Рушник у народних обрядах, звичаї і побуті - Рушник у звичаях і обрядах українців
Орнамент рушник вишивання
Рушники -- це символ України, відбиття культурної пам'яті народу, в їх узорах збереглися прадавні магічні знаки, образи "дерева життя", символіка червоного кольору. З літописів відомо, що під час весняних закликальних обрядів дерева обвішувались "убрусами". Вишиті на них орнаментальні символи відповідали заклинальній символіці родючості. Рушник у давнину відігравав важливу роль, на ньому вишивалися священні язичницькі зображення. Це були "язичницькі іконостаси", сповнені глибокої архаїки. Впродовж віків рушникам надавалося важливе образно-символічне значення.
Рушник -- у свідомості українського народу наділявся широким спектром знакових властивостей і саме тому він являє собою значне непересічне явище духовної культури, будучи етнічним культурним символом України.
Рушники є неодмінними атрибутами народного побуту, весільної обрядовості, вони застосовуються як традиційна окраса житла. Важливі події в житті народу ніколи не обходилися без рушників. Мабуть у всьому декоративному мистецтві немає іншої такої речі, яка концентрувала б у собі стільки різноманітних символічних значень. У вишивці рушників знайшли відображення орнаменти, пов'язані з обрядами добра, краси, захисту від усього злого на землі. Орнаменти вишивки рушників -- це народна пам'ять про життєдайні сили землі та сонця.
Не випадково Леся Українка, вперше відвідавши в Каневі могилу Великого Кобзаря -- Тараса шевченка, поклала йому на могилу власноруч вишитий рушник.
Рушник супроводжував селянина протягом усього життя -- і в радості, і в горі. Він завжди був символом гостинності -- на ньому підносили дорогим гостям хліб-сіль. Хліб завжди мав глибоку образну символіку. Коли в Євангелії від Івана читаємо: " Я -- хліб життя. Хто приходить до мене -- не голодуватиме; хто в мене вірує -- не матиме спраги ніколи", то маємо складне символічне значення й самої речі і слова, що її означає.
Очевидно, символіка хліба як Бога потребувала шанобливого ставлення до нього й вимагало, щоб він ніколи не лежав на "голому", не покритому рушником столі. Саме тому рушником вкривають паски, несучи їх святити до церкви на Великдень.
Рушник виконував і важливу образно - символічну, літургійну роль у християнській обрядовості. Адже важлива роль рушника в ритуалі обмивання ніг, обличчя, рук під час літургії. В апостольських настановах сказано, що диякони повинні служити при таїнстві євхаристії, маючи рушники, хусточки для витирання вуст тих, хто причащається. Орар диякона нагадує віруючим і про той "лентіон", яким Ісус Христос витирав ноги своїм учням після обмивання. Плат Вероніки і є власне тим священним убрусом, на якому зберігся образ Спаса Нерукотворного. Символіка рушника генетично пов'язана і з омофором, адже за давніми легендами сама Божа Матір власноруч зробила омофор святому Лазару, якого Спаситель воскресив з мертвих.
Рушник був найдорожчим подарунком матері в дорогу синові як пам'ять про дім, побажання щасливого майбутнього в новому житті.
Так писав про рушник видатний український поет Андрій Малишко.
Рушники дарувались у дорогу не випадково. За дослідженнями етнографів, семантика рушника (полотна) розкривалась у значенні дороги, пов'язаної із світлим радісним життєвим початком, з одного боку, і переходу в інший світ -- з другого.
Існували подарункові рушники, які дарували на пам'ять, зокрема їх використовували під час проводів рекрутів, обвішуючи ними новобранців з голови до ніг на знак побажання щасливої дороги й найскорішого повернення.
Під час будівництва хати рушниками підіймали сволоки, потім ці рушники дарували майстрам.
На них приймали новонароджених, з рушниками проводжали людину в останню путь.
Важлива роль рушника в похоронному обряді пояснюється медіативною роллю, пов'язаною з поєднанням сфер життя і смерті, адже похоронний обряд сприймався як сполучна ланка між ними. Рушник -- дорога життя, початок -- народження, кінець - завершення життєвого шляху.
Часто перев'язували рушниками корогви, хрести під час походу, процесії чи похорону.
Існував звичай перев'язувати рушником придорожні хрести. За етичними нормами поведінки, їх не займали й лише після того, як вони зовсім були знищенні дощем або вітром, прив'язували новий рушник.
Уживалися рушники під час похорону. Іноді ними накривали тіло небіжчика, або клали під ноги; віз, на якому везли домовину, встеляли рушником або килимом. Домовину також прикривали рушником, на який клали хліб. На знак жалоби вивішували на ворота або у вікні рушник. Домовину спускали на рушниках у яму й надмогильний хрест, особливо на похованні хлопця, також перев'язували рушником. Учасників процесії пов'язували хусточками або рушниками.
Існував звичай виготовлення похоронних рушників однією майстринею на все село.
Рушники широко застосовувалися під час народження дитини. На Закарпатті рушник, що слугував для загортання немовлят і перенесення на далеку відстань, звався "гайтка". Перекидаючи через плече, одним кінцем обгортали дитину, а другий закріпляли спереду.
Особливу роль відігравав рушник у весільній обрядовості як один з найважливіших атрибутів. З малечку дівчата вчилися вишивати і прясти, згодом старанно готували собі посаг, ретельно ретельно заповнюючи весільні скрині, де серед сорочок, тканих виробів містилося багато вишитих рушників. Кожна дівчина на посаг вишивала не менше 12-14 рушників, а іноді навіть і більше.
Кількість приготованих дівчиною рушників була ознакою її працелюбності. Якщо про дівчину казали, що вона "рушників не придбала",- це свідчило про хазяйновитість нареченої, її заможність, вишивали. У вишитих орнаментах вона відтворювала свої думки й почуття, надії і сподівання на щасливу долю.
Рушники дарували старостам, перев'язували через плече, якщо на заручинах доходили згоди. Такі рушники називалися "плечовими" .
Коли сватали дівчину, то будучи згодною, вона подавала рушники сватам, які перев'язували їх собі через плече попід ліву руку. За існуючими морально-етичними нормами - це було законним зобов'язанням щодо майбутнього шлюбу. Якщо ж інший парубок відбив дівчину, свати й батько скривдженого молодого мали право йти до суду. В такому разі суддя наказував батькові молодої заплатити скривдженим відшкодування.
Староста під час заручин брав рушник, накривав ним хліб, клав руки наречених і перев'язував рушником. Після розв'язування наречена перев'язувала рушниками старостів. І це супроводжувалося піснями.
В деяких місцевостях України, коли молода йшла просити на весілля, вона перев'язувалася в поясі рушником, іноді з перев'язаним рушником йшла до шлюбу. На Гуцульщині дівчина, на знак згоди, перев'язувала старшого старосту рушниками через груди навхрест. Вішали старостам на шию калач, прив'язаний до рушника. У всіх важливих подіях у житті народу використовувалися рушники. Ось чому виникли такі вислови, як "рушники подати" (означає заручитися) або "на рушнику стати" (обвінчатися).
Рушниками зв'язували руки молодим під час вінчання, бажаючи щасливого подружнього життя.
Викуп молодої теж не обходився без рушника. На дівич-вечір, коли відбувався обряд прощання з дівуванням, молода й подружки обв'язувались рушником. Обв'язування молодої рушником мало обрядово-магічний захист від злих сил.
На всій території України рушником прикрашають коровай. Іноді обв'язують навкруги або кладуть на рушник, в деяких місцевостях коровай прикривають навхрест рушниками і знімають їх лише тоді, коли починають ділити його. Ці рушники забирає собі дружко.
Під час весілля молоді обдаровують одне одного. За традицією, наричена дарує молодому власноруч вишиту сорочку, хустину, рушники. Молодий відповідно обдаровує її чоботами, хустиною та іншими подарунками. Обов'язком нареченої є обдарування дружбів рушниками.
Якнайкраще, найширше використовувався рушник у весільному обряді. Етнолог Софія Терещенко зафіксувала на початку XX ст. на Звенигородщині (Черкаська обл.) за час весілля використання рушників біля 20 разів. Дійсно, весілля - це свято, до якого родина готувалась заздалегідь, і дівчина наперед вишивала для цього посаг, в тому числі і рушники, маючи вдосталь часу. Тому саме весільні рушники, що представлені по музейних збірках, найбільше і найбагатше вишиті.
Похожие статьи
-
Історія українського рушника - Рушник у звичаях і обрядах українців
Мабуть, не зможемо сказати напевне, кому першому спало на думку втілити в орнаменти красу оточуючого світу. Археологічні знахідки та літописи...
-
Вступ - Рушник у звичаях і обрядах українців
А колись... Давно колись - то Рушники вже ткались І хустинки мережились... Т. Г. Шевченко. Вишитий рушник на стіні - давній український народний звичай....
-
Весільна обрядовість - Обряди та звичаї в українській родині
Весілля - стародавній звичай, що сягає своїми коренями в минуле і являє собою дійство з елементами театральності. Як фольклорне явище, воно містить у...
-
Календарно-побутова обрядовість: етапи формування - Звичаї та обряди
Складний і тривалий шлях розвитку пройшли українські календарно-побутові звичаї та обряди. Таку назву вони отримали через зв'язок з календарними циклами...
-
Шлюбні звичаї та шлюб - Родинна обрядовість. Шлюбні звичаї
Одним з найважливіших етапів у житті людини є укладання шлюбу, який, власне, і становить основу для створення сім'ї. Будучи однією з форм регулювання...
-
Народження дитини. Родильна обрядовість - Обряди та звичаї в українській родині
Обрядовість родильний весільний поминальний Наш народ має багаті традиції, пов'язані з народженням дитини. Впродовж віків породіллям допомагали...
-
Літні звичаї та обряди українців
Літні звичаї та обряди українців Літній цикл, як і весняний, вщент заповнений хліборобськими турботами, насамперед доглядом за посівами, не мав чітко...
-
Сімейна обрядовість - Традиційна культура українського народу
Сімейна обрядовість складається з весільних, родильних (пологових) і похоронних обрядів. У циклі сімейних обрядів сплелися дії, символи, атрибути, які...
-
Обрядовість зимового циклу - Звичаї та обряди
Як відомо, основою народного календаря, на відміну від астрономічного, чи елітарного, був вегетаційний рік. Отже, серед сучасних церковних дат неважко...
-
Традиційне спілкування та обрядові норми підготовки молоді до шлюбу є важливими фактором створення родини. Українці витворили цілу систему соціалізації...
-
Висновки, Список використаної літератури - Свято Меланки і Василя в народних віруваннях та обрядах
Традиція обряд свято меланки Обрядовий календарний фольклор має для нас велике пізнавальне значення, бо в ньому художньо відбилися риси тисячолітньої...
-
Вступ - Свято Меланки і Василя в народних віруваннях та обрядах
В умовах національного пригнічення український народ не помер духовно, він зберіг багаті культурні традиції, які своїм корінням відходять в далеке...
-
Сімейні обряди - Родинна обрядовість. Шлюбні звичаї
Усе сімейне життя в минулому супроводжувалась різноманітними обрядами та ритуалами, котрі в образно-символічній формі визначали певні етапи життя людини...
-
ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ - Звичаї та обряди
Однією з найдавніших форм духовної культури народу є звичаї та обряди. Звичаї -- це повсякденні усталені правила поведінки, що склалися історично, на...
-
Суди і покарання запорізьких козаків - Життя, побут та звичаї запорозьких козаків
Суддями в запорізьких козаків була уся військова старшина, тобто кошовий отаман, суддя, писар, військовий осавул; крім того, довбуш, курінні отамани,...
-
Козацька наречена - Життя, побут та звичаї запорозьких козаків
Відомо, що на Січі жінок не було. "Самий старий звичай, що строго зберігається, у запорізьких козаків, зауважує француз Лазюр , - був той, котрий...
-
Заключение - Свадебные обряды в русской культуре
В заключение можно сказать, проявление растительной символики в свадебных обрядах присутствует, в той или иной мере, у всех рассматриваемых народов....
-
Свято Василя або Старий Новий Рік - Свято Меланки і Василя в народних віруваннях та обрядах
14 січня на Старий Новий рік, або Василя господарі прокидаються рано, до схід сонця, прибирають солому з долівки, підмітають в хаті. Від Святого вечора...
-
Свято Меланки або Щедрий вечір - Свято Меланки і Василя в народних віруваннях та обрядах
Свято Маланки відмічають напередодні Нового року (31 грудня за старим стилем, 13 січня за новим), ще його називають Щедрим вечором, або Щедрою (Другою)...
-
Сім'я і відносини - Родинна обрядовість. Шлюбні звичаї
Сім'я - це об'єднання людей, що грунтується шлюбі або кровній спорідненості, зв'язаних спільністю побуту та взаємною відповідальністю. Основу сім'ї...
-
Форми традиційного вітання - Особливості української ментальності
Спілкування людей розпочинається, власне, з вітання. В українців воно становить досить складний ритуал, який включає і жести, і міміку, і фізичні...
-
Побут і звичаї - Культура та побут населення України
Духовну культуру й побуд суспільства визначав принцип корпоративності -- належності індивіду до соціальної групи. Сільска територіальна община називалася...
-
Соціально-історичний шлях українців, довкілля, у якому проходить їхнє життя, уважаються визначальними умовами формування своєрідного характеру...
-
Реферат на тему: Українська вишивка. Рушники Історія народної вишивки на Україні сягає своїм корінням у глибину віків. Дані археологічних розкопок та...
-
Кошовий отаман - Життя, побут та звичаї запорозьких козаків
У кожного народу були особистості, що народна поголоска наділялася надприродними здібностями. Такою фігурою в запорізьких козаків був Іван Сірко, що...
-
Обряды и праздники в исламе - Культура мусульманского мира
Важным семейным обрядом в жизни мусульманина является свадьба. Молодых обычно венчает один из служителей ислама, скрепляющий союз молодых в законный...
-
Побут і звичаї - Культура і побут населення України XIX-XX століть
Культура український побут звичай Духовну культуру й побут суспільства визначав принцип корпоративності - належності індивіду до соціальної групи....
-
ВНУТРІШНІЙ МИНУЛОГО - Слово у творчості актора
Прийом створення бачення був одним з найважливіших практичних прийомів Станіславського в роботі над словом. Не менш важливим прийомом Станіславського і...
-
Культурний процес і культурний розвиток українського народу значно активізувалися. В Україні спостерігається відносно високий порівняно з Росією рівень...
-
БАЧЕННЯ - Слово у творчості актора
Поза образного мислення немає мистецтва. Але шлях до не му далеко не так простий, як нам іноді здається. Неред ко актор зупиняється на первинному процесі...
-
Назви дерев у прислів'ях і приказках - Назви рослин в українських прислів'ях і приказках
Звичай шанувати священні дерева міцно увійшов до ментальності українців. Дерево, якому судився довгий вік, стає священним. Так на Рівенщені є дуб, якому...
-
"... Ця річ уже сьогодні належить до видатних непроминальних творів." - Дмитро Павличко про "Солодку Дарусю". За роман "Солодка Даруся" Марія Матіос...
-
Весільні вінки - Український національний одяг
В українському народному весіллі вінок відіграє ту ж роль, яку в інших народів відіграє біле покривало: "фата" по-московському, чи "вельон"...
-
Українська обрядовість весняного циклу
Українська обрядовість весняного циклу Весняний цикл календарних обрядів українців дещо здеформований християнським календарем. Починається він від дня...
-
В условиях монотонности, упорядоченности крестьянской жизни и отдаленности от центральных районов свадьба (и подобные события) превращались в яркое...
-
Актуалізація культурних традицій українців через призму ландшафтної культової скульптури Галичини кінця ХХ - початку ХХІ століть У статті окреслено стан...
-
Тваринництво, мисливство, бортництво - Побут українців
Тваринництво - галузь сільського господарства, основним завданням якої є розведення сільськогосподарських тварин для потреб людини. Продукти тваринництва...
-
Ставлення до дерев і рослин давніх українців - Назви рослин в українських прислів'ях і приказках
Усе, що оточувало первісну людину, мало, за її переконаннями, живу, як і в будь-якої істоти, душу, котра здатна розуміти, відчувати, мати свої бажання і...
-
Звичаї, обряди, музика - Поділля як етнографічний район України
В календарі подолян не було чітких розмежувань між зимовими, весняними, літніми та осінніми сезонами. Кожен з них логічно переходив в наступний,...
-
Похоронні та поминальні обряди - Обряди та звичаї в українській родині
У звичаях і віруваннях українців, пов'язаних зі смертю людини, простежується нашарування елементів різних часів і культурних рівнів: архаїчні язичницькі...
Рушник у народних обрядах, звичаї і побуті - Рушник у звичаях і обрядах українців