Нормативно-правове забезпечення інвентаризації активів підприємства - Сутність процесу інвентаризації

Відповідно до Закону України 'Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні' від 16.07.1999 № 996-ХІV (із змінами):

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам фінансової звітності для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства (п. 1 ст. 3);

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку (п. 2 ст. 3);

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації (п. 1 ст. 8);

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників] або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів (п. 2 ст. 8);

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (п. З ст. 8);

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка (п. 1 ст. 10);

Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством (п. 2 ст. 10).

Відповідно до пункту 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 116 (із змінами), розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419 (із змінами):

Фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством -- іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики (п. 2);

Перед складанням річної фінансової звітності обов'язкове проведення інвентаризації активів та зобов'язань підприємства (п. 12);

Проведення інвентаризації також обов'язкове у разі (п. 12):

Передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворення державного підприємства в акціонерне товариство;

Зміни матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ);

Встановлення фактів крадіжок або зловживань, зіпсуття цінностей, а також за приписом судово-слідчих органів; пожежі, стихійного лиха або техногенної аварії;

Ліквідації підприємства, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України Міністерства фінансів України від 30.10.1998 № 90 (із змінами):

Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю майна (п. 1.2);

Інвентаризації підлягає все майно установи, незалежно від його місцезнаходження, і всі види фінансових зобов'язань (п. 1.3);

Інвентаризація майна проводиться за його місцезнаходженням та за матеріально відповідальними особами. Під час інвентаризації в обов'язковому порядку проводиться констатація наявності об'єктів (п. 1.3);

Кількість інвентаризацій у звітному році, дати їх проведення й перелік майна та зобов'язань, що підлягають інвентаризації під час кожної з них, визначаються керівником установи -- крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим (п. 1.8);

Відповідальність за організацію інвентаризації, правильне та своєчасне її проведення несе керівник установи (п. 1.10);

Головний бухгалтер, разом із керівниками відповідних підрозділів та служб, зобов'язаний контролювати дотримання установлених правил проведення інвентаризації (п. 1.10);

Для проведення інвентаризації наказом керівника установи створюється комісія з числа працівників установи за обов'язкової участі головного (старшого) бухгалтера. Інвентаризаційну комісію очолює керівник установи чи його заступник (п. 1.11);

Наказом установлюються також терміни початку та закінчення робіт з проведення інвентаризації та порядок відображення її результатів у обліку (п. 1.11);

В установах, у яких унаслідок великого обсягу робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечене однією комісією, утворюються також місцеві комісії, очолювані керівниками відповідних структурних підрозділів, на які покладається проведення інвентаризації в структурних підрозділах цих установ. Забороняється призначати головою місцевої інвентаризаційної комісії в одній і тій самій установі одного й того самого працівника два роки підряд. До складу місцевої комісії включається працівник бухгалтерії. Робота місцевих комісій організовується та контролюється центральною комісією (п. 1.12);

Проведення інвентаризації в установах, які обслуговуються централізованою бухгалтерією, оформляється (в частині затвердження центральної інвентаризаційної комісії та календарного плану проведення інвентаризації) наказом керівника установи, при якому утворена централізована бухгалтерія, а також затверджується розподіл працівників централізованої бухгалтерії в установах для участі їх у місцевих інвентаризаційних комісіях. На підставі цього наказу керівники установ, які обслуговуються централізованою бухгалтерією, призначають місцеві інвентаризаційні комісії, до складу яких обов'язково входять працівники бухгалтерії та інші фахівці (інженери, технологи, економісти та ін.), які добре знають об'єкт інвентаризації та первинний облік. Місцеві інвентаризаційні комісії очолюються представником керівника установи, який призначив інвентаризацію (п. 1.13);

Центральна інвентаризаційна комісія проводить інвентаризацію матеріальних цінностей і грошових коштів, які належать централізованій бухгалтерії та установі, при якій вона створена, а також коштів у розрахунках та бланків суворої звітності і керує роботою місцевих інвентаризаційних комісій; у разі потреби (при встановленні серйозних порушень правил проведення інвентаризації та інше) проводить, за рішенням керівника установи, повторні суцільні інвентаризації, розглядає пояснення, отримані від осіб, які припустилися недостачі чи псування цінностей, а також інших порушень, та дає пропозиції про порядок врегулювання виявлених недостач і втрат від псування цінностей (п. 1.14);

Місцеві інвентаризаційні комісії проводять зняття фактичних залишків матеріальних цінностей, звіряють наявність вказаних цінностей з даними бухгалтерського обліку і складають свої висновки про виявлені недостачі та надлишки, вносять пропозиції з питань впорядкування приймання, зберігання та відпуску матеріальних цінностей, покращення обліку та контролю за їх збереженням (п. 1.14);

Дані бухгалтерського обліку, які проставляються в описах, скріплюються підписом працівника бухгалтерії. Матеріали інвентаризації розглядаються та затверджуються особами, які були призначені комісією для проведення інвентаризації (п. 1.14);

Інвентаризаційні комісії несуть відповідальність за (п. 1.15):

Своєчасність і дотримання порядку проведення інвентаризації відповідно до наказу керівника установи;

Повноту і достовірність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, основних засобів, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, нематеріальних активів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках;

Правильність і своєчасність оформлення матеріалів інвентаризації відповідно до встановленого порядку;

Дані інвентаризації з кожного виду цінностей записуються в інвентаризаційні описи окремо, за місцезнаходженням цінностей і особами, відповідальними за їх зберігання (п. 1.21).

Відповідно до пункту 1 наказу Міністерства фінансів України 'Про затвердження деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ' від 26.06.2013 № 611 затверджено такі нормативно-правові акти з бухгалтерського обліку бюджетних установ:

План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ;

Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ;

Положення з бухгалтерського обліку фінансових інвестицій бюджетних установ.

Відповідно до листа Державного казначейства України 'Про порядок відображення фактичних нестач грошових, валютних, матеріальних та інших цінностей' від 12.05.2004 № 07-04/959-3875:

Нестачі встановлюються здебільшого в процесі інвентаризації;

Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю майна;

Інвентаризація майна проводиться за його місцезнаходженням та за матеріально відповідальними особами;

Під час інвентаризації в обов'язковому порядку констатується наявність об'єктів;

Наявність цінностей при інвентаризації виявляється шляхом обов'язкового підрахунку, зважування, обміру і таке інше, виходячи зі встановлених одиниць виміру;

Виявлені при інвентаризації розходження між фактичними залишками з даними бухгалтерського обліку є нестачами;

Причинами нестач можуть бути природні втрати (розпилювання, випаровування, всихання тощо], помилки під час приймання та відпускання цінностей, зловживання (розкрадання);

Суми нестач матеріальних цінностей понад норми природних втрат, а також втрати від псування цінностей, крадіжок, знищення, за якими встановлено винні особи, списуються з балансу з віднесенням сум крадіжок на рахунок винних осіб з метою відшкодування завданих збитків.

Похожие статьи




Нормативно-правове забезпечення інвентаризації активів підприємства - Сутність процесу інвентаризації

Предыдущая | Следующая