Каталоги інкунабул - Книги-інкунабули та видавнича діяльність М. Сльозки

У XIX столітті з'явились перші каталоги інкунабул. Вичерпним каталогом такого роду є "Gesamtkatalog der Wiegendruck", скомпільований Державною бібліотекою у Берліні. Німецькі інкунабули описані в рамках проекту "Sammlung Deutscher Drucke". Також має значення каталог інкунабул "Incunabula Short-Title Catalogue"[1] Британської бібліотеки.

Найбільшими зібраннями інкунабул володіють бібліотека Ватикану, Бібліотека Конгресу, Британський музей, Національна бібліотека в Парижі, Бодліанська бібліотека Оксфордського університету, бібліотеки Моргана і Г. Е.Хантінгтона. Цінні інкунабули зберігаються і в інших бібліотеках. Руйнівний землетрус і пожежа в Сан-Франциско привели до загибелі колекції Сутра з 4000 інкунабул у 1906 р., і багато інкунабул загинуло при пожежі старої бібліотеки Гарвардського університету[4].

Ідентифікація та каталогізація інкунабул вимагають від колекціонерів і бібліотечних працівників глибоких знань. Серед джерел, що допомагають встановленню інкунабул, можна назвати німецький Вільний каталог інкунабул (Gesamtkatalog der Wiegendrucke,1925-1940, перероблене видання виходить з 1968), Каталог книг, надрукованих у 15 ст., нині перебувають у Британському музеї (Catalogue of Books Printed in the 15th Century Now in the British Museum)[3].

До місць найбільших зібрань інкунабул в Україні можна віднести Національну бібліотеку України імені В. І.Вернадського (524 шт.), Одеську державну наукову бібліотеку ім. М. Горького (52 шт.), Львівську наукову бібліотеку імені Василя Стефаника НАН України (49 шт.), Наукову бібліотеку Львівського національного університету імені Івана Франка (49 шт.) та ін[5].

Похожие статьи




Каталоги інкунабул - Книги-інкунабули та видавнича діяльність М. Сльозки

Предыдущая | Следующая