Висновок - Загальна характеристика злочинів у сфері державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації

Захист державного кордону та охорони державної таємниці, забезпечення призову та мобілізації є домінантною основою забезпечення національної безпеки країни, що, у свою чергу, передбачає необхідність глибокого аналізу та врахування багатьох факторів.

Національна безпека України безпосередньо залежить від стану інформаційної безпеки. Оскільки інформація в сучасному світі стала вирішальним чинником прогресу, багатства, політичної сили держав.

Державна таємниця - це вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.

Світовий досвід свідчить, що ключовим стратегічним завданням національної безпеки є врегулювання питань договірно-правового оформлення державного кордону із суміжними державами, що має забезпечити суверенітет, територіальну цілісність та незалежність кожної держави.

Таким чином, у досить динамічній геополітичній, геостратегічній і геоекономічній ситуації Україна, виходячи із власних національних інтересів, потребує ефективного державного управління національною безпекою у сфері договірно-правового оформлення державного кордону, значних зусиль і постійної уваги з боку органів державної влади, науковців, кожного громадянина.

Аргументовано що, державне управління національною безпекою у сфері договірно-правового оформлення державного кордону України грунтується на дотриманні трьох основних принципів, а саме:

    1) територіальної цілісності; 2) непорушності (недоторканності) державних кордонів; 3) мирного врегулювання прикордонних інцидентів та конфліктних ситуацій на державному кордоні

На даному етапі розвитку політики України, спрямованої на забезпечення власної військової безпеки, викликає велике занепокоєння.

Військова безпека вимагає такого кількісного й якісного стану збройних сил, який створює можливості у разі агресії не лише відбиття ударів з суші, моря та повітря, а й завдання ударів у відповідь по ударних угрупованнях військ, резервах, системах управління держави і збройних сил, об'єктах тилу з такими збитками, коли війська втрачають боєздатність, а системи управління -- можливість ефективного впливу на події. Високий рівень навчання збройних сил, здатність у разі війни здійснювати не лише активні бойові дії в захисті, а й контрнаступальні та наступальні дії, повинні вказувати на активний характер військової безпеки.

Підсумовуючи викладене вище, можна зазначити, що основними причинами порушень чинного законодавства у сфері державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, що організаційний рівень діяльності керівництва окремих структур державної служби України має безсистемний характер роботи щодо забезпечення режимних заходів. Вони здійснюються епізодично, без обгрунтованого аналізу та довгострокового планування, частина заходів тривалий час залишається не реалізованою.

Безперечно таке ставлення до цих режимних питань у разі витоку секретної інформації не дозволить встановити джерело витоку інформації та прийняти рішення про своєчасне та адекватне реагування, особливо, що стосується оперативно-розшукової діяльності.

У сфері захисту інформації з обмеженим доступом сучасне суспільство має право вимагати, щоб законодавство забезпечувало досягнення балансу інтересів громадян, оскільки у країнах із розвиненою демократією охорона державної таємниці відповідає інтересам не лише держави, а й суспільства, конкретної особистості.

Похожие статьи




Висновок - Загальна характеристика злочинів у сфері державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації

Предыдущая | Следующая