Розвиток поглядів на релігію в теорії психоаналізу З. Фройда (за книгою "Майбутнє однієї ілюзії"), Від тотемізму до теїзму - Релігієзнавча концепція Зигмунда Фройда
Від тотемізму до теїзму
Особливий розвиток погляди З. Фройда на релігію, що виходить з його теорії психоаналізу, отримали у відомій праці цього вченого - "Майбутнє однієї ілюзії" [3], де релігія розглядається у контексті всього культурного життя людства. Фройд виступає за спробу нерелігійного виховання людства, вважаючи, що, переставши чекати чогось від загробного існування і зосередивши всі сили на земного життя, людина зможе зробити життя стерпним для всіх. Хоча раніше в цій книзі він писав про те, що доводи розуму безсилі проти людських пристрастей, Фройд все ж вважав, що "в кінцевому рахунку, ніщо не може протистояти розуму і досвіду, а релігія занадто явно суперечить їм обом". [22]
Людська культура - це сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством впродовж всієї історії існування суспільства. У суперечці між природою і культурою виникає дилема, нерозв'язна в контексті протиріч людського життя. Якщо, з одного боку, були б задоволені всі сексуальні і агресивні потреби, як того вимагає природа, то тоді ми жили б, як тварини, і відмовилися б від усіх плодів культури, цивілізації і прогресу. Якщо ж, з іншого боку, ми підкоримося всім вимогам культури, будемо суворо дотримуватися норм моралі та етики і дотримуватися всі заборони судових інстанцій і державного контролю, тоді, слідуючи неминучою логікою, ми всі захворіємо, оскільки в цьому випадку природня сутність у нас буде цілком і повністю придушена. [17]
Зигмунд Фройд трактує поняття релігії як те, в чому людське життя піднеслося над своїми біологічними обставинами і чим воно відрізняється від життя тварин. [3] Відомо, нагадує вчений, що ще навіть у первісні часи існувала заборона на вбивство і поїдання тварин і разом з тим - святковий звичай раз на рік спільно вбивати і поїдати їх. Саме це має місце в тотемізмі. І перші етичні обмеження - заборона вбивства та інцесту - виникають також на грунті тотемізму. Тобто - це все те, що мало свій початок ще в первісні часи, а саме у тотемізмі, який є далекий нашому сучасному релігійному відчуттю, проте в дійсності давно був залишений і замінений новими формами, але таки залишив незначні сліди в релігії, моралі і звичаях життя сучасних народів. З часом первісна суспільна думка, що грунтувалась на тотемізмі, пройшовши через всі етапи свого розвитку переросла у так званий теїзм, який визнає буття Бога як батька, який величався до небес, це туга за батьком, яка постала центром релігійних потреб людства. [3]
У своїй праці "Майбутнє однієї ілюзії"[3] Фройд пише, що задоволення яке отримують від культури представники того чи іншого культурного регіону - це мистецтво, яке, як правило, недоступне масам, що зайняті виснажливою працею і не отримали індивідуального виховання. Мистецтво дає ерзац задоволення, компенсуючий найдавніші, досі найглибшим чином пережиті культурні заборони, і тим самим як ніщо інше примирює з принесеними їм жертвами. Крім того, художні твори, даючи привід до спільного переживання відчуттів, викликають почуття ідентифікації, якого так гостро потребує кожне культурне коло. Вони служать також і нарцистичному задоволенню, коли зображують досягнення даної культури, вражаючим чином нагадують про її ідеали. [3]
Важлива частина психічного надбання культури - це її, в найширшому сенсі, релігійні уявлення, або іншими словами, як каже у своїй праці Фройд, - її ілюзії. [3] У чому ж полягає особлива цінність релігійних уявлень? Фройд говорить про ворожість до культури, яка гнітила людину, через те, що вона була змушена відмовлятись від своїх природніх потягів. Якби зняти з певної особи заборони, і щоб відтепер вона мала право обирати своїм сексуальним об'єктом будь-яку жінку, яка йому подобається, була б вправі вбити будь-кого, то посуті, тоді створиться тільки людина, яка може стати безмежно щасливою за рахунок зняття всіх культурних обмежень - тиран, диктатор, який би захопив у свої руки всі засоби влади. Проте навіть він має всі підстави бажати, щоб усі інші дотримувались принаймні одні культурні заповіді: не вбивай. [3]
І коли ми знімемо всі природні обмеження, наголошує З. Фройд, тоді нашою єдиною долею виявиться природний стан, а його перенести набагато важче. Щоправда, природа не вимагала б від нас ніякого обмеження потягів, вона дала б нам свободу дій, однак у неї є свій особливо дієвий спосіб нас обмежити, вона нас губить, холодно, жорстоко і, як нам здається, бездумно, причому, мабуть, як раз з нагоди задоволення нами своїх потягів. Саме через небезпеки, якими нам загрожує природа, ми й об'єдналися і створили культуру, яка, серед іншого, покликана зробити можливе наше громадське життя. Зрештою, головне завдання культури, її справжнє обгрунтування - захист нас від природи.[3]
Вказуючи на значення культури для людини, З. Фройд зауважує, що у процесі її розвитку з часом робляться перші спостереження щодо упорядкованості і закономірності природних явищ. Сили природи втрачають тому свої людські риси. Але безпорадність людини залишається, а з нею - туга по батьку й боги. Боги зберігають своє трояке завдання: нейтралізують жах перед природою, примиряють з грізним фатумом, що виступає передусім в образі смерті, і винагороджують за страждання і позбавлення, що випадають на долю людини в культурному співтоваристві.[3]
Але поступово акцент всередині цих функцій богів зміщується. Люди помічають, що природні явища, слідуючи внутрішній необхідності, відбуваються самі по собі. Боги, зрозуміло, панують над природою, вони її влаштували і можуть тепер зайнятися самими собою. Лише від випадку до випадку за допомогою так званих чудес вони втручаються в її хід, так як би для того, щоб запевнити, що вони нічого не поступилися з своєї первісної сфери панування. Що стосується повелінь долі, то незнання і безпорадність так і залишаються в силі. Боги тут відмовляють у всьому, бо якщо вони самі господарі, то їх рішення доводиться назвати незбагненними. У розумінні давніх народів існувала думка, що Мойра (богиня долі в грецькій міфології) стоїть над богами і що боги самі мають свої долі. І чим більш самостійною виявляється природа, чим далі відстороняються від неї боги, тим напруженіше всі очікування зосереджуються на третій відведеній їм функції, тим в більшій мірі моральність стає їх справжньою сферою. Завдання бога тепер полягає в тому, щоб компенсувати дефекти культури та заподієну нею шкоду, вести рахунок страждань, які люди завдають один одному в спільному житті, стежити за виконанням приписів культури, яким люди так погано підкоряються. Самим розпорядженням культури приписується божественне походження, вони піднімаються над людським суспільством, поширюються на природу і історію світу.[3]
Так, підкреслює З. Фройд, створюється арсенал уявлень, породжених потребою зробити людську безпорадність терпеливою, вибудовану з матеріалу спогадів про безпорадність власного дитинства і дитинства людського роду. Ясно видно, що таке придбання захищає людину з двох сторін - проти небезпек природи і долі та проти душевних травм, заподіяних самим людським суспільством. Загальний сенс цього всього такий: життя у нашому світі служить якійсь вищій меті, яка, щоправда, нелегко піддається розгадці, але, безсумнівно, має на увазі вдосконалення людської істоти. Як бачимо, об'єктом цього облагородження і піднесення повинно бути духовне начало в людині - душа, яка з плином часу так повільно і важко відокремилася від тіла. Все що відбувається в земному світі - це виконання намірів якогось незбагненного для нас розуму, який нехай важкими для розуміння шляхами і маневрами, але в кінці кінців спрямує все до блага, тобто до радісного для нас результату. За кожним з нас доглядає щось таке, яке не дозволить нам стали гральним м'ячем надпотужних і нещадних сил природи.[3]
Навіть смерть, як вважає Фройд, є зовсім не знищення, не повернення до неорганічної безжиттєвості, але початок нового виду існування, ведучого по шляху вищого розвитку. І, з іншого боку, ті ж моральні закони, які встановлені нашими культурами, панують над всіма подіями в світі, хіба що Всевишня інстанція вершить суд, стежить за їх виконанням з незрівнянно більшою владністю і послідовністю, ніж земні влади. Все добро в кінцевому рахунку по заслугах винагороджується, все зло - карається, якщо не в цій формі життя, то в наступних існування, - що починаються після смерті. [3]
Таким чином, підсумовує Фройд, всі жахи, страждання і труднощі життя призначені до спокути. Тобто життя після смерті, яка продовжує наше земне життя, принесе виконання всього, чого ми тут, не дочекалися. Недоступна мудрість, яка управляє цим процесом та чинить справедливість - це риси божественних істот, що створили нас і світ в цілому. Або скоріше єдина божественна істота, яка в нашій культурі зосередила в собі образи всіх богів архаїчних епох. Народ, якому вперше вдалося таке з'єднання всіх божественних властивостей в одній особі, чимало пишався цим кроком вперед. Він відокремив батьківське ядро, яке з самого початку приховувалося за всяким виглядом Бога. По суті це було повернення до історичних початків ідеї Бога. Тепер, коли Бог став єдиним, ставлення до нього знову змогло знайти інтимність і напруженість дитячого ставлення до батька. Відтак, оскільки для божественного батька люди зробили так багато, їм хотілося б отримати взамін і винагороду, принаймні стати його єдиною улюбленою дитиною, обраним народом. [3]
Відтак, для Фройда релігійні вчення, за своєю психологічною природою являють собою ілюзії. Ось чому він, визнаючи, що релігія надала людській культурі велику послугу, зробивши багато для упокорення асоціальних потягів, визначаючи дійсну цінність релігії, вказує на дві обставини: по-перше, на те що релігія зробила багато, але все ж недостатньо, якщо мати на увазі моральний вигляд суспільства. Більш того, Фройд вважає, що у всі часи аморальність знаходила в релігії не меншу опору, ніж моральність, по-друге, перспективу він бачить в заміщенні релігійних мотивів культурної поведінки мирськими. Фройд вважає, що краще припинити маніпулювання символічними масками істини. Його ідеал - "людство, яке відреклося від всіх ілюзій і завдяки цьому зуміло стерпно влаштуватися на землі!". [13]
Як бачимо, З. Фройд цілком логічно приходить до висновку, що всі вище розглянуті ним релігійні уявлення, природно, мали довгу історію свого розвитку, й були зафіксовані різними культурами на їх різних фазах. Фройд особливо виокремив таку фазу, яка приблизно відповідає остаточній формі релігії в нашій сучасній християнській культурі. Це в широкому сенсі релігійні уявлення, які вважаються найбільшим надбанням культури, вищою цінністю, набагато більшою, ніж всі мистецтва і уміння, що дозволяють відкривати земні надра, постачати людство їжею або запобігати його хворобам. Тому людям й видається, що життя стане нестерпним, якщо релігійні уявлення втратять для них ту цінність, яку вони їм приписують.
Похожие статьи
-
Релігійні уявлення за Фройдом, як вже згадувалось, вважаються найбільшим надбанням культури, вищою цінністю, яку вона може запропонувати своїм учасникам,...
-
З. Фройд про походження та сутність релігії У працях Зигмунда Фройда релігія виступає по різному: як "всезагальний невроз нав'язливих станів", як...
-
Фрейдизм про тотемізм як первісну форму релігії - Релігієзнавча концепція Зигмунда Фройда
Праця "Тотем і табу" є першою роботою Зигмунда Фройда, в якій він звертає увагу на колективну свідомість, а не на індивідуальну. У роботі робиться спроба...
-
Психоаналіз і релігієзнавча концепція З. Фройда - Релігієзнавча концепція Зигмунда Фройда
Відомо, що головним регулятором людської поведінки служить свідомість. Зигмунд Фройд, будучи лікарем, зіштовхнувся з тим, що ці неусвідомлювані...
-
Висновки - Релігієзнавча концепція Зигмунда Фройда
Згідно з натуралістичною концепцією, релігія породжується внутрішніми потребами людського організму, його фізіологічними процесами. У такій інтерпретації...
-
Особливості та головні концепції натуралістично-біологічного, психологічного пояснення релігії Натуралістична концепція релігії грунтується на визнанні...
-
Вступ - Релігієзнавча концепція Зигмунда Фройда
Актуальність теми дослідження. Зигмунд Фройда австрійський психолог, невропатолог та психіатр, більше сорока років присвятив розробці теорії і практики...
-
Джерела - Релігієзнавча концепція Зигмунда Фройда
1. Эрих Фромм. "Психоанализ и религия"./ Е. Фром. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lib. ru/PSIHO/FROMM/pa_rel. txt. 2. Леви-Брюль Л....
-
Жести і пози - Невербальні засоби комунікації: їх сутність, функції та види
У практиці взаємодії виділяють кілька основних жестів, що відображують внутрішній стан людини. Рух рук і тіла передають багато зведень про людину....
-
Розміри особистої просторової території людини середньо забезпеченого соціального рівня в принципі однакові незалежно від того, чи проживає він у...
-
Висновок - Проблема спілкування підлітків
Значення спілкування в житті сучасної людини чимале і продовжує зростати. Потреба в спілкуванні є у кожної нормальної людини і щоб її задовільнити,...
-
Переживання любові в юнацькому віці - Психологія кохання
Любов - складніше явище, ніж прихильність, а значить і важче для визначення і вивчення. Люди жадають любові, живуть ради неї, вмирають із-за неї. Коли у...
-
Поняття любові Любов - термін, що виражає кілька різних психічних явищ: любов до дітей; любов до матері й Батьківщині; статева любов, кохання як...
-
ЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ЖЕСТІВ - Невербальні засоби спілкування
Німецький психолог Віра Біркенбіл поділяє всі жести на широкі та дрібні. Вона підкреслює, що чим сильніше виявляються почуття, емоції, тим більше...
-
Візуальний контакт - Невербальні засоби комунікації: їх сутність, функції та види
Погляд, його напрям, частота контакту очей - ще один з компонентів невербального спілкування. Напрям погляду показує спрямованість уваги співрозмовника і...
-
Дослідженнями сучасних психологів і педагогів встановлено, що учні молодшого шкільного віку мають різні розумові здібності та загальний розвиток (С....
-
ОСОБИСТІСНИЙ ПРОСТІР - Невербальні засоби спілкування
Територія - це зона чи простір, який людина розцінює як свій особистий. Він ніби є продовженням її тіла. У кожної людини є своя особиста територія. Це...
-
СИГНАЛИ ОЧЕЙ - Невербальні засоби спілкування
Протягом віків люди надавали великого значення очам, їх і впливу на поведінку людини. Очі можуть багато розповісти про людину і стати надійним сигналом у...
-
Уявлення про кохання серед юнаків - Психологія кохання
"Таємниця ця велика є", - сказано ще у глибокій старовині про любов. Юнацькі мрії про любов відображають перш за все потребу в емоційному теплі,...
-
Контуры дифференциальной антропологии - Человечность как проблема
Представленная в предыдущем разделе чисто описательная картина различий индивидуальной меры усвоения и развития человеческого потенциала является,...
-
Введение - Национальный характер и национальный темперамент
Осмысление исторического опыта, анализ причин этнических конфликтов, переоценка внешнеполитических реалий современного мира возродили интерес к проблеме...
-
Зональні простори у різних націй - Невербальні засоби комунікації: їх сутність, функції та види
Коли людина претендує на місце чи простір, частина якого вже зайнята іншими людьми (наприклад, місце в театрі, місце за столом у конференц-залі, гачок...
-
Архетипы и творчество - Apxeтипы культуры. Гипотеза К. Юнга
Архетипы приходят к человеку через сны, образы, мифы, художественные произведения, они выражают себя через психические реакции и отклонения в поведении....
-
Загальна характеристика дітей підліткового віку - Проблема спілкування підлітків
Кожна вікова група має свої, притаманні лише їй, специфічні особливості розвитку особистості. Підлітковий вік - найбільш вразлива і суперечлива пора в...
-
Усі вищезазначені чинники, що впливають на виникнення та розвиток натовпу (соціально-психологічні механізми взаємодії індивідів, соціально-психологічний...
-
Натовп - безструктурне скупчення людей, позбавлених ясно усвідомлюваної спільності цілей, але взаємно пов'язаних подібністю емоційного стану і загальним...
-
Конфлікти в сім'ї: основні характеристики і причини Девіантний родина поведінка конфлікт Відношення між людьми в родині з усіх людських відносин бувають...
-
Любов-пристрасть емоційна, така, що хвилює, інтенсивна. Якщо відчуття обопільне, хлопець і дівчина переповнені любов'ю і переживають радість, якщо ні -...
-
Рання юність від 14-15 до 18 років - це період завершення фізичного дозрівання організму завершальний етап початкової соціалізації особистості. У період...
-
МЕТАМОВА, АБО ЯК ЧИТАТИ МІЖ РЯДКАМИ - Невербальні засоби спілкування
Метамова - це істинні думки співрозмовника, приховані в його словах і фразах. Тобто це мова, схована в звичайній розмові. Як і мова тіла, метамова...
-
"Сни з відкритими очима" - Чи можна жити тільки мріями
Мріють люди по-різному. От, наприклад, солодко дрімаючи під кущем, людина мріє знайти найбільшого в світі гриба. І так добре уявляє собі того боровика, з...
-
Первый год жизни ребенка условно можно разделить на два этапа - период новорожденности, который длится от четырех до шести недель и кончается с...
-
Целесообразно дать некоторую общую характеристику динамики мотивационно-целевой основы обучения учебно-познавательной деятельности студентов на разных...
-
Юмор как средство предупреждения конфликта - Способы предупреждения конфликтов
Среди различных средств предупреждения конфликтов не следует забывать и еще об одном: о свойственном людям чувстве юмора. Наличие этого чувства -- одно...
-
Заключение - Способы предупреждения конфликтов
Большинству людей никакого удовольствия конфликты не доставляют, современные ученые-медики отмечают губительные последствия стрессов, причиной...
-
При ответе на вопрос о начале проявления интереса к профессии большинство первокурсников (84%) ответили, что он появился только после окончания школы....
-
Типичные ошибки, возникающие в споре - Понятие и виды конфликта
В процессе ведения спора могут обнаруживаться положительные и отрицательные тенденции. Первые облегчают его ход, вторые заводят в "тупик". Рассмотрим...
-
Пластика - Психология лжи. Обмани меня, если сможешь
Еще во время эксперимента, проведенного больше 25 лет назад, когда я был студентом, я узнал, что телодвижения тоже выдают информацию о скрываемых...
-
Компоненты структуры сюжетно-ролевой игры, Организация сюжетно-ролевой игры - Сюжетные ролевые игры
Традиционно в психолого-педагогической литературе в качестве компонентов структуры сюжетно-ролевой игры называют игровое действие, воображаемую ситуацию,...
-
Развитие и воспитание духовности
В воспитании человека важно добиваться, чтобы нравственные и моральные истины были не просто понятны, но и стали бы целью жизни каждого человека,...
Розвиток поглядів на релігію в теорії психоаналізу З. Фройда (за книгою "Майбутнє однієї ілюзії"), Від тотемізму до теїзму - Релігієзнавча концепція Зигмунда Фройда