ВСТУП - Особливості відображення народних вірувань в літературі та Г. Квіткою-Основ'яненком в повісті "Конотопська відьма"

Проблема фольклорно-літературних взаємин перебувала в полі зору філологів протягом 19-20 століття, і тепер не втрачає своєї актуальності, адже усна колективна та письмова індивідуальна творчість взаємодіють, перетинаються між собою, взаємно збагачуючись.

Тема відьомства в українській літературі до певного часу була табуйована, з одного буку через страх перед невідомим, таємничим, з іншого - через безглуздість.

Український народ здавна славився багатою уявою та вірою у надприроднє, тому не дивно, що образ відьми представлено настільки багатим та різноманітним.

Ця тема є малодослідженою через ряд причин. Це, як і говорилося раніше, існування церковної заборони, це і певного роду абсурдність у віруванні, і просто боязнь народу піднімати її з глибин, і як є зараз, неприйнятність в обговоренні в час науково-технічного прогресу. Між тим записані етнографами й фольклористами другої половини 19-початку 20 ст. народні оповідання про відьом та наукові розвідки того періоду містять важливу й цікаву інформацію з даної проблематики. Тож слід сказати, що основним джерелом для розгляду та дослідження теми відьомства є здобутки з фольклору: народні перекази, казки, легенди тощо [27, с. 6].

Опис і характеристика цієї демонічної постаті досить детально представлені в історико-етнографічних працях вчених другої половини 19 ст-початку 20 ст. Зокрема, стрижневою працею тривалий час залишалася розвідка В. Антоновича "Колдовство. Документы - процессы - изследование" (1877). Відомі науковці зупинялись переважно на вивченні генезису таких вірувань та їх особливостей в українських звичаях. Серед них

В. Милорадович, В. Антонович, М. Сумцов, В. Гнатюк, І. Левицький тощо [6, с. 87].

Цікавий образ не лише науковцям, а й письменникам, котрі отримали не малий простір для творення. Так на особливу увагу заслуговують твори славетного Миколи Гоголя. У відомих усім нам повістях письменник широко використав народні уявлення про міфологічний образ відьми. Одним з перших зобразив відьму І. Котляревський в "Енеїді" [21, с. 10].

Також одним із яскравих представників української літератури, котрий вдався до цього образу був Г. Ф. Квітка-Основ'яненко, котрий у повісті "Конотопська відьма" чітко відобразив вірування та менталітет українського народу.

Значний внесок у дослідження творчості Григорія Квітки-Основ'яненка зробили О. Гончар, Д. Чалий, В. Вербицька та інші.

Однак саме генезис вірувань народу у відьму та використання безпосередньо в "Конотопській відьмі" не є значною мірою повністю розкритим. Цим і зумовлена актуальність теми курсової роботи.

Метою Роботи є дослідження народних переказів про відьом, з'ясування особливостей відображення народних вірувань в літературі та Г. Квіткою-Основ'яненком в повісті "Конотопська відьма".

Завдання дослідження:

    - проаналізувати народні вірування про відьом та чаклунство у фольклорних джерелах; - співвіднести перекази із художніми творами; - порівняти образ відьми у віруваннях українського та інших

Народів;

- проаналізувати особливості творення образу відьми в повісті

Г. Квітки-Основ'яненка "Конотопська відьма";

- прослідкувати вплив на повість фольклорних джерел.

Об'єктом дослідження є фольклорні джерела, в яких містяться вірування та перекази у відьом як українського, так і інших народів, повість "Конотопська відьма".

Предмет дослідження - особливості відображення образу відьми та його функціонування в "Конотопській відьмі".

Тема відьомства є актуальною для вивчення і до сьогодні, оскільки є малодослідженою та має широкий спектр вивчення, так як фольклорно-літературні взаємини є багатогранним процесом. З фольклорних джерел ми краще пізнаємо менталітет народу, культуру та вірування.

Похожие статьи




ВСТУП - Особливості відображення народних вірувань в літературі та Г. Квіткою-Основ'яненком в повісті "Конотопська відьма"

Предыдущая | Следующая