Організація ф'ючерсних угод - Фондовий ринок

Ф'ючерсна угода - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту. Як правило, ф'ючерсні угоди укладають на біржі, хоча ніхто не забороняє укладати контракти між конкретним продавцем і покупцем на вільному ринку.

Кожна біржа, що організує купівлю-продаж ф'ючерсних угод, вправі установити свій порядок їх укладання і виконання відповідно до законодавства конкретної біржі. Для укладання біржової ф'ючерсної угоди насамперед визначають його учасників. До них відносяться:

1. Клієнти, що бажають взяти участь у процесі торгівлі. Ними можуть бути члени будь-якої біржі, постійні чи разові її відвідувачі, як фізичні, так і будь-які юридичні особи, включаючи інституціональних інвесторів, до яких відносяться інвестиційні інститут, банки, холдингові і фінансово-холдингові компанії, фонди майна, страхові компанії. 2. Посередницька фірма -- це юридична чи фізична особа, що самостійно чи за дорученням клієнта бере участь у процесі біржового торгу чи укладає угоди поза ним і здійснює всі розрахунки по них із клієнтами і членами Розрахункової палати відповідно до Правил біржової торгівлі.

При реєстрації як учасника торгівлі ф'ючерсними угодами біржа пред'являє до посередницьких фірм ряд вимог:

- придбання визначеної кількості акцій Біржі, що дає право торгувати на свій рахунок і/чи за дорученнями клієнтів; - укладання договору про розрахункове обслуговування; - володіння необхідними коштами для формування ризик-капіталу і гарантійного фонду; - одержання кваліфікаційного допуску. 3. Розрахункова палата є серцевиною всіх розрахунків по ф'ючерсних контрактах, ключовою технічною ланкою в організації ф'ючерсної торгівлі. Розрахункова палата покликана забезпечити фінансову стійкість ринку ф'ючерсних угод, захист інтересів клієнтів, контроль за біржовими операціями. Вона виступає як третя сторона в угодах по всіх контрактах, тобто покупці і продавці приймають на себе фінансові зобов'язання не один перед одним, а перед Розрахунковою палатою. Будучи учасником будь-якої угоди, вона приймає на себе відповідальність як гаранта.

Розрахункова палата:

- реєструє в результаті біржових торгів угоди; - визначає і стягує заставні суми по укладених контрактах; - визначає і перелічує суми виграшів і програшів членів Розрахункової палати при відхиленні поточної біржової ціни від контрактної; - здійснює ліквідацію взаємопогашених контрактів і розрахунки по них; - організує і гарантує виконання ф'ючерсних контрактів. 4. Члени Розрахункової палати, тобто юридичні особи, її організуючі і виконуючі завдання клієнтів по купівлі-продажу ф'ючерсних контрактів і проведенню необхідних розрахунків, зв'язаних з нею. Усі члени Розрахункової палати відкривають у ній свої рахунки, за допомогою яких здійснюються миттєві розрахунки між посередницькою фірмою і біржею, між посередницькою фірмою і Розрахунковою палатою, між посередницькими фірмами по купівлі-продажу контрактів. 5. Біржа, що організує торгівлю ф'ючерсами і контролює весь процес торгівлі.

Основні поняття біржової торгівлі ф'ючерсними угодами.

Ф'ючерсна угода на біржі стандартизована по всіх параметрах, крім одного -- ціни товару, що поставляється, яка визначається в процесі біржових торгів. Стандартизація ф'ючерсного контракту включає уніфікацію наступних основних показників: споживча вартість товару, його кількість і ринкові умови обігу, вид товару, розміри партії товару, умови і терміни постачання, форма оплати, санкції за порушення умов контракту, порядок арбітражу та ін. У зв'язку з цим ф'ючерсні контракти високоліквідні, для них існує широкий вторинний ринок, оскільки по своїх умовах вони однакові для всіх інвесторів.

При здійсненні угоди на біржі продавець контракту бере на себе зобов'язання продати, а покупець -- купити визначену кількість біржового товару у визначений термін у майбутньому за ціною, обумовленою в момент угоди. При цьому говориться, що вони відкривають позиції. Важливою особливістю ф'ючерсної торгівлі, що випливає з її стандартизації, є знеособленість контракту. Сторонами у ф'ючерсному контракті виступають не продавець і покупець, а продавець і Розрахункова палата чи покупець і Розрахункова палата біржі. Це дозволяє продавцю і покупцю діяти незалежно один від одного, тобто ліквідувати свої зобов'язання по раніше оформленому контракту шляхом закриття позиції.

Закриття позиції здійснюється шляхом здійснення офсетної угоди чи постачанням активу. Офсетна угода -- це протилежна угода, тобто продавець повинен купити, а покупець -- продати контракт. При цьому учасник ф'ючерсної торгівлі більше не несе зобов'язань виконання контракту, він перекладає їх на свого нового контрагента. Таким чином, кількість відкритих позицій кожного учасника ф'ючерсної торгівлі дорівнює абсолютній величині різниці між числом проданих і куплених ним контрактів.

Якщо учасник контракту бажає здійснити чи прийняти постачання, він не ліквідує свою позицію до дня постачання й у встановленому порядку інформує палату про готовність виконувати свої конкретні зобов'язання. У цьому випадку Розрахункова палата вибирає сторону з протилежною позицією, що не була закрита з наступною офсетною угодою і повідомляє її про необхідність поставити чи прийняти необхідний актив. Абсолютна більшість позицій інвесторів по ф'ючерсних контрактах ліквідується ними в процесі дії контрактів за допомогою офсетних угод і тільки 2-5% контрактів закінчуються реальними поставками.

Щоб не допустити надмірної спекуляції на ф'ючерсних угодах і посилити систему гарантій їх виконання, біржа встановлює по кожному виду контракту ліміт відхилення ф'ючерсної ціни поточного дня від котирувальної ціни попереднього.

Порядок висновку і виконання угод на купівлю-продаж ф'ючерсних угод. Технологічно, процес купівлі-продажу ф'ючерсних контрактів умовно можна розділити на ряд послідовних етапів.

Техніка укладання ф'ючерсних контрактів на біржі.

- відкрити для клієнта в Розрахунковій палаті особовий рахунок; - укладати угоди на купівлю-продаж ф'ючерсних контрактів від імені і за рахунок клієнта; - надавати клієнту інформаційні і консультаційні послуги, пов'язані з торгівлею ф'ючерсними контрактами; - оформляти від імені клієнта всі необхідні документи на ф'ючерсному ринку; - стежити за станом особистого рахунка.

Невід'ємною частиною договору на надання брокерських послуг є угода про рахунок. Усі розрахунки з особовими рахунками клієнта Розрахункова палата здійснює на підставі угоди про рахунок, у якому міститься інформація про юридичну адресу, банківські реквізити клієнта, розміри його річного доходу і ризик-капіталу. За дійсною згодою клієнту надається право здійснювати операції з біржовими ф'ючерсними угодами, а також робити розрахунки через свого брокера. Угода також регламентує величину брокерських комісійних за один контракт у випадку виконання замовлення. Комісійні звичайно не перевищують 1% від суми угоди.

Крім угоди про рахунок на підпис клієнту дається і заява, яка розкриває ризики та містить застережливу інформацію. Клієнту пропонується ретельно зважити, чи підходить йому участь у торгівлі ф'ючерсними контрактами у світлі його фінансового стану.

Серед ризиків, як правило, виділяються наступні:

- можливість втратити повністю початковий внесок коштів і будь-які додаткові кошти, що вносяться брокеру для встановлення і підтримки позиції на ф'ючерсному ринку; - коли на ринку відбувається максимально припустима зміна ціни, позицію дуже важко ліквідувати; - оцінка збитків ускладнена, і можливий ризик може перевищувати надані гарантії.

Договором на брокерське обслуговування також визначаються термін дії договору і умови його припинення, порядок виконання доручень клієнта, здійснення розрахунків, відповідальність сторін і порядок розгляду суперечок.

- купити чи продати по біржовій (ринковій) ціні. На бланку заявки ціна не ставиться; - купити чи продати по "найкращій ціні дня" - виконується за самою низькою для покупки і найвищою для продажу ціною за результатами сесій біржового дня; - купити чи продати за визначеною ціною. Виконується брокером відразу ж після чи за дорученням в той момент, коли ціна досягне заданого рівня.

Організація торгів на різних біржах може в деяких деталях розрізнятися, однак основні правила повинні відповідати світовим стандартам.

6. Інформація про минулі торги. Біржа передає інформацію про укладені ф'ючерсні угоди у відповідні інформаційні системи, що поширюють котирування цін по всьому світу. 7. Розрахунки по угодах. Здійснюючи угоду, обидві сторони вносять, на біржу заставу. Дана сума називається гарантійною маржою, а рахунок, на який вона вноситься -- маржовий рахунок. Звичайно її розмір коливається в межах від 5 до 15% від поточної вартості угоди. За результатами торгів Розрахункова палата здійснює щоденний розрахунок прибутків і збитків (кліринг). Основою для щоденних розрахунків прибутків і збитків є котирувальна ціна торгової сесії. Способи встановлення котирувальної ціни по кожному виду контракту визначені його умовами. Звичайно вона являє собою середнє значення ф'ючерсних цін, по яких ф'ючерсні контракти продавалися наприкінці торгового дня.

У результаті клірингу на рахунок кожного учасника торгів записується сума, отримана в результаті його виграшу чи програшу. Щоденним виграшем чи програшем учасника ф'ючерсної торгівлі є варіаційна маржа, визначена по закінченні торгової сесії для кожної угоди.

Якщо варіаційна маржа позитивна, то вона, вноситься продавцем на користь покупця; якщо негативна - то покупцем на користь продавця. Якщо в якийсь день вартість контракту виросла, то покупець отримав прибуток, а продавець поніс збитки. При цьому заставні зобов'язання продавця збільшаться, а покупця -- зменшаться, причому на однакову суму. Ця сума буде переведена з маржового рахунка продавця на маржовий рахунок покупця. Однак розмір застави є постійним, тому біржа вимагатиме від продавця внести відповідну суму на його маржовий рахунок. Але наступного дня ціна може впасти, і в аналогічній ситуації може виявитися вже покупець. Вимагати щодня від одного з учасників угоди внесення деякої суми дуже незручно, тому при укладанні угоди від обох її учасників звичайно потрібно ще і внесення маржі підтримки, що звичайно складає 60-80% від суми застави. Ефект від вдало відкритої позиції може бути реалізований вже в день укладання угоди. Програш також віднімається з рахунка щодня. У цьому і плюс, і мінус ф'ючерсної торгівлі. Мінус у тому, що при укладанні завідомо виграшної угоди в результаті короткочасних несприятливих коливань цін може бути понесений значний збиток, що вимагатиме або внесення додаткових сум, або закриття позицій, що через 2-З дні принесли б прибуток. Але є і значний плюс, що і визначає унікальність ф'ючерсів. Інвестування у ф'ючерсний контракт лише 10% від ціни базисного активу дозволяє одержати дохід від росту курсової вартості, аналогічний доходу, отриманому від інвестування всієї суми на ринку реального товару.

8. Внесення коштів по розрахунках і Розрахункова палата. Якщо рух цін не спричинив збитку одній із сторін, що перевищує маржу підтримки, сума збитку списується з маржового рахунка цієї сторони на користь іншої. Якщо ж зміна цін викликала втрати однієї зі сторін, що перевищують маржу підтримки, ця сторона повинна внести відповідну суму плюс додатковий внесок до повного відновлення застави, тому що на маржовий рахунок іншої сторони була проведена маржа підтримки, а відсутня сума була списана з застави.

Якщо протягом 1-го банківського дня після повідомлення про необхідність внесення необхідної суми не отримане підтвердження про відповідне перерахування Розрахункова палата починає наступні дії:

- припиняє перерахування коштів з рахунка фірми; - з посередницької фірми стягується пеня в розмірі 0,5% заборгованості за кожний день затримки аж до ухвалення рішення про призупинення діяльності цієї фірми.

Якщо вільних коштів фірми не вистачає для погашення заборгованості то Розрахункова палата пропонує фірмі закрити незабезпечені позиції, зробивши офсетну угоду.

9. Поставка за ф'ючерсним контрактом. Торгівля визначеним ф'ючерсним контрактом закінчується на торговій сесії, останній перед 15 числом місяця виконання контракту. Хоча переважна частина ф'ючерсних контрактів ліквідується до моменту їх виконання, деяка їх частина підлягає виконанню (звичайно в практиці провідних ф'ючерсних бірж за кордоном - 2-5% від загального числа укладених контрактів). Учасники ф'ючерсної торгівлі, у яких залишилися відкриті позиції, зобов'язані протягом 10 робочих днів здійснити чи прийняти поставку товару за котирувальною ціною останньої торгової сесії (названою ціною виконання контракту).

Позабіржовий ринок. Світовий досвід показує, що біржовий і позабіржовий ринки мають тісний взаємозв'язок, і будь-яка фірма досягає фінансового успіху тільки при успішному маневруванні між цими ринками.

Стандартний характер умов контрактів на біржі може виявитися незручним для контрагентів. Крім того, на біржі може взагалі бути відсутнім ф'ючерсний контракт на актив, у якому зацікавлені контрагенти. У цьому сенсі позабіржовий ринок надає своїм учасникам більше можливостей по укладанню нестандартних з погляду біржової торгівлі контрактів: на вільному ринку допускається будь-який розмір ф'ючерсного контракту, а також позабіржовий ринок дозволяє включати в контракти будь-які додаткові умови.

Одна з основних проблем позабіржового ринку зв'язана з забезпеченням гарантій платежів. Як правило, менш усього цим недоліком страждає міжбанківський ринок, однак серйозні проблеми можуть виникнути при залученні в угоди небанківських структур. Вихід може бути знайдений у використанні біржового механізму при одержанні гарантій по угодах, тому Що цей механізм передбачає створення: страхового фонду і допускає можливість участі в угодах як банків, так і інших юридичних осіб.

Позабіржовий ринок вільний від яких-небудь стандартів і обмежень за винятком тих, котрі стосуються загальних норм і правил, установлених, регулюючими органами на угоди з цінними паперами і роботу брокерсько-дилерських фірм.

Технологія проведення ф'ючерсних угод на позабіржовому ринку полягає в наступному. Спеціальна категорія брокерських контор займається пошуком і зведенням клієнтів, що бажають купувати чи продавати ф'ючерсні контракти. Після того, як брокери домагаються відповідної домовленості між сторонами, у справу включається четверта сторона -- фірма індосант, що бере на себе гарантії по виконанню сторонами своїх зобов'язань. Функції індосанта полягають у тому, щоб одержати від учасників гарантійні депозити і провести взаєморозрахунки між сторонами, як у випадку виконання учасниками своїх зобов'язань, так і у випадку їх невиконання. У біржовій торгівлі роль індосанта відіграє Розрахункова палата.

Недоліками вільного ринку ф'ючерсних контрактів у порівнянні з біржовим є більш високий рівень комісійних витрат (у 1,5-2 рази вище): обмежений вторинний ринок, пропозиції робляться через газетні оголошення; відсутність стандартизації і низька ліквідність контрактів; менш надійна система гарантій виконання контрактів.

Організація ф'ючерсних угод - Фондовий ринок

Похожие статьи