні та пізні ярі, а за біологією розвитку - на озимі та зимуючі. Крім того, ранні та пізні ярі бувають як злаковими, так і широколистими, а от зимуючі бувають тільки дводольними, а озимі тільки злаковими бур'янами.

Зимуючі - це ті, які за біологією розвитку подібні до озимих та ярих культур. Тобто, сходи зимуючих рослин, що проросли восени, утворюють сильно розвинену прикореневу розетку й у наступному сезоні закінчують вегетацію. Сходи ж, які з'являються навесні, не утворюють розетку, розвиваються як ярі рослини й закінчують свою вегетацію до часу збирання культури або пізніше. До зимуючих широколистих бур'янів відносяться - сухоребрик лікарський (Sisymbrium officinale), фіалка польова (Vіola arvеnsis), кучерявець Софїї (Descurainia Sophia), хрінниця (Lepidium ruderale), сокирки польові (Consolida regalis), злинка канадська (Erigeron canadensis), грицики звичайні (Capsella bursa-pastorіs), талабан польовий (Thlaspi arvense) та зимуючі форми підмаренника чіпкого (Galium aparine).

поділ однорічних рослин на групи

Рис. 1.1. Поділ однорічних рослин на групи

До озимих відносяться лише однорічні злакові - бромус житній (Bromus secalinus), мітлиця звичайна (Agrostis stolonifera), лисохвіст лучний (Рhleum pratens). Вони мають такий самий розвиток, як й озимі зернові культури. Тобто, незалежно від часу проростання, вони протягом вегетаційного періоду у перший рік утворюють тільки фазу кущіння. Для подальшого їх розвитку необхідна перезимівля. Надалі, на наступний рік, вони закінчують свій розвиток й дозрівають одночасно з озимими зерновими культурами.

Ранні ярі широколисті бур'яни мають мінімальну температуру проростання насіння від 3 - 8 Со, при цьому оптимальна температура їх проростання коливається в межах 10 - 15 Со. Ці бур'яни розмножуються тільки насінням, сходять навесні або влітку й закінчують свій розвиток протягом одного вегетаційного періоду. Їхні сходи часто засмічують поля після збирання врожаю. Сходи ранніх ярих восени гинуть від заморозків. Серед ранніх ярих широколистих відомі амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia), галінсога дрібноквіткова (Galinsoga parviflora), всі види гірчаків (Polygonum), лобода біла (Chenopodium album), мак дикий (Papaver rhoeas), ромашка лікарська (Matricаria chamomіlla), рутка лікарська (Fumaria officinalis), паслін чорний (Solanum nigrum), лутига розлога (Atriplex patula), жабрій звичайний (Galeopsis tetrahit), серед хрестоцвітих - гірчиця польова (Sinapis arvensis) та редька дика (Raphanus raphanistrum), осот городній (Sоnchus olerаceus), падалиця соняшнику (Heliаnthus аnnuus), хоча останніми роками помічено, що вона сходить хвилями і звідси має дещо розтягнутий період вегетації. Підмаренник чіпкий (Galium aparine) також відноситься до групи ранніх ярих широколистих рослин, хоча вже декілька років поспіль спостерігається поява його зимуючих форм.

Якщо ж подивитися, що ж собою являють ранні ярі злакові, то виявляється що їх не так і багато. Це тонконіг однорічний (Poa annua), вівсюг пустий (Avena fatua), росичка криваво-червона (Digitaria sanguinalis).

До пізніх ярих однорічних здебільшого відноситься кілька видів злакових - куряче просо (Echinochloa crusgalli), мишій сизий та зелений ( Setaria glauca, viridis) а також один вид широколистих - щириця загнута (Amaranthus retroflexus). Вони мають мінімальну температуру проростання насіння на рівні 6-12.С, а оптимальну - на рівні 20-25.С.

Похожие статьи




Інгредієнти, Дворічники, ярі і озимі однорічники - Система життєвих форм Г. Висоцького

Предыдущая | Следующая