Вступ - Свято Меланки і Василя в народних віруваннях та обрядах

В умовах національного пригнічення український народ не помер духовно, він зберіг багаті культурні традиції, які своїм корінням відходять в далеке історичне минуле.

Древні культурні цінності, створені українцями виховували в патріотичному дусі молодь, пробуджували національну самосвідомість народу і були основою для розвитку самобутньої культури.

В Україні збереглось багато обрядів, які були втрачені в інших областях, заселених східними слов'янами.

Кожне календарне обрядове свято несло в собі декілька значень: релігійне, пов'язане з релігійними віруваннями, землеробське, визначене господарськими турботами і родинне, пов'язане з культом предків та укладанням майбутніх шлюбів молоді, в яких основним мотивом було побажання родині щастя, благополуччя, успіхів у господарюванні. В календарних народно-обрядових традиціях можна почути відгуки далекої язичницької давнини.

В них втілились позитивні ідеали народу, його моральні та естетичні уявлення, його національний менталітет.

Таким чином календарні народно-обрядові традиції цінуються не тільки як пам'ятки глибокої давнини, але і як живий факт сучасної народної культури, що свідчить про велику творчу здібність народу, котра дала можливість українцям зберегти і донести до наших днів свої духовні і національні цінності.

Життя селянина було важким. Але зимових свят чекали завжди з особливим піднесенням, з надією на успішне господарювання в наступному році. Надіялись, що Бог почує молитви людини і зробить її життя щасливим.

Похожие статьи




Вступ - Свято Меланки і Василя в народних віруваннях та обрядах

Предыдущая | Следующая