ВИСНОВКИ - Ідеї націоналізму Сціборського й Старосольського

Узагальнюючи фактичний матеріал можемо констатувати, наступні позиції:

1. Поняття "нація" вперше використовується у Давньому Римі. Впродовж тривалого часу його змістовне навантаження змінювалося. В Римі ним позначали - варварів, які мали спільних богів, культуру та мову. У Середні Віки цей термін використовувався у декількох значеннях, які не зважди були пов?язані з сучасним розумінням. В сучасній науці виокремлюють декілька підходів до розуміння поняття "нація" кожен з яким має свої переваги та недоліки. Умовно можна виділити наступні підходи: веберівське розуміння нації, комунікативна теорія, етатиська теорія, етніциська теорія, конструктивістська теорія.

Веберівське розуміння нації наголошує на тому, що нація формується тоді коли наявні об?єктивні, суб?єктивні ознаки та спільні політичні інститути.

Комунікативна теорія наголошує на тому, що нація формується під впливом вироблення спільних комунікативних навичок. Тобто коли культура перетворюється на певні символи, які легко передаються та сприймаються населенням. Крім того, базовим є поняття компліментарності. Воно проявляється в особливих почуттях до своєї культури та спільноти.

Етатиська теорія, розроблена британським соціологом Е. Гіденсом, передбачає формулу нація-держава. Тобто нацією визнається усе населення країни. При цьому варто наголосити, що такий підхід найбільше критикований.

Етніциське розуміння представлене Е. Смітом, К. Вокером та іншими, наголошує, що нація формується на етнічній основі. Таким чином, її розглядають як подальший розвиток етносу. Конструктивістські теорії наголошують на тому, що нація є штучно сконструйованою спільнотою, яка формується під впливом ряду факторів.

2. В Україні поняття "націоналізм" з'являється у ХІХ століття, але широких обертів набирає вже на початку XX століття. Спочатку воно ототожнювалося з певними почуттями, культурною ідентичністю або ж діяльністю, спрямованою на захист політичних та культурних прав нації. Про це писали М. Драгоманов, І. Франко, Б. Грінченко та інші представники української інтелігенції. Та вже у ХХ столітті з'являється дещо нове, відмінне від попереднього розуміння даної ідеології. В Україні цей новий погляд на націоналізм відображається в творах М. Міхновського. А згодом до звичного раніше "націоналізму" починають приписуваний термін "буржуазний", себто через поширення серед люду шовіністичних поглядів. Але найбільш завершених, радикальних форм він набуває у творчості Д. Донцова.

Україський націоналізм виникає та посилюється під впливом поразки Визвольних Змагань - невдалої спроби реалізувати державність. По суті український націоналізм мав два головних завдання. По-перше, проаналізувати причини поразки української державності. По-друге, підготуватися до спроби створення української держави у майбутньому. Тому його й проголошують батьком українського націоналізму.

3. Теорія нації В. Старосольського є нетиповою для подібних теорій українських мислителів. Більшість з них були представниками етніцістського підходу, в той час як він прихильник конструктивістського підходу. Критично аналізуючи існуючі на той час теорії нації він рішуче виступає проти так званих атомістичних теорій. Такі теорії ми можемо ототожнити з сучасними етнцістськими теоріями. Аналізуючи "об?єктивні" риси нації він робить висновок, що вони не можуть вважатися такими. До прикладу критикуючи антропологічні ознаки нації він зауважує, що вони можуть змінюватися впродовж віків. Крім того не існує жодного випадку існування етнічно чистих націй. Усі вони є до певної міри змішаними. Крім того є чимало випадків коли відомі діячі культури етнічно не були представниками нації. Такими прикладами можна вважати Шандора Петефі, Александра Дюма та багатьох інших. Не можна вважати об?єктивною ознакою

нації й мову. Існує багато випадків коли нація використовує декілька мов, або навпаки різні нації використовують одну мову. Культура та традиції так само не можуть вважатися ознаками нації, адже вони можуть змінюватися протягом століть. Крім того, автор наводить приклад коли поляки, які були поділені серед трьох держав мали дуже різну культуру, але вважалися однією нацією.

    4. Переходячи до свого розуміння поняття нація, В. Старосольський змушений був повернутися до "об?єктивних" ознак нації та визнати, що попри критику вони мають велике значення для нації. Таким чином, його теорія є досить суперечливою. Націю ж він трактував як психолого-політичну спільноту. Відтак ми можемо розглядати її як конструктивістську теорію. Дуже цікавим є його погляд на демократію як необхідну передумову формування нації. Саме демократія відіграла провідну роль у виникненні нації. Завдяки їй відбувається синтез дворянської та народної культури та формування на цій основі спільної народної культури. 5. Переходячи до оцінки теорії націократії М. Сціборського зазначимо, що вона поєднує у собі елементи націогенезу та проблему визначення оптимального політичного режиму. Загалом автор не розкриває проблему розуміння нації, походження українців, або ознак української нації. Він більше зосереджений на обгрунтуванні політичного режиму, який, на його думку, здатний якомога повніше забезпечити умови для розвитку нації. Критикуючи демократію (лібералізм), соціалізм та комунізм, він наголошує, що кожен з них має ряд недоліків. Наприклад, демократія (лібералізм) наголошуючи на поняттях свобода не зважають на таке поняття як рівність. З часом його розвиток призводить до наростання суперечностей між декларованими гаслами та реальністю. Подібне стається й з соціалізмом та комунізмом. З усіх проаналізованих ним режимів - найбільш прихильно автор ставиться до фашизму. Наголосимо, що праця вийшла у 1922 р., а отже фашисти не були скомпроментовані війною.

Якщо ж визначити риси націократії то вона має багато спільних рис з фашизмом. Саму націократію він визначав як режим панування нації у своїй державі. Як у й фашизмі, соціально-економічна основа націократії повинна грунтуватися на синдикалізмі. Держава повинна була стати головною цінністю та запорукою розвитку нації. Пізніше М. Сціборський наголошував на тому, що націократія та фашизм є абсолютно різними явищами, але мусимо визнати, що ідеологія італійського фашизму все ж мала певний вплив на його погляди.

Похожие статьи




ВИСНОВКИ - Ідеї націоналізму Сціборського й Старосольського

Предыдущая | Следующая