ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ - Музичний фольклор Хмельницького Поділля (етномузикологічний та етносоціологічний аспекти дослідження)

Актуальність дослідження. Подільська земля привертає увагу багатством традиційної духовної і матеріальної культури. Її невід'ємною складовою є народнопісенна творчість у багатоманітності її груп і жанрів, яка вросла в життєвий простір досліджуваного регіону. Непроста геополітична ситуація Хмельницького Поділля у різні періоди історії України, зміна етнічних кордонів, міграційні процеси на цих землях, поліетнічність населення позначилися на характері традиційної народної культури. Вивчення пісенного фольклору Хмельниччини, якому присвячено цю працю, продовжує актуальний на сьогодні напрям регіональних досліджень, основи якого заклали праці П. Чубинського, В. Шухевича, В. Гнатюка, Ф. Колесси, В. Гошовського та ін. усний пісенний культура фольклорний

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в контексті загальних наукових досліджень відділу культурології та етномистецтвознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т.Рильського Національної академії наук України в рамках комплексної теми "Музична культура Хмельницького Поділля".

Мета і завдання дослідження. Мета дисертації полягає у виявленні особливостей побутування пісенної культури усної традиції Хмельницького Поділля на основі узагальнення результатів наукових досліджень народної музики автохтонного населення.

З поставленої мети випливають такі Завдання:

    - охарактеризувати стан усної пісенної культури у деяких сільських фольклорних осередках Поділля; - висвітлити сучасні форми побутування народнопісенної традиції регіону; - визначити жанрову структуру пісенного репертуару; - виявити ритмоструктурну типологію обрядових фольклорних жанрів; - висвітлити фактори, які впливають на розвиток пісенного фольклору визначеного середовища; - дати характеристику інформаторів досліджуваного регіону.

Об'єктом дослідження Є музичний фольклор Хмельницького Поділля та його функціонування в сучасних умовах.

Предметом дослідження стали пісенні зразки, записані у селах Віньковецького району Хмельницької області, а також зразки з інших районів означеного регіону (контрастної традиції).

Матеріалом дослідження є власний архів фольклорних записів автора, здійснених у 1997-2004 роках, особистий фоноархів викладача Хмельницької дитячої школи мистецтв Цимбалюк С. Д., матеріали рукописного фонду ІМФЕ ім. М. Рильського НАН України, а також друковані збірники фольклору Поділля.

Методологічною основою дисертації стали праці українських етномузикознавців П. Сокальського, Ф. Колесси, К. Квітки, В. Гошовського, С. Грици, О. Смоляка, які є орієнтиром в дослідженні еволюції музичного мислення та структурних принципів.

В основу аналітичного зіставлення репертуару досліджуваного регіону покладено дію пісенної парадигми як сукупності варіантів пісенного твору та ідентифікації їх на різних рівнях спорідненості, розроблену українським етномузикознавцем С. Грицою.

У розв'язанні поставлених завдань визначальними виступали порівняльні методи аналізу пісенного фольклору з увагою до різних рівнів тотожності його структурних параметрів. Аналіз пісенного матеріалу здійснювався на семантичному та структурно-морфологічному (силаборитмічному, композиційному, ладозвукорядному та виконавському) рівнях. Застосовувалось анкетне опитування інформаторів.

В упорядкуванні та систематизації опрацьованого матеріалу ми спиралися на методики, розроблені етномузикознавцями С. Грицою, В. Гошовським, А. Іваницьким, О. Смоляком, та використовували власну, що відображено в аналітичних схемах і таблицях.

Для з'ясування теоретичних положень та вирішення практичних завдань у роботі використано такі Методи дослідження: історико-типологічний, функціональний, соціологічний (опитування та анкетування респондентів), статистичний, мелографічний (ритмічного та мелічного моделювання), лінгвістичний та ін.

Наукова новизна Отриманих результатів. У дисертаційному дослідженні охарактеризовано жанрово-стильові особливості народнопісенної культури Хмельницького Поділля; розглянуто питання співвідношення фольклору (сталої традиції, автентики) і фольклоризму. Зроблено ретроспективний аналіз зібраного матеріалу в діахронному та синхронному відношеннях. Простежуються взаємовідношення фольклору автохтонного і міграційного населення, рівень оновлення і змін у культурі регіону, збереження і втрати локальних ознак, вплив конфесійного фактора на структуру народнопісенного репертуару в обрядових жанрах, способи виконання (монодичний, підголосковий спів).

У процесі експедиційної роботи досліджено 17 фольклорних середовищ. Від 44-х інформаторів записано 814 народнопісенних зразків різних жанрів, що дало цілісну картину функціонування фольклору в зазначеному регіоні. Пісенні тексти досліджувалися у комплексі з обрядовими дійствами, вивчалася наявність або відсутність тих чи тих обрядових дій. Зроблено спробу виявити характерні особливості поетичного наповнення матеріалу. Аналітична робота торкалася ритмоструктур пісенних зразків, їх інтонаційної системи. Порівняння зібраного нами матеріалу з тим, який представляють цей регіон існуючі публікації, показало, що останнім часом структура сільського фольклору має дещо інше функціональне призначення: його асимілює міська культура. Підтверджує таке спостереження інформація від людей, які народилися в селах, довший час жили в місті, а згодом знову повернулися в село.

У якості об'єктів дослідження свідомо обирано групи наближених і віддалених від міської культури сіл, аби порівняти динаміку фольклорного процесу. Модус мислення асимільованих міською культурою сіл інтегрує пісенний матеріал, віддалених - розводить за стильовими ознаками.

Практичне значення роботи. Результати дослідження дають уявлення про стан автентичного фольклору Хмельницького Поділля в сучасних умовах. Зібрані записи використовуються в репертуарі зразкового дитячого фольклорного гурту "Берегиня" Хмельницької дитячої школи мистецтв. Вони можуть бути застосовані з науковою метою для подальшого дослід-ження проблематики народнопісенної культури Поділля, в курсі лекцій з фольклору в середніх і вищих навчальних закладах.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлювалися на наукових конференціях, а саме: на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Християнство в українській історії, культурі й освіті" (м. Тернопіль, Тернопільський державний педагогічний університет ім. В. Гнатюка, 21-22.09.2000 р.), на Всеукраїнській науковій конференції "Традиційна народна музична культура Західного Поділля" (м. Львів, Державна музична академія ім. М. Лисенка, 17.11.2001 р.), на Всеукраїнській науковій конференції "Україна на межі тисячоліть: етнос, нація, культура" (м. Київ, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України, 19-20.11.2002 р.), на обласній науково-практичній конференції "Фольклорна спадщина та етнографія: шляхи збереження і розвитку" (м. Хмельницький, Обласний навчально-методичний центр культури і мистецтв Поділля, грудень, 2004 р.).

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації - 268 с. Бібліографія нараховує 238 позицій. В окремому томі додатків (244 с.) подано зафіксовані та транскрибовані дисертантом народнопісенні зразки й таблиці.

Похожие статьи




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ - Музичний фольклор Хмельницького Поділля (етномузикологічний та етносоціологічний аспекти дослідження)

Предыдущая | Следующая