Передмова, Розподіл влад - розподіл функцій - Вищі органи демократичної держави
Державні функції в кожній країні здійснює розгалужена системи органів. Серед них виділяються вищі - парламент, уряд і глава держави. Саме ці органи реалізують основні повноваження у сферах законодавчої та виконавчої влади, і їх діяльність має політичну значущість. До вищих органів також віднесені вищі судові інстанції загальної і спеціальної компетенції - верховний суд, конституційний суд, вищій адміністративний суд тощо. Проте судові органи формально відсторонені від реалізації державних функцій політичного характеру (виняток становить лише діяльність конституційного суду, хоча і він вважається в цілому "неполітичним" органом). Тому тільки дослідивши роботу вищих органів законодавчої і виконавчої влади можна більш або менш точно визначити, в яких формах здійснюється політика, на яких засадах існує і діє державний механізм.
Розподіл влад - розподіл функцій
Для характеристики статусу кожного з вищих органів сучасної держави визначальними є поняття форми державного правління. Форма правління - це спосіб організації влади, зумовлений принципами взаємовідносин вищих органів. При цьому вихідними є взаємовідносини між парламентом, урядом і главою держави. Зміст їх взаємовідносин в тій чи іншій мірі відбиває ідеї розподілу влад. Ці ідеї, відомі ще з ранніх часів, у найбільш чіткому викладі були сформульовані французьким просвітителем і правознавцем XVIII ст. Шарлем Монтеск'є. Його вчення відіграло помітну роль у становленні сучасної політико-правової думки і суттєво вплинуло на розвиток державних інститутів у о новий період світової історії.
Монтеск'є розрізняв три влади - законодавчу, виконавчу, судову - і стверджував, що в умовах свободи неприпустиме поєднання цих влад і здійснення їх однією особою або одним органом. Таке поєднання, на його думку, як звичайно призводило до сваволі. Тому Монтеск'є вважав за необхідне, щоб зазначені три влади здійснювались різними органами. Водночас він визнавав розподілені влади в принципі рівнозначущими і серед них не виділяв жодної, яка б наділялась якістю верховенства по відношенню до інших влад. Розвиваючи своє вчення про розподіл влад, Монтеск'євисунув положення про необхідність їх взаємодії і взаємної зрівноваженості. Він писав про таку взаємодію влад, за якої останні стримують одна одну і узгоджено просуваються до спільної мети. При цьому Монтеск'є вказував на неможливість практичного розмежування їх настільки, щоб це зовсім виключало втручання однієї влади в діяльність іншої.
Сформульоване Монтеск'є вчення про розподіл влад заклало підвалини конституційного принципу, котрий був визнаний в державно-правовій теорії і практиці ряду країн вже наприкінці XVIII ст. Найбільшою мірою це вчення було сприйнято творцями конституції США 1787р., чинної й до сьогодні. Ідеї розподілу влад були покладені в основу її тексту і відповідної організації державного механізму, хоча в самому конституційному тексті словосполучення "розподіл влад" не використовувалось. Юридична форма закріплення ідей розподілу влад тут має вигляд функціонального визначення кожного з вищих органів держави (конгресу, президента, верховного суду) як органів, котрі здійснюють відповідно законодавчу, виконавчу і судову владу.
Саме така форма закріплення ідей розподілу влад стала найпоширенішою в конституційній практиці країн світу. Лише у виняткових випадках розподіл влад прямо проголошується в конституційних законах.
Сучасна характеристика розподілу влад у розвинутих країнах спирається на різні тлумачення їх змісту. Ці тлумачення суттєво відмінні, і їх можна пов'язати з існуючими формами державного правління. Більше того, різні тлумачення розподілу влад знаходять своє втілення в різних формах правління і відбивають сам факт існування таких форм.
Традиційне тлумачення розподілу влад передбачає майже ізольованість кожної із них, відсутність між ними широких і тісних функціональних взаємовідносин. Відповідне тлумачення визнає розподіл влад як жорсткий. Воно пов'язане з особливостями такої форми правління, як президентська республіка, і найбільш наближене до вчення Монтеск'є. На практиці жорсткий розподіл влад, по суті, спричиняє конкуренцію вищих органів держави, насамперед органів законодавчої і виконавчої влади, Особливістю практичної реалізації ідеї жорстокого розподілу влад є доповнення у вигляді стрункої системи так званих стримувань і противаг. У межах цієї системи створено структуру взаємодій і взаємообмежень вищих органів держави, а звідси - трьох розподілених влад. Класичною вважається система стримувань і противаг, встановлена за конституцією США.
Так, конгрес (парламент) може притягувати президента до відповідальності у вигляді імпічменту, а сенат (верхня палата конгресу) відхиляти кандидатури на зайняття федеральних посад, пропоновані президентом. В свою чергу, президент може впливати на процес законотворчості, здійснюваної конгресом, застосувавши так зване вето. Члени верховного суду призначаються президентом з "поради і згоди" сенату, тобто відповідні посади заміщуються за результатом спільного рішення виконавчої і законодавчої влади. Сам же верховний суд, реалізуючи функцією конституційного контролю, може визнавати протиконституційними акти конгресу і президента. Це дозволяє йому впливати на правотворчу діяльність законодавчих і виконавчих органів.
Однак зміст поняття стримувань і противаг розглянутим не обмежується. Багато американських конституціоналістів до них відносять різні спроби формування всіх трьох влад: конгрес обирається безпосередньо виборцями, президент займає посаду за результатами непрямих виборів, верховний суд формується на основі президентських призначень, санкціонованих верхньою палатою. До системи стримувань і противаг нерідко також відносять різні строки повноважень органів виконавчої і законодавчої влади: нижня палата конгресу обирається на два роки, верхня - на шість, президент - на чотири. Пов'язують суть цієї системи і з деякими іншими особливостями організації вищих ланок державного механізму.
Поширеним є й інше тлумачення розподілу влад,, за яким останні повинні тісно співробітничати і навіть переплітатись. Таке тлумачення відповідає природі парламентарних форм правління. Більш того, в країнах з такими формами правління поняття розподілу влад піддається корективам або навіть заперечується. Багато теоретиків не бачать необхідності у жорсткому розподілі влад. Вони посилаються на притаманне практиці цих країн явище - часткове злиття або часткове розділення функцій органів законодавчої і виконавчої влади, яке призводить до так званого змішування влад.
Як наслідок, конституційна практика встановлює положення, котре іноді називають "частковим злиттям персоналу": членами уряду можуть бути тільки депутати парламенту. Іншими словами, одна і таж особа бере участь у реалізації як законодавчої, так і виконавчої влади. Такий стан передбачається конституціями переважної більшості країн з парламентарними (парламентарно-монархічною і парламентарно-республіканскою) формами правління, а також із змішаною республіканською формою. Він аж ніяк не відповідає вимогам жорсткого розподілу влад, які, навпаки, передбачають неприпустимість поєднання депутатського мандата і членства в уряді.
Реалії державно-політичного життя цілого ряду країн з парламентарними формами правління спричинили намагання відійти в конституційній теорії від самих ідей розподілу влад і призвели до фактичної відмови від відповідної термінології. Тут широко визнані концепції "дифузії", "розпорошення" державної влади. Згідно з оцінками авторів цих концепцій, владні повноваження здійснюються багатьма і різними органами та посадовими особами, між якими далеко не завжди можна провести чітку грань за функціональними ознаками. І чим більше органів здійснюють ці повноваження, тим менша ймовірність монополізації влади, тим вужчі можливості для свавільного правління.
На думку прибічників таких концепцій, кожний з державних органів має забезпечувати взаємні стримування і противаги. При цьому зміст стримувань і противаг трактується нетрадиційно. До них як звичайно відносять колегіальний характер уряду, двопалатність парламенту, порядок взаємовідносин між урядовою партією і опозицією, баланс між органами центрального і місцевого самоврядування тощо. Таке трактування стримувань і противаг пояснюється тим, що вони вже давно розглядаються не тільки з позицій необхідності зопобігти надмірній концентрації державної влади і збалансувати її вищі ланки, а й забезпечити стабільність і сталість у функціонуванні всіх найголовніших державних інститутів та політичної системи в цілому.
Ідеї розподілу влад відомі конституційній теорії країн із змішаною республіканською формою правління. Наприклад, сучасні французькі конституціоналісти нерідко висловлюються на користь жорсткого розподілу влад. Проте, намагаючись пристосувати ці ідеї до існуючих у країні державно-політичних реалій, деякі з них пропонують уточнити поняття законодавчої і виконавчої влади. Функції уряду при цьому не зводять тільки до виконання законів. Навпаки, на думку відповідних авторів, єдина урядова, або управлінська функція певною мірою вбирає в себе законодавчу функцію. Це призводить до того, що остання більше не ототожнюється з діяльністю парламенту.
Існує серед французьких вчених й інший погляд, за яким різниця між законодавчою і виконавчою владою не має принципового значення., адже лідер партії парламентської більшості фактично володіє і тією і іншою. Він керує урядом і контролює цю більшість. Тому говорити, що законодавча і виконавча влади розподілені, буде, на думку адептів такого підходу, неправильним, а справжній поділ має місце між урядом і опозицією.
Ці та інші теоретичні концепції в цілому узгоджуються зі змістом чинної конституції Франції, де сполучаються елементи жорсткого розподілу влад з інститутами парламентарної республіки. Зокрема, конституція фіксує принцип несумісності членства в уряді з депутатським мандатом, що, як зазначалось, властиво президентській республіці. З іншого боку, в основному законі закріплений принцип політичної відповідальності уряду перед парламентом, котрий характеризує парламентарні форми правління.
В цілому слід підкреслити, що на практиці йдеться, по суті, не про розподіл влад або влади, а про розділення, поділ владних функцій між вищими органами держави. Тим самим формулу "розподіл влад" можна без особливих застережень замінити на формулу "розподіл державних функцій". Сказане не заперечує значущості ідей розподілу влад, які служать основою для створення загальних гарантій демократичної організації суспільства і держави. Ці ідеї мають насамперед політичне звучання, хоча не слід заперечувати їх характер як юридичної цінності.
Реалізація на практиці відповідних ідей створює той стрижень, який покладений в основу конституційного механізму здійснення влади, складовими якого є вищі органи.
Похожие статьи
-
Уряд - Вищі органи демократичної держави
Структура і організація урядів. Конституційна теорія і практика сучасних країн знає дві основні моделі структури урядів. У багатьох країнах до складу...
-
Структура і форми держави - Політологія: основні поняття
Як політична структура, держава має складну будову і включає в себе систему органів і установ, яка отримала назву механізм держави. У структурі держави...
-
Політико-інституційний статус уряду в формах правління сталих демократій
Політико-інституційний статус уряду в формах правління сталих демократій Парламентський інститут демократія уряд Дослідження форм правління для сучасної...
-
Завдання 1. Форми державного правління Форма правління -- організація верховної державної влади, порядок утворення її органів та їx взаємини з...
-
Місце держави в політичній системі суспільства - Політична система суспільства
При розгляді проблематики політичної системи суспільства з позицій державно-правової науки слід, однак, чітко визначитися стосовно того, що саме держава...
-
2.1 Особливості інституту парламентаризму в політичних системах Заходу Інститут парламентаризму є ключовим елементом сучасних політичних систем: ступінь...
-
Право громадян на свободу об'єднання регулюється Конституцією України та Законами України. Зокрема в ст.36 Конституції України зазначається, що...
-
Внутрішніми завданнями, або функціями, соціал-демократичної держави повинні стати у гуманітарній сфері -- забезпечення кожній людині належних умов життя...
-
Особливості та місце держави в політичній системі суспільства З появою держави і права в суспільстві виникли нові види суспільних відносин: політичні і...
-
Висновки - Варіанти взаємодії громадянського суспільства і держави
Історія свідчить, що неодмінною умовою становлення демократичних держав і формування націй є розгортання системи суспільних інститутів, котрі утворюють...
-
Основні види державного устрою - Форма держави
Форма державного устрою характеризує державу з точки зору її територіального поділу та відповідної організації державних органів. Державний устрій може...
-
Теорія і практика суспільного розвитку підтверджують істинність тези: лише розвинуте, зріле громадянське суспільство є передумовою і запорукою...
-
Держава - це публічна влада, яка поширює свою дію на суспільство. Вона володіє монополією на примус щодо населення у межах певної території, має право на...
-
Механізм здійснення та поділ влад у суспільстві - Політологія як наука. Політичні системи
Дуже непростим є питання про неподільність та неоднорідність влади. Політична влада є неподільною, оскільки вона суверенна. Саме її єдність та...
-
Поняття і типологія політичних режимів - Авторитарний політичний режим та його види
Авторитаризм політичний управління Політична влада різноманітна по формах і засобам прояви. Для відображення різних аспектів її функціонування...
-
На початку ХХІ століття парламентські інститути перетворилися на необхідний атрибут і в одну з політичних основ державності практично в усіх країнах...
-
Соціальна демократія - Соціал-демократична концепція держави та демократії
Соціал-демократична ідеологія виникла на ідеях Е. Берштейна про класову співпрацю і соціальні реформи як єдиний шлях покращення соціального становища для...
-
Зовнішня політика як закордонна діяльність держави
Зовнішня політика як закордонна діяльність держави Відмінності між зовнішньою і міжнародною політикою є не лише термінологічними, а й змістовними....
-
Успіх економічного, соціального та культурного розвитку нації у сучасному світі визначається рівнем її людського потенціалу та ефективністю його...
-
Політична система демократичного типу - Особливості політичних систем
Незважаючи на різноманітність наявних теоретичних трактувань демократії, всі вони, в кінцевому рахунку, можуть бути зведені до двох найбільш загальним...
-
Політичний культура держава суспільство У вступі обгрунтовується актуальність теми, стан і рівень наукової розробки проблеми, мета і завдання...
-
Структура держави - Держава в політичній системі суспільства
Структура держави -- система органів і установ, які виконують внутрішні й зовнішні функції держави. Вона охоплює: -- органи державної влади, які...
-
Політичний демократія суспільство Від критеріїв (ознак, показників) демократії залежить не тільки оцінка зрілості суспільства, а й визначення напрямів...
-
Наукова новизна - Політико-правові засади становлення державності України
- вперше у вітчизняній суспільній науці представлене органічне поєднання джерел, проблематики і головне - досягнень вітчизняної політичної і правової...
-
Теорія про державний суверенітет - Політичні погляди Жана Бодена
Феодальна роздробленість і міжконфесійну релігійна ворожнеча гальмували становлення в Західній Європі сильних централізованих держав. У боротьбі за...
-
Середньовічні форми демократії. Класична ліберальна демократія - Історичні форми демократії
Елементи демократії та колективного волевиявлення можна прослідкувати й у суспільствах доби Середньовіччя. Саме в цей період з' являються...
-
Для зрозуміння суті влади велике значення має аналіз механізму, способів та форм її організації та практичної реалізації за конкретних умов того чи...
-
Форми державного устрою - Політологія: основні поняття
Форма державного устрою характеризує територіальний поділ держави і співвідношення повноважень центральних і регіональних (місцевих) органів влади....
-
Теоретичні засади демократії Утвердження в тій чи іншій країні демократичного політичного режиму не є результатом прагнення певних політичних сил чи...
-
1. Перший трактує націю як суму якоїсь кількості людських одиниць, що відрізняються від інших спільними ознаками. Такими ознаками можуть бути мова,...
-
Особливості політичної системи сучасного російського суспільства - Особливості політичних систем
Політична структура Росії становить найбільший інтерес у зв'язку її динамічністю. У нашій країні істотним чинником розпочатого руху від тоталітарного...
-
Вступ, Поняття "держава" і теорії її походження - Держава в політичній системі суспільства
Держава є одним із найважливіших інститутів суспільства, центральним елементом його політичної системи. Одним із найважливіших завдань політології є...
-
Анархізм (від. грец. Anarchia - безвладдя, стихійність). Безвладдя, - соц. політ. течіїя, що спрямована на звільнення від всіх політичної, економічної,...
-
Наприкінці 80-х початку 90-х років минулого сторіччя раптове падіння авторитарних режимів у переважній більшості країн соціалістичного табору, що до того...
-
Форми та механізм політичної влади - Політична влада
Основними формами політичної влади є панування, політичне керівництво й управління. Панування - це абсолютне чи відносне підкорення одних людей...
-
Теорії походження держави - Політологія
Існують різноманітні погляди на процес виникнення держави. До найбільш поширених теорій виникнення держави можна віднести наступні: Теологічна (Фома...
-
Моделі соціальної політики держави - Соціальний захист населення
Модель розвитку соціальної сфери і соціального захисту в адміністративно-командній економіці - превалювання ідеї вторинності соціальної сфери щодо...
-
В умовах трансформації економіки України - переходу від командно-адміністративної до ринкової економіки, від державної власності до приватної, розвитку...
-
Трансформація держави та громадянського суспільства під впливом глобалізації
Процес глобалізації являється однією з актуальних проблем сучасного світового розвитку. Зміни, що відбуваються у структурах світового співтовариства,...
-
Складним є питання про те, яким актом є конституція -- політичним чи правовим? Для відповіді на нього знову ж таки слід звернутися до...
Передмова, Розподіл влад - розподіл функцій - Вищі органи демократичної держави