Логічна думка Голландії, Логічна думка Німеччини - Логіка нового часу
Бенедикт Спіноза (1632--1677) -- видатний філософ, який своїми гносеологічними ідеями вплинув на розвиток тогочасної логіки. Як і Декарт, він -- раціоналіст. Розум, на його думку, може пізнати все, оскільки сама дійсність розумна, раціональна.
Ідеалом наукового знання для Спінози була математика. Свій головний твір "Етика" він написав у формі, подібній до геометрії Евкліда. Розпочинається він з визначень вихідних понять, потім проголошуються безсумнівні положення -- аксіоми, а з визначень і аксіом виводяться теореми. Крім перелічених положень, Спіноза ще називав колларії -- висновки, що безпосередньо випливають із теорем, і схолії -- детальні доповнення-пояснення доведень. Так, із небагатьох вихідних положень він логічно вибудовує всю грандіозну теоретичну споруду -- метафізику, фізику і етику, цілісну картину світу. Уже такий виклад вчення Спінози не міг не вплинути на розвиток теорії доведення, особливо аксіоматичної теорії.
Логічна думка Німеччини
Готфрід Лейбніц (1646--1716) збагатив логіку новими ідеями. Деякі з них випередили свою епоху на кілька століть. Лише у XX ст. з розвитком логіки вони одержали підтримку і були розвинуті у працях сучасних вчених. Це передусім стосується його ідеї побудови спеціальної штучної мови, за допомогою якої будь-яке міркування можна перетворити на упорядкований ланцюжок знаків певного типу. У своїй дисертації "Про комбінаторне мистецтво" (1666) Лейбніц писав, що його метою є створення загального методу, з допомогою якого всі істини можна буде звести до деякого виду обчислення. У праці "Елементи універсальної характеристики" він здійснює спробу створити перше логічне числення, необхідною умовою якого було існування спеціальної мови. Створена Лейбніцем штучна мова була прототипом сучасних формалізованих мов логіки.
Значну увагу він приділяв законам логіки, насамперед закону тотожності, який розглядав як першу істину розуму. Цей закон Лейбніц застосовував при аналізі міркувань і суджень. Так, предикат, на його думку, мислиться в суб'єкті як його ознака, звідки робиться висновок про часткову чи повну тотожність суб'єкта і предиката судження.
На друге місце він ставив закон суперечності. Розрізняючи істини розуму (необхідні) і досвіду (випадкові), Лейбніц вважав, що цей закон є принципом усіх істин розуму, закон достатньої підстави -- усіх істин досвіду. Він застосовував закон суперечності при аналізі міркувань (як такий, що забороняє одночасно приймати два судження, одне з яких заперечує те, що стверджує друге), суджень (як заборону визнання істинності судження, що містить у собі суперечність, тобто в якому предикат суперечить суб'єкту). Закон суперечності у Лейбніца в певному розумінні є похідним від закону тотожності, бо якщо кожна річ узгоджується сама з собою, то звідси випливає, що жодна річ не може суперечити сама собі.
Хоча про необхідність закону достатньої підстави здогадувалися ще мислителі Давнього світу, проте сформулював його, на думку фахівців, Лейбніц. Він вважав, що цей закон діє у сфері лише досвідних істин, але не істин розуму.
Аналізував Лейбніц і основні форми мислення. Так, загальні поняття (як і загальні та необхідні судження), на його думку, не можна одержати з одиничних фактів за допомогою індуктивного умовиводу. Умовою істинності понять він вважав їх внутрішню несуперечливість та здатність бути вихідним пунктом і джерелом для значущих суджень.
Судження Лейбніц поділяв на аналітичні (в яких висловлюються вічні й необхідні істини) і синтетичні (випадкові істини). Він створив оригінальне вчення про гіпотезу, вважаючи, що може бути кілька гіпотез, які з однаковою переконливістю пояснюють відповідні явища. Об'єктивну цінність гіпотези Лейбніц вбачав у її здатності пояснити якомога більше відповідних явищ якомога меншою кількістю засновків. Особливо високо цінував гіпотези, які допомагають передбачати майбутнє.
Виняткового значення Лейбніц надавав проблемі істини, насамперед питанню про загальну природу істин. Будучи раціоналістом, він недооцінював індукцію і абсолютизував роль дедукції, вважаючи ідеалом наукового знання чисту дедукцію.
Ідеї Лейбніца дали поштовх для створення двох діаметрально протилежних логік -- формальної (сучасної, в основі якої -- ідея розгляду процесу міркування як числення і створення відповідної формалізованої мови) і діалектичної, змістовної, основаної на ідеї Лейбніца про саморух та розуміння поняття як джерела суджень.
Іммануїл Кант (1724--1804), назвавши арістотелівську логіку формальною, заявив, що після Арістотеля ця "логіка не могла зробити жодного кроку вперед і, очевидно, має цілковито замкнений, завершений характер". Якщо звичайна логіка вивчала форми мислення, абстрагуючись від аналізу предметного змісту цих форм, то створена Кантом трансцендентальна логіка повинна була досліджувати ті умови, які надають знанням апріорний характер і забезпечують можливість безумовно всезагальних і необхідних істин.
Георг-Вільгельм-Фрідріх Гегель (1770--1831) створив діалектичну логіку, яку Карл Маркс (1818--1883) успішно застосував при написанні всесвітньовідомої праці "Капітал", надавши їй (діалектичній логіці) матеріалістичну інтерпретацію.
Похожие статьи
-
Логіка Нового часу - Логіка Середньовіччя та Нового Часу. Схоластичні диспути
Суперечливий характер логіки епохи Відродження давався взнаки і в нові часи. Так, Ф. Бекон і його послідовники (емпірики) високо цінували індукцію і...
-
Логічна думка Франції - Логіка нового часу
Логіка відродження англія франція німеччина Рене Декарт (1596--1650) , піддаючи критиці схоластичну логіку, поставив, як і Бекон, перед наукою завдання...
-
Становлення і розвиток філософської думки в Україні (XI - XVII ст.) - Вітчизняна філософія
На величезній території, що обмежувалася на заході Верхньою і Середньою Віслою, півночі -- Прип'яттю, північному сході та сході включала пониззя Березини...
-
Філософія Нового часу історичними передумовами свого формування має утвердження буржуазного способу виробництва в Західній Європі, наукову революцію...
-
Філософське світоуявлення створює те середовище, в якій має місце і розвивається наукова думка. Певною мірою вона її обумовлює, сама, змінюючись в...
-
У Києво-Могилянській академії, заснованій Петром Могилою (1597-1647), вперше в Україні філософію викладали окремо від теології. Однак філософські курси,...
-
Острозький культурно-освітній центр - Філософська думка в Україні 16-19 ст
Важливу роль у розвитку філософської культури XVI - XVII України відіграла Острозька академія - перша українська школа вищого типу. Ректором школи був Г....
-
Готфрід Вільгельм Лейбніц - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Готфрід Вільгельм Лейбніц (1646-1716) уособлює завершений тип раціоналістичної філософії. В його вченні знайшла своє місце як раціоналістична, так і...
-
Рене Декарт - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Рене Декарт (1596-1650) знаменує сформованість філософії Нового часу. Найбільш відомими його творами є: "Правила для керування розуму", "Міркування про...
-
2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ - Сучасна філософія як наука
Зародження філософської думки, її культурно - історичні передумови Антична філософія Філософія середньовіччя Філософія Відродження Філософія Нового часу...
-
Логіка Середньовіччя - Логіка Середньовіччя та Нового Часу. Схоластичні диспути
Щодо логіки середньовіччя (як і всієї тогочасної культури) існують протилежні точки зору. Одні вчені розглядають цю епоху як час занепаду культури, інші,...
-
У Києво-Могилянській академії, заснованій Петром Могилою (1597-1647), вперше в Україні філософію викладали окремо від теології. Однак філософські курси,...
-
Острозький культурно-освітній центр - Філософська думка в Україні XVI-поч. XIX столітть
Важливу роль у розвитку філософської культури XVI - XVII України відіграла Острозька академія - перша українська школа вищого типу. Ректором школи був Г....
-
Філософська думка в Давньому Китаю - Давня філософія
У найдавніших пам'ятках духовної культури Давнього Китаю своєрідно поєднуються поезія, релігія й філософія. Порівняно з індусами, схильними до поетики й...
-
Клод Адріан Гельвецій - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Послідовний матеріаліст Клод Адріан Гельвецій (1715-1771) - автор праць "Про дух" (1758), "Про людину" (1793). Він визнає існування лише об'єктивної...
-
Українська філософія, як і кожна інша національна філософія, в своєму історичному існуванні постає складовою частиною загальносвітового та європейського...
-
ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ - Філософія Стародавнього світу
Звертаючись до Староіндійської філософії, ми поринаємо в духовну колиску людства. Й хоч індо-арійське суспільство було одним із чотирьох основних...
-
Формування філософії Нового часу, Френсіс Бекон - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Френсіс Бекон Філософія Френсіса Бекона (1561-1626) підкорена свідомій спробі формування науки та наукового пізнання. Трактат у вигляді проекту (який не...
-
Джордж Берклі - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Джордж Берклі (1684-1753) послідовно досліджує можливості чуттєвого пізнання дійсності, наслідуючи головні принципи філософії Локка, але, разом з тим,...
-
Філософія Джона Толанда - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Учень та послідовник Д. Локка, Д. Толанд (1670-1722) продовжив та поглибив критику релігії з позицій деїзму та матеріалізму, сприяв подальшому розвиткові...
-
Філософські начала праукраїнської доби розвинулися в культурі Київської Русі, держави, в кордонах якої наприкінці IX ст. об'єднались споріднені племена,...
-
Після Г. Сковороди вперше з новою силою зазвучала філософія українського духу у творчості Т. Г. Шевченка (1814-1861). Ця філософія глибоко індивідуальна,...
-
Філософські ідеї Г. Сковороди - Філософська думка в Україні XVI-поч. XIX столітть
Вихованцем Києво-Могилянської академії був видатний український філософ Г. С.Сковорода (1722-1794). Він народився в с. Чорнухи Полтавської губернії....
-
Томас Гоббс - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Класичний представник англійської філософії періоду англійської буржуазної революції Томас Гоббс (1588-1688) послідовно розробляє систему...
-
Історія філософської думки в Україні
Україна має свою багату історію, впродовж якої витворювалися високі зразки матеріальної та духовної культури, а в загальній скарбниці філософської думки...
-
Вчення про причини і начала буття Перша філософія, що "має своїм предметом перші початки і причини" , викладена у творі, що одержав назву "Метафізика"....
-
Філософія України другої половини XIX - початку XX століття - Філософська думка в Україні 16-19 ст
Після Г. Сковороди вперше з новою силою зазвучала філософія українського духу у творчості Т. Г. Шевченка (1814-1861). Ця філософія глибоко індивідуальна,...
-
Університетська філософія в Україні - Філософська думка в Україні 16-19 ст
У 1795 р. в результаті третього поділу Польщі до складу Російської імперії відходять землі Правобережної України, в освітніх установах і культурних...
-
Поль Анрі Гольбах - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Автор книги "Система природи" Поль Анрі Гольбах (1723-1789) найбільш систематично виклав принципи матеріалізму XVIII ст. Повністю відходячи від...
-
Давньоєврейська філософська думка - Давня філософія
Давньоєврейська держава, створена в Палестині наприкінці ІІ тисячоліття до Р. Х., сягнула найбільшого розквіту за мудрого царя Соломона (середина ІХ ст....
-
Існує чимало історичних свідчень того, що в Україні XIV - XVI ст. проявлявся стійкий інтерес до духовних та інтелектуальних новацій. У цей період в...
-
Философия Нового времени: Ф. Бэкон - Развитие философских школ и учений
Одним из ярких представителей философии Нового времени был английский ученый Ф. Бекон (1561-1626), родился в Лондане, закончил Кембридж. Основные...
-
Г. В. Ф.&;nbsp;Гегель - Естетика середньовіччя та Нового часу
Принцип історизму, послідовно проводиться Г. В.Ф. Гегель (1770-1831), дозволив здійснити поворот від етики внутрішньої переконаності до соціально...
-
Філософія Просвітництва, Дені Дідро - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Дені Дідро Дені Дідро (1713-1784) - автор відомих праць "Думки про пояснення природи", "Розмова Д'Аламбера з Дідро", "Філософські принципи матерії та...
-
Что такое эмпиризм философии Нового времени? - Античная и средневековая философия
Кто следовал этому направлению и в чем это выражалось? (греч. empeiria - опыт) - направление в теории познания, признающее чувственный опыт источником...
-
Перераховані вище особливості Відродження стимулювалися його філософією і в той же час саме в філософській творчості знаходило своє усвідомлення та...
-
Христіан Вольф - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Послідовник Лейбніца видатний німецький філософ Христіан Вольф (1679-1754), який доопрацьовує лейбніцівську філософію до рівня раціоналістичної...
-
Картезіанство - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Картезіанство складається з багатьох напрямів та течій філософії другої половини XVII ст., серед яких можна знайти навіть взаємовиключні. Картезіанська...
-
Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха - Філософська думка в Україні XIV-XVI століття
Першим німецьким філософом, подвергшим розгорнутій критиці систему і метод Гегеля з матеріалістичних позицій, був Л. Фейєрбах (1804--1872). Він слухав...
-
Философия Нового Времени - Философия любви
В 17 веке возникают иные концепции. Рене Декарт в работе "Страсти души" дает психологически-механическое определение души". любовь есть волнение души,...
Логічна думка Голландії, Логічна думка Німеччини - Логіка нового часу