Альтернативна вартість й альтернативні рішення - Концепція витрат і вигод у проектному аналізі

Поняття альтернативної вартості є основою для аналізу витрат і вигод. Одним з ключових положень проектного аналізу, особливо у сфері економічного аналізу, є поняття альтернативної вартості. Альтернативна вартість виникає при наявності обмеженості ресурсів на об'єкт чи діяльність, що є цінними для когось.

Таким чином, альтернативна вартість - це втрачена вигода від використання обмежених ресурсів для досягнення однієї мети замість іншого, найкращого з тих, що лишилися, варіанта їх застосування.

Інакше кажучи, альтернативна вартість - це вигода, від якої довелося відмовитися при обмеженості ресурсів, це ціна втраченої вигіднішої альтернативи.

Майже всі ресурси обмежені і потенційно можуть бути використані для різних цілей. Різне використання ресурсів визначає різниця значень чистих вигод, оскільки необхідно робити вибір для оптимального використання обмежених ресурсів. Завдання полягає в розподілі ресурсів серед альтернативних варіантів використання для одержання максимальних чистих вигод економікою країни. Тому в економічному аналізі важливо при підрахунку чистих вигод виходити з захисту державних інтересів, а не інтересів окремого сектора.

Альтернативна вартість - це гранична вартість ресурсу, чинника виробництва або продукту при "наступному кращому" альтернативному використанні.

На ринках з досканалою конкуренцією ринкові ціни дорівнюють альтернативній вартості. Проте для недосконалих ринків ринкові ціни не можуть точно відбивати альтернативну вартість. У тому випадку, коли альтернативна вартість виражається за допомогою якогось еталона, її можуть називати по-різному: ціною економічної ефективності; тіньовою ціною; економічною обліковою ціною; просто обліковою ціною.

Альтернативна вартість - це оцінка найкращого з відкинутих варіантів. Це поняття можна трактувати як вигоду, від якої довелося відмовитися при використанні обмежених ресурсів для досягнення першої мети замість використання їх у другому, кращому варіанті. На відносно конкурентному ринку ця ціна виступає як максимальне наближення до ціни граничного продукту, або до альтернативної вартості.

У масштабі держави, збільшуючи відсоток із капіталу, як з основного, так і з оборотного, уряд починає спробу забезпечити більш ефективний розподіл обмеженого капіталу.

Однак для деяких кінцевих продуктів концепція альтернативної вартості не застосовується, оскільки економічна вартість призначається вартістю споживання, а не вартістю при іншому варіанті використання. В такому випадку користуються поняттям "бажання і готовність платити" або "вартість при використанні".

В ідеальній економіці ринок здатний розподіляти ресурси серед різних потреб оптимально. Під Фінансовими цінами розуміють або ціни, обумовлені ринком, або призначені законодавством у встановленому порядку, тобто це ціни, реально одержувані підприємством за ресурси і виплачувані покупцем за продукцію.

Причини відмінності фінансових цін від значення економічних альтернативних вартостей:

Фінансові ціни містять у собі трансфертні платежі. Трансфертні платежі - дії, при яких фінансові ресурси передаються від однієї особи або групи осіб іншій особі або групі осіб. Однак ці передачі не припускають безпосереднє використання реальних економічних ресурсів (землі, робочої сили, устаткування). Трансфертні платежі - це платежі в обмін, на які не поступають ніякі товари і послуги. Право використання ресурсів може передаватися за допомогою передачі грошей, але самі трансфертні платежі не є реальними ресурсами, й тому не повинні включатися в економічний аналіз витрат і вигод. Приклади трансфертних платежів - податки, дотації, платежі в рахунок погашення кредитів, відрахування на добродійні цілі, соціальні виплати. Крім того, фінансові ціни можуть відбивати перекручування, викликані кількісними обмеженнями на міжнародну торгівлю і податками на зовнішню торгівлю.

У змішаній ринковій економіці фінансові ціни відбивають недосконалість ринку і монополістичні тенденції, що ведуть до відхилень від оптимального розподілу ресурсів. При наявності безлічі продавців і сильної конкуренції монопольний прибуток обмежений, ціни в цьому випадку відбивають щирі витрати. Але якщо мало продавців і конкуренція слабка, прибуток підприємств буде високий, а розподіл ресурсів перекручено.

Ресурси (земля, робоча сила, капітал) не використовуються цілком в економіці, і, крім того, цінність внутрішньої валюти може бути занижена або завищена.

В економіці централізованого планування можуть втручатися державні органи і контролювати і встановлювати ціни.

При підготовці проектів аж до вихідних даних на проектування здійснюється аналіз альтернативних рішень щодо досягнення цілей проекту. Через те, що здійснення проекту спрямовано на досягнення визначеної мети, після його ідентифікації, тобто чіткого формулювання поставленої мети та її структуризації, проводиться розгляд можливих або альтернативних рішень, шляху її досягнення.

Існують наступні види альтернативних рішень: незалежні; взаємовиключні (прийняття одного з них виключає прийняття іншого); заміщувальні (прийняття яких сприяє тим або іншим способом досягненню різних цілей, наприклад, дамба будується і для ГЕС, і для зрошення); синергетичні (прийняття одного з них підвищує ефективність прийняття іншого); взаємодоповнюючі (реалізація одного з яких є необхідною умовою реалізації іншого); умовні (прийняття одного з них є можливим за умови прийняття іншого).

Проект цінність вартість альтернативний

Похожие статьи




Альтернативна вартість й альтернативні рішення - Концепція витрат і вигод у проектному аналізі

Предыдущая | Следующая