Особливості правового регулювання неповнолітніх та їх захист, Захист прав неповнолітніх авторів - Авторське право неповнолітніх авторів

Захист прав неповнолітніх авторів

В Україні, громадянам, захист авторського права гарантується Конституцією України. В ній проголошується свобода літературно художньої і науково творчої діяльності. Захищається авторського право, моральної і матеріальні інтереси. Конституція України гарантує свободу всіх видів творчості. Держава послідовно здійснює свою діяльність із вста-новлення належної системи правових гарантій у даній сфері. До таких заходів можна віднести прийняття відповідних нормативних актів у сфері авторських прав, вступ у міжнародні організації, створення умов для запобігання правопорушенням у сфері авторських прав. [26].

Питання про поняття, змісту та захисту авторського права, розгляд - дало чимало науковців, серед них були такі як І. Ващенця, С. Клейменової, М. Селіванова, Є. Суханова, Р. Шишки та інших.

Є. Суханов виділяє три рівні захисту порушеного цивільного права: фактичні дії, що мають ознаки самозахисту, заходи оперативного впливу та заходи правоохоронного характеру, що застосовуються уповноваж - женими на то державними органами [23, с. 412].

Система захисту авторських прав включає в себе передбачені чинним законодавством цивільно-правові способи захисту авторських прав. Під способами захисту в юридичній літературі звичайно розуміють передбачені законодавством засоби, за допомогою яких можуть бути досягнуті припинення, відвернення, усунення порушень права, його відновлення і (або) компенсація втрат, викликаних порушенням права [19, с. 276]. В авторському праві способи захисту традиційно визнача - ються як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється відновлення (визнання) порушених (заперечуваних) прав і вплив на правопорушника [4, с. 374]. Цивільно-правові способи захисту авторського права умовно можна поділити на дві основні групи: загальні цивільно-правові способи, передбачені загальними нормами цивільного законодавства, і спеціальні способи захисту прав інтелектуальної власності, передбачені чинним авторським законодавством України. [22].

Якщо порушується авторське право, особа яка наділена ним, має право в першу чергу скористатися своїми правами на захист. Зок - рема у ст. 16 та ст. 19 Цивільного Кодексу України визначаються загальні норми захисту. Чітко вказується на те, що у разі порушення невиз - нання, оспорювання авторського права, або порушення її інші права інтелектуальної власності загалом як це зазначено у ст.432 Цивільного Кодексу України, особа має право звернутися до суду.

Порядок захисту прав інтелектуальної власності включає: власні дії володільця прав інтелектуальної власності, що спрямовані на запобігання витоку інформації про об'єкт права і напрями його застосування; створення власних спеціалізованих служб; залучення до захисту прав інтелектуальної власності фахівців з права інтелектуальної власності; тісне співробітництво володільців прав із державними органами і допо - мога останнім при виявленні, фіксації та оцінці учинених правопо - рушень; тісне співробітництво із роздрібними продавцями розповсю-джувачами носіїв інтелектуального товару; активне використання можливостей правоохоронних органів; нарешті, судовий порядок захисту прав через висунення позовів (цивільних звинувачень) проти порушників прав інтелектуальної власності. [22].

Загалом, форми захисту авторського права розділяють на 2 групи:

    1. Юрисдикційні; 2. Неюрисдикційні.

В основному, при здійсненні права на захист використовується юрисдикційна його форма, тобто звертання до компетентних органів з позовом, заявою, скаргою. Д. М. Чечот відзначав, що серед форм захисту суб'єктивного права судова форма захисту є головною і вищою формою юрисдикційної діяльності [22, с. 54].

До неюрисдикційної форми захисту прийнято відносити заходи самозахисту і заходи оперативного впливу. Так, Г. Стоякін визначає самозахист як передбачені законом односторонні дії юридичного або юридико-фактичного характеру, які застосовуються уповноваженими на їх реалізацію суб'єктами. Також під самозахистом цивільних прав розуміють здійснення правомочною особою дозволених законом дій фактичного порядку, спрямованих на охорону її особистих майнових прав та інтересів. М. Панченко наводить визначення самозахисту в широкому і вузькому значеннях.

Так, у широкому значенні самозахист - це будь-які дії правомочної особи, пов'язані із захистом суб'єктивного права від порушення (у тому числі подача позову, скарги, самостійний захист цивільних прав у суді без допомоги адвоката тощо). Самозахист у вузькому значенні - це вчинення правомочною особою не заборонених законом фактичних дій на відведення, зменшення негативних наслідків такого порушення. У цьому разі такі фактичні дії спрямовані на припинення порушення та ліквідацію його наслідків.[20, с. 32].

Р. Шишка зазначає, що своє право на захист потерпіла особа може реалізувати самостійно, наприклад у момент скоєння порушення - через самозахист або через субінститут судового представництва. У такому разі у встановленому чинним законодавством порядку потерпіла від порушення прав особа делегує повноваження з їх захисту іншій особі - представнику. Здебільшого представник є професіоналом (адвокатом, повіреним у справах інтелектуальної власності), що є додатковою гарантією успішного захисту порушеного права.

При цьому Р. Шишка зазначає, що претензійний порядок задоволення правомірних вимог останнім часом незаслужено призабувається. Між тим у всьому світі надається значна увага саморегуляційним примирним процедурам. Це не тільки здешевлює і прискорює реалізацію права на захист, але й розвантажує судові й адміністративні органи від значної частини справ. У випадках наявності беззаперечних доказів порушення прав інтелектуальної власності такий захист є доцільним і ефективним. [22].

Таким чином, на сьогоднішній день з двох форм захисту авторських прав найбільш поширеною є саме юрисдикційна форма. Тому для більш ефективного захисту авторських прав вбачається за необхідне запровадження зарубіжного досвіду щодо претензійного захисту прав та застосування процедури примирення, а також введення практики спеціалізації суддів на розгляді справ про захист прав інтелектуальної власності та авторського права. [22]. цивільний недієздатний захист претензійний

Похожие статьи




Особливості правового регулювання неповнолітніх та їх захист, Захист прав неповнолітніх авторів - Авторське право неповнолітніх авторів

Предыдущая | Следующая