Стан рекреаційного комплексу України, Загальна характеристика рекреаційних регіонів України - Рекреаційно-туристичне господарство України

Загальна характеристика рекреаційних регіонів України

Україна має дуже сприятливі умови і багаті рекреаційні та бальнеологічні ресурси для лікування та відпочинку населення, розвитку туризму і спорту. Унікальні ландшафти, чудові краєвиди, національні парки, заповідники та заказники, мінеральні й термальні води, грязьові джерела створюють усі передумови для формування в Україні високорозвиненого, індустріального, розрахованого навіть на заможних людей рекреаційно-туристичного комплексу.

Територіальне поєднання природних умов, рекреаційних та бальнеологічних ресурсів дозволяє в перспективі сформувати регіональні рекреаційно-туристичні суперсистеми, кожна з яких може базуватись на місцевих природних умовах та лікувальних ресурсах. Такі регіони, як Карпати, Полісся, окремі райони Лісостепу, Степу, Причорноморсько-Азовського узбережжя і Криму, в перспективі можуть стати великими, з розвинутою інфраструктурою, рекреаційними туристичними комплексами не лише загальноєвропейського, а й світового значення.

Кожний курортно-туристичний та спортивний комплекс в Україні повинен являти собою укомплектовані й пов'язані між собою групи санаторіїв, лікарень, туристичних та спортивних баз з єдиною системою медичного, культурно-побутового і господарського обслуговування.

Найсприятливіші умови для розвитку рекреації, туризму і спорту мають Карпати. Велика кількість джерел мінеральних і термальних вод, неповторна краса гірських краєвидів, різноманітність флори і фауни (у тому числі лікарських рослин і ягід), багато історичних, етнографічних та інших пам'яток створюють чудові умови для лікування та відпочинку. [2]

На базі використання мінеральних і термальних вод та інших бальнеологічних ресурсів на території Карпат функціонують більш ніж 62 санаторії, 16 пансіонатів, 52 санаторії-профілакторії, 130 будиночків відпочинку, в яких протягом року можуть поліпшити своє здоров'я до 800 тис. осіб. Однак потенційні можливості Карпат для розвитку рекреації та спорту використовуються недостатньо. Площа зарезервованих для розвитку рекреації та спорту використовується ще недостатньо. Площа зарезервованих для рекреації ландшафтів становить 616,7 тис. га, а їх разова місткість при екологічно допустимих навантаженнях - 1434,7 тис. осіб; розвідані ж запаси мінеральних вод є достатніми для оздоровлення 7 млн. осіб. [2]

Природно-заповідний фонд включає:

    - Державні ландшафтні заповідники - Розлуч (512 га), Либохорівський (2075 га); - пам'ятки природи - "Гора Пікуй" (711 га), "Скеля ступенева" (0,6 га), "Криниця Довбуша" (0,2 га); - державні заповідні урочища - "Сянки" (23 га) і "Ялина" (6,3 га). [2]

В Карпатському регіоні зосереджена третина пам'яток історії та культури України, багато з яких мають міжнародне значення (історична забудова міста Львова внесена до Списку світового культурного надбання ЮНЕСКО), а це сприяє розвиткові туристсько-рекреаційної справи.

Великі перспективи для розвитку рекреації, туризму та спорту має Буковина. Хоча там можливості для санаторно-курортного господарства є значно меншими, але для розвитку туризму, зимових та літніх видів спорту - досить великі. Втім, для того, щоб підвищити природній імідж цього краю, треба подбати про його оздоровчі функції, естетичний зовнішній вигляд та більшу привабливість. Це можна зробити лише за рахунок підвищення місткості, ступеня заповідності, відновлення історичних, архітектурних, етнографічних пам'яток. Паралельно необхідно приступити до будівництва туристичних баз, спортивних комплексів, прокладання пішохідних маршрутів і в першу чергу - розширити заповідний фонд. На сьогодні він складається з 281 цінного природного та історично-культурного утворення загальною площею 18232 га. Основними з них є:

    - заказник "Дубовиця" (10200 га); - чотири державні заказники - "Цецино" (на західній околиці Чернівців), "Лужки" і "Стебник" (у Вижницькому районі) та "Чорний діл" (у витоках Білого Черемошу). [2]

Унікальними природніми умовами і багатими рекреаційно-туристичними ресурсами характеризується і Полісся, що в перспективі дозволить розвивати його як рекреаційно-туристичний комплекс. Ландшафти цього краю характеризуються неповторним поєднанням лісових масивів, природних і штучних водойм, різнотравних луків та пасовищ, різноманітним рослинним і тваринним світом. Полісся надзвичайно цікаве в етнографічному, історичному та архітектурному аспектах.

Рекреаційні території та об'єкти природно-заповідного фонду в цьому регіоні займають 26,5% території. Тут багато озер, з яких Світязь є найбільшим (довжина - 9,3 км, середня ширина - 4,8 км, середня глибина - 7 м, при максимальній - 58 м). для збереження унікальної природи Західного Полісся та організації масового відпочинку населення в районі Шацьких озер було створено національний природний парк площею 32830 га (10945 га вкрито лісом). [9]

Чималі можливості для розвитку рекреації мають і деякі райони Лісостепової зони. Так, розвідано значні запаси родонових вод різного хімічного складу у Вінницькій, Хмельницькій, Черкаській та Кіровоградській областях, хлоридно-натрієвих вод - на Полтавщині (м. Миргород), а на Харківщині виявлено значні запаси гідрокарбонатних кальцієво-натрієвих вод.

Причорноморсько-Азовське узбережжя і Крим мають прекрасні бальнеологічні та рекреаційні ресурси для масового відпочинку та оздоровлення. Велика кількість сонячного тепла та світла, мінерально-сольовий склад морської води, її температурний режим, чудові пляжі створюють сприятливі умови для розвитку санаторно-курортного господарства. Тут вже налічується понад 800 санаторіїв, будинків відпочинку і туристичних баз, майже 400 з них - у Криму. Загальновідомими санаторно-курортними центрами є Одеса, Ялта, Алушта, Алупка, Судак, Артек, Фланерське, Феодосія, Саки, Євпаторія, Бердянськ та багато інших. Але для того, щоб вони стали привабливими не лише для пересічного жителя, а й для дуже заможних і багатих клієнтів і змогли забезпечити значні валютні надходження, необхідно інтенсифікувати будівництво високо комфортабельних санаторіїв і фешенебельних готелів, ресторанів та будинків для різних розваг. [2]

Отже, для забезпечення їх подальшого розвитку необхідно провести широкомасштабні дослідження і пошукові роботи з виявлення і оцінки нових територій, рекреаційних та бальнеологічних ресурсів, з обгрунтування основних напрямів їх використання для розвитку рекреації, туризму та організованого відпочинку населення з відповідною інфраструктурою обслуговування. Розміщення галузей промисловості, сільського господарства та сфери послуг в рекреаційних районах треба пов'язувати з ефективним функціонуванням останніх.

Похожие статьи




Стан рекреаційного комплексу України, Загальна характеристика рекреаційних регіонів України - Рекреаційно-туристичне господарство України

Предыдущая | Следующая