РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН СОРТІВ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ - Продуктивність озимої пшениці залежно від технології вирощування в Лісостепу України

Вплив строку сівби на динаміку кущистості рослин озимої пшениці. Кущення є динамічно змінним параметром, який залежить як від біологічних особливостей сорту, так і від умов вирощування. Рослини ранніх строків сівби (25 серпня та 5 вересня), що добре розкущились восени, менше кущаться навесні. У рослин озимої пшениці середніх строків сівби (15 та 25 вересня) весною інтенсивно продовжується кущення і їх загальна кущистість восени нижча, ніж у посівів ранніх строків сівби, у посівів пізніх строків сівби (5 та 15 жовтня) - кущення повністю відбувається лише весною і коефіцієнт кущення є значно нижчим.

Формування вегетативної маси посівами озимої пшениці. Вегетативна маса рослин посівів сортів озимої пшениці поступово зростала до фази цвітіння і в подальшому спостерігався її спад. Закономірності зміни біомаси рослин озимої пшениці в роки досліджень були однаковими, не зважаючи на те, що умови перезимівлі у 2002/2003 вегетаційному році забезпечили дещо іншу щільність і біомасу рослин.

Накопичення сухої біомаси. Інтенсивне накопичення сухої речовини починалося у фазу виходу в трубку і закінчувалося у фазу воскової стиглості, після чого приріст сухої маси був не істотним.

Сорт Мирхад, як більш високорослий, нако - пичував більше сухої речовини як на ранніх, так і пізніх фазах розвитку. Так, на час припинення вегетації у сортів Мирич, Крижинка та Поліська 90, залежно від строку сівби та року досліджень, утворювалось 0,04-1,58 т/га, 0,03-1,53 та 0,03-1,47 т/га сухої біомаси відповідно, у сорту Мирхад - в межах 0,04-1,64 т/га. Вже у фазі весняного кущення, залежно від строку сівби, посіви сортів Мирич, Крижинка та Поліська 90 накопичували 0,19-1,42; 0,17-1,27 та 0,14-1,08 т/га сухої речовини, сорту Мирхад - 0,21-1,52 т/га. У фазу повної стиглості різниця в накопиченні сухої речовини була більшою. Так у сорту Мирхад збір сухої речовини становив - 11,95-16,68 т/га, сортів Мирич, Крижинка та Поліська 90 - 11,09-15,66; 10,80-15,34 та 10,06-13,98 т/га відповідно.

Висота рослин озимої пшениці залежно від строку сівби. Висота рослин озимої пшениці залежить, в першу чергу, від біологічних особливостей сорту, строку сівби та системи удобрення. Висота рослин різних сортів пшениці змінювалась за роками досліджень від 93,4 до 125,6 см і найвищою була у сорту Мирхад. Дещо нижчою вона була у сорту Мирич (113,9 см). Найбільш низькорослими були сорти Крижинка та Поліська 90, їх висота не перевищувала 114,3-122,1 см. Рослини озимої пшениці ранніх строків сівби (25 серпня та 5 вересня) були вищими і перед збиранням. Найнижчі рослини були у варіантах за строків сівби 5 та 15 жовтня - 111,1 см.

Фотосинтетична діяльність сортів озимої пшениці та її продуктивність залежно від строку сівби. Формування врожаю зерна є результатом фотосинтетичної діяльності рослин. Одним з найбільш динамічних показників фотосинтетичної діяльності посівів є листкова поверхня. В наших дослідженнях на початку вегетації вона зростала повільно, досягала свого максимуму в період колосіння-цвітіння, після чого зменшувалася. сівба удобрення пшениця шкідник

У фазу кущення індекс листкової поверхні від ранніх строків сівби до пізніх зменшувався і становив у сорту Поліська 90 - 1,11-0,54; Крижинка - 1,16-0,59; Мирич - 1,21-0,45 та Мирхад - 1,25-0,51. У фазу виходу в трубку цей показник був вищим і становив відповідно 3,99; 3,91; 3,90; 3,81. Ранні та пізні строки сівби мали меншу площу листкової поверхні на 1 м2. Збереження рослинами високої площі асимілюючої поверхні листків у фазу колосіння та пізніше має велике значення для формування врожайності. Найвищим індекс листкової поверхні був у всіх сортів в середні строки сівби (15 та 25 вересня) - 5,24-5,73 м2/м2 і меншим у ранні (25 серпня та 5 вересня) - 4,67-5,12 та пізні (5 та 15 жовтня) - 4,11-4,73 м2/м2 залежно від сорту.

Залежно від строку сівби змінювався фотосинтетичний потенціал. Якщо ФП за вегетацію у сортів Мирхад та Мирич за ранніх строків сівби (25 серпня та 5 вересня) становив 3,02-3,31 та 2,91-3,13 млн м2 *днів/га, у Крижинки та Поліської 90 - 2,81-3,02 та 2,71-2,89 млн м2 *днів/га відповідно, то у середніх строків сівби (5 та 15 вересня) цей показник зростав у сортів Мирхад та Мирич до 3,12-3,43 та 2,95-3,21 млн м2 *днів/га, а у сортів Крижинка і Поліська 90 до 2,87-3,15 і 2,71-3,02 млн м2 *днів/га (на 0,06-0,13 і 0,16-0,26 млн м2*днів/га). Врожайнішими були посіви що мали вищий фотосинтетичний потенціал.

Посіви середніх строків сівби (15 та 25 вересня) сорту Мирхад характеризувались більшою чистою продуктивністю фотосинтезу в кінці вегетації. Показник ЧПФ ранніх строку сівби змінюється залежно від системи удобрення в межах 1,03-2,11 г/м2 за добу в розрізі сортів. Тоді як за пізніх строків сівби (5 та 15 жовтня) цей показник був вищим порівняно з ранніми строками сівби і становив у сортів Мирхад та Мирич 1,13-2,36 та 1,04-2,23 г/м2 за добу, у сортів Крижинка та Поліська 90 ЧПФ була на рівні 1,05-2,19 та 0,97-2,12 г/м2 за добу залежно від системи удобрення. Система удобрення сприяла збільшенню ефективності функціонування асиміляційної поверхні в період колосіння - молочна стиглість.

Похожие статьи




РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН СОРТІВ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ - Продуктивність озимої пшениці залежно від технології вирощування в Лісостепу України

Предыдущая | Следующая