Висновки - Екоурбанізм в контексті перспектив постмодерної культури

Підводячи деякий підсумок даного дослідження, я можу сказати, що екоурбанізм - це специфічний полісемантичний напрямок розвитку сучасної культури, виражений через синтез інженерних і естетичних досягнень архітектури та принципів натуралізації і розумного природокористування.

Згідно цього визначення, можна сказати, що стабільний розвиток екоурбанізму забезпечений зростаючим проблемним колом прикладної екології та загально культурною тенденцією до естетизації природнього середовища.

Розвиток екоурбаністичних тенденцій - це, перш за все, розвиток нових підходів до формування, проектування і планування сучасного міста, реорганізації та реконструкції деградуючих територій шляхом структурування і багатоцільового використання цих територій, розглянутих у роботі на прикладах компактних екопоселень та більш масштабних екоміст. Але все ж головне досягнення екоурбанізму, розкрите у даній роботі - розробка та стабільна симбіотична актуалізація концептуалізму архітектури, що чого так тяжіє сучасний постмодернізм.

Даний напрямок уособлює ряд концепцій, що прагнуть до великої гнучкості та екологічної чутливості, що в даний час повинно включати в себе проектування та планування.

Методологія екоурбанізму зумовлює складність галузевого розмежування його діяльнісних аспектів. Виростаючи з ландшафтного дизайну, вданий напрямок розглядає складну сучасну міську динаміку, її сукупні знання і технічні прийоми з таких дисциплін як інженерія, загальна міська стратегія, ландшафтна екологія тощо.

Але одним із головних залишається саме культурно-естетичний аспект, що і забезпечує його відповідну актуалізацію в суспільстві. Аналітичні та теоретичні ідеї побудови міських стратегій об'єднуються з специфічними культурними наративами та цілим комплексом естетичних прийомів, головною метою яких є створення адекватного образу екоурбанізму як здорової, безпечної та надзвичайно перспективної альтернативи екстенсивному розвитку життєвого простору, що існував раніше.

Тому можна сказати, що однією з головних сучасних прерогатив та діяльнісних аспектів екоурбанізму як послідовного культурно-естетичного орієнтира постмодернізму є насамперед здійснення не тільки матеріальної переорієнтації даного життєвого простору, а й конструювання відповідних до напрямку ідейних концептів та симулякрів, мета яких буде полягати у розбудові принципово нового засобу сприйняття дійсності та вироблення системи внормованих прагнень по досягненню вже існуючих цілей, найголовнішою з яких видається життєвий стандарт.

На мою думку, головне досягнення екоурбанізму - це логічне продовження постмодерністської традиції по зміщенню і трансформації акцентів людської перцепції, що, нарешті, знайшла своє логічне продовження і в архітектурі на достатньо серйозному рівні. Рівень цей поданий не як імітація втілення декларованих ідейних постулатів, а як дійсно новий та свіжий погляд на оточуючу дійсність.

Підтверджений успіхом цілої низки завершених проектів та розвитком все більшої кількості, екоурбанізм можна назвати одним із найбільш перспективних напрямів розвитку як сучасної архітектури, так і культурно-естетичного простору в цілому.

Похожие статьи




Висновки - Екоурбанізм в контексті перспектив постмодерної культури

Предыдущая | Следующая