Поняття та загальна характеристика правового становища державного і комунального майна, Особливості правового режиму державного майна та комунального майна - Правова регламентація приватизації державного (комунального) майна

Особливості правового режиму державного майна та комунального майна

Згідно з ч. І ст. 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності.[1]

Майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві господарського відання або оперативного управління (казенні підприємства). Здійснюючи вказане право, державне підприємство володіє, користується і розпоряджається вказаним майном, однак цими правомочностями воно користується не в повному обсязі. Так, державним підприємствам заборонено безоплатно передавати закріплене за ними майно іншим підприємствам і громадянам, рішення про ліквідацію або реорганізацію державного підприємства приймає уповноважений державний орган тощо.[9]

Особливість правового режиму державного майна у сфері господарювання полягає в тому, що у разі прийняття державним органом, уповноваженим управляти державним майном, рішення про реорганізацію або ліквідацію державного підприємства, трудовий колектив має право вимагати передачі підприємства в оренду або перетворення його в інше підприємство, засноване на колективній формі власності. Таке саме право належить йому і у разі визнання державного підприємства банкротом, за умови прийняття на себе боргів підприємства-боржника і згоди кредиторів.

Управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України та, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. Державні підприємства входять у галузеві системи, які очолюють відповідні міністерства. Керівництво ними полягає у нагляді за їх діяльністю у встановлених межах. Міністерствам та іншим органам виконавчої влади забороняється пряме втручання у господарську діяльність державних підприємств.

Державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації та ліквідації; затверджують статути (положення) підприємств, контролюють їх дотримання і приймають рішення у зв'язку з їх порушенням; укладають і припиняють контракти з керівниками підприємств; здійснюють контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного їм державного майна, за дотриманням правил господарювання, веденням обліку.[6]

Державне майно може безкоштовно передаватися у власність відповідних територіальних громад (комунальну власність). Передача об'єктів господарського призначення з державної у комунальну власність здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про передачу об'єктів права державної і комунальної власності" від 03.03.1998 р.

Згідно з ч.2 ст.2 Закону не можуть бути об'єктами передачі з державної у комунальну власність підприємства, що здійснюють діяльність, яку дозволяється здійснювати виключно державним підприємствам, установам і організаціям, а також казенні підприємства. Перелік видів діяльності, яку можуть здійснювати виключно державні підприємства, встановлений у ст. 141 ГК України.

Не можуть бути передані з державної у комунальну власність підприємства, що здійснюють діяльність, пов'язану з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Виключно державними підприємствами та організаціями може здійснюватися діяльність, пов'язана з виготовленням і реалізацією військової зброї та боєприпасів до неї, видобуванням бурштину, охороною окремих особливо важливих об'єктів права державної власності, перелік яких визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а також діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз та розробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їх космічними запусками із будь-якою метою.[7]

Похожие статьи




Поняття та загальна характеристика правового становища державного і комунального майна, Особливості правового режиму державного майна та комунального майна - Правова регламентація приватизації державного (комунального) майна

Предыдущая | Следующая