Порядок класифікації маршрутів туристських спортивних походів - Організація та проведення спортивних туристських походів

Класифікація маршрутів туристських спортивних походів полягає у їх поділі за видами туризму, категоріями та ступенями складності і використовується для виконання туристами-спортсменами розрядних норм та вимог зі спортивного туризму. (Додаток

Класифікація поширюється на маршрути походів, що здійснюються за видами туризму, визначеними Правилами змагань туристських спортивних походів. Маршрути походів з використанням будь яких інших засобів пересування, не характерних для визначених Правилами видів туризму, класифікацією не охоплюються. [35]

Правилами змагань туристських спортивних походів визначено, що спортивні походи проводяться з пішохідного, лижного, гірського, водного, велосипедного, мотоциклетного, автомобільного, спелеологічного та вітрильного видів туризму. У порядку зростання протяжності, тривалості та технічній складності маршрутів вони поділяються на І, II, ПІ, IV, V та VI категорій складності (далі - к. с.). Маршрути походів, що мають складність, тривалість або протяжність меншу за установлену Правилами для походів І к. с., відносяться до некатегорійних (в т. ч. походи 1, 2, 3 ступеню складності).

Класифікація походів за ступенями складності використовується для виконання юнацьких спортивних розрядів у дитячо-юнацькому туризмі. Враховуючи специфіку дитячо-юнацького туризму, класифікація маршрутів за ступенями складності для автомобільного, мотоциклетного та вітрильного видів спортивного туризму не проводиться. [8, с. 92]

Визначення категорій та ступенів складності туристських спортивних походів проводиться відповідно до нормативів. Правил, з використанням переліків класифікованих локальних перешкод (перевалів, печер тощо).

Категорія складності будь-якого туристського спортивного походу визначається шляхом порівняння його маршруту з класифікованими маршрутами, розробленими дім даного регіону, переліками класифікованих локальних перешкод (перевалів, печер тощо). Технічна складність, різноманітність та характер перешкод у поході даної категорії складності повинні бути не нижчі, ніж для класифікованих маршрутів тієї ж категорії складності у даному районі. [25]

При визначенні категорій складності маршрутів спортивних походів, що заплановані, або вже здійснені в межах України, слід користуватися Переліком класифікованих туристських спортивних маршрутів України (далі - Перелік) і, за необхідності. Методикою визначення категорій складності туристських спортивних маршрутів, затвердженими Федерацією спортивного туризму України.

При віднесенні того чи іншого маршруту до певної категорії (ступеню) складності за основу беруться три показники: тривалість, протяжність та технічна складність. [6, с. 53]

Тривалість походу розуміється як мінімальний час у днях, необхідний для проходження маршруту підготовленою групою. Правил при збільшенні протяжності маршруту, кількості та складності природних перешкод, а також за рахунок днів на розвідку та резервного часу на випадок негоди. Кількість днювань повинна бути у межах 20% від загальної тривалості походу. При цьому слід враховувати, що тривалість походів, заявлених для участі у чемпіонатах зі спортивного туризму не повинна перевищувати 25 днів для походів III - IV к. с. і 30 днів для походів V-VІ к. с.

Зменшення тривалості походів проти зазначеної у Правилах може бути дозволено МКК у виняткових умотивовуваних випадках.

Протяжність походу розуміється як найменша допустима довжина залікового маршруту даної категорії складності. Протяжність може бути зменшена лише у виняткових умотивовуваних випадках, при значній технічній складності, але, як правило, не більше ніж на 25% у порівнянні із зазначеною у додатку. [16, с. 155]

Основна частина маршруту повинна бути лінійною або кільцевою (одне кільце) з протяжністю не менше 75% від встановленої для даної категорії (ступеню) складності і включати найбільш складні перешкоди маршруту (для гірських походів - не менше двох найбільш складних перевалів). [22]

Радіальним виходом у поході вважається невелика ділянка маршруту, що проходиться з поверненням до початкової точки. Відстань і природні перешкоди, пройдені у кільцевих радіальних виходах (з поверненням по іншому шляху), зараховуються повністю, а пройдені у лінійних радіальних виходах (з поверненням по тому ж шляху) зараховуються в одному напрямі.

При оцінці маршрутів гірських походів слід користуватися набором перевалів та вершин певних категорій трудності, що визначає категорію складності походу. Кількість та категорія трудності перевалів та вершин повинні відповідати вимогам додатку. [14, с. 89]

Водні походи за одним й тим самим маршрутом з використанням різних класів суден (байдарки і надувні судна) оцінюються у різних випадках по різному. У Переліку по кожному водному маршруту зазначено для якого класу суден проведено його класифікацію. Якщо в описі маршруту у Переліку зазначено не всі класи суден, то це означає, що для тих класів суден, які не згадані, маршрут мало зручний або його оцінка викликає сумніви.

Водні походи з одночасним використанням декількох класів суден класифікується: для керівника - за найвищою категорією складності для суден, що беруть участь у поході; для учасників - за тим класом суден, на якому здійснює похід даний учасник. [14, с. 42]

Отже, класифікація маршрутів туристських спортивних походів полягає у їх поділі за видами туризму, категоріями та ступенями складності і використовується для виконання туристами-спортсменами розрядних норм та вимог зі спортивного туризму.

Похожие статьи




Порядок класифікації маршрутів туристських спортивних походів - Організація та проведення спортивних туристських походів

Предыдущая | Следующая