Психоаналіз і релігієзнавча концепція З. Фройда - Релігієзнавча концепція Зигмунда Фройда
Відомо, що головним регулятором людської поведінки служить свідомість. Зигмунд Фройд, будучи лікарем, зіштовхнувся з тим, що ці неусвідомлювані переживання і мотиви можуть серйозно обтяжувати життя й навіть ставати причиною нервово-психічних захворювань. Це направило його на пошуки засобів рятування своїх пацієнтів від конфліктів між тим, що творить їхню свідомість, і потаємними сліпими, несвідомими спонуканнями. Так народився фройдівський метод зцілення душі, названий психоаналізом.[4]
Як наголошує Е. Фром, метод Фройда - психоаналіз - уможливив найвитонченіше дослідження душі. Відтак у наш час вивченням душі професійно займаються дві групи: не лише священики, а й психоаналітики. Але на відміну від священика, психоаналітик повинен вивчати людську реальність, яка схована і за релігією, і за нерелігійними системами. Головне питання: чи живе людина в коханні й чи мислить вона згідно з істиною? [22. С. 56-57]
Якою ж є позиція самого Фройда стосовно релігії? Людина, на його думку, є безпорадною перед силами природи та внутрішніми інстинктивним силами. Звідси виникає релігія. Вона з'являється на ранніх етапах розвитку людства, коли людина ще не може застосовувати розум. Релігія - це повторення дитячого досвіду, вважає вчений. Людина за допомогою релігії захищається від небезпеки, як у дитинстві: коли звертається за захистом, допомогою до своїх батьків. Її страхи є схожими на ті, які викликають дитячий невроз. Спираючись на ці свої висновки, психолог й намагався зясувати, чому люди сформували ідеал Бога. [13. С. 83]
Релігія сіє небезпеку тим, що накладає заборону на критична мислення, а це веде до зубожіння розумових здібностей. Релігія, також, вважає Фройд, - дуже нестійке підгрунтя для моралі. Вона загрожує ідеалам і цінностям, братерській любові, істині та свободі. Розум та свобода взаємозалежні. Тільки вільна людина, яка звільнилася від влади авторитету, може правильно використовувати розум, зрозуміти світ і свою роль у ньому, не поринаючи в ілюзії. [13. С. 83]
Психоаналіз Зигмунда Фройда, не обмежувався домаганням на побудову нової психології і нового вчення про етіологію нервових і психічних захворювань. Вийшовши за межі цих напрямків, він став претендувати на пояснення рушійних сил розвитку людського суспільства і відносин між особистістю та культурою. Таке співвідношення людини і культури трактувалося ним як від початку антагоністичне. Це випливало вже з вихідних позицій Фройда, згідно з якими сексуальні потяги і агресивні інстинкти, утворюючи глибинні, біологічні за своєю сутністю основи особистості, несумісні з тими вимогами, які нав'язує їй соціальне середовище з його моральними нормами. [22. С. 47-48]
Тим, кому належить включитися у створення культурних цінностей, вважає З. Фройд, загрожує небезпека, що його сексуальні потяги не допустять такого свого застосування. Суспільство не знає більш страшної загрози для своєї культури, ніж вивільнення сексуальних потягів і їхнє повернення до своїх початкових цілей. Отже, суспільство не любить нагадувань про це своє слабке місце, воно не зацікавлене у визнанні сили сексуальних потягів і у з'ясуванні значення сексуального життя для кожного. Більше того, з виховних міркувань воно намагається відвернути увагу від всієї цієї області. Тому воно настільки нетерпиме до вищезазначеного результату досліджень психоаналізу і охочіше всього прагне представити його огидним з естетичної точки зору і непристойним або навіть небезпечним з точки зору моралі. Але такими випадами не можна спростувати об'єктивні результати наукової роботи. Якщо вже висувати заперечення, то вони повинні бути обгрунтовані інтелектуально. Адже людині властиво вважати неправильним те, що їй не подобається, і тоді легко знаходяться аргументи для заперечень. Отже, суспільство видає небажане за неправильне, оскаржуючи істинність психоаналізу логічними і фактичними аргументами, підказаними, однак, афектами, і тримається за ці заперечення-забобони, незважаючи на всі спроби їх спростувати.[4]
Власне, за Фройдом на відмові у задоволенні бажань позасвідомого й базується культура. У праці "Тотем і табу" він наголошує на тому, що всі соціальні явища культура розглядає як систему забобонів, за допомогою яких суспільство стримує ворожі йому сексуальні потяги людини ("лібідо"). Фройд вважає найважливішими інстинктами інстинкт самозбереження і продовження роду, однак свою увагу він зосереджує саме на статевому інстинкті, який, як він вважає, притаманний людині від народження.[15]
Завдяки культурним нормам поведінки природжені інстинкти і потяги людини або зміщуються у сферу безсвідомого, або "сублімізуються", тобто перетворюються на форми соціальної творчості, до яких Фройд відносив і релігію. Приміром, таємницю виникнення тотемізму він вбачав у переносі первісною людиною свого подвійного відношення до батька, обумовленого на основі так званого "едипового комплексу" - потягу в ранньому дитинстві хлопчика до матері і двоїстого ставлення до батька. Батько, з одного боку, сприймається як конкурент у взаєминах з матір'ю, від якого дитина підсвідомо прагне позбавитись. З іншого боку, батько виступає як ідеал, з яким малюк себе ототожнює. Отже, у маленької людини формується комплекс суперечливих почуттів до батька, причому негативне ставлення до батька пригнічується і витісняється в несвідоме.
Відчуття вини за негативне сприйняття батька, на думку З. Фройда, якраз і стає тим фоном за яким з'являється каяття. Звідси, як компенсація, - розвивається практика надання почестей абстрагованому від конкретного батька образу Бога, починаючи з віри в тотемного першопредка, - тварини або рослини, від якого начебто виникає той чи інший родоплемінний колектив.[3]
У праці "Майбутнє однієї ілюзії" Фройд розширює свої ідеї відносно існування релігії у сучасному суспільстві. Релігійні уявлення - це ілюзії, що випливають з бажань людини, Релігія визначається як загальнолюдський "нав'язливий невроз". Якщо першим "замісником" батька був тотем, то у сучасному суспільстві таким "замісником стає Бог. Таким чином, Фройд прагне пояснити релігію не лише на рівні окремої людини з її імпульсами і нахилами. Невроз як стан окремої людини переноситься ним на все суспільство. Усе це накладає відбиток на духовну та практичну діяльність людини, визначає зміст і розвиток культури та цивілізації, в тому числі й релігії. [14]
Як бачимо, проблема розвитку культури тісно переплітається в спадщині З. Фройда з висвітленням питань походження та суті релігії. Він намагається з погляду психоаналізу пояснити релігійні вірування, обряди, обгрунтувати роль релігії в розвитку загальнолюдської культури та життєдіяльності людини. Суть і походження релігії первісно розглядалися Фройдом у зв'язку з порівняльним аналізом неврозів нав'язливості та відправленням віруючими релігійних обрядів. У праці "Нав'язливі дії та релігійні обряди" (1907) він висловив думку, що обидва ці явища при всій їх різноплановості в прихованій формі виконують функції придушення несвідомих потягів людини. Інакше кажучи, в основі цих явищ - утримування від безпосереднього задоволення природних пристрастей, що і визначає їх подібність. Звідси його висновок, що нав'язливі дії, нав'язливий невроз можна розглядати як патологічну копію розвитку релігії. [5]
Відтак, придушення потужних природних прагнень соціальними нормами, на думку Фройда, і породжує релігію. Релігія - це спосіб захисту індивіда від ворожого йому соціального начала, тієї ланки, яка стримує його агресивні природні інстинкти, та спричиняє невроз. І релігія розглядається Фройдом як один з різновидів неврозу - колективний невроз. [19]
Пізніше Зигмунд Фройд розширив своє тлумачення витоків в релігії: "Боги зберігають свою трояку задачу: нейтралізуючи жах перед природою, який виступає в образі смерті, і винагороджують за страждання і позбавлення, які випадають на долю людини в культурному суспільстві" [9]
На питання про психологічний механізм функціонування релігії З. Фройд дає наступну відповідь: це ілюзії, реалізація найдавніших, найсильніших бажань людства: тайна їх сили ховається в силі цих бажань. Добра влада божественного провидіння пом'якшує жах перед життєвими небезпеками, постулювання етичної світобудови забезпечує торжество справедливості, потреба, а у чому так часто залишається невиконаною в середині людської культури, продовження земного існування в майбутньому житті пропонує просторові і часові рамки, всередині яких варто чекати здійснення цих бажань.[17. С. 25-26]
Таким чином, у психологічному трактуванні З. Фройда релігія постає захисним засобом від несвідомих потягів, які в релігійних віруваннях одержують алегоричну форму задоволення, завдяки чому внутрішньо-психічні конфлікти особистості між свідомістю і несвідомим втрачають свою гостроту. Таке розуміння релігії збігається з раннім трактуванням Фройдом культурного розвитку людства, згідно з яким в основі прогресу культури лежить зовнішнє і внутрішнє придушення сексуальних потягів людини. Фройд вважав, що частина процесу придушення людських інстинктів здійснюється на користь релігії, різноманітні обряди й ритуали якої символізують зречення людини від безпосередніх чуттєвих задоволень, щоб у подальшому одержати умиротворення та блаженство як винагороду за утримування від плотської насолоди. Релігія, за Фройдом, виконує місію зміщення функціональної діяльності психіки людини від "принципу задоволення" до "принципу реальності", релігійні обряди орієнтовані на відстрочення задоволення бажань та переведення несвідомих потягів у соціально прийнятну площину поклоніння божеству.[23]
Отже, релігія у Фройда отримує суто психологічне (а точніше - психоаналітичне) пояснення, в основі якого - здатність людини до сублімування несвідомих потягів, проекціювання їх назовні та символічне задоволення соціально неприйнятних, заборонених бажань. У будь-якому разі впродовж своєї наукової діяльності він дотримувався тієї думки, що релігійне марновірство, віра в бога та міфологічний світогляд є "психологією, проекційованою на зовнішній світ". Відтак вчення З. Фройда (фрейдизм) стало важливим різновидом натуралістично-біологічного, психологічного пояснення релігії
Похожие статьи
-
Висновки - Релігієзнавча концепція Зигмунда Фройда
Згідно з натуралістичною концепцією, релігія породжується внутрішніми потребами людського організму, його фізіологічними процесами. У такій інтерпретації...
-
З. Фройд про походження та сутність релігії У працях Зигмунда Фройда релігія виступає по різному: як "всезагальний невроз нав'язливих станів", як...
-
Релігійні уявлення за Фройдом, як вже згадувалось, вважаються найбільшим надбанням культури, вищою цінністю, яку вона може запропонувати своїм учасникам,...
-
Від тотемізму до теїзму Особливий розвиток погляди З. Фройда на релігію, що виходить з його теорії психоаналізу, отримали у відомій праці цього вченого -...
-
Фрейдизм про тотемізм як первісну форму релігії - Релігієзнавча концепція Зигмунда Фройда
Праця "Тотем і табу" є першою роботою Зигмунда Фройда, в якій він звертає увагу на колективну свідомість, а не на індивідуальну. У роботі робиться спроба...
-
Особливості та головні концепції натуралістично-біологічного, психологічного пояснення релігії Натуралістична концепція релігії грунтується на визнанні...
-
Вступ - Релігієзнавча концепція Зигмунда Фройда
Актуальність теми дослідження. Зигмунд Фройда австрійський психолог, невропатолог та психіатр, більше сорока років присвятив розробці теорії і практики...
-
Джерела - Релігієзнавча концепція Зигмунда Фройда
1. Эрих Фромм. "Психоанализ и религия"./ Е. Фром. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lib. ru/PSIHO/FROMM/pa_rel. txt. 2. Леви-Брюль Л....
-
"Я-образ" як психологічний чинник соціальної дезадаптації особистості
Дослідження "Я-образу" набуває особливого значення в психологічній науці, оскільки ця проблема прямо пов'язується з проблемою виховання особистості як...
-
Поняття любові Любов - термін, що виражає кілька різних психічних явищ: любов до дітей; любов до матері й Батьківщині; статева любов, кохання як...
-
Спілкування і його особливості - Проблема спілкування підлітків
Значення спілкування в житті сучасної людини чимале і продовжує зростати. Від нього все в більшій мірі залежить успішність професійної діяльності,...
-
Візуальний контакт - Невербальні засоби комунікації: їх сутність, функції та види
Погляд, його напрям, частота контакту очей - ще один з компонентів невербального спілкування. Напрям погляду показує спрямованість уваги співрозмовника і...
-
Вступ, Поняття шизофренії - Шизофренія. Депресивні психози
Шизофренія діагноз лікування адаптація В усьому світі на шизофренію хворіє близько 1% населення. Це захворювання частіше, ніж інші, призводить до...
-
ОСОБИСТІСНИЙ ПРОСТІР - Невербальні засоби спілкування
Територія - це зона чи простір, який людина розцінює як свій особистий. Він ніби є продовженням її тіла. У кожної людини є своя особиста територія. Це...
-
Висновок - Проблема спілкування підлітків
Значення спілкування в житті сучасної людини чимале і продовжує зростати. Потреба в спілкуванні є у кожної нормальної людини і щоб її задовільнити,...
-
Юність - надзвичайно складна, суперечлива стадія життєвого шляху, яка закладає ціннісний фундамент особистості. Розвиток самосвідомості. Нові...
-
Особливості спілкування підлітка з дорослими Одна з головних особливостей підліткового віку - перебудова взаємин з дорослим, яка пов'язана з появою...
-
Жести і пози - Невербальні засоби комунікації: їх сутність, функції та види
У практиці взаємодії виділяють кілька основних жестів, що відображують внутрішній стан людини. Рух рук і тіла передають багато зведень про людину....
-
Переживання любові в юнацькому віці - Психологія кохання
Любов - складніше явище, ніж прихильність, а значить і важче для визначення і вивчення. Люди жадають любові, живуть ради неї, вмирають із-за неї. Коли у...
-
Чи кожна людина може стати успішною? - Чи можна жити тільки мріями
Я опитала всіх батьків нашого класу. Із двадцяти - двадцять вважають, що так. Також я провела анкетування серед учнів нашого класу. Із двадцяти...
-
Сьогодні через нестабільність суспільства, нехтування загальнолюдських цінностей і зниження рівня життя населення, посилились негативні тенденції, які...
-
ЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ЖЕСТІВ - Невербальні засоби спілкування
Німецький психолог Віра Біркенбіл поділяє всі жести на широкі та дрібні. Вона підкреслює, що чим сильніше виявляються почуття, емоції, тим більше...
-
СИГНАЛИ ОЧЕЙ - Невербальні засоби спілкування
Протягом віків люди надавали великого значення очам, їх і впливу на поведінку людини. Очі можуть багато розповісти про людину і стати надійним сигналом у...
-
Здивування. Здивування на обличчі людини. Дослідження здивування Подив - це сама швидкоплинна емоція. Вона з'являється раптово. Якщо ви знаходите час,...
-
Тлумачення жестів - Невербальні засоби вираження емоцій
Однією з найбільш серйозних помилок, що можуть допустити новачки в справі вивчення мови тіла, є прагнення виділити один жест і розглядати його ізольовано...
-
Родоначальники невербальної комунікації Чарлі Чаплін та інші актори німого кіно були родоначальниками невербальної комунікації, для них це було єдиним...
-
Проблема соціальної дезадаптації неповнолітніх у парадигмі девіантології
Останніми роками в зв'язку із перехідним станом нашого суспільства, що спричинив загальну кризу в багатьох сферах життя, проблема девіантної поведінки...
-
Розміри особистої просторової території людини середньо забезпеченого соціального рівня в принципі однакові незалежно від того, чи проживає він у...
-
Зональні простори у різних націй - Невербальні засоби комунікації: їх сутність, функції та види
Коли людина претендує на місце чи простір, частина якого вже зайнята іншими людьми (наприклад, місце в театрі, місце за столом у конференц-залі, гачок...
-
Особиста територія - Невербальні засоби комунікації: їх сутність, функції та види
Фізичне тіло більшості тварин оточено визначеною просторовою зоною, що вони вважають своєю власною особистою територією. Наскільки далеко простирається...
-
Л. Божович відзначала, що "немає жодної інтелектуальної операції в пізнавальній діяльності старшого школяра, якої не було б у підлітка". Справді, і...
-
Поняття проксемічних особливостей невербального спілкування Простір і час також виступають у якості особливої знакової системи і несуть значеннєве...
-
Поняття юності і її вікові групи - Психологічні особливості становлення особистості в юнацькому віці
Юність - завершальний етап формування особистості. За віковою періодизацією юнацький вік поділяють на дві частини: рання юність (14,5-15 - 17 років) та...
-
Міміка - Невербальні засоби комунікації: їх сутність, функції та види
Дослідження мімічного вираження емоцій почалися ще більш 100 років тому. Однієї з перших була робота Ч. Дарвіна "Вираження емоцій у людини й у тварини"...
-
Загальна характеристика дітей підліткового віку - Проблема спілкування підлітків
Кожна вікова група має свої, притаманні лише їй, специфічні особливості розвитку особистості. Підлітковий вік - найбільш вразлива і суперечлива пора в...
-
Усі вищезазначені чинники, що впливають на виникнення та розвиток натовпу (соціально-психологічні механізми взаємодії індивідів, соціально-психологічний...
-
Вступ - Проблема спілкування підлітків
Проблема вивчення психологічних особливостей спілкування в підлітковому віці обумовлена рядом важливих обставин. Перш за все, вона визначається...
-
Стиль поведінки в конфлікті збігається за значенням зі способом його дозволу. Щодо спілкування між людьми стиль їсти манера вести себе, сукупність...
-
"Сни з відкритими очима" - Чи можна жити тільки мріями
Мріють люди по-різному. От, наприклад, солодко дрімаючи під кущем, людина мріє знайти найбільшого в світі гриба. І так добре уявляє собі того боровика, з...
-
Разные требования предъявляются к пользователям, являющимся профессиональными психологами, и пользователям - не психологам. Пользователь-психолог: А)...
Психоаналіз і релігієзнавча концепція З. Фройда - Релігієзнавча концепція Зигмунда Фройда