Календарно-побутова обрядовість: етапи формування - Звичаї та обряди
Складний і тривалий шлях розвитку пройшли українські календарно-побутові звичаї та обряди. Таку назву вони отримали через зв'язок з календарними циклами (зимою, весною, літом, осінню), від яких безпосередньо залежав побут наших предків. Часом їх ще називають аграрними, тобто пов'язаними з певними видами господарських робіт (сівбою, плеканням посівів, збиранням врожаю). Але це вірно лише до певної міри, оскільки значна частина тих звичаїв та обрядів виникла задовго до того, коли наші предки пізнали хліборобство.
Знання природних циклів і орієнтація в часі формувалися ще на тій стадії, коли давнє населення на території України вело привласнювальну форму господарювання, тобто існувало виключно за рахунок мисливства і збиральництва. Залежно від пори року воно переміщалося з місця на місце, тобто дотримувалося напівкочового способу життя, щоб забезпечити себе достатньою кількістю їжі.
Нині майже нічого невідомо про звичаї людей кам'яного віку (палеоліту, мезоліту). Але це не означає, що жодної обрядовості в них не було. Побут тих народів, чий спосіб життя до недавнього часу відповідав первісній стадії, яку давним-давно пройшли наші предки, засвідчує, що звичаї і обряди, приурочені до початку чи закінчення певного природного сезону, були і в них. У цьому переконує ближче знайомство з обрядовими циклами.
Минали тисячоліття, поки давні люди приручили звірів, навчилися вирощувати хліб. Перехід від привласнювальної до відтворювальної форми господарювання спричинив зміну способу життя. Полювання на звірів змінюється на тваринництво. Збиральництво поступово переростає у хліборобство; замість мандрівного способу життя настає відносна осілість, тривале проживання на певній території. Але первісні форми життя не зникають безслідно, а доповнюють новий господарський устрій. Ця закономірність властива і обрядовості, в якій давні обрядові дійства постійно доповнюються новими. Паралельно зі зміною способу життя наші предки набували все нових і нових знань. На їх базі формувався певний світогляд як система поглядів на утворення світу, розуміння в ньому місця людини, її взаємин з іншими людьми та навколишньою природою. Давні люди досить добре усвідомлювали значення природних явищ для свого існування. Ще в дописемний період вони намагалися якимось чином фіксувати свої знання про природу, здобуті у процесі пристосування до неї. Поступово формувалося розуміння впливу різних небесних явищ на суто земні справи людей. Це послужило відправною точкою для виникнення сучасної астрономії. З її зародженням формується система обліку великих проміжків часу, яка базується на періодичності видимого руху небесних тіл (Місяця, Сонця чи окремих планет).
Найдавнішим у багатьох народів був місячний календар. І це цілком природно, адже рух Місяця дуже легко спостерігати навіть неозброєним оком. Люди зауважили, що повернення Місяця в небесному просторі в одну і ту ж точку відносно Сонця відбувається приблизно через 30 діб; це добре простежується за місячними фазами -- різними формами видимої частини Місяця.
Відлік часу за Сонцем послужив основою сонячних календарів. Певний час обидві ці системи співіснували. На території України вже у IV тис. до н. е. користувалися місячно-сонячним календарем, за яким вираховували періоди настання весняних і літніх свят. Така практика дійшла до наших днів. Якщо свята Різдва і Купала, які ділять річне коло на дві рівні частини, визначають за сонячним календарем, то Великодень і Зелені свята -- за місячним. Різні за формою елементи обліку часу пізніше отримали теперішню назву -- "календар", яка походить від латинського слова "саіепсіагіит", дослівно -- "боргова книжка". "Календами" латиняни називали перші дні місяця, коли боржники повинні були сплачувати своїм кредиторам певні відсотки. Хоча термін "календар" запозичений, але власне системи обліку часу були відомі нашим предкам ще задовго до його виникнення. З пізніших часів дійшли до нас декілька календарів, які називають аграрними. На них звичайними зарубками позначали будні; косими хрестами, фігурками коней чи вершників -- святкові дні; косими і хвилястими лініями -- періоди дощів; стилізованими знаками рала, серпа -- періоди польових робіт. Одним з таких календарів був керамічний глечик, знайдений у 1899 р. під час розкопок поблизу с. Ромашки на Київщині. Майже через 70 років археологи віднайшли ще два подібні календарі -- глечик у с. Малаєшти (Молдова) та чашу в с. Лепесівка на Волині. Усі три знахідки належать до II--IV ст. н. е. Але такими календарями користувалися далеко не всі. Астрономічні підрахунки настання того чи іншого сезону здійснювались елітарною частиною населення. До прийняття християнства на території України це були жерці, служителі язичницьких храмів,-- так звані "волхви", "відуни", тобто особи, які володіли певними знаннями, але тримали їх у таємниці. Вони й вираховували періоди настання певних сезонів, визначали пов'язані з ними календарні свята -- терміни вшанування язичницьких божеств, яким поклонялися наші предки. Для більшості населення ближчим був календар, в основу якого покладено вегетаційний період, тобто період активного життя рослинного світу. У наших умовах вегетаційний рік триває від останніх весняних приморозків до перших осінніх. З ним була пов'язана трудова діяльність переважної більшості людей, оскільки знання початку чи кінця хліборобських робіт мало практичне значення. Разом з іншими системами обліку часу вегетаційним роком почали послуговуватися наші предки тоді, коли їх основним заняттям стало хліборобство. Ознаки такого обліку збереглися і до наших днів. Недаремно синонімом до слова "рік" і нині вважаємо термін "літо". За фенологічними ознаками сформувалася більшість сучасних назв місяців: березень, квітень, травень, червень тощо.
На обидві системи обліку часу -- елітарну і народну, що взаємодіяли і взаємодоповнювали одна одну, істотно вплинула християнізація наших предків-язичників. З прийняттям християнства на Русі складається новий календар, упроваджуються нові святкові дати. Частково вони співпадали зі старими язичницькими святами, частково витісняли їх. Відходили в небуття колишні служителі язичницьких храмів і культів, проти яких, у першу чергу, була спрямована боротьба християнської церкви. Забувалися назви божеств, на честь яких влаштовували свята наші предки. Та залишалася народна обрядова основа, яка впродовж наступних століть взаємодіяла з християнською обрядовістю. Так складався сучасний народний календар з християнськими датами і обрядами, доповненими прадавніми обрядовими елементами. Таке поєднання називають двоєвір'ям, але у світоглядній системі це вищий ступінь людського розвитку. Поєднання різновидових обрядових компонентів увійшло у плоть і кров українців. Ось чому ми сьогодні не уявляємо собі зими без Різдва Христового, перерядження і куті, весни -- без Великодня і писанок, літа -- без Зелених свят і клечання чи без купальських обрядів. Уособленням осені для нас залишаються святкування пам'яті Маккавеїв, Успення Богородиці, Спаса, поєднані з обжинковими обрядами.
Кожна пора мала свою важливу дату -- кульмінаційну точку, до якої були приурочені народні звичаї та обряди річного календарного кола. Основні їх фрагменти до певної міри збереглися у календарних циклах зими, весни, літа й осені.
Похожие статьи
-
ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ - Звичаї та обряди
Однією з найдавніших форм духовної культури народу є звичаї та обряди. Звичаї -- це повсякденні усталені правила поведінки, що склалися історично, на...
-
Сімейні обряди - Родинна обрядовість. Шлюбні звичаї
Усе сімейне життя в минулому супроводжувалась різноманітними обрядами та ритуалами, котрі в образно-символічній формі визначали певні етапи життя людини...
-
Весільна обрядовість - Обряди та звичаї в українській родині
Весілля - стародавній звичай, що сягає своїми коренями в минуле і являє собою дійство з елементами театральності. Як фольклорне явище, воно містить у...
-
Літні звичаї та обряди українців
Літні звичаї та обряди українців Літній цикл, як і весняний, вщент заповнений хліборобськими турботами, насамперед доглядом за посівами, не мав чітко...
-
Народження дитини. Родильна обрядовість - Обряди та звичаї в українській родині
Обрядовість родильний весільний поминальний Наш народ має багаті традиції, пов'язані з народженням дитини. Впродовж віків породіллям допомагали...
-
Звичаї, обряди, музика - Поділля як етнографічний район України
В календарі подолян не було чітких розмежувань між зимовими, весняними, літніми та осінніми сезонами. Кожен з них логічно переходив в наступний,...
-
Традиції дошлюбного спілкування - Обряди та звичаї в українській родині
Український народ протягом століть виробив сталу традицію звеличення шлюбу, сім'ї, домашнього вогнища. У його міфології була навіть божественна пара --...
-
Сім'я і відносини - Родинна обрядовість. Шлюбні звичаї
Сім'я - це об'єднання людей, що грунтується шлюбі або кровній спорідненості, зв'язаних спільністю побуту та взаємною відповідальністю. Основу сім'ї...
-
Похоронні та поминальні обряди - Обряди та звичаї в українській родині
У звичаях і віруваннях українців, пов'язаних зі смертю людини, простежується нашарування елементів різних часів і культурних рівнів: архаїчні язичницькі...
-
Обряд вірування народження хрещення дитина Церковне хрещення також зазвичай супроводжувалося різними народними звичаями, магічними діями і замовляннями....
-
Шлюбні звичаї та шлюб - Родинна обрядовість. Шлюбні звичаї
Одним з найважливіших етапів у житті людини є укладання шлюбу, який, власне, і становить основу для створення сім'ї. Будучи однією з форм регулювання...
-
Етнографічні матеріали засвідчують, що в усіх місцевостях України велика увага приділялася традиційним звичаям і обрядам, пов'язаним з народженням...
-
Календарні свята та обряди - Традиційна культура українського народу
Найважливіші складові духовного життя народу - свята та обряди. Вони відображають не тільки етнічну своєрідність, але й естетику, моральні цінності,...
-
Українська обрядовість весняного циклу
Українська обрядовість весняного циклу Весняний цикл календарних обрядів українців дещо здеформований християнським календарем. Починається він від дня...
-
Побут і звичаї - Культура та побут населення України
Духовну культуру й побуд суспільства визначав принцип корпоративності -- належності індивіду до соціальної групи. Сільска територіальна община називалася...
-
Календарні свята й обряди - складний фольклорний комплекс, в якому поєднується раціональний досвід і релігійно-магічні вірування, високоестетичні...
-
Сімейна обрядовість - Традиційна культура українського народу
Сімейна обрядовість складається з весільних, родильних (пологових) і похоронних обрядів. У циклі сімейних обрядів сплелися дії, символи, атрибути, які...
-
Кіммерійці Першим етнічним утворенням на території України були кіммерійці. Кіммерійці були першими на території України, хто перейшов від осілого до...
-
Побут і звичаї - Культура і побут населення України XIX-XX століть
Культура український побут звичай Духовну культуру й побут суспільства визначав принцип корпоративності - належності індивіду до соціальної групи....
-
Початок формування української мови - Історія становлення та розвитку української мови
Найважливіші фонетичні, граматичні та лексичні особливості української мови почали зароджуватись й розвиватись ще з ХІІ ст.; у XIV-XVI ст. у своїй...
-
Трипільська культура - Основні етапи розвитку та здобутки української культури
Існують різні думки щодо походження трипільської культури. За В. Хвойкою, наприклад, це було автохтонне населення (предки слов'ян), яке жило на території...
-
Обычаи. Обряды. Ритуал С древних времен народное художественное творчество было синкретичным, то есть слитыми с различными сферами и формами народной...
-
Вступ - Свято Меланки і Василя в народних віруваннях та обрядах
В умовах національного пригнічення український народ не помер духовно, він зберіг багаті культурні традиції, які своїм корінням відходять в далеке...
-
У статті розглянуто особливості філософського та релігійного дискурсу патристики і раннього середньовіччя, під впливом яких формувалася і розвивалася...
-
Способы заключения брака - Свадебные обряды в русской культуре
Исторические документы и народный фольклор донесли до нас различные способы заключения брака. "Повесть временных лет", датируемая началом IIX века...
-
Освіта та наука в Україні XIX ст - Основні етапи розвитку та здобутки української культури
Що стосується України, то на її території власна традиція широкої шкільної освіти була перервана. Якщо на початку XVIII століття практично кожне...
-
Після тривалої міжусобної боротьби на Київський стіл сідає Ярослав, який правив 18 років. Великою мірою він упроваджував усе краще, чого досяг Володимир:...
-
На початку VIII століття нової ери Аравія, яка в ті часи вважалася таким собі ведмежим закутком світової цивілізації, несподівано для тодішньої Ойкумени...
-
Висновки, Список використаної літератури - Свято Меланки і Василя в народних віруваннях та обрядах
Традиція обряд свято меланки Обрядовий календарний фольклор має для нас велике пізнавальне значення, бо в ньому художньо відбилися риси тисячолітньої...
-
Обряд погребения - Язычество восточных славян
Особое место среди языческих обрядов занимал обряд погребения. На протяжении длительного периода сильно колебалось соотношение двух основных видов...
-
Відьма - Українська демонологія
Відьма - жінка з надприродними силами. Етимологія слова Слово "відьма" має давньоруський корінь "в ? дъ", що пов'язаний із значеннями "відати",...
-
Обычаи и обряды чуваш, национальные блюда - Древняя культура Чувашии
Обрядовый календарь открывался праздником Сурхури. Это старинный чувашский праздник. В более древнем варианте он имел связь с поклонением племенным духам...
-
Біля села Королево на Закарпатті були виявленні найдавніші сліди перебування людини на території України, які датуються від 600 тис. до 1 млн. років...
-
Етнічні звичаї поляків - Поляки
Польська народна легенда розповідає про трьох братів Чеха, Леха і Руса, які мандрували багато віків тому. Лех осів там, де побачив білого орла в гнізді....
-
Етнос - Україна, етнос та основні етапи розвитку Українознавства
Чи можемо ми вважати, що племена, які заселяли прабатьківщину слов'ян, були праслов'янськими? Протягом століть одні племена змінювали чи витісняли інших,...
-
Свадебный обряд - Обычаи и традиции народов Болгарии
Синтез новой и традиционной культуры хорошо прослеживается в свадебном обряде. Сокращены или отпали многие предсвадебные ритуалы, связанные с аграрным...
-
Типичная славянская могила - Погребальный обряд у славян
Могила: Ближайшая этимология: укр. могила "(могильный) холм, курган", др.-русск. могыла "могильный холм", сербск.-цслав. могыла bounТj, болг. могила...
-
Діяльність Києво - Могилянського колегіуму розвивалася на вищому рівні порівняно з попереднім періодом. У колегіумі зосередилися кращі...
-
Основні етапи розвитку давньоруської архітектури - Періодизація української культури
У часи становлення Київської Русі формується тип давньоруського міста, складовими якого були: "дитинець", або "днешній град", у якому містилися...
-
В условиях монотонности, упорядоченности крестьянской жизни и отдаленности от центральных районов свадьба (и подобные события) превращались в яркое...
Календарно-побутова обрядовість: етапи формування - Звичаї та обряди