УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ ТА ЗАХОДИ ЩОДО ЇЇ ОПРИМІЗАЦІЇ, Організаційні методи управління дебіторською заборгованістю на підприємстві - Управління дебіторською заборгованістю і розробка комплексу заходів щодо її оптимізації

Організаційні методи управління дебіторською заборгованістю на підприємстві

Управління оборотними активами, є найважливішою сферою діяльності будь-якого суб'єкта ринкового господарства, а його невід'ємною складовою виступає дебіторська заборгованість. Сучасний фінансовий стан підприємств характеризується зростанням дебіторської заборгованості в структурі їх активів, що призводить до уповільнення платіжного обороту. Тому виникає необхідність ефективного управління дебіторською заборгованістю підприємств з метою підвищення їх платоспроможності. Особливої гостроти й актуальності набуває питання управління дебіторською заборгованістю для конкретного підприємства в умовах несвоєчасного виконання зобов'язань покупців продукції; прострочення термінів позовної давності заборгованості за розрахунками, що погіршує платоспроможність.

У попередньому розділі дипломної роботи був проведений аналіз показників фінансового стану товариства з обмеженою відповідальністю "Ворожба". Він показав, що основними факторами, які досить негативно впливають на його діяльність є зростання сум дебіторської заборгованості за розрахунками та за товари, роботи, послуги. Отже, нашим завданням є пошук певних заходів, які будуть спрямовані на удосконалення управління дебіторською заборгованістю підприємства.

Одним із найважливіших етапів у політиці управління дебіторською заборгованістю є її реструктуризація. Реструктуризація виникає у разі зниження рівня абсолютної платоспроможності, виникнення постійної потреби у залученні додаткових позикових коштів для розрахунків за платежами.

На кінець аналізованого періоду питома вага дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги становила 43,13 % від її загальної суми, отже, далі нами будуть розглянуті заходи з реструктуризації лише цього виду дебіторської заборгованості.

Реструктуризація дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги (товарної дебіторської заборгованості) - це складова процесу реструктуризації активів, а також розглядається як сукупність заходів, спрямованих на підвищення рівня її ліквідності та прибутковості. Достатній рівень ліквідності даного виду дебіторської заборгованості характеризується можливістю своєчасної (відповідно до термінів кредитної угоди) або дострокової трансформації у грошову форму без значних фінансових втрат. Підвищення рівня прибутковості товарної дебіторської заборгованості пов'язане із забезпеченням зростання доходів (збільшення обсягів реалізації, підвищення ціни реалізації, стягнення штрафних санкцій за несвоєчасні розрахунки) та зменшенням відносних витрат з її обслуговування.

Можемо стверджувати, що процес реструктуризації значно відрізняється від політики управління дебіторською заборгованістю. Після завершення процесу реструктуризації досягаються такі цілі: підвищення рівня надійності товарної дебіторської заборгованості; підвищення рівня абсолютної платоспроможності; термінове залучення коштів для інвестиційних потреб.

Процес реструктуризації проходить поетапно (див. рис. 3.1).

Перший етап реструктуризації: власник чи вище керівництво (засновники) підприємства повинні усвідомити та оцінити наявні або можливі проблеми, зрозуміти необхідність їх розв'язання та виявити бажання зробити це за допомогою реструктуризації активів, в тому числі товарної дебіторської заборгованості.

Наступний етап пов'язаний із призначенням відповідальної особи чи керівника групи спеціалістів.

Відповідальна особа повинна мати доступ до фінансової роботи на підприємстві.

Рисунок 3.1 Етапи реструктуризації товарної дебіторської заборгованості

На третьому етапі проводиться поглиблене дослідження товарної дебіторської заборгованості, тобто, оцінка рівня та складу заборгованості, а також оцінка ефективності інвестованих у неї фінансових ресурсів. Методика аналізу обгрунтована І. О. Бланком [11]та Л. О. Лігоненко [38].

Четвертий етап - це розробка заходів щодо підвищення ліквідності товарної дебіторської заборгованості. Проводиться оцінка застосування методів рефінансування дебіторської заборгованості: факторинг, форфейтинг та облік векселів.

Рефінансування дебіторської заборгованості - це переведення дебіторської заборгованості в інші форми обігових активів підприємства (грошові кошти або високоліквідні цінні папери) з метою прискорення розрахунків.

Факторинг - це продаж дебіторської заборгованості на користь факторингової компанії чи банку. На підставі договору про проведення розрахункових операцій через факторинг банк, наприклад, може придбати в підприємства-продавця право вимоги за поставлені товари та надані послуги, строки сплати за які минули (прострочена дебіторська заборгованість), або за поточними розрахунками [20]. Цей інструмент на сьогодні ще не набув широкого застосування. Тому, основними методами впливу на дебіторів є переговори з боржниками, припинення відвантаження продукції, зміна процесу оплати наданих послуг чи товарів, застосування штрафних санкцій (нарахування пені) чи вирішенні наявних проблем через судові органи.

Факторинг спрямований на розв'язання таких важливих для постачальників проблем:

Недостатність обігових коштів;

Прискорення обіговості коштів;

Нарощування обсягів продажу;

Перетворення дебіторської заборгованості в гроші;

Одержання додаткового фінансування;

Ліквідація касового розриву.

Позитивні сторони факторингу як інструмента фінансового менеджменту для підприємств полягає у такому:

Факторинг ефективно допомагає розширенню експортних операцій;

Підприємство може залучати нових покупців і запропонувати їм пільгові умови купівлі;

Є можливість закупити товари у своїх постачальників за нижчими цінами через відмову відстрочення платежу з їх боку;

Перетворити продаж з відстроченням платежу в продаж з негайною оплатою;

Факторинг є важливою передумовою забезпечення фінансової стабільності підприємства;

Факторинг істотно підсилює взаємну відповідальність сторін - клієнта та фінансового агента;

Факторинг сприяє ліквідації касових розривів;

Він є важливим елементом у системі страхування бізнесу.

Основними функціями факторингу є:

Здійснення контролю над виданим комерційним кредитом, включаючи одержання виторгу з боржника;

Захист інтересів постачальника шляхом фінансування його поточної діяльності;

Ведення відповідних бухгалтерських операцій;

Захист від кредитних ризиків.

Незважаючи на велику кількість переваг, факторинг не є універсальним виходом при кредитуванні товарних угод, через те, що головний недолік факторингу полягає у тому, що його використання обходиться підприємству дорожче, ніж залучення кредиту.

Вартість факторингового обслуговування висока через комплексний характер послуг фактора й підвищених ризиків у випадку безобігового факторингу. Вона складається з:

Відсотка за користування кредитом (вище ринкової ставки за кредитами відповідної терміновості на два-три відсоткових пункти);

Плата за обслуговування: стягується як відсоток від суми рахунку-фактури зазвичай у межах 0,5 - 3 % від суми перевідступлених рахунків;

При безобіговому факторингу - спеціальні надбавки за ризик у розмірі 0,2 - 0,5 % від суми кредитування.

Форфейтинг полягає у трансформації комерційного кредиту в банківський кредит. У цьому випадку продаж боргу, оформленого обіговими документами (перевідним векселем або перевідним акредитивом), здійснюється на умовах відмови (або форфейтингу) банку від регресу вимог на кредитора (продавця продукції) у разі, якщо боржник (покупець) виявився неплатоспроможним [20]. Але для того, щоб зменшити ризик можливих втрат при неповерненні частини боргу, банк вимагає значну знижку з ціни (дисконт). Величина цього дисконту і виступає ціною рефінансування дебіторської заборгованості за допомогою форфейтингу.

Зміст обліку (дисконту) векселів полягає в тому, що банк, придбавши вексель за іменним індосаментом, терміново його оплачує пред'явнику, а платіж отримує тільки з настанням зазначеного у векселі терміну погашення [20]. Економічною суттю операції дисконтування є дострокова реалізація векселя його держателем банку і переведення комерційного кредиту в банківський. За достроковий платіж банк утримує з номінальної суми векселя певну винагороду на свою користь, тобто оплачує вексель за мінусом знижки. Різниця між сумою, яку банк заплатив, придбавши вексель, і сумою, яку він отримає на цей вексель у термін платежу, також називається дисконтом.

На нашу думку, зазначені вище методи рефінансування сприяють більш ефективному управлінню дебіторської заборгованості, оскільки підприємство має можливість повернути кошти в строк та в більшій мірі.

Важливим напрямком в управлінні дебіторською заборгованістю є оцінювання тенденцій управління дебіторською заборгованістю, грошовими коштами та їх еквівалентами і поточними фінансовими інвестиціями, що дає змогу кількісно (в балах) визначити рівень управління дебіторською заборгованістю. При здійснені бальної оцінки порівняння окремі значення передбачають використання двох рівнів оцінки. Перший рівень оцінки дає можливість порівняти показники за певний період, другий - визначити бальну оцінку двох показників з урахуванням тенденцій в їх змінах.

Таблиця 3.1 Бальна оцінка показників для обгрунтування рівня управління дебіторською заборгованістю, грошовими потоками, поточними фінансовими інвестиціями

Показник	Кількість рівнів оцінки	Характеристика	Оцінка в балах
Обсяги дебіторської заборгованості (ДЗ) порівнюються з обсягами продажу (ОП)	1	ДЗ ^ із v ОП ДЗ v із ? ОП ДЗ ^ із ^ ОП ДЗ v із ^ ОП ДЗ v із v ОП ДЗ ^ із v ОП ДЗ ? із v ОП ДЗ ^ із ? ОП	1 1 1 1 0 0 0 0
Обсяги продажів (ОП) порівнюються з часткою в них дебіторської заборгованості (ЧДЗ)	1	ЧДЗ ^ в ОП ЧДЗ v в ОП	1 0
2	ЧДЗ ^ із ^ ОП ЧДЗ v із ^ ОП ЧДЗ v із ? ОП ЧДЗ ? із ^ ОП ЧДЗ v із v ОП ЧДЗ ^ із v ОП ЧДЗ ? із v ОП ЧДЗ ^ із ? ОП	1 1 1 1 0 0 0 0
Період погашення дебіторської заборгованості (ПпДЗ) порівнюється періодом погашення кредиторської заборгованості (ПпКЗ)	1	ПпДЗ не перевищує ПпКЗ ПпДЗ перевищує ПпКЗ	1 0
2	ПпДЗ v із v ПпКЗ ПпДЗ ? із v ПпКЗ ПпДЗ v із ? ПпКЗ ПпДЗ ^ із ^ ПпКЗ ПпДЗ ^ із ? ПпКЗ ПпДЗ ? із ^ ПпКЗ	1 1 1 0 0 0
Коефіцієнт простроченої дебіторської заборгованості (Кпдз) порівнюється з обсягами дебіторської заборгованості (ДЗ)	1	Кпдз v із v ДЗ Кпдз v із ^ ДЗ Кпдз ? із ^ ДЗ Кпдз v із ? ДЗ Кпдз ^ із v ДЗ Кпдз ^ із ^ ДЗ Кпдз ^ із ? ДЗ	1 1 1 1 0 0 0
Період перебування капіталу в грошових коштах (ППКГК) порівнюється з обсягом прострочених платежів (ОПП) даного підприємства	1	ППКГК v і відсутні ОПП ППКГК v із v ОПП ППКГК ^ із v ОПП ППКГК ? із v ОПП ППКГК ^ і відсутні ОПП ППКГК v із ^ ОПП ППКГК ^ із ^ ОПП ППКГК ? із ^ ОПП	1 1 1 1 0 0 0 0
Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл) порівнюється з часткою простроченої дебіторської заборгованості (ЧПДЗ) Нормативне значення КШЛ: 0,7-1	1	Кшл < норм. значення і ЧПДЗ не значна Кшл >= норм. значення і ЧПДЗ не значна Кшл < норм. значення і ЧПДЗ значна Кшл >= норм. значення і ЧПДЗ значна	1 1 0 0
2	Кшл >= норм. значення і ЧПДЗ v Кшл < норм. значення і ЧПДЗ v Кшл >= норм. значення і ЧПДЗ ^ Кшл < норм. значення і ЧПДЗ ^	1 1 0 0
Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл) порівнюється з динамікою питомої ваги грошових коштів і поточних фінансових інвестицій (ЧГКПФІ)	1	Кшл < норм. значення і ЧГКПФІ значна Кшл > норм. значення і ЧГКПФІ значна Кшл < норм. значення і ЧГКПФІ не значна Кшл > норм. значення і ЧГКПФІ не значна	1 1 0 0
2	Кшл ? і ^ ЧГКПФІ Кшл ^ і ^ ЧГКПФІ Кшл ? і v ЧГКПФІ Кшл v і v ЧГКПФІ або ?	1 1 0 0
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал) порівнюється з коефіцієнтом ліквідності грошових потоків (Клгп) Нормативне значення КАЛ: 0,2	1	Кал <= норм. значення і Клгп=1 Кал >= норм. значення і Клгп=1 Кал <= норм. значення і Клгп>1 Кал >= норм. значення і Клгп>1	1 1 0 0
2	Кал ^ і Клгп=1 Кал v і Клгп=1 Кал ^ і Клгп>1 Кал v і Клгп>1	1 1 0 0
Коефіцієнт рентабельності використання вільних грошових коштів (Кр) в короткострокових фінансових вкладеннях порівнюються з обсягом поточних фінансових інвестицій (ПФІ)	1	Кр ^ із ? ПФІ Кр ^ із v ПФІ Кр v із ^ ПФІ Кр v із ? ПФІ	1 1 0 0

Присудження балів та умовні позначення:

0 балів - у випадку негативної тенденції 1 бал - у випадку позитивної тенденції ^ - збільшення показника v - зменшення показника ? - незмінність показника

Прийняті управлінські рішення управління дебіторською заборгованістю, грошовими коштами, поточними фінансовими інвестиціями можуть бути оцінені в 0 або 1. На підставі експертних досліджень установлено, що максимальна кількість балів становить 14.

Рівень управління дебіторською заборгованістю, грошовими коштами, поточними фінансовими інвестиціями на підприємстві вважають високим, якщо набрано 10 і більше балів, середнім: 6 - 9 балів і низьким: 5 і менше балів Приймати рішення щодо підвищення ефективності управління оборотними активами доцільно на підставі аналізу позицій і оцінки в балах.

Проведемо бальну оцінку показників управління дебіторською заборгованістю, грошовими коштами та поточними фінансовими інвестиціями ТОВ "Ворожба" в період 2009 - 2011 рр. (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 Бальна оцінка показників для обгрунтування рівня управління дебіторською заборгованістю, грошовими потоками, поточними фінансовими інвестиціями підприємства ТОВ "Ворожба" за 201 - 2011 рр.

Показники	Кількість рівнів оцінки	Оцінка в балах
2010 р.	2011 р.
Обсяги дебіторської заборгованості порівнюються з обсягами продажу	1	1	1
Обсяги продажів порівнюються з часткою в них дебіторської заборгованості	1	1	0
2	1	1
Період погашення дебіторської заборгованості порівнюється періодом погашення кредиторської заборгованості	1	0	0
2	0	0
Коефіцієнт простроченої дебіторської заборгованості порівнюється з обсягами дебіторської заборгованості	1	0	1
Період перебування капіталу в грошових коштах порівнюється з обсягом прострочених платежів даного підприємства	1	0	0
Коефіцієнт швидкої ліквідності порівнюється з часткою простроченої дебіторської заборгованості	1	1	1
2	0	1
Коефіцієнт швидкої ліквідності порівнюється з динамікою питомої ваги грошових коштів і поточних фінансових інвестицій	1	1	1
2	0	0
Коефіцієнт абсолютної ліквідності порівнюється з коефіцієнтом ліквідності грошових потоків	1	0	0
2	0	1
Коефіцієнт рентабельності використання вільних грошових коштів в короткострокових фінансових вкладеннях порівнюються з обсягом поточних фінансових інвестицій	1	0	1

За результатами проведеного аналізу підприємство у 2010 році набрало 5 балів, що свідчить про низький рівень управління дебіторською заборгованістю. Що стосується 2011 року то товариство підвищило показник до 8 балів, що відповідає середньому рівню управління дебіторською заборгованістю, грошовими коштами, поточними фінансовими інвестиціями.

Негативним моментом діяльності підприємства є збільшення обсягів дебіторської заборгованості та суми простроченої дебіторської заборгованості, також слід звернути увагу на можливість зменшення періоду погашення дебіторської заборгованості по відношенню до періоду погашення кредиторської заборгованості.

Отже, урахування обгрунтованості мети управління оборотними активами та застосування запропонованої методики дає змогу виявити недоліки в управлінні дебіторською заборгованістю, грошовими коштами, поточними фінансовими інвестиціями на вітчизняних підприємствах, обгрунтувати вплив на показники ліквідності платоспроможності прибутковості та прийняти своєчасні управлінські рішення.

Серед проблем управління дебіторською заборгованістю на ТОВ "Ворожба" можна виділити наступні:

Немає достовірної інформації про терміни погашення зобов'язань компаніями-дебіторами;

Не проводиться оцінка кредитоспроможності покупців;

Не регламентована робота з простроченою дебіторською заборгованістю.

Для вирішення цих проблем пропонується:

1) дані про виставлені дебіторам рахунки, які не сплачені на сьогодні; 2) час прострочення платежу по кожному з рахунків; 3) розмір безнадійної і сумнівної дебіторської заборгованості, оціненої на підставі встановлених внутрішньофірмових нормативів; 4) кредитна історія контрагента(середній період прострочення, середня сума кредиту);

Таким чином, рекомендовані вище положення, які могли б лягти в основу політики управління дебіторською заборгованістю в ТОВ "Ворожба", дозволять підприємству уникнути збитків пов'язаних із списанням безнадійної до стягнення дебіторської заборгованості, підвищити ефективність розрахунків.

Організаційні методи управління дебіторською заборгованістю на підприємстві

Похожие статьи