Основні аспекти грошово-кредитної політики України у світі сучасних монетарних теорій - Грошово-кредитна політика

Грошово-кредитна політика України в перехідний період пройшла складний, звивистий шлях розвитку, про що вже йшлося в розділі 4. Зараз зробимо спробу оцінити характер її на окремих етапах розвитку під кутом зору відповідності основним положенням кейнсіанської та монетаристської концепцій.

На першому етапі (1991--1994 рр.) підходи до вирішення завдань економічної політики в Україні мали переважно кейнсіанський уклін. На цьому етапі вирішальну роль у прийнятті владними структурами економічних рішень відігравали поточні, переважно короткострокові, цілі, що визначалися в основному політичними чи соціальними міркуваннями. Довгострокові, стратегічні цілі (стабілізація цін, макроекономічна стабілізація, забезпечення економічного зростання, підвищення зайнятості тощо) відсувалися на другий план. Навіть перехід до ринкової економіки і запровадження ринкових методів господарювання, проголошені як стратегічна ціль економічної політики, найчастіше не враховувалися при прийнятті тактичних рішень. Це виявлялося в надмірному втручанні органів державного управління в господарські процеси, в переважно "ручному" управлінні вирішенням конкретних економічних завдань, замість того, щоб швидше створити ринковий механізм економічного розвитку і забезпечити його функціонування на засадах саморегулювання. Такий підхід зумовлював надто повільний перебіг ринкових реформ в Україні, сприяв поглибленню економічної кризи.

У цей період явно перебільшувалася роль та можливості держави в регулюванні економіки, переоцінювалися можливості фіскально-бюджетного механізму у вирішенні всіх соціально-економічних завдань -- тактичних і стратегічних, доводилась доцільність і ефективність прямого втручання державних органів в економічні процеси. Оскільки такі методи управління економікою в нових умовах не спрацьовували, економічне життя країни виявилося некерованим і опинилося у вкрай складному становищі: ринки розбалансовані, державні фінанси підірвані, бюджет непомірно дефіцитний, сфера обігу переповнена зайвими грошима, виробництво швидко скорочувалося.

Кейнсіанський підхід проявлявся також у ставленні до інфляції. Інфляційна загроза явно недооцінювалася. Емісія грошей широко використовувалася для фінансування всіх поточних потреб, які не були передбачені державним бюджетом, та для покриття бюджетного дефіциту.

У руслі кейнсіанського підходу були і конкретні заходи в монетарній політиці -- жорстка фіксація валютного курсу в 1993--1994 рр., переважне використання адміністративно-обмежувальних монетарних інструментів (висока норма обов'язкового резервування та часті її зміни, пряме обмеження кредитної діяльності комерційних банків -- через установлення кредитних стель, обмеження доступу банків до централізованих кредитних ресурсів тощо).

З 1994 р. в економічній політиці відбулися деякі зміни, особливо в монетарній сфері, а саме:

В загальноекономічній політиці був проголошений курс на макроекономічну стабілізацію, на прискорення ринкових реформ та формування ринкового механізму функціонування економіки;

У фіскально-бюджетній політиці визнавалося за необхідне переорієнтуватися на подолання бюджетного дефіциту і послаблення дефіцитного фінансування економіки, зменшення податкового тиску і переведення суб'єктів господарювання на засади самофінансування;

У грошово-кредитній політиці було взято курс на подолання гіперінфляції, лібералізацію кредитного та валютного ринків, формування ринку цінних паперів, відмежування емісійного механізму НБУ від бюджетного механізму і скорочення фінансування бюджетного дефіциту за рахунок сеньйоражу.

Усі ці зміни більше відповідали монетаристському підходу, ніж кейнсіанському. Проте подальший розвиток подій показав, що досить послідовно дотримувалося проголошеного курсу лише монетарне керівництво країни, передусім НБУ. У загальноекономічній та фіскально-бюджетній політиці суттєвих змін у бік посилення засад ринкового саморегулювання не відбулося.

Тому є підстави вважати, що на другому етапі перехідного періоду, що розпочався з 1994 р., економічна політика в Україні проводилася на дуалістичних засадах -- керівництво реальної економіки та фіскально-бюджетної сфери здійснювалося більше в руслі кейнсіанських підходів, а керівництво монетарної сфери -- у руслі монетаристських підходів. Такий дуалізм негативно вплинув на хід ринкової трансформації економіки, на стан макроекономічної стабілізації та оздоровлення державних фінансів, поглибив розрив між секторами реальної економіки та грошово-кредитним. Адже механізм ринкової саморегуляції економіки, як неминуча передумова монетаристських ідей грошово-кредитного регулювання, не був створений. Це істотно знизило результативність антиінфляційної політики, обмежило її позитивні наслідки переважно монетарною сферою.

Орієнтація грошово-кредитної політики в Україні на монетаристські підходи економічного регулювання проявилася в багатьох діях і рішеннях Національного банку. Це насамперед перехід до жорсткої грошово-кредитної політики та орієнтація її на регулювання грошової маси в обороті відповідно до динаміки обсягу ВВП. Звичайно, мова не йде про дотримання НБУ "грошового правила" М. Фрідмана, для цього ще не було достатніх передумов, проте орієнтація динаміки пропозиції грошей на динаміку ВВП досить чітко відповідає підходам сучасних монетаристів.

Як адекватну монетаристській концепції можна оцінити послідовну орієнтацію НБУ на утвердження своєї самостійності в проведенні монетарної політики, збереження незалежності від органів виконавчої влади, лібералізацію кредитного і валютного ринків, запровадження режиму плаваючого валютного курсу, розвиток ринку цінних паперів, на посилення ролі суто економічних інструментів грошово-кредитного регулювання тощо. Позитивними наслідками такої політики НБУ стали:

Поступове (протягом 1994--1995 рр.) зниження інфляції з гіпервисокого (10260% в 1993р.) до помірного (139% в 1996р.) рівня;

Помітна стабілізація валютного курсу гривні;

Формування авторитету НБУ як органу монетарного управління серед українських та міжнародних банків та інших фінансових структур;

Утвердження самостійного статусу НБУ серед органів державного управління економікою.

Щоб реалізувати ці досягнення в грошово-кредитній сфері і вивести економіку зі стану тривалої стагнації, потрібно було прискорити формування ринкового механізму функціонування економіки України. Тільки за цієї умови вдалося довести, що результативність монетаристських підходів не обмежується лише грошово-кредитною сферою, а й проявляється у сфері реальної економіки: з 2000 р. почалося зростання суспільного виробництва.

Задача 21

На який термін необхідно покласти 5000 грн., щоб отримати реальний процентний прибуток у розмірі 1000 грн. при ставці 18% річних по депозитах до запитання. Прогнозований індекс інфляції 1,4.

Розв'язання:

Ір=Ін/Іінф,

Де Ір - реальний процентний прибуток;

Ін - номінальний процентний прибуток;

Іінф - індекс інфляції.

Номінальна вартість майбутнього депозиту

,

Де Sд - номінальна вартість майбутнього депозиту;

Р - депозит.

З іншого боку номінальна вартість майбутнього депозиту

Sд = Рх(1+іn).

Де - n - термін депозита.

6400=5000х(1+0,18n);

N = (6400/5000-1)/0.18=1.55 року

Відповідь: 5000 грн. необхідно покласти на термін 1,55 року, щоб отримати реальний процентний прибуток у розмірі 1000 грн.

Задача 51

Визначити максимальну суму нових грошей, що можуть бути утворені банківською системою на основі наступних даних:

    - сума нових депозитів, що спричинили процес мультиплікації -- 50000 грн., - норма обов'язкового резервування -- 9%.

Розв'язання:

Рівень грошово-кредитної мультиплікації (коефіцієнт мультиплікатора M) залежить від норми обов'язкового резервування (R) і визначається за формулою. Приріст грошової маси (М) унаслідок грошово-кредитного мультиплікатора може бути виражений формулою, де R -- початковий приріст резервів, що спричинив процес мультиплікації

Грн.

Література

    1. Закон України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 р. 2. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 р. 3. Закон України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" від 5 квітня 2001 р. 4. Указ Президента України "Про грошову реформу в Україні" // Вісник НБУ. -- 1996. -- № 5. 5. Гальчинський А. С. Теорія грошей. -- К.: Основи. -- 2001. 6. Долан Э. Дж., Кэмпбэлл К. Л., Кэмпбэлл Г. Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. -- М.; Л., 1991. 7. Деньги, кредит, банки / Под ред. О. И. Лаврушина. -- М., 1998. 8. Гроші та кредит / За ред. Б. С. Івасіва. -- К., 1999. 9. Мишкін Фредерік С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків. -- К., 1998. 10. Усоскин В. М. Современный коммерческий банк: управление и операции. -- М., 1993. 11. Фридмен М. Количественная теория денег. -- М., 1996. 12. Кейнс Дж. М. Трактат про грошову реформу. Загальна теоріязайнятості, процента та грошей. -- К., 1999. 13. Деньги / Под ред. А. А. Чухно. -- К., 1997. 14. Савлук М. І. Нова національна валюта гривня працює на економіку

України // Фінанси України. -- 1997. -- № 2.

15. Савлук М. І., Сугоняко О. А. Чи вистачає грошей економіці України? // Вісник НБУ. -- 1997. -- № 4.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З дисципліни: "Гроші та кредит"

(Варіант №6)

Зміст

    6. Поняття грошового обороту та його економічна основа 36. Напрями монетарної теорії грошей

Задача 25

Банк надає позику сумою 5 млн грн. під 33% річних за плаваючою ставкою. Після двох місяців ставка зросла до 35%, а через 6 місяців від дати видачі - збільшилась до 38%. Обчислити яку суму повинен повернути позичальник банку через рік після надання йому позики

Задача 55

Визначити величину окремих грошових агрегатівза наступними даними:

    - готівка на руках у населення 140 млрд. грн.; - кошти на розрахункових та інших поточних рахунках 160 млрд. грн.; - строкові депозити 180 млрд. грн.; - безготівковий обіг 80 млрд. грн.; - кошти за трастовими операціями 40 млрд. грн.; - готівка в касах банків 112 млрд. грн.; - готівковий обіг 100 млрд. грн

Література

Похожие статьи




Основні аспекти грошово-кредитної політики України у світі сучасних монетарних теорій - Грошово-кредитна політика

Предыдущая | Следующая