Висновки - Політична культура: поняття та структура

Уперше в сучасній політології категорія політичної культури з'явилась у роботі американського теоретика Х. Файєра "Системи правління великих європейських держав" (1956 p.). Спробу концептуалізації цього явища зробив також американський вчений Г. Алмонд у статті "Порівняльні політичні системи", яка вийшла в США в тому самому році. Спочатку акцент у політологічних дослідженнях робився на зіставленні політичних культур різних режимів і держав. Пізніше, завдяки міждисциплінарному вивченню політичної культури в сферах антропології, соціології, філософії і психології, застосування нормативних і історичних, структуралістських і психологічних методів дослідження, перемогло вивчення більш тонких і різнобічних зв'язків і аспектів політичної культури, яка розкриває особливий ракурс і зміст політичного життя. Для культури ціннісні погляди важливі не стільки самі по собі, скільки як "працюючі", тобто втілені в життя уявлення. Власне культурний підхід до політичних явищ і демонструє, як мета і принципи, норми й установки класу (нації, держави) "розчиняються" у політичних якостях людини, "помирають" у звичних для нього актах мисленнєвої і практичної активності, у реальних зв'язках з державою і владою. Інакше кажучи, специфіка політичної культури пов'язана саме з втіленням світоглядних орієнтацій у типових для людини вчинках. Таким чином, політична культура являє собою втілений на практиці кодекс поведінки людини, або ж стиль її діяльності як суб'єкта політичної влади, які обумовлені ціннісними уявленнями даної людини про політичні явища. У цьому розумінні політична культура демонструє, наскільки людиною засвоєні загальнозначущі зразки політичної діяльності, наскільки їй вдалося підняти суб'єктивність до культурних норм мисленнєвої і практичної діяльності, що визнається у суспільстві.

Похожие статьи




Висновки - Політична культура: поняття та структура

Предыдущая | Следующая